ДОДАТКИ 2 страница

Тренінг впевненості або асертивності має велике значення для кожного не просто як навчання деяким навичкам, але і як засіб корекції поведінки, здобуття впевненості в собі, підвищення самооцінки. Тренінг впевненості збільшує число можливих способів поведінки людини. Впевненість розуміють, як прийняття відповідальності за своє життя, почуття та дії.

Ситуаційний тренінг спрямований на формування тих чи інших умінь, встановлення контакту з новими людьми. Цей вид тренінгу складається з програвання конкретних епізодів, у яких один з учасників групи грає самого себе, а інші виступають у заданих тренером ролях, співвіднесених з певним сюжетом.

Принципи та методи проведення тренінгових занять

Принципи роботи групи

1. Принцип активності учасників: учасники групи постійно залучаються до різних дій.

2. Принцип дослідницької, творчої позиції учасників: створюються ситуації, у яких учасникам групи доводиться самим ви­рішувати проблеми, відкривати вже відомі закономірності взаємодії, спілкування людей.

3. Принцип об'єктивізації поведінки: універсальним засобом об'єктивізації поведінки, який використовується у всіх видах тренінгу, є зворотній зв'язок.

4. Принцип оптимізації пізнавальних процесів в умовах спілкування: ефективність пізнавальних процесів в умовах спілкування підвищується тоді, коли інформація отримується від пар­тнера по спілкуванню.

5. Принцип партнерського спілкування: характеризується рівністю психологічних позицій учасників, визначенням цінності особистості іншої людини, прийняттям до уваги інтересів співрозмовників, а також активністю сторін.

6. Реалізація принципів роботи групи буде успішною тільки тоді, коли буде поєднана з принципом роботи тренера: постійна рефлексія всього, що відбувається в групі. Ведучий ставить собі такі запитання: «Якої мети я хочу досягти? Чому я хочу досягти цієї мети? Якими способами я зби­раюсь її досягти?»

Базовими методами тренінгу є:

ü групова дискусія (дає можливість учасникам побачити проблему з різних сторін, співставити протилежні позиції, уточнити взаємні позиції, виробити групове рішення);

ü рольова гра (сприяє формуванню в учасників групи вміння розуміти інших людей, подумки входити в положення і стан іншої людини, що підвищує комунікативну компетентність);

ü обговорення;

ü вправи.

На тренінгових заняттях найчастіше використовують ряд вправ

1. Презентація та «криголами». Короткі вправи, призначені для того, щоб розпочати заняття. Вони допомагають учасникам розслабитися, познайомитися, створити атмосферу довіри.

2. «Мозковий штурм». Метою є збирання якомога більше ідей щодо специфічних проблем. Після презентації, учасники називають ідеї, коментарі, фрази чи слова, пов'язані з цією проблемою. Учасники мають відчувати: те, що вони говорять, не оцінюється й не засуджується. Перелік ідей використовується для дис­кусії.

3. Обговорення групою. Треба уникнути закритих питань. Щоб заохотити всіх учасників до висловлювання своїх ідей, треба демонструвати увагу до них, дякуючи кожному за запитання та висловлювання. Не дозволяти домінувати будь-кому над групою під час дискусії. Ідеї вирішення порушених проблем можуть бути висловлені під час рольової гри або «мозкового штурму». Обговорення групою дає можливість співставити протилежні позиції, навчає аналізу реальних ситуацій.

4. Інформування. Метод втручання, при якому тренер підказує і допомагає учасникам, коли вони зустрічаються з труднощами, створює їм зворотний зв'язок.

5. Рольова гра. Імітує реальність призначених ролей учасників. Мета — визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації. Важливо дати групі «вийти з ролі» шляхом висловлювання почуттів і вражень.

6. Анкетування. Перевірка знань, оцінка процесу навчання.

7. Дослідження випадків. Запропоновані у тренінгу ситуації базуються на реальних випадках. Ця вправа має бути чітко спрямована на конкретну проблему.

8. Творча праця. Включає креслення, малювання, виготовлення колажів, створення пісень. Така форма — це рушій ідей, а не перевірка здібностей.

9. Коло. Дає можливість сказати щось швидко, по черзі. Корисні для швидкого моніторингу того, як опановано поданий матеріал. Можна роздати міні-анкети.

10. Ігри й розминки. Послаблення монотонності, збудження активності й заохочення учасників до праці.

Обираючи метод, слід враховувати:

ü рівень знань учасників щодо даної теми;

ü якими навчальними засобами підкріпити матеріал, що викладається;

ü розміри групи;

ü ресурси, в тому числі часу й простору;

ü умови приміщення.

Існує негласне правило проведення тренінгу, відповідно до якого не варто обмежуватися лише одним методом протягом усього заняття. Використання різноманітних технік не тільки сприяє збереженню уваги і працездатності групи, але і відбиває реальні життєві ситуації, при яких може виникнути необхідність одночасного використання декількох моделей поведінки. І ще - обов'язково стежити за тим, щоб техніки чергувалися: коло - малі групи – групова робота - мозковий штурм - міні-лекція - малі групи – групова робота - мозковий штурм - робота в парах - групова робота рольова (ділова) гра і т.п.

Структура тренінгових занять

Тренінгові заняття завжди перед собою мають певну, чітко поставлену мету. Тому для ефективності у різних видах тренінгу підібрана різна структура, яка забезпечує ефективну реалізацію завдань і швидке досягнення мети.

1 підхід. Є тренінгові заняття, які мають форму системи кроків. Одне заняття включає в себе від 5 до 9 кроків.

Крок 1: вступ (пояснення вправи, ознайомлення з планом тренінгового заняття та з вимо­гами до його учасників, інформаційні відомості).

Крок 2: власне елемент програми тренінгу (заповнення опитувальника, програвання ситуа­цій, ігри, відпрацювання навичок).

Крок 3: обговорення почуттів, викликаних вправою (виявлення ключових моментів, дискусія, відповіді тренера на запитання, які виникли в ході заняття).

Крок 4: акцентування ключових моментів навчання (розкриття сенсу вправи, аналіз вирішен­ня проблеми, уточнення цілей).

Крок 5: практичне застосування набутих знань і навичок (програвання тих ситуацій, які зустрічаються у повсякденному житті, мозковий штурм, презентації).

2 підхід. Також зустрічаються тренінгові заняття у формі спеціально підібраних ігор. Послідовність ігор така, що сприяє наростанню довіри і відвертості групово­го спілкування.

В будові такого тренінгу (ігрового) можна використати таку структуру:

1. Пояснення правил гри (ознайомлення з грою, розподіл ролей, постанова проблеми).

2. Основна частина (програвання ролі, імпровізація, вирішення моральних завдань).

3. Обговорення переживань, викликаних грою (обмін враженнями про те, як почували себе в тій чи іншій ролі, мотивація своїх вчинків).

4. Висновки (де у житті можна зіткнутися з подібними проблемами, формами поведінки).

Кожне заняття триває півтори-дві години, що дозволяє надати йому форму закінченої події.

3 підхід. Ще застосовуються тренінгові заняття, в структуру яких входять такі компоненти:

1. Релаксаційний комплекс (спеціальні вправи, спрямовані на розслаблення нервової та м'язової систем).

2.Інформаційне повідомлення (розповідь, бесіда, гра, впра­ви, які розкривають тему тренінгового заняття).

3.Тест (тестові завдання, спрямовані на виконання діагностичної мети, що стоїть перед заняттям).

4. Практична діяльність (вправи на невербальне спілкування, ігри, завдання).

5. Самозвіти учасників (відповіді на запитання, підведення підсумків, обговорення вражень, письмове висловлювання, аналіз).

6. Домашня міні-карта (виконання вправ вдома, використання отриманої інформації в життєвих ситуаціях, письмовий запис результатів самостійних вправ, спостереження).

4 підхід. Також можна застосувати і таку структуру:

1. Привітання.

2. Уточнення самопочуття кожного (розповідь учасників про свої очікування від заняття, виявлення емоційного стану).

3. Визначення тренером теми заняття (зміна послідовності занять у зв'язку з попередніми висловлюваннями учасників).

4. Вправа для емоційної розминки (спрямована на створення внутрішньої свободи учасників групи).

5. Основна частина (вправи пасивного характеру чергуються з рухливими іграми; і те, і інше завершується обговоренням; основна частина може складати­ся з 2-х частин, розділених перервою, можна також об'єднати два заняття в одне).

6. Підведення підсумків заняття (висловлювання учасників по черзі про свої відчуття, вра­ження щодо виконаної роботи, побажання тренеру та групі; цей етап ще називають «Зворотній зв'язок»).

Ефективний зворотній зв'язок можливий за таких умов:

а) описовий характер зв'язку; чому все сприймалося саме так.

б) у кінці заняття — підсумкова рефлексія, обмін враженнями, особисті подяки один одному, аналіз тренінгу, прощання.

7. Прощання (своєрідна ритуальна дія і може мати різні форми проведення)

Методика проведення тренінгу

1. Ключові елементи організації тренінгових занять

§ Ідеально, якщо до групи входить близько 15 осіб, але кількість учасників може коливатися. При значному збільшенні групи затягується виконання всіх вправ, при зменшенні — не створюється належна атмосфера.

§ Наявність основних правил, з ними знайомлять під час пер­шого заняття. Вони чіткі та подані у письмовому вигляді. Всі члени групи дотримуються групових норм поведінки. Належна пове­дінка очікується від кожного. Коли важко дотримуватися пра­вил, їх можна переглянути й обговорити.

§ Очікування: оскільки стиль тренінгових занять є дещо невизначеним, дуже важливо, щоб учасники усвідомлювали, чого від них очікують, і мали можливість із самого початку висловити свої особисті сподівання й отримати відповіді на свої запитання. Важливо, щоб учасники погодилися з тим, що необхідно відвідувати всі заняття впродовж усього семінарського періоду. Істотні відхилення від цієї практики підірвуть успіх тренінгів для всіх.

§ Підготовка розкладу — важливе завдання тренерів. Він розробляється на базі загальної схеми, проте є гнучким щодо певних вправ, ігор та зібрань, які використовуються. Складаючи розклад, важливо пам'ятати про потребу групи у створенні атмосфери довіри, а також передбачити вправи, які б відображали динаміку групи. Слід враховувати, що спочатку учасники прагнуть висловитися з приводу своїх очікувань від тренінгу, а під кінець їм потрібно поділитися думками з приводу того, що вони дізналися про себе.

§ Треба мати «запасні» вправи — короткі і такі, що стосуються теми. Це буває необхідно, коли група виконує певну вправу швидше, ніж передбачалося.

2. Підготовка до занять

При підготовці до занять тренер повинен звернути увагу на певні завдання, які необхідно виконати заздалегідь з тим, щоб учасники успішно засвоїли навчальну програму.

3. Умови успішного проведення тренінгового заняття

§ Уважно слухайте учасників.

§ Реагуйте та відповідайте на те, що сказано, а не на те, як це сказано.

§ Дайте учасникам можливість повністю висловитись перед тим, як реагуватимете на ситуацію.

§ Зберігайте впевненість у собі, будьте спокійні і відкриті для будь-якої інформації.

§ Ставте відкриті питання (такі, на які не можна відповісти просто «так» чи «ні»); відпо­віді на такі питання дадуть вам змогу отримати цінну інформацію.

§ Завжди будьте готові надати допомогу.

§ Дякуйте учасникам за те, що вони поділилися своєю думкою з групою.

§ Повторюйте те, що було сказано, коли записуєте на аркуші або на дошці.

§ Використовуйте альтернативні кольори, коли пишете на аркушах паперу. Не використовуйте жовтий. Червоний та ора­нжевий кольори краще застосовувати для підкреслення або іншого виділення.

§ Визнавайте, що людина має право на особисту думку.

4. Традиційна схема заняття

1. Привітання.

§ Уточнення самопочуття кожного. Це створює атмосферу «тут і зараз». Виявляючи свій емоційний стан, учасники розповідають, чого вони очікують від заняття, про зміни, які сталися внаслідок попереднього заняття.

§ Визначення тренером теми заняття. Інколи теми занять у зв'язку з попередніми висловлюваннями учасників можуть змінювати свою послідовність.

2. Вправа для емоційної розминки. Спрямована на створення внутрішньої свободи учасників групи. Репертуар таких ігор чималий. Здебільшого вони взяті з дитячих ігор. У довідниках з тренінгової роботи такі ігри належать до групи розминочних.

3. Основна частина. В ній вправи пасивного характеру чергуються з рухливими іграми. І те, і інше завершується обов'язково обговоренням і самозвітом учасників про свої почуття та думки (рефлексією). Інколи основна частина може складатися з двох частин, розділених перервою на обід. У такому разі два заняття можна об'єднати в одне.

4. Підведення підсумків заняття. Висловлювання учасників по черзі про свої відчуття, враження щодо виконаної роботи, побажання тренеру та групі.

5. Прощання.Це своєрідна ритуальна дія і може мати різні форми проведення.

Виховні заняття на основі казок великого українського педагога і письменника Василя Сухомлинського за технологією тренінгу

Твори Сухомлинського В. глибоко поетичні, лаконічні, з тонким підтекстом. Навіть у, здавалося б, суто ліричних етюдах відчувається обережний натяк, повчальна спонука, лагідний поштовх до осмислення чийогось досвіду, до вільної, нічим не схованої фантазії.

Мета виховних занять на основі казок: сприяння особистісному зростанню та соціальній адаптації молодших школярів.

Основні завдання:

· допомога дитині в усвідомлені свого «Я», подоланні внутрішніх конфліктів, в особистому, духовному зростанні;

· навчання учнів умінню визначати життєві цінності, формування в них відповідального ставлення до власних вчинків;

· гармонізація міжособистісних стосунків у дитячому колективі; формування толерантного відношення до інших людей, пізнання цінності і неповторності кожної людини;

· формування рефлексії, вміння розпізнавати свої емоційні стани, мотиви поведінки;

· підвищення стресостійкості, вміння знаходити власні ресурси в скрутному становищі.

Кожне виховне заняття на основі казок має певну структуру.

1. Вступна частина

· казковий ритуал вітання;

· розминка.

2. Основна частина

3. Рефлексія

4. Казковий ритуал прощання

Під час проведення занять використовуються різноманітні практичні завдання: проблемні запитання, тренінгові вправи, рольові ігри, малювання. Доцільно по закінченню кожного з них проводити обговорення на усвідомлення дітьми власних почуттів та роздумів.

Контрольні запитання і завдання

1. Щоявляє собою тренінг як форма виховної і просвітницької діяльності?

2. Назвіть структуру тренінгового заняття.

3. Розробіть алгоритм підготовки тренінгового заняття.

4. Розробіть алгоритм проведення тренінгового заняття.

5. Визначте критерії успішного проведення тренінгового заняття.

6. Складіть поради педагогу по підготовці тренінгового заняття.

7. Назвіть основні форми і види роботи під час тренінгових занять.

8. В чому специфіка тренінгу як форми виховання.

9. Розробіть тематику тренінгових занять для учнів 1 класу.

10. Розробіть тематику тренінгових занять для учнів 2 класу.

11. Розробіть тематику тренінгових занять для учнів 3 класу.

12. Розробіть тематику тренінгових занять для учнів 4 класу.

ІНТЕРАКТИВНИЙ ТЕАТР

Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської від слова інтеракт, де «іntіег» — взаємний і «асt» — діяти. Таким чином, інтерактивний — здатний до взаємодії, діалогу. Суть інтерактивних форм виховної роботи у тому, що виховний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учасників. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і вихованець і вихователь є рівноправними, рівнозначними суб'єктами виховного процесу, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Організація інтерактивного виховного процесу передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Інтерактивний театр – нова інноваційна форма роботи, що спочатку використовувалася для профілактики і корекції поведінки серед молоді, схильної вести нездоровий спосіб життя.

Суть інтерактивності полягає в тому, що «актори» зображають певну проблемну ситуацію, характерну для молодіжного середовища (нерозуміння серед підлітків, тиск з боку друзів, сварка з батьками). Більшість сюжетів, що розігруються учасниками інтерактивного театру, висвітлюють негативні явища у молодіжному середовищі (наркоманію, паління, вживання алкоголю). Конфліктний сюжет обов'язково розігрується на сцені, але у його вирішенні беруть участь не лише «актори», а й глядачі. У будь-який момент глядач може змінити актора і репрезентувати свій спосіб вирішення проблеми.

Мета роботи інтерактивного театру: актуалізація питань профілактики шкідливих звичок у молодіжному середовищі, пропаганда здорового способу життя.

Завдання театру - змоделювати життєву ситуацію і залучити глядачів до спільного пошуку оптимальних шляхів і механізмів вирішення проблеми.

Етапи роботи:

1. Розробка програми підготовки учасників інтерактивного театру.

Ефективною формою такої підготовки є тренінг учасників інтерактивного театру, спрямований на розгляд двох основних питань: основи діяльності інтерактивного театру, методики написання сценаріїв.

2. Формування акторської групи, підготовка дітей та молоді до написання сценаріїв та практичної діяльності.

3. Визначення актуальних тем дитячої чи молодіжної аудиторії.

Діяльність театру має бути спрямованою на висвітлення типових проблем, що турбують дитячу та молодіжну аудиторію. Формами вивчення окреслених проблем є довірливе спілкування з дітьми та молоддю, опитування, анкетування, що дозволяє визначити тематику виступу театру, із практики проведення такої роботи найбільш бажаними і популярними є теми:

«Зловживання алкоголю, наркоманії та тютюнопаління»;

«Проблеми в школі та інших закладах між ровесниками»;

«Проблеми дітей та батьків».

4. Підготовка сценарію творчої діяльності акторської групи за однією із актуальних тем.

Сценарій, як правило, пишеться на основі ситуації з реального життя. Центральною темою є маніпулювання (численні способи спонукати молодих людей палити, вживати проти свого бажання алкоголь та наркотики), а також прийоми, що дозволяють протистояти тиску або ухилитися від небезпечних дій. Сцени, що їх представляють учасники театру, відображують проблемні ситуації розвитку подій вдома, в школі та на роботі і розігруються двічі. Спершу аудиторія стежить за тим, як розгортаються події, а в процесі повторного показу будь-хто з глядачів може зупинити перебіг дій і запропонувати свій варіант виходу із ситуації.

5. Підготовка групи до виступу.

Група проводить репетиції за сценарієм. Доцільно знімати репетиції на відеокамеру, що дозволяє під час перегляду проводити обговорення кожного епізоду, вносити зміни до сценарію з метою досягнення оптимального результату.

6. Виступ інтерактивного театру перед дитячою та молодіжною аудиторією.

Виступи інтерактивного театру можуть проходити під час масових свят, зборів, походів дитячих та юнацьких організацій, під час організації вуличної соціальної роботи, під час молодіжних акцій, акцій у навчальних закладах, клубах тощо.

Метою вистави є не зображення особистої психологічної драми, а представлення конкретного досвіду і надання аудиторії допомоги з поширення цього досвіду на широке поле аналогічних ситуацій.

За результатами роботи молоді глядачі відзначають неабиякий позитивний вплив театральних сцен на молодь, адже театр допомагає подивитися на власне життя начебто «зі сторони».

Учні початкової школи можуть залучатися до такої форми виховної роботи. Вчитель спільно з учнями попередньо визначає актуальну тематику. Потім готується сценарій виступу, який включає конкретні життєві ситуації. Обирається група акторів, з якою проводяться репетиції згідно сценарію. Готуються костюми (атрибути костюмів) для «акторів».

Під час виступу «театральної групи»актори за сценарієм залучають глядачів до участі в обговоренні проблеми, яка піднімається у виставі.

Варіанти залучення глядачів до інтерактивної взаємодії:

- виконання певної ролі без підготовки, експромтом;

- діалог з глядачами;

- розігрування групою глядачів певної ситуації за власним сценарієм.

Контрольні запитання і завдання

1. Щоявляє собою інтерактивний театр?
2. Назвіть структуру інтерактивного театру.
3. Розробіть алгоритм підготовки інтерактивного театру.
4. Розробіть алгоритм проведення інтерактивного театру.
5. Визначте критерії успішного проведення інтерактивного театру.
6. Складіть поради педагогу по підготовці інтерактивного театру.
7. Розробіть тематику інтерактивного театру для учнів 1 класу.
8. Розробіть тематику інтерактивного театру для учнів 2 класу.
9. Розробіть тематику інтерактивного театру для учнів 3 - 4 класів.

(Сценарії виховних заходів підготовлені і апробовані студентами Кременчуцького педагогічного училища ім. А.С. Макаренка на практиці в школі)

Бесіда

Тема: Твоє здоров’я – в твоїх руках.

Мета: сформувати в третьокласників поняття «здоровий спосіб життя», «раціональне харчування», «гіподинамія», «екологія»; розвивати вміння висловлювати свою думку, переконувати, самостійно робити висновки; виховувати турботливе ставлення до свого здоров’я і здоров’я оточуючих та негативне ставлення до шкідливих звичок.

Обладнання: аркуші паперу і кольорові олівці для кожного учня, плакат, наклейки, магнітофон, диск.

Хід заняття:

I. Організаційна частина.

Привітання з дітьми, організація класу до роботи.

II. Опрацювання теми.

Діти, сьогодні ми поговоримо на тему «Здоров’я людини в її руках». Зараз ми спробуємо це зробити. Перед вами лежать аркуш паперу і олівці. Візьміть їх. Покладіть на аркуш ліву руку, а в праву візьміть олівець. Тепер обведіть її. На долоні напишіть слово «Здоров’я».

А тепер давайте поміркуємо над питання «Від чого залежить наше здоров’я?». Молодці, отже, ми наклеюємо на першу сходинку «Правильне харчування». А ви напишіть це на великому пальці. Давайте подумаємо, а як це правильно харчуватися? У кожному продукті харчування є вітаміни, але розподілені вони нерівномірно. Наприклад, у яблуках багато вітаміну С, а в моркві – вітаміну А. А як ви думаєте, який з цих вітамінів кращий для здоров’я? Отже, ми прийшли до висновку, що організму людини однаково потрібні всі вітаміни. А тепер намалюйте біля великого пальця свій улюблений фрукт чи овоч. Ви повинні не забувати про те, що дитина вашого віку повинна харчуватися 5 разів на день. Не можна також переїдати або вживати занадто холодні і гарячі продукти. Це негативно впливає на ваш організм.

На наступній сходинці і пальчику ми пишемо, як уже було сказано, «Здоровий сон». Поки ви малюєте людину, яка спить, я вам розкажу дещо про сон. В кожного повинна бути гарна подушка середнього розміру, твердувате ліжко, кімната для сну повинна провітрюватися. Перед сном бажано було б прогулятися, не можна багато їсти на ніч. Людина не повинна багато спати чи недосипати. Вам, як визначили науковці, діти повинні мати денний сон. А тепер розділіться на 2 команди. Перша команда розповість нам, як виглядає людина, яка спить дуже мало. А друга – опише людину, яка багато спить. Отже, можемо сказати, що в середньому людина повинна спати 8 годин. Тоді вона буде себе почувати добре.

На наступному пальчику ми пишемо «Гігієна». Ви всі знаєте, що кожна людина повинна купатися, змінювати білизну, чистити зуби, вуха, мити голову. Постільна білизна теж повинна бути чистою – все це називається особистою гігієною. А тепер намалюйте біля третього пальчика те, що для вас означає гігієна. А зараз я розповім вам одну історію. Всі ми знаємо, що колись на нашій планеті жили динозаври, але вони вимерли, зникли. Чому – й досі невідомо. Але є одна версія, що динозаври вимерли через те, що не дотримувалися правил гігієни, не чистили зуби. Ось послухайте пісеньку.

Наступна сходинка – «Фізкультура». Прокидаючись, кожного ранку ми повинні зробити зарядку, протягом дня ми з вами робимо фізкультхвилинки, а для чого? Правильно, бо якщо ми не будемо рухатися, в нас розвинеться хвороба. А хто знає як вона називається? Правильно. Тоді ми вивчимо з вами нове слово «Гіподинамія». Повторіть за мною. Запам’ятали? А тепер давайте прослухаємо пісню про цю хворобу і виконаємо під неї фізкультхвилинку. Повторюйте за мною і уважно слухайте слова. Молодці, сідайте. Сподіваюся ви запам’ятали, що не можна постійно, цілими днями, сидіти за партами, комп’ютерами, перед телевізорами, а треба частіше ходити, бігати, виконувати різні вправи.

І на останньому пальчику ми пишемо «Відсутність шкідливих звичок». Які шкідливі звички ви знаєте? Так, от і намалюйте біля останнього пальчика. Ви повинні пам’ятати, що це дуже шкідливо, якщо ви почнете палити чи вживати алкоголь, наркотики, ваш організм до них призвичаїться і вам важко буде позбутися цієї звички, хоч ви і відчуватимете їх згубний вплив. Тому ми краще будемо займатися фізкультурою, ніж шкідливими звичками. Згодні? От і добре.

Також на наш організм дуже погано впливає екологія. Ви знаєте що це? Так, це вплив забрудненого повітря, забрудненої води, і взагалі навколишнього середовища,тому що овочі, фрукти вбирають в себе забруднену воду і теж стають забрудненими чи навіть отруйними. Але тут ми вдіяти нічого не зможемо. Тому головне, щоб ми виконували 5 простих правил. Давайте ще раз їх згадаємо.

III. Підсумок.

Отже, діти, покажіть усі свої ручки. Ось наше здоров’я. Воно складається з правильного харчування, здорового сну, гігієни, фізкультури, відсутності шкідливих звичок. Кожен пальчик відповідає за це. А тепер зажміть руку в кулак. Ви міцно тримаєте своє здоров’я? Молодці, і пам’ятайте, якщо хоч один пальчик розігнеться, ви поставите під загрозу усе своє здоров’я.

Вікторина

Тема: Свято зустрічі весняних птахів.

Мета: познайомити дітей з обрядом зустрічі птахів; розвивати логічне мислення, увагу, комутативні навички; виховувати любов до птахів.

Обладнання: аркуші паперу, зерна, ілюстрації, інструкційні картки, печиво, прапорці, тарілки, конверти із завданнями.

Використані джерела:

1. http://detkam.e-papa.ru/mp/90/984.html

2. http://junnat.kherson.ua/scensrio-5.htm

3. http://uk.wikipedia.org/wiki/Справжня_ластівка

4. http://www.vechirka.uafor.net/society/church/2203091803.php

Орієнтований вік дітей: 4 клас.

Хід заняття

I. Організаційна частина.

Привітання. Я дуже люблю птахів. Особливо мені подобаються голуби, адже голуб – птах миру.

Я вже представилася, тепер ваша черга. Ваше завдання: по черзі встаєте, називаєте своє ім’я, назву улюбленої пташки, тоді підходите до мене і отримуєте картку.

Дата добавления: 2014-11-29