Методи обробки й аналізу первинної інформації

Історичний метод або метод культурно-історичної реконструкції.

Вивчаються архіви, історичні документи, пам'ятники культури, книги, літописи, реєстри (списки), протоколи засідань судів (У Англії з 13 століття збережені протоколи). Цей метод був використаний М. Вебером при написанні дослідження «Протестантська етика і дух капіталізму». Він вивчав промови протестантьских вождів, молитви, відозви, книги, промови Ф.Рузвельта.

Історичний метод застосовується для вивчення соціальних структур, інститутів і процесів у розвитку на макрорівні. Для виявлення закономірностей і мобільності, для порівняння різних типів соціальних систем.

Як бачимо, усі методи зв'язані один з одним і усі мають свої обмеження в точності і правдивості отриманої інформації. Ступінь достовірності і надійності може бути більшою або меншою, але перекручування є завжди. Якщо були відверті респонденти, то можливі помилки при аналізі і інтепретації.

Перевірка даних на надійність (вибракування, на основі повноти заповнення і контрольних питань). Кодування і перевірка індикаторів (показників). Опрацювання відкритих питань. Тут можливі помилки, приписування і можливі помилкові інтерпретації.При первинному опрацюванні опитів із використанням ЕОМ застосовуються математичні і статистичні методи. Загальний розподіл ознак: абсолютні дані і відсоток по всьому масиві (статистичне). Відсоток рахується від загального числа опитаних або числа тих, що відповіли.

Потім угруповання ознак для побудови тіпологій і класифікацій із застосуванням дисперсії і середнього арифметичного. Виявляються домінантні, вторинні і латентні ознаки.

Метод типологизаці ї може містити також рангові або узагальнені показники. Тоді відсоток рахується усередині кожної підгрупи. Наприклад, дорівнюється паління серед жінок окремо і серед чоловіків окремо, якщо ми хочемо впізнати частку курців за статтю. Або визначити вагу того або іншого показника серед інших. Всі дані представляють у формі таблиць, графіків і діаграм.

Факторний аналіз допомагає впізнати, які процеси впливають на події в більшому, які в меншому ступені, що може розглядатися як причина, а що як супутня ознака.

Кореляція двомірна і множинна дає можливість розрахувати за допомогою коефіцієнтів міцності зв'язку та надійності, взаємозумовленість чинників. Множинна кореляція допомагає побудувати математичну, графічну модель об'єкта.

Статистичні закономірності показують тенденції соціальних процесів і структурні особливості об'єктів у динаміці. Однак це вже заключний етап дослідження: узагальнення і змістовний, якісний аналіз, інтерпретація кількісних даних.

Потім - порівняння отриманих даних із подібними дослідженнями, що проводилися раніше, зі статистикою минулих років, документальними письмовими джерелами, науковою літературою з даного питання: у чому збігається з уже відомим, у чому доповнює або відрізняється Метод порівняння й аналогії застосовується для аналізу власного матеріалу.

Метод узагальнення і системності важливий, коли в дослідженні вивчається складний об'єкт, або застосовувалися різнорідні методи: опит населення, експертів, статистика, письмові матеріали.

Аналіз і інтерпретація як логічні наукові методи присутні в будь-якому дослідженні при написанні завершального звіту і висновків. Висновком може бути необхідність продовження дослідження, тому що зібраного матеріалу недостатньо або виявлені латентні ознаки, або необхідно вивчити процес у динаміці, що в разовому зрізі не виявити. Якщо матеріалу досить і він якісний, то застосовується метод якісно обгрунтованої теорії. Гіпотеза підтвердилася, причини виявлені, тоді або розробляється нова теорія, або уточнюється і доповнюється колишня теорія.

Якщо дослідження було емпіричним, то на заключній стадії необхідно дати рекомендації або прогноз. При цьому використовуються методи рішення проблем, відомі з практики і теорії колишніх років. Або методи соціального прогнозування і проектування (планування) на основі отриманих даних: метод Мерфі, розробки сценаріїв, моделювання процесів, експертних прогнозів, древа проблем і цілей. До розробки залучаються інші фахівці і практики - виконавці, що виступали замовниками і будуть реалізовувати проекти.

ЛІТЕРАТУРА:

Аванесов В.С. Тесты в социологическом исследовании. М.,1982.

Бутенко И.А. Анкетный опрос как общение социолога с респондентом. М.,1989, С.16-169.

Головаха И. Социальное значение асоциальніх графити.// Социология: теория, методы, маркетинг,2004,-№2,с. 64-

Морено Дж. Социометрия. М.,1958.

Ноэль Э. Массовые опросы. М.,1978, С.121-192, 220-233.

Паниотто В.И., Максименко В.С. Количественные методы в социологических исследованиях. Киев, 1982.

Паниотто В.И. Качество социологической информации. К.-1996.

Полторак В.А. Маркетинговые исследования. Методы и технологии. Днепропетровск.1998.-136с

Полторак В.А.Социология общественного мнения. К:ДНК, 2000-264 с.

Соціологія маркетингу //ред.. Хижняк Л.-Х.: ХНУ, 1999.- 38 с.

Чернова Л.Е. Методики організації й проведення прикладних соц. досліджень. - Дн-к, ПДАБА, -2008-80с.

Чернова Л.Є. Інтернет соціологія. Методичні вказивки до соц. практикуму.Дн-к,ПДАБА,2006

Чернова Л,Є, Методики дослідження ринку.Метод фокус-груп.Дн-к, ПДАБА,2007

Чернова Л.Є. Методики дослідження електорату та ЗМІ. Дн-к.ПДАБА

Опыт моделирования социальных процессов. К., Наукова думка.1989

Пажес Жан. Конфликты и общественное мнение - попытка объединить социологов и математиков. - ж: Соц.исследования.1991,№ 7-8.

Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. М., Наука.1997.

Питання до самоконтролю

1. Типи соціальних досліджень.

2. Цільови методи прикладної социології

3. Програма соціологічного дослідження: частини та вимоги.

4. Методи сбору первінной інформації: спостереженя та експіремент.

5. Види опитувань.

6. Типи питань в анкеті.

7. Правила виборки респондентів.

8. Історичні дослідження.

9. Соціометрія.

10. Статистичні та математичні методі обробки соціологичеського матеріала.

Дата добавления: 2014-12-07