VII. Самостійна робота

ГРА - ШЛЯХ ДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАННЯ

Мал. 7

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ УЧАСНИКІВ ДІЛОВОЇ ГРИ (В БАЛАХ)

В умовах оперативної роботи, випускник Центру - це патріот своєї Батьківщини, творчо мисляча посадова особа, яку необхідно вчити не тільки законослухняності, але й думати, як одержати нові знання та застосовувати їх під час професійної діяльності.
Навчати слухача самому самостійно вчитися - це одне з головних завдань науково-педагогічних працівників структурних підрозділів Центру. Успішність самостійного навчання багато в чому буде залежати і від ступеня попереднього оволодіння ними методикою роботи над навчальними матеріалами. Якщо вона у них недостатньо відпрацьована, то необхідно надавати перевагу методам, які дозволяють викладачу здійснювати безпосереднє керівництво їхньою роботою. В подальшому, в-міру накопичення цього досвіду, необхідно все більше застосовувати методи, в основі яких лежить самостійна активна та творча їх робота.
Особливої актуальності це завдання набуває в сучасних умовах, коли об'єм необхідних знань для фахівця митної справи різко та швидко збільшується, і коли неможливо робити головну ставку на засвоєння необхідної суми фактів. Тому усім нам важливо вміти самостійно поповнювати свої знання і не тільки, щоб орієнтуватися в стрімкому потоці нормативно-законодавчих змін, але й уміти їх використовувати для узагальнення конкретних службових завдань. Формування навичок самостійної пізнавальної діяльності слухачів у Центрі здійснюється під час самостійної роботи.
Самостійна робота слухачів є важливою складовою частиною навчального процесу та основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від навчальних занять.
Вона проводиться з метою:
- засвоєння навчального матеріалу, який передбачений навчальною програмою;
- закріплення та поглиблення знань, умінь та навичок, одержаних на всіх видах навчальних занять;
- виконання завдань, підготовки до подальших занять, заліків, екзаменів;
- формування культури розумової праці, самостійності та ініціативи у пошуку та набутті нових знань.
Зміст самостійної роботи слухачів над конкретним модулем, визначається тематичним планом вивчення модулю, завданнями та вказівками викладача. Планується слухачами. Методичне керівництво та створення необхідних умов забезпечується та контролюється викладачами кафедри.
Самостійна робота слухачів може мати місце при проведенні усіх видів навчальних занять і відбуватись у навчальних аудиторіях, спеціалізованих та комп'ютерних класах, бібліотеці тощо.
Основні напрямки та зміст самостійної роботи слухачів по модулю визначаються лекційним курсом, тому при доведенні лекційного матеріалу викладачам необхідно активізувати психіку слухача до самостійного поглиблення знань, до активної участі в розгляді навчальних проблем і питань, до конспектування лекційного матеріалу. А на практичних заняттях вчити їх самостійно реалізовувати потребу у професійних знаннях.
Вході самонавчання слухачі, як правило, виконують наступні види робіт:
- самостійно вивчають матеріали навчання за конспектами і рекомендованою літературою;
- поглиблюють знання з окремих розділів, тем чи питань програми підвищення кваліфікації;
- виконують домашні завдання;
- готуються до різного виду занять.
Особливе місце в педагогічній практиці займають самостійні заняття під керівництвом викладачів, які проводяться в час, визначений розкладом занять, і зараховуються до навчального навантаження викладачів.
Самостійні заняття під керівництвом викладача - вид навчальних занять, які проводяться з метою активного засвоєння слухачами нових знань, закріплення, поширення та поглиблення знань, отриманих на інших видах занять, і виконання інших творчих завдань, а також для навчання слухачів методам самостійної роботи з навчальним матеріалом. Вони мають бути логічно взаємопов'язані з іншими видами навчальних занять. Не можна починати вивчення дисципліни (складної теми) із самостійних занять.
Початковий обсяг навчального матеріалу, який виноситься на одну годину самостійних занять, не повинен перевищувати того обсягу, який викладач планував би на одну годину лекції, практичного чи іншого навчального заняття з цієї теми. У подальшому в міру засвоєння дисципліни та набуття досвіду самостійної роботи обсяг матеріалу, що вивчається, може бути збільшений з урахуванням реальних витрат часу на його вивчення
Самостійна робота повинна забезпечуватися комплексом навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретного навчального модулю, для чого слухачам бажано використовувати, наприклад:
- комп'ютерну правову систему "Ліга-закон";
- інтернет;
- бібліотечний фонд - наукову, фахову монографічну та періодичну літературу;
- обчислювальні системи та технічні засоби митного контролю;
- відомчі накази, листи, розпорядження;
- навчально-методичні матеріали.
Якість самостійної роботи слухачів найбільш повно проявляється на семінарських та практичних заняттях. Якщо в процесі проведення цих занять виявляються недоліки їх самостійної роботи, то викладацькому складу необхідно вказувати та визначати шляхи та методи їх усунення, практично вчити їх найбільш раціональним методам та прийомам роботи з навчальним матеріалом.
Науково-педагогічним працівникам, також необхідно використовувати і такий метод керівництва роботою слухачів, як консультування.
Консультація може розглядатися, як один з основних видів навчальних занять (мал. 2). Під час консультації викладач допомагає слухачам самостійно вивчати та вирішувати навчальні проблеми, вибирати ефективні методи роботи, орієнтує їх на головні питання курсу навчання, які необхідно пропрацювати найбільш глибше, та надає відповіді на окремі питання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи слухачів в залежності від того, консультує викладач з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчального модулю.
Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни визначається навчальним планом або довільно.
Розглянувши деякі форми, методи та основні види самостійної роботи слухачів, необхідно і ще раз визначити вимоги до її змісту, організації та до методичного рівня.

Визначаючи зміст самоосвіти слухачів необхідно:
- орієнтувати їх на самостійне вивчення першоджерел;
- орієнтувати їх на самостійну роботу з підручниками;
- видавати їм необхідні завдання;
- забезпечувати їх підручниками, навчальними посібниками та навчально-методичними матеріалами;
- надавати можливість їм отримати консультацію;
- щоб об'єм навчальних завдань відповідав часу, який відводиться на самостійну його роботу.

Організовуючи самостійну роботу слухачів необхідно звертати увагу на:
- раціональне використання ними часу під час їхньої самостійної роботи;
- на творче відношення до пошуку резервів часу;
- на її контроль;
- необхідність надання консультації;
- відповідність об'єму завдань часу, який відводиться на їх вивчення;
- її удосконалення.
Відповідний методичний рівень самостійної роботи слухачів буде мати місце за умови, коли вони будуть забезпечені необхідними методичними вказівками щодо її організації, можливості обміну досвідом самостійної роботи між ними та можливості отримати консультацію, а також відповідності об'єму завдань часу, який відводиться на самостійну роботу.
Тільки у разі запровадження цих форми, методів та видів самостійної роботи, слухач тоді здолає нелегку працю самоосвіти, тільки тоді вона стане привабливою та ціленаправленною
Таким чином, самостійна робота усіх учасників навчального процесу навчального закладу є необхідною передумовою успішного оволодіння програмним матеріалом. В зв'язку з цим, основним завданням науково-педагогічних працівників Центру залишається завдання вчити слухачів вчитися. На виконання цього завдання необхідно підпорядкувати всі заходи організації та проведення навчально-виховного процесу, який необхідно будувати так, щоб він навчав їх творчому та науковому підходу до вивчення будь-якого навчального чи проблемного питання в ході самостійної роботи.
Зрозуміло, що результати самостійної роботи слухачів будуть залежати також і від деяких їх особистих якостей. До них можна віднести:
- розвинуту пам'ять;
- уміння працювати з першоджерелами, вести спостереження та записи;
- уміння зосереджено та уважно працювати;
- наполегливість в подоланні труднощів;
- уміння контролювати себе.
Отже, все викладене вище та оволодіння слухачами раціональними здібностями до розумових дій, культура розумової праці виявляються визначальними якостями в справі самостійної роботи.

Література

1. І.А. Зязюн, Г.М. Сагач, Краса педагогічної дії: Навч. посібн для вчит. - К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. - 302 с.
2. П.М. Щербань, Прикладна педагогіка: Навч.-метод. Посіб. - К.: Вища шк. 2002. - 215с.: іл.
3. В.М.Галузяк, М.І. Сметанський, В.І. Шахов, Педагогіка: Навч.посіб. - Вінниця: РВВ ВАТ "Віноблдрукарня", 2001. - 200с.
4. В.С. Лозниця, Психологія і педагогіка: основні положення. Навч.посібник для самост. Вивченння дисципліни. - К.: "ЕксОб", 1999. - 304с.
5. А.В. Первушина, Риторика: Навч.-метод. посібник. - Хмельницький: ТУП, 2002. -73 с.
6. Матеріали навчально-методичної конференції НАДПСУ (14.09.04.).
7. "Прикордонник України" - газета №2 від 24.01.04 р.
8. "Методичні рекомендації науково-педагогічним працівникам Хмельницького центру підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів ДМСУ щодо розробки НММ." Бабенко Б.І.

Дата добавления: 2014-12-07