Структура психологічної роботи й основні принципи її організації та проведення

Психологічна робота – це діяльність, що проводиться в мирний і воєнний час командирами, офіцерами виховних структур, психологами і структурами (підрозділами), які спеціально створюють. Вона спрямована на вивчення, формування і розвиток у військовослужбовців психологічних якостей, підтримку психологічних станів, необхідних для успішного ведення бойових дій, виконання службових і навчально-бойових завдань, а також на збереження їх психічного здоров'я.

Науково-теоретичною основою організації і проведення психологічної роботи в умовах Збройних Сил є військова психологія, що узагальнює і конкретизує зміст інших галузей психології стосовно умов військової діяльності.

У структурному відношенні психологічна робота як система об'єднує в своєму складі такі елементи, як цілі і завдання, суб'єкти, об'єкти, методи і засоби психологічної роботи.

Загальна спрямованість і завдання й психологічної роботи визначаються необхідністю всебічного забезпечення бойової готовності Збройних Сил, а також характером конкретних проблем, що здійснюють негативний психологічний вплив на бойові можливості особового складу, його психічне самопочуття і ефективність військової діяльності. Вкажемо основні психологічні проблеми, на вирішення яких спрямована психологічна робота.

1. Особистісні проблеми — це проблеми, що погіршують особистісний розвиток військовослужбовців, їх етичне і психічне здоров'я, самопочуття і потенційні бойові можливості. У структурно-психологічному плані дані проблеми можна розділити на наступні групи:

• мотиваційні проблеми — відсутність відповідних сучасним завданням силових структур — спонукачів до зразкового виконання обов'язків по службі, прагнення до військово-професійного вдосконалення;

• професійно-кваліфікаційні — непридатність або непідготовленість певної частини військовослужбовців до виконання функціональних обов'язків;

• функціонально-психологічні — негативні психофізіологічні стани військовослужбовців, що виникають безпосередньо в процесі діяльності.

Прояв особистісних проблем знаходить свій вираз у труднощах соціально-психологічної адаптації військовослужбовця до умов військової служби, у формі конфліктів з оточуючими, різних формах відхильної поведінки, а в змістовному відношенні всі негативні моменти переживаються військово-службовцями як відчуття тривоги, розгубленості, безвиході тощо.

2. Колективно-групові проблеми — проблеми, що погіршують морально-психологічний клімат військового колективу. До їх числа відносяться різні види порушень і деформацій внутрішньоколективних зв'язків (моральних, ділових, особистих), розпад позитивних цінностей колективу, роз'єднаність військово-службовців, що виражається в побутових конфліктах, різні форми психологічної несумісності, існування мікрогруп, що характеризуються негативним стійким прагненням до вибору помилкових, асоціальних і антиармійських цілей і орієнтирів.

3. Діяльнісні проблеми – проблеми, властиві службовій і навчально-бойовій діяльності військовослужбовців через невідповідність психологічних якостей воїнів об'єктивним вимогам військової служби і військової спеціальності. Дані проблеми виявляються в зниженні ефективності діяльності, помилках і аваріях, порушеннях і злочинах при виконанні службових і навчально-бойових завдань.

Виходячи із існування перерахованих проблем і необхідності їх першочергового вирішення, зміст психологічної роботи зводиться до двох основних напрямів:

1) вдосконалення психологічних умов, що впливають на психіку військовослужбовців;

2) формування і розвиток індивідуальних і групових психічних утворень, що є найважливішим чинником підвищення ефективності функціонування людини в різних видах військової діяльності.

Особливістю психологічної роботи в умовах військової системи є врахування того факту, що функціонування людини зрештою розглядається як діяльність, що спрямована на виконання бойового завдання. Інтереси самої людини тут часто не співпадають, а іноді і суперечать цілям і характеру здійснюваної діяльності. Тому на відміну від умов роботи цивільних психологів, в умовах армії і флоту психологічна робота повинна бути орієнтована і на інтереси діяльності, і на інтереси людини.

У межах виділених напрямів основними завданнями психологічної роботи є:

• вивчення індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців, соціально-психологічних процесів і явищ у військових колективах і прогнозування їх розвитку;

• психологічна експертиза професійної придатності військовослужбовців і молодого поповнення з метою їх раціонального розміщення за військовими спеціальностями і посадами;

• психологічне забезпечення необхідного рівня бойової і мобілізаційної готовності, виконання бойових і навчально-бойових завдань, бойового чергування (бойової служби), вартової і внутрішньої служб;

• психологічний аналіз процесу бойової підготовки, навчально-виховного процесу, вироблення пропозицій і здійснення заходів щодо підвищення їх ефективності;

• психологічна профілактика девіантної поведінки військовослужбовців, сприяння формуванню здорового морально-психологічного клімату у військових колективах;

• надання психологічної допомоги військовослужбовцям, членам їх сімей і цивільному персоналу, підвищення психологічної компетентності військових керівників і військовослужбовців;

• протидія негативній інформаційно-психологічній дії на військовослужбовців.

До об'єктів психологічної роботи належать:

• офіцери, прапорщики;

• сержанти, солдати, курсанти, військовослужбовці військової служби за контрактом і призовники;

• цивільний персонал ЗС України;

• кандидати на військову службу з числа громадян;

• сім'ї і близькі родичі військовослужбовців;

• групи і військові колективи.

Методи психологічної роботи є сукупністю процедур, прийомів і способів виявлення, опису, прогнозування динаміки психологічних характеристик військовослужбовців і видів військової діяльності, а також психологічно обгрунтованої дії на них із метою оптимізації початкового (виявленого) стану. Вони діляться на спеціалізовані і загальні.

Засоби психологічної роботи включають сучасні апаратні засоби, устаткування, діагностичні і корегувально-розвиваючі методики, відповідний їм стимулюючий матеріал і інструментарій, схеми і наочну допомогу, наукову, навчальну і навчально-методичну літературу, тренажери, приміщення, споруди, навчальне озброєння і техніку, засоби імітації зовнішніх ознак бою:

Ø для вимірювання і оцінки психологічних характеристик військовослужбовців і цивільного персоналу ЗС України;

Ø для формування і розвитку у військовослужбовців психологічних якостей і станів, що визначають їх професійну ефективність;

Ø для зняття психічної напруженості, підтримки і відновлення психічного здоров'я;

Ø для психологічної освіти;

Ø для інформаційно-психологічної протидії.

Основною умовою ефективності психологічної роботи є початкові базові настанови — принципи, система яких включає досить широкий набір вимог до її організації і проведення.

Стисло зупинимося на змісті основних принципів психологічної роботи.

1. Принцип професійної компетентності, правової й етичної правомочності орієнтує всіх посадовців психологічної роботи на чітке уявлення й облік можливостей психології як науки і форми практичної діяльності, на постійне підвищення власного рівня психолого-педагогічної компетентності. Здійснення спеціальних заходів психологічної дії припускає наявність у осіб, що здійснюють дану дію, спеціальної психологічної освіти і досвіду діяльності.

2. Принцип комплексного підходу і професійної кооперації припускає необхідність координації зусиль різних посадовців. Це обумовлено тим, що ефективне функціонування психіки військовослужбовців і військових колективів значною мірою залежить від цілого комплексу умов матеріально-технічного, організаційного, побутового, медичного характеру. Їх реалізація може бути забезпечена лише спільними зусиллями командирів і фахівців різних сфер. Окрім цього, завдання, що вирішуються організацією і проведенням психологічної роботи, повинні забезпечуватися єдністю застосування всіх її методів і форм.

3. Принцип діяльнісного підходу орієнтує на врахування ролі військової діяльності, в рамках якої виникають багато психологічних явищ, обумовлених нею. При цьому слід враховувати, що вплив чинників військової діяльності на психіку військовослужбовців може бути як позитивним, таким, що розвиває, так і негативним (останнім веде до виникнення різного роду психологічних утруднень і проблем). Завдання психологічної роботи визначаються і вирішуються в контексті загальних завдань військової діяльності та обумовлені у зв'язку з цим необхідністю формування і розвитку психічних якостей у суб'єктів даної діяльності, що визначають можливість її ефективного виконання.

4. Принцип суб’єктно-орієнтованої взаємодії враховує наявність активного початку, потенційних можливостей психологічного впливу на товаришів по службі і самого себе (в цілях саморозвитку, професійного вдосконалення, самовиховання) у кожного суб'єкта військової діяльності.

5. Принцип своєчасності і постійності означає, що психологічна робота повинна проводитися на всіх етапах соціалізації військовослужбовця в умовах військової системи — від призову або поступлення на військову службу до звільнення. З урахуванням конкретного етапу соціалізації, аспекту життєдіяльності військовослужбовця застосовуються відповідні методи і форми психологічної роботи.

6. Принцип матеріально-технічної забезпеченості психологічної роботи полягає в необхідності комплектування відповідною апаратурою, тренажерами, виробничими площами і матеріально-технічними засобами реалізації процесів отримання психологічної інформації, її математично-статистичної обробки психологічної підготовки, організації індивідуальної і групової психокорегувальної, розвиваючої і консультаційної роботи з військовослужбовцями.

Цілеспрямованість та ефективність психологічної роботи багато в чому обумовлена централізованим і системним керівництвом даним видом діяльності. Керівництво психологічною роботою припускає:

• розробку нормативно-правової бази психологічної роботи;

• визначення структури, штатної чисельності й обов'язків посадовців психологічної роботи;

• з'ясування і визначення цілей психологічної роботи, здійснення її планування;

• постановку завдань, організацію взаємодії суб'єктів психологічної роботи, здійснення контролю та оцінки їх діяльності;

• підбір, навчання, розстановку кадрів;

• всебічне науково-методичне, матеріально-технічне, фінансове забезпечення діяльності суб'єктів і спеціалізованих підрозділів психологічної роботи.

Загальне організаційно-методичне керівництво психологічною роботою у Збройних Силах здійснює Соціально-психологічне управління Головного управління особового складу ГШ ЗС України. В його обов'язки входять планування, організація, узагальнення досвіду і результатів психологічної роботи у військах, організація науково-методичного забезпечення, участь у підготовці, перепідготовці і розстановці кадрів психологів. Цей орган здійснює взаємодію з питань психологічної роботи з військовими і цивільними навчальними і науково-дослідними установами (центрами), виробляє пропозиції щодо розвитку матеріально-технічної бази психологічної роботи, готує для органів військового управління пропозиції і рекомендації щодо підтримки здорового і керованого морально-психологічного стану особового складу військ (сил), зміцнення військової дисципліни.

Нормативними документами, що складають правову основу психологічної роботи, є:

• законодавство України;

• укази і розпорядження Президента України;

• ухвали і розпорядження Уряду України;

• накази і директиви Міністра оборони України;

• директиви начальника Генерального штабу - Головнокомандувача ЗС України;

• директиви і організаційно-методичні вказівки Соціально-психологічного управління Головного управління особового складу ГШ ЗС України й інші нормативні документи.

У них викладені загальні вимоги до організації і проведення заходів із психологічної роботи, визначені обов'язки і права її суб'єктів, викладені основні завдання і зміст науково-методичного, матеріально-технічного, фінансового забезпечення і підготовки кадрів із психологічної роботи.

Науково-методичне забезпечення психологічної роботи організовується і здійснюється відповідно до наказів і директив Міністра оборони, органів виховної роботи.

2. Організація і зміст психологічної роботи у військовій частині

Психологічна робота у військових частинах і підрозділах виступає, перш за все, як система регулювання процесів особливого типу — психологічних і соціально-психологічних.

Основним змістом психологічної роботи є психологічне вивчення і психологічне управління об'єктом.

Як об'єкт психологічної роботи виступають військово-службовці і цивільний персонал військової частини, члени їх сімей, а також основні види військової діяльності.

Залежно від об'єкта виділяються наступні організаційні рівні психологічної роботи у військовій частині:

• рівень окремого військовослужбовця;

• рівень військового колективу (підрозділу);

• рівень військової частини.

Психологічне вивчення об'єкта припускає наукове дослідження, опис, пояснення і прогнозування психологічних процесів, явищ і станів окремих військовослужбовців і військових колективів на основі достовірної інформації, отриманої за допомогою надійних методів. Результатом цієї діяльності є психологічний діагноз, що припускає опис актуального і перспективного станів об'єкта вивчення, а також пропоновані заходи керівного впливу.

Психологічне управління об'єктом має на меті оптимізувати наявні умови життєдіяльності військовослужбовців із урахуванням її психологічних аспектів, на основі впровадження практичних рекомендацій і надання безпосередньої допомоги керівникам, військовим колективам, окремим військовослужбовцям, членам їх сімей і цивільному персоналу. Слід зазначити, що психологічне управління може бути прямим, що включає спеціальні психологічні методи впливу на особу, колектив, і непрямим, яке здійснюється спільними зусиллями всіх суб'єктів психологічної роботи через зміну умов життєдіяльності, підбір військовослужбовців, зміну технології і режиму діяльності.

Реалізація конкретних завдань, що відносяться до даних напрямів, здійснюється суб'єктами психологічної роботи. У військовій частині до них відноситься досить широке коло органів керівництва, що тою чи іншою мірою здійснюють психологічний вплив на військовослужбовців. Такими, зокрема, є командири, штаби, органи з гуманітарних питань, медична служба, військовослужбовці, військові колективи, громадські організації. Від узгодженості їх дій багато в чому залежить ефективність психологічної роботи в цілому.

Стисло охарактеризуємо основні функції деяких із вказаних категорій.

1. Командири всіх рівнів відповідають за організацію і керівництво психологічною роботою у ввірених підрозділах і частинах. Здійснюючи комплексний, системний підхід до вирішення різних проблем, вони ставлять завдання підлеглим посадовцям щодо організації і проведення психологічної роботи, підтриманні здорового і керованого морально-психологічного стану особового складу, об'єднання військових колективів, зміцнення військової дисципліни і правопорядку, самі безпосередньо беруть участь у реалізації основних заходів, контролюють якість їх виконання.

Командири (військові керівники) зобов'язані:

• систематично підвищувати особистий рівень психолого-педагогічних знань, вимагати цього від підлеглих;

• всебічно вивчати особовий склад шляхом особистого спілкування з ним, знати ділові і морально-психологічні якості підлеглих, повсякденно займатися їх вихованням;

• формувати і підтримувати у підлеглих високий морально-психологічний стан, моральну і психологічну готовність до захисту Вітчизни, а також якості, необхідні для виконання військового обов'язку;

• при організації бойового навчання добиватися від підлеглих посадовців використання розроблених форм і методів психологічної підготовки;

• піклуватися про об'єднання військових колективів, удосконалювати культуру міжнаціонального спілкування військовослужбовців;

• проявляти чуйність та уважність до підлеглих, не допускати у взаєминах нетактовності і грубості, поєднувати високу вимогливість і принциповість із повагою їх особистої гідності;

• у роботі з кадрами спиратися на результати професійного психологічного відбору військовослужбовців, враховувати психолого-педагогічні знання, професійні навики й уміння, здібності і досвід підлеглих посадовців при кадрових переміщеннях;

• зберігати конфіденційність отриманої психологічної інформації;

• вживати заходів щодо збереження і зміцнення психічного і фізичного здоров'я військовослужбовців, направляти військово-службовців з відхиленнями у психічному розвитку на психіатричний огляд, а при необхідності, за висновком лікаря-психіатра, і на лікування;

• керувати діяльністю психолога, систематично заслуховувати його про стан психологічної роботи, проблеми у проведенні її заходів, і вживати заходів щодо їх своєчасного рішення;

• здійснювати контроль за дієвістю заходів із психологічної роботи;

• вживати своєчасних заходи для всебічного забезпечення психологічної роботи (кадрового, науково-методичного, матеріально-технічного, фінансового).

2. Штаби, спільно з органами з гуманітарних питань, забезпечують єдність планування, узгодженість проведення заходів із психологічної роботи і взаємодію відповідальних виконавців. На основі аналізу морально-психологічного стану особового складу вносять пропозиції щодо його зміцнення і беруть участь в їх реалізації.

3. Органи з гуманітарних питань несуть відповідальність за планування, методичне забезпечення, організацію, безпосереднє проведення і дієвість заходів із психологічної роботи з військовослужбовцями, членами їх сімей і цивільним персоналом.

4. Медична служба у взаємодії з психологами, командирами і посадовцями органів із гуманітарних питань здійснює заходи щодо психогігієни і психопрофілактики з метою створення оптимальних умов для збереження психічного і фізичного здоров'я військовослужбовців, попередження психічних розладів і раннього виявлення військовослужбовців з нервово-психічною нестійкістю і психічними захворюваннями.

Володіючи необхідним рівнем професійної кваліфікації, офіцер-психолог у частині несе персональну відповідальність за зміст і наукове забезпечення заходів із психологічної роботи, а також за обгрунтованість і якість застосування методів і процедур психологічного вивчення і управління, достовірність психологічних висновків і рекомендацій. У його обов'язки входить здійснення заходів, що припускають застосування спеціальних психологічних процедур і методів, а також надання методичної допомоги іншим посадовцям.

Окрім цього, у військовій частині на нештатній основі функціонує центр (пункт) психологічної допомоги і реабілітації, який підпорядкований заступнику командира полку з гуманітарних питань. Він об'єднує у своєму складі психолога частини і офіцерів, що мають високий рівень психолого-педагогічної компетентності, а також психологічний актив із числа сержантів і рядового складу (бажано з психологічною, медичною або педагогічною освітою).

Початковим, направляючим елементом технологічного циклу психологічної роботи у військовій частині є визначення її цілей і завдань, тобто формулювання кінцевого висновку, результату, до досягнення якого прагнуть суб'єкти психологічної роботи. Мету спрямовує діяльність, примушує у процесі роботи порівнювати отримані результати з поставленими завданнями і вносити необхідні корективи.

Визначення мети залежить від багатьох чинників: від професійної компетентності та узгодженості дій посадовців із психологічної роботи, її матеріально-технічного забезпечення, специфіки завдань, що стоять перед особовим складом підрозділів, початкового рівня психологічної готовності і стійкості військовослужбовців, відповідності їх психологічних якостей вимогам військової діяльності і професії тощо.

Цілі і завдання психологічної роботи можуть бути: кінцевими і проміжними; найближчими і перспективними; короткостроковими і довгостроковими; тимчасовими і постійними; приватними і загальними та ін. Вони визначаються на різний період: на навчальний рік; на період навчання; на час виконання певного навчального або службового завдання (стрільба, пуски ракет, водіння бойових машин, парашутні стрибки, навчання, польоти, морські походи, прийом молодого поповнення та ін.).

Цілі і завдання психологічної роботи формулюються стосовно різних категорій військовослужбовців.

Важливо визначати цілі і завдання так, щоб вони були реально досяжними, враховували результати психологічної роботи попереднього етапу.

Невід'ємною складовою технології психологічної роботи є планування. Конкретне, цілеспрямоване планування дозволяє визначити головні напрями в роботі, забезпечити послідовність і спадкоємність дій усіх суб'єктів і посадовців із психологічної роботи.

Планування психологічної роботи здійснюється на основі вказівок і розпоряджень командира військової частини, вищих органів виховної роботи, виходячи з конкретної обстановки. Заходи із психологічної роботи розробляються психологом і є складовою частиною (розділом) загального плану виховної роботи (морально-психологічного забезпечення). План підписується заступником командира полку (бригади) з гуманітарних питань і затверджується командиром військової частини.

У планах обов'язково повинні визначатися цілі і завдання психологічної роботи, порядок їх реалізації посадовцями, основні заходи із психологічної роботи і відповідальні за них, а також терміни і відмітка про їх виконання. При плануванні необхідно враховувати найбільш відповідальні періоди в життєдіяльності військових колективів:

• прибуття у військову частину поповнення;

• звільнення військовослужбовців у запас;

• прибуття в полк випускників навчальних центрів;

• планові навчання;

• заступання особового складу на бойове чергування, у варту;

• отримання і освоєння нової бойової техніки і озброєння;

• передислокацію полку, організаційно-штатні зміни тощо.

Окрім плануючих документів, психолог з метою впорядкування своєї діяльності повинен вести відповідну документацію, в якій визначаються різноманітні аспекти його діяльності з різними категоріями військовослужбовців і членами їх сімей.

Матеріали вивчення особового складу, військових колективів, сформовані у справи (папки, журнали) за категоріями і підрозділами, зберігаються відповідно до вимог, що висуваються до зберігання службової документації. Відповідальність за дотримання вимог щодо ведення документів з психологічної роботи несе психолог військової частини.

Таким чином, ми бачимо, що психологічна робота є найважливішим елементом системи морально-психологічного забезпечення різних аспектів життєдіяльності військовослужбовців і здійснюється на всіх організаційних рівнях військової діяльності.

Методика планування включає ряд етапів:

1. Вивчення керівних документів та усвідомлення вихідних даних для планування, а саме:

- стан виконання завдань бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки за минулий період;

- оцінка МПС особового складу та стану військової дисципліни;

- оцінка ефективності системи виховної роботи у минулому періоді;

- стан виховної роботи з різними категоріями військово-службовців;

- рівень задоволення духовних та соціальних потреб військовослужбовців;

- вимоги керівних документів щодо організації бойової підготовки та виховної роботи;

- завдання військових частин, підрозділів на наступний навчальний рік, період навчання;

- вказівки старших начальників;

- особливості навчального року, періоду навчання;

- заходи, які проводяться старшими начальниками, побажання підлеглих командирів (начальників) та іні.

2. Визначення загальної мети та пріоритетних напрямів в організації виховної роботи на певний період, форм та методів виховної роботи, заходів, які доцільно провести з метою ефективного впливу на вирішення завдань бойової і мобілізаційної готовності, бойової підготовки, зміцнення військової дисципліни та правопорядку, згуртування військових колективів, термінів проведення заходів та виконавців, ін.

3. Узгодження заходів, які плануються, та термінів їх проведення зі старшим начальником. З метою організації виконання плану здійснюють:

- ознайомлення з планом усіх командирів підрозділів;

- доведення до виконавців завдань та обов'язків щодо проведення запланованих заходів;

- розпорядчу діяльність;

- методичну допомогу виконавцям у підготовці до проведення заходу;

- координацію, встановлення та підтримання взаємозв'язків між виконавцями щодо проведення запланованого заходу;

- облік та аналіз проведених заходів, оцінку їх ефективності та впливу на вирішення завдань, які стоять перед військовою частиною, підрозділом;

- контроль за організацією і проведенням виховних заходів і надання своєчасної допомоги;

- визначення заходів щодо усунення недоліків в організації виховної роботи, внесення змін та доповнень до плану виховної роботи.

Висновки

Отже, психологічна робота у військовій частині та підрозділі спрямована на оптимізацію психологічних умов життєдіяльності особового складу, які сприяють підвищенню ефективності функціонування психіки військовослужбовців і протікання різноманітних соціально-психологічних явищ військового колективу під час виконання специфічних завдань військової діяльності.

Дата добавления: 2014-12-07