Перелік основних термінів, параметрів, характеристик. Масові випадки (ураження) - інциденти з більш, ніж одним постраждалим, які вимагають медичного сортування і необхідності вжити певних медичних компромісів

Масові випадки (ураження) - інциденти з більш, ніж одним постраждалим, які вимагають медичного сортування і необхідності вжити певних медичних компромісів, оскільки кількість постраждалих, які потребують екстреної медичної допомоги ("червона" група), перевищує можливості рятувальних служб, при можливості рятувальних служб присутніх на місці події, що вимагає розгортання додаткових сил і засобів для надання допомоги потерпілим.

Численні випадки – інциденти з більш, ніж одним постраждалим, які вимагають проведення медичного сортування, проте всім особам із загрозливим для життя станом ("червона" група), надається медична допомога в повному обсязі, регламентованому протоколами з медицини невідкладних станів на догоспітальному етапі наявними силами і засобами швидкої медичного допомоги (ШМД) даного регіону.

Одиночні випадки – інциденти, в яких наявних один постраждалий і виїзна бригада ШМД може надати йому медичну допомогу в повному обсязі, регламентованому протоколами з медицини невідкладних станів на догоспітальному етапі.

Медичне сортування - це розподілення постраждалих та хворих на групи за потребою в однорідних лікувально-профілактичних та евакуаційних заходах згідно з медичними показаннями, певним обсягом медичної допомоги на даному етапі медичної евакуації та визначеним порядком евакуації.

Евакуація населення – комплекс заходів щодо організованого вивезення (виведення) населення із районів (місць) зон можливого впливу, наслідків надзвичайної ситуації (НС) природного або техногенного характеру і розміщенню його поза зонами дії уражаючих факторів джерел НС у безпечних районах (місцях), у разі виникнення безпосередньої загрози життю та заподіяння шкоди здоров'ю людей.

Загальна евакуація – комплекс заходів, що здійснюються для всіх категорій населення в окремих регіонах держави у разі виникнення НС техногенного чи природного характеру.

Часткова евакуація – комплекс заході, що здійснюється для захисту окремих категорій населення у разі виникнення НС техногенного чи природного характеру.

Евакуація медична - система заходів лікувально-евакуаційного забезпечення, мета яких транспортування уражених і хворих від поля бою в медичні пункти т лікувальні заклади для своєчасного і повного надання медичної допомоги та лікування, в тому числі і на шляху руху.

Карантин -комплекс адміністративних і медико-санітарних заходів, що запобігають занесенню карантинних інфекцій на певну територію і їх поширенню за межі епідемічного вогнища.

Інфекції карантинні -інфекційні хвороби, на які поширюються "Міжнародні медико-санітарні правила", включаючи чуму, натуральну віспу та жовту лихоманку.

Контамінація -наявність хімічних, радіаційних чинників та біологічних агентів (ХРБ) на поверхні тіла людини або тварини, в продукті або на продукті, приготовленому для споживання, на іншому предметі включно транспортний засіб, які можуть становити ризик для здоров'я населення.

Деконтамінація -процес проведення медико-санітарних заходів з метою усунення ХРБ з поверхні тіла людини, в продуті або на продукті, приготовлених для споживання, на інших предметах, включаючи транспортні засоби, які можуть становити ризик для здоров'я населення.

Контамінований постраждалий -постраждалий внаслідок дії ХРБ, інших чинників НС, який потребує медичної допомоги і якому не проведено деконтамінацію.

Короткий зміст теми.

"Екстрена медична допомога при масових ураженнях".

Лікувально-евакуаційне забезпечення при надзвичайних ситуаціях.

Основу лікувально-евакуаційних заходів складає система етапного лікування постраждалих з евакуацією їх за призначенням. Найбільш важливі завдання лікувально-евакуаційних заходів:

- розшук, збір та вивіз (винос) постраждалих, своєчасне надання їм повноцінної першої медичної допомоги;

- проведення медичного сортування постраждалих;

- надання першої лікарської, кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги постраждалим;

- проведення медичної евакуації постраждалих.

Основними вимогами до етапного лікування постраждалих є своєчасність, наступність та послідовність заходів. Своєчасного вважається медична допомога, якщо при НС після ураження вона надання в наступні терміни:

- перша медична допомога - до 30хв;

- долікарська медична допомога - до 1год;

- перша лікарська допомога - 4-5год;

- кваліфікована медична допомога до - 8-12год;

- спеціалізована медична допомога - до 24год.

В умовах масових уражень найбільш виправданою є двох етапна система медичної евакуації. Це обумовлено неможливістю надання медичної допомоги в повному обсязі у осередку катастрофи при одночасному виникненні значної кількості постраждалих та недоцільністю концентрації медичних сил та засобів у межах зони НС.

Перший етап медичної евакуації (догоспітальний) призначений для надання першої медичної допомоги, долікарської медичної допомоги і першої лікарської допомоги та підготовки постраждалих для подальшої евакуації. Другий етап медичної евакуації (госпітальний) призначений для надання кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги.

Місце розгортання, догоспітального етапу медичної евакуації повинно бути максимальною наближене до місця події з урахуванням концентрації потерпілих та виходячи з вимоги забезпечення безпечної роботи медичних формування безпечної роботи медичних формувань. На цьому етапі медичної евакуації надання медичної допомоги постраждалим покладається на особовий склад бригад ШМД, медичних бригад постійної готовності першої черги, медичних працівників закладів охорони здоров'я, що опинились в осередку НС, а при необхідності - і на рятувальників МНС. При виникненні великої кількості постраждалих, що потребують тимчасової госпіталізації до стабілізації життєво важливих функцій на догоспітальному етапі медичної евакуації можуть використовуватись рухомі медичні загони або госпіталі.

При виборі місця розгортання госпітального етапу медичної евакуації необхідно максимально використовувати наявні медичні заклади та громадські будівлі.

Зміст лікувально-евакуаційних заходів при наданні медичної допомоги визначають вид та обсяг медичної допомоги. У системі лікувального забезпечення за умов НС визначено 5 видів медичної допомоги:

- перша медична допомога надається у осередку НС або поблизу нього у вигляді само- та взаємодопомоги, чи особовим складом аварійно-рятувальних формувань та медичним персоналом формувань Державної служби медицини катастроф;

- долікарська медична допомога надається на місці отримання уражень середнім медичним персоналом лікувально-профілактичних закладів, що розташовані в осередку масових вражень або поблизу нього;

- перша лікарська допомога надається безпосередньо у осередку катастрофи або поблизу нього лікарями загальної практики, що працюють в лікувально-профілактичних закладах, розташованих у зоні масових уражень, лікарями бригад ШМД та медичних бригад постійної готовності першої черги;

- кваліфікована медична допомога надається лікарями хірургічного та терапевтичного профілю загальної кваліфікації у мобільних і стаціонарних медичних закладах за межами району НС;

- спеціалізована медична допомога надається лікарями - спеціалістами вузького профілю у спеціалізованих медичних закладах спеціалізованих відділеннях багатопрофільних лікарень, перепрофільованих відділеннях і лікарнях, посилення яких проводиться за рахунок спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги та спеціалізованих бригад посилення, що створюють з фахівців навчальних закладів і НДІ клінічного профілю.

Кожний вид медичної допомоги характеризується обсягом медичної допомоги, який в залежності від обстановки, що виникає на етапах евакуації, може бути повним або скороченим.

Скорочений обсяг медичної допомоги передбачає проведення тільки невідкладних заходів, тобто за життєвими показаннями.

Повний обсяг медичної допомоги містить:

- невідкладні заходи та

- заходи, проведення яких може бути вимушено відкладено.

При ураженні ядерною, хімічною зброєю перша медична допомога представлена:

- проведення часткової санітарної обробки (ЧСО) - обробка шкіри та одягу протихімічною рідиною з ІПП;

- надання протигаза на потерпілого;

- введення антидотів з аптечки індивідуальної;

- штучне дихання - "рот до рота";

- вживання протиблювальних та болезаспокійливих препаратів;

- винесення потерпілого з зони зараження.

У вогнищі бактеріологічного забруднення потрібно виконувати наступні заходи:

- негайне винесення з вогнища та проведення ЧСО;

- екстрена неспецифічна профілактика шляхом пер- орального прийому антибіотиків широкого спектру дії та їхніх комбінацій з індивідуальної аптечки.

Долікарська медична допомога доповнює заходи першої медичної допомоги наступними маніпуляціями:

- уведення антидотів;

- уведення протисудомних засобів (аміназин, диазенам);

- уведення серцевих засобів (кордіамін, кофеїн, адреналін);

- ревізія прохідності дихальних шляхів;

- штучне дихання - "рот до рота";

- уведення протиблювотних медикаментів пер- орально та парентерально (метклопамід, етаперазин);

- промивання шлунка (без.....);

- промивання очей, носа;

- проведення термінової профілактики особливо небезпечних інфекцій (парентеральне введення антибіотиків).

Невідкладні заходи першої лікарської допомоги включають:

- усунення асфіксії (відсмоктування слизу, блювотних мас та крові з верхніх дихальних шляхів, введення повітроводу, фіксація язика, відсічення чи підшивання звисаючих лоскутів мякого піднебіння та бокових лоскутів м'якого піднебіння та бокових відділів глотки, трахеостомію (при необхідності), штучну вентиляцію легенів (ШВЛ), використанням дихальної апаратури, накладання оклюзивної пов'язки при відкритому пневмотораксі, пункцію плевральної порожнини чи торокоцентез при напруженому пневмотораксі);

- кінцеву зупинку зовнішньої кровотечі (тампонада рани, прошивання судин в рані, накладання затискувача на судину, контроль за правильністю та доцільністю накладання джгута);

- проведення протишокових заходів (переливання крові та кровозамінників при значній втраті крові, проведення новокаїнових блокад та введення знеболюючих засобів, ін'єкції серцево-судинних засобів при тяжкому шоці);

- катетеризацію або пункцію сечового міхура;

- транспортну іммобілізацію (або її поліпшення) при переломах кісток та поширених пошкодженнях м'яких тканини;

- відсікання кінцівки, що тримається на лоскуті м'яких тканини ("транспортна ампутація");

- введення антидотів, антибіотиків, протисудомних, бронхороширюючих, протиблювотних, серцевосудинних препаратів;

- зондове промивання шлунку;

- проведення екстреної неспецифічної профілактики при інфекційних захворюваннях та введення сироваток при загрозі виникнення бактеріологічних уражень.

Заходи першої лікарської допомоги, які можуть бути відкладені, включають:

- усунення недоліків надання першої медичної допомоги (виправлення пов'язок, покращення транспортної іммобілізації);

- заміну пов'язок при забрудненні рани радіоактивними та хімічними речовинами;

- новокаїнові блокади при пошкодженнях легкої та середньої тяжкості;

- ін'єкції антибіотиків, профілактика правця при відкритих травмах та опіках;

- дегазацію рани при забруднені її хімічними речовинами;

- призначення симптоматичних засобів при станах, що не виключають безпосередньої загрози для життя постраждалих.

Невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги включають:

- санітарну обробку уражених отруйними речовинами;

- введення антидотів та протибутулінічної сироватки;

- комплексну терапію гострої серцево-судинної недостатності;

- комплексну терапію гострої дихальної недостатності;

- дегідратаційну терапію при набряку головного мозку;

- комплекс заходів при наданні в шлунок отруйних речовин;

- використання транквілізаторів, нейролептиків при гострих реактивних станах.

До заходів кваліфікованої терапевтичної допомоги, які можуть бути відкладені, відносяться:

- введення антибіотиків та сульфаніламідних препаратів з профілактичною метою;

- гемотрансфузія при помірній анемізації;

- вітамінотерапія;

- проведення фізіотерапевтичних процедур;

- застосування симптоматичних медикаментозних засобів.

Залежно від медичної обстановки, величина санітарних втрат, можливості її надання, при недостатній кількості медичних сил та засобів обсяг першої лікарської та кваліфікованої медичної допомоги може скорочуватись. Скорочення обсягу першої лікарської допомоги і кваліфікованої медичної допомоги здійснюється тільки за рахунок відмови від виконання заходів другої групи (які можуть бути відкладені).

Використання противником ядерної, хімічної та біологічної зброї обумовлює одномоментне виникнення масових санітарних втрат - вогнищ масового ураження. При масових ураженнях обсяг допомоги на етапах медичної евакуації, як правило, скорочується до невідкладних заходів.

Медичне сортування (триаж)

Мета - забезпечити своєчасне надання медичної допомоги максимальній кількості постраждалих у оптимальному обсязі.

В основі сортування на першому етапі медичної евакуації лежать 3 головні сортувальні ознаки:

- лікувальна;

- небезпечність для оточуючих;

- евакуаційна.

За лікувальною ознакою визначають ступінь потреби в медичні допомозі черговість та місце її надання. За цією ознакою у більшості країн постраждалі поділяються на чотири групи (категорії) кожній з яких відповідає певний колір

Дата добавления: 2014-12-07