Період високого масового споживання

Теорії стадій розвитку світового господарства.

Тема 2. Теорії розвитку світового господарства та міжнародних економічних відносин.

1. Теорії стадій розвитку світового господарства.

2. Класичні теорії розвитку міжнародної торгівлі.

3. Теорії неотехнологічного напряму.

Сучасна економічна думка (як вітчизняна так і зарубіжна) поки що не створила єдиної теорії стадій розвитку світового господарства (світової цивілізації). Окремі вдалі експерименти і пошуки в цьому напрямку завершились розробками і публікаціями У. Ростоу (теорія стадій росту), Дж. Гелбрейта (нове індустріальне суспільство), Д. Белла (постіндустріальне суспільство), А. Тоффлера (суперіндустріальне суспільство).

Американський економіст, соціолог і історик Уолт Ростоу у 1960 р. Сформулював свою теорію стадій економічного росту у книзі „Стадії економічного росту: не комуністичний маніфест”. Де описано п’ять основних стадій росту:

1) традиційне суспільство;

2) період створення передумов для зростання;

3) зростання (зрушення, зліт);

4) рух до зрілості;

Критерієм щодо визначення стадій є переважно техніко-економічні характеристики: рівень розвитку техніки, галузева структура господарства, частка накопичення в національному доході, структура споживання і т. Ін.

Пізніше, у своїй праці „Політика і стадії росту” (1971) У.Ростоу додає шосту стадію – пошуку якості життя, коли на перший план виходить духовний розвиток людини.

Тривалість стадій дуже різна. Найбільш тривалим була перша стадія, і деякі країни світу ще перебувають на ній. А от п’ята стадія розглядалась Ростоу у 70-х роках як досягнення тільки США. Основу цієї стадії склали автомобільна промисловість, приміське будівництво, будівництво доріг, і особливо сфера послуг. Перехід до цієї стадії супроводжується скороченням робочої сили, що зайнята у сільському господарстві, переміщенням влади від власників до менеджерів, зміна цінностей і т. ін.

Теорія нового індустріального суспільства.

У своїх працях: „Нове індустріальне суспільство” (1967), „Суспільство достатку” Дж. Гелбрейт намагався довести, що застосування складної і більш досконалої техніки призводить до внутрішніх перетворень капіталізму, наповнення ринку споживчими товарами, якісно організованій системі послуг, і як наслідок цього нівелювання, стирання колишніх соціальних контрастів.

Висновок з теорії Дж. Гелбрейта для світової економіки такий: пропонується серія окремих реформ, які б вивели державу з під влади „планової системи”, поставили її на службу немонополізованому сектору, забезпечили конкурентоспроможність і зростання купівельної спроможності „ринкової системи”.

Дата добавления: 2014-12-07