КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Структура психологічної роботи й основні принципи її організації та проведення
Психологічна робота – це діяльність, що проводиться в мирний і воєнний час командирами, офіцерами виховних структур, психологами і структурами (підрозділами), які спеціально створюють. Вона спрямована на вивчення, формування і розвиток у військовослужбовців психологічних якостей, підтримку психологічних станів, необхідних для успішного ведення бойових дій, виконання службових і навчально-бойових завдань, а також на збереження їх психічного здоров'я. Науково-теоретичною основою організації і проведення психологічної роботи в умовах Збройних Сил є військова психологія, що узагальнює і конкретизує зміст інших галузей психології стосовно умов військової діяльності. У структурному відношенні психологічна робота як система об'єднує в своєму складі такі елементи, як цілі і завдання, суб'єкти, об'єкти, методи і засоби психологічної роботи. Загальна спрямованість і завдання й психологічної роботи визначаються необхідністю всебічного забезпечення бойової готовності Збройних Сил, а також характером конкретних проблем, що здійснюють негативний психологічний вплив на бойові можливості особового складу, його психічне самопочуття і ефективність військової діяльності. Вкажемо основні психологічні проблеми, на вирішення яких спрямована психологічна робота. 1. Особистісні проблеми — це проблеми, що погіршують особистісний розвиток військовослужбовців, їх етичне і психічне здоров'я, самопочуття і потенційні бойові можливості. У структурно-психологічному плані дані проблеми можна розділити на наступні групи: • мотиваційні проблеми — відсутність відповідних сучасним завданням силових структур — спонукачів до зразкового виконання обов'язків по службі, прагнення до військово-професійного вдосконалення; • професійно-кваліфікаційні — непридатність або непідготовленість певної частини військовослужбовців до виконання функціональних обов'язків; • функціонально-психологічні — негативні психофізіологічні стани військовослужбовців, що виникають безпосередньо в процесі діяльності. Прояв особистісних проблем знаходить свій вираз у труднощах соціально-психологічної адаптації військовослужбовця до умов військової служби, у формі конфліктів з оточуючими, різних формах відхильної поведінки, а в змістовному відношенні всі негативні моменти переживаються військово-службовцями як відчуття тривоги, розгубленості, безвиході тощо. 2. Колективно-групові проблеми — проблеми, що погіршують морально-психологічний клімат військового колективу. До їх числа відносяться різні види порушень і деформацій внутрішньоколективних зв'язків (моральних, ділових, особистих), розпад позитивних цінностей колективу, роз'єднаність військово-службовців, що виражається в побутових конфліктах, різні форми психологічної несумісності, існування мікрогруп, що характеризуються негативним стійким прагненням до вибору помилкових, асоціальних і антиармійських цілей і орієнтирів. 3. Діяльнісні проблеми – проблеми, властиві службовій і навчально-бойовій діяльності військовослужбовців через невідповідність психологічних якостей воїнів об'єктивним вимогам військової служби і військової спеціальності. Дані проблеми виявляються в зниженні ефективності діяльності, помилках і аваріях, порушеннях і злочинах при виконанні службових і навчально-бойових завдань. Виходячи із існування перерахованих проблем і необхідності їх першочергового вирішення, зміст психологічної роботи зводиться до двох основних напрямів: 1) вдосконалення психологічних умов, що впливають на психіку військовослужбовців; 2) формування і розвиток індивідуальних і групових психічних утворень, що є найважливішим чинником підвищення ефективності функціонування людини в різних видах військової діяльності. Особливістю психологічної роботи в умовах військової системи є врахування того факту, що функціонування людини зрештою розглядається як діяльність, що спрямована на виконання бойового завдання. Інтереси самої людини тут часто не співпадають, а іноді і суперечать цілям і характеру здійснюваної діяльності. Тому на відміну від умов роботи цивільних психологів, в умовах армії і флоту психологічна робота повинна бути орієнтована і на інтереси діяльності, і на інтереси людини. У межах виділених напрямів основними завданнями психологічної роботи є: • вивчення індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців, соціально-психологічних процесів і явищ у військових колективах і прогнозування їх розвитку; • психологічна експертиза професійної придатності військовослужбовців і молодого поповнення з метою їх раціонального розміщення за військовими спеціальностями і посадами; • психологічне забезпечення необхідного рівня бойової і мобілізаційної готовності, виконання бойових і навчально-бойових завдань, бойового чергування (бойової служби), вартової і внутрішньої служб; • психологічний аналіз процесу бойової підготовки, навчально-виховного процесу, вироблення пропозицій і здійснення заходів щодо підвищення їх ефективності; • психологічна профілактика девіантної поведінки військовослужбовців, сприяння формуванню здорового морально-психологічного клімату у військових колективах; • надання психологічної допомоги військовослужбовцям, членам їх сімей і цивільному персоналу, підвищення психологічної компетентності військових керівників і військовослужбовців; • протидія негативній інформаційно-психологічній дії на військовослужбовців. До об'єктів психологічної роботи належать: • офіцери, прапорщики; • сержанти, солдати, курсанти, військовослужбовці військової служби за контрактом і призовники; • цивільний персонал ЗС України; • кандидати на військову службу з числа громадян; • сім'ї і близькі родичі військовослужбовців; • групи і військові колективи. Методи психологічної роботи є сукупністю процедур, прийомів і способів виявлення, опису, прогнозування динаміки психологічних характеристик військовослужбовців і видів військової діяльності, а також психологічно обгрунтованої дії на них із метою оптимізації початкового (виявленого) стану. Вони діляться на спеціалізовані і загальні. Засоби психологічної роботи включають сучасні апаратні засоби, устаткування, діагностичні і корегувально-розвиваючі методики, відповідний їм стимулюючий матеріал і інструментарій, схеми і наочну допомогу, наукову, навчальну і навчально-методичну літературу, тренажери, приміщення, споруди, навчальне озброєння і техніку, засоби імітації зовнішніх ознак бою: Ø для вимірювання і оцінки психологічних характеристик військовослужбовців і цивільного персоналу ЗС України; Ø для формування і розвитку у військовослужбовців психологічних якостей і станів, що визначають їх професійну ефективність; Ø для зняття психічної напруженості, підтримки і відновлення психічного здоров'я; Ø для психологічної освіти; Ø для інформаційно-психологічної протидії. Основною умовою ефективності психологічної роботи є початкові базові настанови — принципи, система яких включає досить широкий набір вимог до її організації і проведення. Стисло зупинимося на змісті основних принципів психологічної роботи. 1. Принцип професійної компетентності, правової й етичної правомочності орієнтує всіх посадовців психологічної роботи на чітке уявлення й облік можливостей психології як науки і форми практичної діяльності, на постійне підвищення власного рівня психолого-педагогічної компетентності. Здійснення спеціальних заходів психологічної дії припускає наявність у осіб, що здійснюють дану дію, спеціальної психологічної освіти і досвіду діяльності. 2. Принцип комплексного підходу і професійної кооперації припускає необхідність координації зусиль різних посадовців. Це обумовлено тим, що ефективне функціонування психіки військовослужбовців і військових колективів значною мірою залежить від цілого комплексу умов матеріально-технічного, організаційного, побутового, медичного характеру. Їх реалізація може бути забезпечена лише спільними зусиллями командирів і фахівців різних сфер. Окрім цього, завдання, що вирішуються організацією і проведенням психологічної роботи, повинні забезпечуватися єдністю застосування всіх її методів і форм. 3. Принцип діяльнісного підходу орієнтує на врахування ролі військової діяльності, в рамках якої виникають багато психологічних явищ, обумовлених нею. При цьому слід враховувати, що вплив чинників військової діяльності на психіку військовослужбовців може бути як позитивним, таким, що розвиває, так і негативним (останнім веде до виникнення різного роду психологічних утруднень і проблем). Завдання психологічної роботи визначаються і вирішуються в контексті загальних завдань військової діяльності та обумовлені у зв'язку з цим необхідністю формування і розвитку психічних якостей у суб'єктів даної діяльності, що визначають можливість її ефективного виконання. 4. Принцип суб’єктно-орієнтованої взаємодії враховує наявність активного початку, потенційних можливостей психологічного впливу на товаришів по службі і самого себе (в цілях саморозвитку, професійного вдосконалення, самовиховання) у кожного суб'єкта військової діяльності. 5. Принцип своєчасності і постійності означає, що психологічна робота повинна проводитися на всіх етапах соціалізації військовослужбовця в умовах військової системи — від призову або поступлення на військову службу до звільнення. З урахуванням конкретного етапу соціалізації, аспекту життєдіяльності військовослужбовця застосовуються відповідні методи і форми психологічної роботи. 6. Принцип матеріально-технічної забезпеченості психологічної роботи полягає в необхідності комплектування відповідною апаратурою, тренажерами, виробничими площами і матеріально-технічними засобами реалізації процесів отримання психологічної інформації, її математично-статистичної обробки психологічної підготовки, організації індивідуальної і групової психокорегувальної, розвиваючої і консультаційної роботи з військовослужбовцями. Цілеспрямованість та ефективність психологічної роботи багато в чому обумовлена централізованим і системним керівництвом даним видом діяльності. Керівництво психологічною роботою припускає: • розробку нормативно-правової бази психологічної роботи; • визначення структури, штатної чисельності й обов'язків посадовців психологічної роботи; • з'ясування і визначення цілей психологічної роботи, здійснення її планування; • постановку завдань, організацію взаємодії суб'єктів психологічної роботи, здійснення контролю та оцінки їх діяльності; • підбір, навчання, розстановку кадрів; • всебічне науково-методичне, матеріально-технічне, фінансове забезпечення діяльності суб'єктів і спеціалізованих підрозділів психологічної роботи. Загальне організаційно-методичне керівництво психологічною роботою у Збройних Силах здійснює Соціально-психологічне управління Головного управління особового складу ГШ ЗС України. В його обов'язки входять планування, організація, узагальнення досвіду і результатів психологічної роботи у військах, організація науково-методичного забезпечення, участь у підготовці, перепідготовці і розстановці кадрів психологів. Цей орган здійснює взаємодію з питань психологічної роботи з військовими і цивільними навчальними і науково-дослідними установами (центрами), виробляє пропозиції щодо розвитку матеріально-технічної бази психологічної роботи, готує для органів військового управління пропозиції і рекомендації щодо підтримки здорового і керованого морально-психологічного стану особового складу військ (сил), зміцнення військової дисципліни. Нормативними документами, що складають правову основу психологічної роботи, є: • законодавство України; • укази і розпорядження Президента України; • ухвали і розпорядження Уряду України; • накази і директиви Міністра оборони України; • директиви начальника Генерального штабу - Головнокомандувача ЗС України; • директиви і організаційно-методичні вказівки Соціально-психологічного управління Головного управління особового складу ГШ ЗС України й інші нормативні документи. У них викладені загальні вимоги до організації і проведення заходів із психологічної роботи, визначені обов'язки і права її суб'єктів, викладені основні завдання і зміст науково-методичного, матеріально-технічного, фінансового забезпечення і підготовки кадрів із психологічної роботи. Науково-методичне забезпечення психологічної роботи організовується і здійснюється відповідно до наказів і директив Міністра оборони, органів виховної роботи. 2. Організація і зміст психологічної роботи у військовій частині
Психологічна робота у військових частинах і підрозділах виступає, перш за все, як система регулювання процесів особливого типу — психологічних і соціально-психологічних. Основним змістом психологічної роботи є психологічне вивчення і психологічне управління об'єктом. Як об'єкт психологічної роботи виступають військово-службовці і цивільний персонал військової частини, члени їх сімей, а також основні види військової діяльності. Залежно від об'єкта виділяються наступні організаційні рівні психологічної роботи у військовій частині: • рівень окремого військовослужбовця; • рівень військового колективу (підрозділу); • рівень військової частини. Психологічне вивчення об'єкта припускає наукове дослідження, опис, пояснення і прогнозування психологічних процесів, явищ і станів окремих військовослужбовців і військових колективів на основі достовірної інформації, отриманої за допомогою надійних методів. Результатом цієї діяльності є психологічний діагноз, що припускає опис актуального і перспективного станів об'єкта вивчення, а також пропоновані заходи керівного впливу. Психологічне управління об'єктом має на меті оптимізувати наявні умови життєдіяльності військовослужбовців із урахуванням її психологічних аспектів, на основі впровадження практичних рекомендацій і надання безпосередньої допомоги керівникам, військовим колективам, окремим військовослужбовцям, членам їх сімей і цивільному персоналу. Слід зазначити, що психологічне управління може бути прямим, що включає спеціальні психологічні методи впливу на особу, колектив, і непрямим, яке здійснюється спільними зусиллями всіх суб'єктів психологічної роботи через зміну умов життєдіяльності, підбір військовослужбовців, зміну технології і режиму діяльності. Реалізація конкретних завдань, що відносяться до даних напрямів, здійснюється суб'єктами психологічної роботи. У військовій частині до них відноситься досить широке коло органів керівництва, що тою чи іншою мірою здійснюють психологічний вплив на військовослужбовців. Такими, зокрема, є командири, штаби, органи з гуманітарних питань, медична служба, військовослужбовці, військові колективи, громадські організації. Від узгодженості їх дій багато в чому залежить ефективність психологічної роботи в цілому. Стисло охарактеризуємо основні функції деяких із вказаних категорій. 1. Командири всіх рівнів відповідають за організацію і керівництво психологічною роботою у ввірених підрозділах і частинах. Здійснюючи комплексний, системний підхід до вирішення різних проблем, вони ставлять завдання підлеглим посадовцям щодо організації і проведення психологічної роботи, підтриманні здорового і керованого морально-психологічного стану особового складу, об'єднання військових колективів, зміцнення військової дисципліни і правопорядку, самі безпосередньо беруть участь у реалізації основних заходів, контролюють якість їх виконання. Командири (військові керівники) зобов'язані: • систематично підвищувати особистий рівень психолого-педагогічних знань, вимагати цього від підлеглих; • всебічно вивчати особовий склад шляхом особистого спілкування з ним, знати ділові і морально-психологічні якості підлеглих, повсякденно займатися їх вихованням; • формувати і підтримувати у підлеглих високий морально-психологічний стан, моральну і психологічну готовність до захисту Вітчизни, а також якості, необхідні для виконання військового обов'язку; • при організації бойового навчання добиватися від підлеглих посадовців використання розроблених форм і методів психологічної підготовки; • піклуватися про об'єднання військових колективів, удосконалювати культуру міжнаціонального спілкування військовослужбовців; • проявляти чуйність та уважність до підлеглих, не допускати у взаєминах нетактовності і грубості, поєднувати високу вимогливість і принциповість із повагою їх особистої гідності; • у роботі з кадрами спиратися на результати професійного психологічного відбору військовослужбовців, враховувати психолого-педагогічні знання, професійні навики й уміння, здібності і досвід підлеглих посадовців при кадрових переміщеннях; • зберігати конфіденційність отриманої психологічної інформації; • вживати заходів щодо збереження і зміцнення психічного і фізичного здоров'я військовослужбовців, направляти військово-службовців з відхиленнями у психічному розвитку на психіатричний огляд, а при необхідності, за висновком лікаря-психіатра, і на лікування; • керувати діяльністю психолога, систематично заслуховувати його про стан психологічної роботи, проблеми у проведенні її заходів, і вживати заходів щодо їх своєчасного рішення; • здійснювати контроль за дієвістю заходів із психологічної роботи; • вживати своєчасних заходи для всебічного забезпечення психологічної роботи (кадрового, науково-методичного, матеріально-технічного, фінансового). 2. Штаби, спільно з органами з гуманітарних питань, забезпечують єдність планування, узгодженість проведення заходів із психологічної роботи і взаємодію відповідальних виконавців. На основі аналізу морально-психологічного стану особового складу вносять пропозиції щодо його зміцнення і беруть участь в їх реалізації. 3. Органи з гуманітарних питань несуть відповідальність за планування, методичне забезпечення, організацію, безпосереднє проведення і дієвість заходів із психологічної роботи з військовослужбовцями, членами їх сімей і цивільним персоналом. 4. Медична служба у взаємодії з психологами, командирами і посадовцями органів із гуманітарних питань здійснює заходи щодо психогігієни і психопрофілактики з метою створення оптимальних умов для збереження психічного і фізичного здоров'я військовослужбовців, попередження психічних розладів і раннього виявлення військовослужбовців з нервово-психічною нестійкістю і психічними захворюваннями. Володіючи необхідним рівнем професійної кваліфікації, офіцер-психолог у частині несе персональну відповідальність за зміст і наукове забезпечення заходів із психологічної роботи, а також за обгрунтованість і якість застосування методів і процедур психологічного вивчення і управління, достовірність психологічних висновків і рекомендацій. У його обов'язки входить здійснення заходів, що припускають застосування спеціальних психологічних процедур і методів, а також надання методичної допомоги іншим посадовцям. Окрім цього, у військовій частині на нештатній основі функціонує центр (пункт) психологічної допомоги і реабілітації, який підпорядкований заступнику командира полку з гуманітарних питань. Він об'єднує у своєму складі психолога частини і офіцерів, що мають високий рівень психолого-педагогічної компетентності, а також психологічний актив із числа сержантів і рядового складу (бажано з психологічною, медичною або педагогічною освітою). Початковим, направляючим елементом технологічного циклу психологічної роботи у військовій частині є визначення її цілей і завдань, тобто формулювання кінцевого висновку, результату, до досягнення якого прагнуть суб'єкти психологічної роботи. Мету спрямовує діяльність, примушує у процесі роботи порівнювати отримані результати з поставленими завданнями і вносити необхідні корективи. Визначення мети залежить від багатьох чинників: від професійної компетентності та узгодженості дій посадовців із психологічної роботи, її матеріально-технічного забезпечення, специфіки завдань, що стоять перед особовим складом підрозділів, початкового рівня психологічної готовності і стійкості військовослужбовців, відповідності їх психологічних якостей вимогам військової діяльності і професії тощо. Цілі і завдання психологічної роботи можуть бути: кінцевими і проміжними; найближчими і перспективними; короткостроковими і довгостроковими; тимчасовими і постійними; приватними і загальними та ін. Вони визначаються на різний період: на навчальний рік; на період навчання; на час виконання певного навчального або службового завдання (стрільба, пуски ракет, водіння бойових машин, парашутні стрибки, навчання, польоти, морські походи, прийом молодого поповнення та ін.). Цілі і завдання психологічної роботи формулюються стосовно різних категорій військовослужбовців. Важливо визначати цілі і завдання так, щоб вони були реально досяжними, враховували результати психологічної роботи попереднього етапу. Невід'ємною складовою технології психологічної роботи є планування. Конкретне, цілеспрямоване планування дозволяє визначити головні напрями в роботі, забезпечити послідовність і спадкоємність дій усіх суб'єктів і посадовців із психологічної роботи. Планування психологічної роботи здійснюється на основі вказівок і розпоряджень командира військової частини, вищих органів виховної роботи, виходячи з конкретної обстановки. Заходи із психологічної роботи розробляються психологом і є складовою частиною (розділом) загального плану виховної роботи (морально-психологічного забезпечення). План підписується заступником командира полку (бригади) з гуманітарних питань і затверджується командиром військової частини. У планах обов'язково повинні визначатися цілі і завдання психологічної роботи, порядок їх реалізації посадовцями, основні заходи із психологічної роботи і відповідальні за них, а також терміни і відмітка про їх виконання. При плануванні необхідно враховувати найбільш відповідальні періоди в життєдіяльності військових колективів: • прибуття у військову частину поповнення; • звільнення військовослужбовців у запас; • прибуття в полк випускників навчальних центрів; • планові навчання; • заступання особового складу на бойове чергування, у варту; • отримання і освоєння нової бойової техніки і озброєння; • передислокацію полку, організаційно-штатні зміни тощо. Окрім плануючих документів, психолог з метою впорядкування своєї діяльності повинен вести відповідну документацію, в якій визначаються різноманітні аспекти його діяльності з різними категоріями військовослужбовців і членами їх сімей. Матеріали вивчення особового складу, військових колективів, сформовані у справи (папки, журнали) за категоріями і підрозділами, зберігаються відповідно до вимог, що висуваються до зберігання службової документації. Відповідальність за дотримання вимог щодо ведення документів з психологічної роботи несе психолог військової частини. Таким чином, ми бачимо, що психологічна робота є найважливішим елементом системи морально-психологічного забезпечення різних аспектів життєдіяльності військовослужбовців і здійснюється на всіх організаційних рівнях військової діяльності. Методика планування включає ряд етапів: 1. Вивчення керівних документів та усвідомлення вихідних даних для планування, а саме: - стан виконання завдань бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки за минулий період; - оцінка МПС особового складу та стану військової дисципліни; - оцінка ефективності системи виховної роботи у минулому періоді; - стан виховної роботи з різними категоріями військово-службовців; - рівень задоволення духовних та соціальних потреб військовослужбовців; - вимоги керівних документів щодо організації бойової підготовки та виховної роботи; - завдання військових частин, підрозділів на наступний навчальний рік, період навчання; - вказівки старших начальників; - особливості навчального року, періоду навчання; - заходи, які проводяться старшими начальниками, побажання підлеглих командирів (начальників) та іні. 2. Визначення загальної мети та пріоритетних напрямів в організації виховної роботи на певний період, форм та методів виховної роботи, заходів, які доцільно провести з метою ефективного впливу на вирішення завдань бойової і мобілізаційної готовності, бойової підготовки, зміцнення військової дисципліни та правопорядку, згуртування військових колективів, термінів проведення заходів та виконавців, ін. 3. Узгодження заходів, які плануються, та термінів їх проведення зі старшим начальником. З метою організації виконання плану здійснюють: - ознайомлення з планом усіх командирів підрозділів; - доведення до виконавців завдань та обов'язків щодо проведення запланованих заходів; - розпорядчу діяльність; - методичну допомогу виконавцям у підготовці до проведення заходу; - координацію, встановлення та підтримання взаємозв'язків між виконавцями щодо проведення запланованого заходу; - облік та аналіз проведених заходів, оцінку їх ефективності та впливу на вирішення завдань, які стоять перед військовою частиною, підрозділом; - контроль за організацією і проведенням виховних заходів і надання своєчасної допомоги; - визначення заходів щодо усунення недоліків в організації виховної роботи, внесення змін та доповнень до плану виховної роботи. Висновки Отже, психологічна робота у військовій частині та підрозділі спрямована на оптимізацію психологічних умов життєдіяльності особового складу, які сприяють підвищенню ефективності функціонування психіки військовослужбовців і протікання різноманітних соціально-психологічних явищ військового колективу під час виконання специфічних завдань військової діяльності.
Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 1105; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |