Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Силах України




Соціальної і гуманітарної політики у Збройних

ТЕМА 1. Концептуальні засади гуманітарного та соціального забезпечення виховної роботи у ЗС України

План

1.1. Динаміка розвитку системи виховної роботи, соціальної і гуманітарної політики у Збройних Силах України.

1.2. Зміст та основні напрямки соціальної і гуманітарної політики, виховної роботи на сучасному етапі розвитку ЗС України.

Актуальність вивчення даної теми полягає в тому, що знання командиром (начальником) концептуальних засад гуманітарного та соціального забезпечення виховної роботи в ЗС України та змісту і основних напрямків соціальної і гуманітарної політики на сучасному етапі розвитку ЗС України виступає важливою передумовою ефективного виховання особового складу.

 

1.1. Динаміка розвитку системи виховної роботи,

 

Державна програма розвитку Збройних Сил України на 2006 - 2011 роки охоплює всі напрямки їх життєдіяльності. Згідно з нею головним завданням Збройних Сил України є їх постійна готовність відбити можливу агресію, звідки б вона не виходила, захистити незалежність, територіальну цілісність і недоторкан-ність кордонів України. Для цього вони мають знаходитись у постійній бойовій готовності та мати відповідний бойовий потенціал. Основою цього потенціалу є матеріальний й духовний аспекти. Про роль духовного фактора у життєдіяльності військ досить влучно підкреслював Н.Коупленд: “...моральний стан – це питання життя і смерті. Ним не можна нехтувати. Кожна добре організована армія зацікавлена у високому рівні бойової підготовки своїх військ і, коли це можливо, у забезпеченні їх кращою зброєю, щоб створити матеріальну перевагу над противником. Однак матеріальна перевага не так важлива, як моральна. Для армії більш небезпечним є низький моральний стан військ, ніж нестача боєприпасів”. Історія війн і воєнних конфліктів знає немало прикладів, коли перемога здобувалася не перевагою над противником у живій силі та бойовій техніці, а високим морально-психологічним станом особового складу.

Морально-психологічний стан (МПС) це “...якісна визначеність особистості, колективу, яка характеризує направленість і динаміку психологічних процесів, міжособистісних відносин у колективі; виступає конкретною формою прояву та реалізації потенціалу духовного і морального духу армії, важливою характеристикою військ.”

Важливою складовою бойової готовності та боєздатності військ (сил) є високий моральний дух особового складу Збройних Сил України.

Моральний дух – це духовна готовність і здатність військовослужбовців пе­реносити випробування війни (бойових дій), труднощі військової служби, досягати перемоги над ворогами.

Морально-психологічний потенціал - це сукупність духовних можливостей особового складу, його свідомості, професійної підготовленості, які можуть стати фактором перемоги під час бою.

З метою підвищення рівня виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України, визначення напрямів і засад її перебудови відповідно до сучасних вимог Президент України затвердив Концепцію виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України, яка зміцнення морально-психологічних підвалин життєдіяльності Збройних Сил України визначає як пріоритетну державну справу й підкреслює необхідність цілеспрямованої системної організації в них МПЗ.

Ця Концепція визначила принципи, основні напрями та завдання виховної роботи на етапі реформування ЗС України.

Передумовами опрацювання Концепції були наявність серйозних недоліків та упущень у виховній роботі з військовослужбовцями Збройних Сил та інших військових формувань України, низька її ефективність. Про це свідчили факти порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями і порушень військової дисципліни серед військовослужбовців. Водночас мали місце падіння престижу військової служби в українському суспільстві, зниження мотивації військово-професійної діяльності серед військовослужбовців.

Це певною мірою було пов’язано з наявністю низки невирішених проблем, які стосуються всієї системи виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України. До них передусім належали:

- відсутність єдиної системи поглядів на завдання, напрями та порядок управління психологічними процесами;

- недосконалість нормативно-правової бази військово-гуманітарної діяльності;

- нагальна потреба розвитку кадрового, інтелектуального, технічного, науково-аналітичного потенціалу органів виховної роботи, підвищення їх престижу, авторитету і статусу.

У зв’язку з цим виникла необхідність концептуального визначення єдиних підходів до виховання захисника Батьківщини з урахуванням економічної, суспільно-політичної, демографічної ситуації, становища молоді в суспільстві, формування нового світогляду, морально-етичних, національно-історичних основ поведінки.

Концепція змалювала шляхи та засоби перебудови виховної роботи у військових формуваннях та приведення її у відповідність із вимогами забезпечення оборони держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.

Метою Концепції було:

- забезпечення єдності навчання, виховання, розвитку і психологічної підготовки військовослужбовців;

- координація зусиль та опрацювання поглядів на проблему виховання військовослужбовців, визначення ролі органів виховної роботи, що створюються при управліннях військових формувань;

- створення та вдосконалення психолого-педагогічних засобів, форм і методів виховання військовослужбовців, узгодження дій державних і військових органів управління щодо цілеспрямованої підготовки молоді до військової служби.

Головною метою виховної роботи у ЗС України як пріоритетної частини діяльності органів військового управління є проведення у військах (силах) державної політики, формування і розвиток у військовослужбовців професійно необхідних психологічних якостей, моральної самосвідомості, що має забезпечити високу бойову і мобілізаційну готовність органів управління, з’єднань і частин, зміцнення військової дисципліни та правопорядку, згуртування військових колективів.

Система виховної роботи у військових формуваннях включає:

- суб’єкти виховного процесу (вихователів);

- цілі і завдання роботи;

- планування напрямків роботи;

- хто, з ким і за якими напрямками проводить роботу;

- навчання практиці попереджувальної роботи;

- вивчення і врахування індивідуальних особливостей військовослужбовців, застосування найбільш ефективних форм, методів і засобів впливу;

- організацію оперативної інформації про настрої, інтереси, запити підлеглих;

- аналіз, узагальнення передового досвіду, контроль і корекцію відповідної роботи;

- об’єкти виховної роботи (вихованців).

Основними складовими виховної роботи є:

- МПЗ бойової та мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, специфічної діяльності військових формувань;

- МПЗ військової дисципліни та профілактика правопорушень;

- інформаційно-пропагандистське забезпечення;

- культурно-виховна і просвітницька робота;

- військово-соціальна робота.

МПЗ бойової та мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, специфічної діяльності військових формувань включає комплекс організаційних, виховних і соціально-психологічних заходів, спрямованих на підтримання постійної бойової готовності органів управління, об’єднань, з’єднань, частин і підрозділів, установ і закладів, реалізацію духовного та професійного потенціалу особового складу під час виконання навчально-бойових завдань.

МПЗ військової дисципліни та профілактика правопорушень – це система організаційних, соціально-правових і виховних заходів щодо формування й розвитку у військовослужбовців особистої відповідальності за свідоме виконання вимог Конституції та законів України, військових статутів, Військової присяги, функціональних і службових обов’язків, наказів командирів і начальників, досягнення такого рівня МПС особового складу військ (сил), який забезпечуватиме своєчасне, повне та якісне вирішення поставлених завдань.

Інформаційно-пропагандистське забезпечення полягає у здійсненні державними органами, військовим управлінням, командувачами, командирами (начальниками), штабами, органами виховної роботи, ЗМІ заходів щодо впровадження гуманітарної політики держави у Збройних Силах України через систему інформації, військово-патріотичного виховання особового складу з метою формування у військовослужбовців громадянської свідомості та відповідальності.

Гуманітарна підготовка є одним із основних предметів навчання військовослужбовців. Це – важлива форма виховання і формування в особового складу високих моральних якостей, глибокого розуміння свого військового обов’язку, вивчення історії України і військових традицій збройного захисту держави. Вона організовується і проводиться згідно з типовими тематичними планами.

Культурно-виховна і просвітницька робота забезпечує формування у військовослужбовців високої духовної культури і моральних якостей, почуття патріотизму, вірності традиціям українського народу й задоволення їх естетичних і культурних потреб шляхом проведення культурно-просвітницьких заходів та організації дозвілля особового складу. Вона сприяє залученню воїнів до культурних і духовних цінностей, самодіяльній художній творчості, формуванню у них високих моральних якостей, позитивно впливає на МПС особового складу, на стан військової дисципліни, бойової готовності військових підрозділів і частин. Культурно-виховна та просвітницька робота виконує інформаційно-просвітницьку, культурно-творчу й дозвільну функції.

Військово-соціальна робота передбачає здійснення соціально-правових, інформаційних і організаційних заходів щодо сприяння військовослужбовцям і працівникам Збройних Сил України, членам їх сімей у реалізації встановлених законами України, іншими законодавчими актами прав і пільг, одержанні ними соціальної допомоги та відповідних компенсацій, створенні у військових і трудових колективах соціальних умов і гарантій, які б забезпечили їх нормальну життєдіяльність, сумлінне ставлення до виконання функціональних обов’язків.

Отже, процес створення, а в подальшому реформування ЗС України постійно сприяє динамічному розвитку системи виховної роботи та морально-психологічного забезпечення як важливих компонентів діяльності військ.

2. Зміст та основні напрямки соціальної і гуманітарної політики на сучасному етапі розвитку Збройних Сил України

 

Морально-психологічне забезпечення (МПЗ) у ЗС України – це один із найважливіших видів забезпечення їх життєдіяльності, яке як науковий термін з’явилося в оперативних і планових документах у 1995 році.

Морально-психологічне забезпечення діяльності військ – це система заходів, спрямованих на формування і підтримання високого морального духу армії, МПС і дисципліни особового складу, військового правопорядку, на згуртування військових колективів і протидію інформаційно-психологічному впливу противника.

Щодо масштабів і потреб, МПЗ являє собою комплекс взаємопов’язаних і узгоджених заходів державного і військового керівництва, органів військового управління з метою досягнення достатнього рівня морально-психологічного стану особового складу Збройних Сил та всього населення України для забезпечення обороноздатності держави в мирний і воєнний час, максимальне зниження психічних втрат у військах та досягнення й утримання морально-психологічної переваги над противником з метою ефективного виконання бойових та інших завдань.

Ці різноманітні заходи мають бути узгоджені за цілями, послідовностями, силами, методами та засобами в різних структурах військового і цивільного управління. МПЗ охоплює духовну і психологічну сфери підготовки населення України та її Збройних Сил.

Метою МПЗ життєдіяльності військ має бути забезпечення досягнення їх перемоги у воєнний час, досягнення і підтримка морально-психологічної переваги на противником в умовах загрози суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України, забезпечення високої бойової та мобілізаційної готовності, ефективності бойової та гуманітарної підготовки, формування гармонійної духовної культури й свідомості військової дисципліни особового складу військових підрозділів і частин у мирний час шляхом формування високого морально-психологічного стану, бойових і морально-психологічних якостей.

Результатом МПЗ є високий моральний дух чи високий МПС населення і військовослужбовців як складова бойового потенціалу держави та її Збройних Сил.

Мета, конкретні завдання і принципи ПМЗ уточнюються залежно від виду збройних сил, роду військ, особливостей конкретного підрозділу й особливостей наявної військово-політичної обстановки та визначають конкретний зміст МПЗ, який має бути спрямованим на створення сприятливих морально-психологічних умов ефективного вирішення збройними силами завдань, що стоять перед ними. Але для цього слід чітко уявляти об’єкт МПЗ і предмет морально-психологічного впливу.

Стосовно Збройних Сил України основними об’єктами МПЗ є особистість військовослужбовця, його духовний світ, психічні та психофізіологічні якості, а також військовий колектив, його соціально-психологічні властивості та якості. Отже, психіка військовослужбовця, морально-психологічний стан воїна та різноманітні характеристики психології військового колективу є конкретним предметом морально-психологічного впливу. Зміст МПЗ у Збройних Силах України є також різноманітним і багатогранним, торкається всіх сфер життєдіяльності військово-службовця і військового колективу, організації та проведення бойових і навчально-бойових завдань.

З метою визначення основного змісту та принципів морально-психологічного забезпечення ведення бойових дій наказом Міністра оборони України від 5.05.99 року № 142 була затверджена “Концепція морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) ЗС України”.

Морально-психологічне забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) - це один із основних видів всебічного забезпечення військ (сил), метою якого є формування та підтримка морально-психологічного стану особового складу, бойових та психологічних якостей, необхідних для успішного виконання бойових завдань.

Основним змістом морально-психологічного забезпечення є:

- мобілізація військовослужбовців на виконання конкретних бойових завдань, формування свідомого ставлення до них, прогнозування динаміки морально-психологічного стану військ (сил), збереження його стійкості та керованості;

- досягнення високої бойової активності особового складу військ (сил), його спроможності витримувати нервово-психологічні навантаження і зберігати боєздатність в умовах дії психотравмуючих факторів сучасного бою;

- зрив психологічних операцій противника, прогнозування та профілактика негативного інформаційно-психологічного впливу;

- організація комплексного захисту психологічних (психофізіологічних) властивостей військовослужбовців, реабілітації психотравмованих.

Основними складовими морально-психологічного забезпечення є:

- інформаційно-пропагандистське забезпечення;

- психологічне забезпечення;

- воєнно-соціальна робота;

- культурно - виховна робота;

- інформаційно-психологічна протидія.

Інформаційно - пропагандистське забезпечення – це система цілеспрямованих заходів щодо формування стійкого і керованого морально-психологічного стану на підставі оперативного інформування особового складу про зміст воєнно-політичної обстановки, покладені на війська (сили) завдання та умови їх здійснення.

Психологічне забезпечення – це комплекс заходів щодо формування, підтримання ти відновлення в особового складу психологічних якостей, які забезпечують високу психологічну стійкість військовослужбовців, готовність виконувати бойові завдання в будь-яких умовах обстановки.

Воєнно-соціальна робота – це діяльність щодо створення та забезпечен­ня необхідних соціальних та правових умов для виконання особовим складом військ (сил) бойових завдань.

Культурно-виховна робота – це діяльність, яка спрямована на відновлення моральних, психічних та фізичних сил особового складу, його мобілізацію на виконання бойових завдань, задоволення духовних (культурних) потреб військовослужбовців.

Інформаційно-психологічна протидія - це комплекс заходів стосовно прогнозування, профілактики та зриву інформаційно-психологічного впливу противника, нейтралізації його намагань дезінформувати та деморалізувати особовий склад наших військ (сил), дезорганізувати його бойову діяльність.

Керівництво морально-психологічним забезпеченням здійснюють командири та начальники усіх рівнів відповідно до покладених на них завдань. Командувачі, командири (начальники) несуть відповідальність за фор­мування та підтримку необхідних морально-психологічних і бойових якостей особового складу.

Отже, МПЗ спрямовано на підтримання високої боєздатності та готовності військ до виконання бойових і навчально-бойових завдань шляхом створення високого МПС власних військ і морально-психічного приголомшення військ противника.

За період існування органи з гуманітарних питань Збройних Сил України як безпосередні організатори морально-психологічного забезпечення доказали свою спроможність виконувати завдання за призначенням, позитивно впливати на стан військової дисципліни, забезпечувати керованість морально-психологічними процесами у ЗС України. Вони максимально інтегровані в загальнодержавну систему гуманітарного і соціального забезпечення, що дає змогу з достатньою ефективністю організувати взаємодію з відповідними гуманітарними структурами органів виконавчої влади та громадськими організаціями в центрі та на місцях.

Разом з тим на сучасному етапі становлення Збройних Сил виникла життєва необхідність реорганізації виховної роботи. Такі напрями, як інформаційно-пропагандистське забезпечення, культурно-виховна і просвітницька робота, правове виховання, гуманітарна підготовка, виховна профілактика правопорушень, потребували не лише уточнення та оновлення, але і системної перебудови, виходячи з досвіду збройних сил Північноатлантичного альянсу. Виникла негайна потреба в організації належного соціально-психологічного супроводу життєдіяльності особового складу військ (сил), його повноцінної морально-психологічної підготовки, військово-соціальної роботи. Потребувала подальшого вдосконалення система морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування Збройних Сил України. Організація виховної роботи в ЗС України спиралась на застаріли педагогічні, психологічні, інформаційні та соціальні технології, морально та фізично виснажену матеріальну базу, залишковий принцип фінансування.

Метою системних змін в організації виховної роботи мало стати формування та підтримка належного морально-психологічного стану особового складу, наповнення життєдіяльності військових колективів морально-етичними, правовими нормами поведінки.

З метою подальшого вдосконалення системи виховної роботи у Збройних Силах України на сучасному етапі їх розвитку, її адаптації до умов професійної армії, досягнення стандартів Північноатлантичного альянсу в гуманітарній та соціальній сферах життєдіяльності військ (сил) було необхідно:

- забезпечити системність в організації виховного процесу, привабливість та впливовість заходів, що проводяться, їх узгодженість з типовим місяцем, типовим тижнем, розкладом занять;

- спрямувати основні зусилля на безумовне виконання завдань у гуманітарній та соціальній сферах, зокрема щодо: забезпечення неухильного дотримання правових, економічних та організаційних засад і гарантій для самореалізації особистості; впровадження державницької за духом і змістом ідеології у Збройних Силах України; всебічного розвитку культури і духовності, функціонування української мови; активного пропагування історико-культурної спадщини; налагодження конструктивного співробітництва військ (сил) і релігійних організацій за умов дотримання принципу відокремлення держави від церкви; розвитку фізичної культури і спорту, пропагування здорового способу життя; зміцнення законності та правопорядку; системного здійснення роботи стосовно максимального забезпечення гарантій захисту законних прав та інтересів особового складу Збройних Сил України та членів їх сімей;

- визначити пріоритетні завдання щодо недопущення загострення соціальної напруги в гарнізонах, військові частини яких підлягають повному скороченню під час реформування Збройних Сил України, де залишаються сім’ї колишніх військовослужбовців, а також соціальна інфраструктура, яка була на балансі Збройних Сил України;

- організовувати професійний та психологічний відбір військовослужбовців для комплектування миротворчих контингентів, всебічне вивчення їх морально-ділових якостей; здійснювати моніторинг реалізації соціальних гарантій військовослужбовців миротворчих контингентів, сімей загиблих та поранених миротворців.

Одночасно нові завдання, які поставив Президент України перед ЗС України, потребували суттєвого удосконалення системи діяльності щодо впровадження у ЗС України державної ідеології, гуманітарної та соціальної політики, військово-патріотичного виховання.

Тобто потреба переходу до нової системи організації виховної роботи та морально-психологічного забезпечення не є даниною моді чи будь-яким суб’єктивним чинникам, а обумовлена поступовим переходом Збройних Сил України на нові принципи їх функціонування.

Відповідно до цього, Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 28/2004 була затверджена “Концепція гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України”. Концепція гуманітарного і соціального розвитку у ЗС України є науково обґрунтованою системою поглядів на поширення і закріплення гуманістичних та соціальних цінностей у цьому збройному формуванні, гуманізацію всіх сфер військової діяльності, задоволення соціальних потреб та інтересів військовослужбовців, членів їхніх сімей і працівників і містить положення про основні принципи, завдання органів військового управління щодо впровадження гуманітарної і соціальної політики держави, механізмів їх реалізації.

Гуманітарна політика у Збройних Силах – це цілеспрямована діяльність органів військового управління щодо забезпечення навчання, виховання, психологічної підготовки військовослужбовців і працівників, їх духовного, культурного та фізичного розвитку, реалізації конституційних прав і свобод.

Соціальна політика у Збройних Силах – це діяльність органів військового управління щодо розвитку і управління соціальною складовою з метою задоволення соціальних потреб та інтересів військовослужбовців, членів їхніх сімей і працівників, соціальної реабілітації, підтримки та захисту військовослужбовців і осіб, звільнених у запас або у відставку. Діяльність органів військового управління щодо гуманітарного та соціального розвитку у Збройних Силах здійснюється шляхом планування, організації та проведення організаційних, соціологічних, педагогічних, психологічних, інформаційно-пропагандистських, правових, культурно-просвітницьких та соціальних заходів, спрямованих на усвідомлення особовим складом державної політики у сфері оборони, системи національних цінностей, які вони захищають, підтримку і розвиток професійно необхідних психологічних якостей, сприяння реалізації встановлених державою соціальних та правових гарантій з метою виконання завдань військової служби.

Така діяльність здійснюється відповідно до вимог Конституції України, законів України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави", статутів Збройних Сил України, інших законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів Міністра оборони України та начальника Генерального штабу Збройних Сил України.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 861; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.047 сек.