Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Деконтамінація рани




Особливості проведення деконтамінації при радіаційному забрудненні.

Радіоактивні чинники.

Зовнішня контамінація радіоактивними чинниками виникає при наявності радіоактивних речовин на шкірі або одязі, в тому числі через пил чи бруд.

Внутрішня контамінація виникає при надходженні радіоактивних речовин до організму людини (через повітря, їжу, відкриті рани).

При контамінації радіоактивними чинниками необхідно пам'ятати наступне:

- контамінована людина продовжує сама отримувати радіоактивне випромінювання та стає джерелом розповсюдження радіоактивного чинника;

- видалення контамінованого одягу і миття шкіри постраждалого може зменшити зовнішню контамінацію більше ніж на 90%;

- екстрену медичну допомогу надають постраждалим з клінічними проявами первинної реакції на гостре опромінення, оскільки розвиток гострої променевої хвороби відтермінований у часі;

- важливим моментом у лікуванні комбінованих радіаційних уражень є першочергове лікування звичайних серйозних супутніх пошкоджень (опіки та травми) до початку розвитку гострої променевої хвороби;

- стандартні запобіжні заходи (маска, бахіли, рукавички, халат та захист очей) здатні захистити персонал від вторинного забруднення при роботі з контамінованими постраждалими.

Мета деконтамінації - максимально зменшити рівень радіації, яку викликає контамінація радіоактивним чинником. Коли рівень радіації вже не зменшується - деконтамінацію припиняють.

Зовнішня деконтамінація вимагає максимального видалення радіоактивних речовин з поверхні тіла. Найбільш практичний і ефективний шлях їх видалення - використання теплої води з милом. При потраплянні радіоактивних речовин до шлунку, проводять його промивання чистою водою зентеросорбентами, при їх наявності.

При деконтамінації постраждалого важливо враховувати, що деякі радіоактивні речовини можуть призводити також до хімічних ушкоджень при надходженні в організм у вигляді кислот, свинцевих сполук, інше.

У цілому деконтамінацію слід починати з очищення шкіри і ран, а також отворів тіла, що необхідне для запобігання внутрішнього забруднення та зменшення дози, яку випромінює постраждалий на інші частини тіла.

При проведенні деконтамінації мають бути визначеними:

- вид та обсяг медичної допомоги, яких потребує постраждалий;

- тяжкість і масштаб контамінації;

- наявність ран.

При наявності радіоактивного ураження будь-яка рана вважається контамінованою. Таку рану обробляють в першу чергу (хірургічна обробка рани) перед проведенням загальної деконтамінації шкіри постраждалого. При контамінованій рані, слід припускати наявність внутрішньої контамінації постраждалого.

Дії, необхідні для лікування постраждалого, визначають періодом напіврозпаду радіоактивних елементів, що потрапили в організм, їх уражаючим впливом і рівнем максимальної дози, яка є допустимою при контамінації такими речовинами.

Послідовність заходів деконтамінації рани, що контамінована:

- збереження одягу та збір аналізів;

- рану необхідно спочатку відмежувати від сусідніх ділянок тіла, матеріалами які є водонепроникними;

- рану промивають аспетичними розчинами та 3% розчином перекису водню (Н2О2), які згодом збирають і перевіряють на ефективність деконтамінації і на явність забруднення. Як правило потрібні декілька таких промивань, після кожного з яких рідина з рани має бути видаленою, а всі матеріали, що використали при процедурі, утилізованими.

- лікування рани після деконтамінації здійснюють відповідно до медичних показань. Якщо потрібних результатів деконтамінації не досягнуто, слід стимулювати кровообігу рані з метою спроби видалення радіоактивних елементів з кров'ю;

- якщо після цього рівень контамінації продовжує залишатися небезпечно високим, слід застосувати хірургічне очищення рани; видалені при цьому фрагменти тканин потрібно зберігати для радіологічного контролю;

- рану закривають водонепроникною пов'язкою перед очищенням інших зон ураження;

- зашивати рану необхідно лише після максимальної всебічної деконтамінації;

- сторонні тіла повинні бути видалені з рани за допомогою затискачів або іншого інструментарію. Колоті рани, що містять радіоактивні елементи (особливо на пальцях) вилучають за допомогою висічення.

Контаміновані (променеві) опіки лікують як звичайні опіки, оскільки радіоактивні частинки виходять з рани разом з продуктами запалення. Пов'язки і простирадла хворих з променевими опіками являють радіаційну небезпеку і тому повинні бути утилізовані.

Деконтамінація непошкодженої шкіри.

Деконтамінація непошкодженої шкіри є відносно простою процедурою. Проте не завжди можна видалити всі радіоактивні речовини, що знаходяться на шкірі.

Деконтамінацію слід починати з використання менш агресивних методів очищення для того, щоб звести до мінімуму ризик пошкоджень шкіри. Найпростішим методом деконтамінації є промивання контамінованої поверхні слабким струменем води при одночасному застосуванні хірургічної губки. Вода має бути теплою, оскільки гаряча вода відкриває пори шкіри, що сприяє абсорбції радіоактивних речовин через шкіру, холодна вода - закриває пори, де можуть залишитись радіоактивні речовини. Якщо миття простою водою з губкою неефективне,доцільно застосувати м'яке мило. Уражене місце рекомендується 3-4 хвилини обережно терти губкою з милом, а потім промивати водою протягом 2-3 хвилин і при необхідності повторити. Необхідність повторення обумовлена радіаційним контролем, який слід проводити після кожної серії процедур миття.

Ефективним засобом для проведення деконтамінації є також гідрокарбонат натрію (сода), розчинений у воді в співвідношенні 1:10.

Більш агресивні способи деконтамінації шкіри припускають видалення частини епітелію, для чого можливо використовувати дуже тонкий наждачний папір (для деконтамінації ступнів і долонь).

Коли рівень контамінації не вдається зменшити, процедури деконтамінації припиняють.

Волосяні покрови рекомендується промити кілька разів шампунем і потім прополоскати в 3% розчині лимонної кислоти. При неможливості деконтамінації у такий спосіб, волосся слід обстригти. Голити його не рекомендують, оскільки можливі при цьому дрібні порізи і подразнення шкіри можуть обумовити внутрішню контамінацію. При митті голови слід уникати попадання води в очі, вуха, рот та ніс.

Використану воду утилізують відповідно до п 3.2 Сан ПіН №42-129-11-3938-85 "Санитарные правила обращения с радиоактивными отходами".

Перед направленням постраждалого з приймального до стаціонарного відділення лікувально-профілактичного закладу, проводиться ще один огляд і заключний радіаційний контроль результату проведеної деконтамінації. Всі процедури, які були здійснені в приймальному відділенні, фіксуються у медичній документації.

Постраждалого можна переводити до стаціонарного відділення після проведення заключного радіаційного контролю.

Передача постраждалого з приймального відділення до стаціонарного відділення здійснюється "чистим" персоналом, який не брав участі в первинному огляді та проведенні деконтамінації. Для переміщення постраждалого використовується "чиста" від контамінації каталка.

Деконтамінація отворів тіла.

Забрудненні отвори тіла (рот, ніс, очі і вуха) вимагають особливої уваги, оскільки поглинання радіоактивних речовин в цих зонах відбувається значно швидше, ніж через шкіру.

При потраплянні радіоактивних речовин через рот, слід негайно почистити зуби зубною пастою і кілька разів прополоскати рот 3% розчином лимонної кислоти. Уражені мигдалини доцільно прополоскати горло 3% розчином перекису водню (Н2О2).

Ніс рекомендується промити водою або фізіологічним розчином.

Очі промивають водою в напрямку від внутрішнього до зовнішнього краю ока.

Зовнішніх слуховий прохід слід також промити. Можна використовувати тампон, якщо барабанна перетинка не пошкоджена.

Біологічні агенти

Ознаки, які характерні при використанні біологічних агентів:

- усні, або письмові прогнози, заяви терористів про використання збудника та їх відповідальність за вчинене або висунення відповідних вимог;

- підозрілий вибух, що викликав невелику вибухову хвилю, або полум'я;

- незаплановане, або несанкціоноване обприскування, що розповсюджується (розсіюється) над місцевістю або виявлення покинутих засобів розбризкування;

- покинуті лабораторні контейнери із специфічним маркуванням або незвичні ємності;

- незвичні рої комах;

- розповсюдження за напрямком вітру;

- незвична кількість хворих або помираючий людей, або тварин;

- потреба у координації та спрямованості дій всій уповноважених структур.

Рекомендовані першочергові заходи безпеки в осередку та персональний захист:

- наближатися з навітряного боку, згори, за течією;

- знаходитись з навітряного боку;

- повідомити про випадок керівництво, уповноваженні організації, санітарно-епідеміологічну службу (екстрене повідомлення);

- зведення часу контакту з невідомою речовиною до мінімуму;

- використання костюму протихімічного захисту або протичумного костюму, особливо при відповідному забрудникові;

- організація роботи по виявленню хворих;

- організація первинної ізоляції хворих;

- проведення загальної екстреної профілактики до визначення забрудника (надання невідкладної медичної допомоги за протоколом АВС, симптоматична терапія);

- проведення карантинних та обмежувальних заходів, заборона вживання харчових продуктів та питної води без їх санітарної експертизи;

- виявлення, обстеження, ізоляція та спостереження за контактними;

- проведення дезінфекції (знезараження 5% розчином хлорного вапна), дезінсекції та дератизації;

- дотримання заходів особистої гігієни.

Існує чотири ключових моменти, які необхідно пам'ятати при забрудненні біологічними агентами:

- збудники інфекційних хвороб потрапляють в організм частіше всього інгаляційним шляхом;

- уникнення вдихання біологічних агентів є критично важливим. Там, де є ризик зараження біологічним агентом повітряно-дихальним шляхом, необхідно носити при собі маску-респіратор;

- деконтамінація, яка проводиться особам, щойно забрудненим біологічними агентами, дозволяє видалити агенти, які передаються при контакті зі шкірою та повітряно-крапельним шляхом при диханні;

- від моменту застосування біологічного агенту до появи симптомів у постраждалих проходить звичайно декілька днів або тижнів, тому віддалена в часі деконтамінація вважається неефективною. В деяких випадках її можна рекомендувати проводити для запобігання розповсюдження хвороби.

 

3.3. Список рекомендованої літератури

Основна:

1. Медицина надзвичайних ситуацій: підруч. для студ. вищ. мед. навч. закладів /Чаплик В.В., Олійник П.В., Омельчук С.Т. - Вінниця: Нова Книга, 2012,-352с.

2. Медицина катастроф. Підручник за ред. Кочіна І.В., К.:Здоров'я, 2001.-с.110-131.

3. Про затвердження загальних вимог щодо проведення медичного сортування постраждалих і хворих та форм медичної документації: наказ МОЗ України №366 від 18.05.2012.-Інтернет-ресурс: tr.com.ua/nakar-mor-ukrayni-vid-18-05-2012-866/

4. Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Медицина невідкладних станів" наказ МОЗ України №24 від 17.01.2005.-Інтернет ресурс:03-gorloxka/ucoz.ua/load/3-1-0-11

Додаткова:

1. Медицинская сортировка.-Інтернер ресурс: http: //ru.wikipedia.org/w/index.php?title

2. Москаленко В.Ф. Медико-социальные аспекты ликвидации последствий экологической катастрофы в мегаполисе - Киев: Здоровье-2000.-389с.

3. Протоколи з надання екстреної медичної допомоги у разі невідкладних станів, посіб./В.Ф.Москаленко, Г.Г.Рощін, Л.М.Анкін та ін. За редакцією В.Ф.Москаленко і Г.Г.Рощіна, К.: вид-во "Фарм Арт", 2001.-112с.

4. Современная система лечебно-эвакуационных мероприятий. -Интернет-ресурс uoenobr.ru/uchmaterial/voenmed/151-medlect2.html? tmpl=component&print=18page=

 

3.4. Матеріали для самоконтролю студентів на доаудиторному етапі

Теоретичні питання для самоконтролю

 

1. Дайте визначення поняттям "масові враження (випадки)", "медичне сортування", "медична евакуація".

2. Дайте визначення поняттям "контамінація", "контамінований постраждалий", "карантин".

3. Вкажіть основу лікувально-евакуаційного забезпечення населення при НС.

4. Вкажіть завдання лікувально-евакуаційного забезпечення населення при НС.

5. Вкажіть основні вимоги до етапного лікування постраждалих та їх суть.

6. Вкажіть структуру основних функціональних підрозділів першого етапу медичної евакуації.

7. Які види та терміни надання медичної допомоги передбачені сучасного системою лікувально-евакуаційного забезпечення за умов НС?

8. Вкажіть зміст невідкладних заходів першої лікарської допомоги.

9. Розкрийте особливості діагностики та екстреної медичної допомоги при отруєнні невідомим газом.

10. Розкрийте особливості діагностики та екстреної медичної допомоги при отруєнні невідомою речовиною.

11. Вкажіть види медичного сортування та їх мету.

12. Охарактеризуйте первинне медичне сортування за системною START.

13. Вкажіть на які групи розподіляють постраждалих на сортувальному майданчику.

14. Охарактеризуйте правила використання сортувальних браслетів і талонів.

15. Дайте характеристику критеріям вторинного медичного сортування.

16. Охарактеризуйте порядок дій медичних працівників у небезпечному вогнищі масового ураження, яке не вимагає деконтамінації.

17. Охарактеризуйте порядок дій медичних працівників у безпечному вогнищі масового ураження.

18. Вкажіть особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах.

19. Дайте характеристику загальним принципом детоксикаційної терапії на догоспітальному етапі та охарактеризуйте антидотну терапію.

20. Вкажіть особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при аваріях на радіаційно небезпечних об'єктах.

21. Які першочергові заходи безпеки рекомендовані в осередку забрудненому біологічними агентами?

 

 

Тестові завдання для самоконтролю з одним варіантом правильної відповіді:

1. Вкажіть вірне визначення "лікувально-евакуаційне забезпечення населення":

А. Це сили та засоби державної служби медицини катастроф, що розгорнуті на шляхах медичної евакуації для прийому, медичного сортування, надання медичної допомоги лікування і підготовки до подальшої евакуації постраждалих.

Б. Це сукупність лікувально-профілактичних заходів, що надають постраждалим та хворим на даному етапі медичної евакуації.

*В. Це система заходів з надання медичної допомоги постраждалим, їх евакуації та лікування.

Г. Це само- та взаємодопомога особливим складом аварійно-рятувальних формувань та медичним персоналом формувань.

Д. Це невідкладні заходи та заходи проведення очних може бути вимушено відкладено.

 

2. Вкажіть вірне визначення "Перша медична допомога".

А. Це невідкладні заходи та заходи, проведення очних може бути вимушено відкладено

Б. Це сукупність лікувально-профілактичних заходів, що надають постраждалим та хворим на даному етапі медичної евакуації.

В. Це система заходів з надання медичної допомоги постраждалим, їх евакуації та лікування

Г. Це сили та засоби ДСМК, що розгорнуті на шляхах медичної евакуації для прийому, медичного сортування, надання медичної допомоги, лікування і підготовки до подальшої евакуації постраждалих.

*Д. Це само- та взаємодопомога особовим складом аварійно-рятувальних формувань та медичним персоналом формувань.

 

3. Яка система медичної евакуації функціонує в Україні:

*А. Двох етапна

Б. Трьох етапна

В. Чотирьох етапна

Г. П'яти етапна

Д. Одно етапна

 

4. Основними вимогами до етапного лікування постраждалих є:

А. Гарантування безоплатної медичної допомоги

Б. Надання першої медичної допомоги безпосередньо на місці події

В. Гарантував доступності всіх етапів медичної евакуації

*Г. Своєчасність, наступність та послідовність заходів, що проводяться на етапах медичної евакуації

Д. Гарантування збереження життя потерпілому

 

5. В який термін повинна надаватись перша медична допомога:

А. До 20 хв

*Б. До 30 хв

В. До 1 год

Г. 4-5 год

Д. 8-12 год

 

6. Види медичної допомоги, передбачені на догоспітальному етапі при катастрофах:

А. Перша медична, кваліфікована

Б. Долікарська, спеціалізована

*В. Перша медична, долікарська, перша лікарська

Г. Перша лікарська, кваліфікована

Д. Будь яка, яку можна використовувати

 

7. Для захисту щитоподібної залози при аваріях на радіаційно небезпечних об'єктах застосовують:

А. Етаперазин

Б. Тарен

В. Промедол

Г. Атропін

*Д. Йодистий калій

 

8. Метод роботи, що дозволяє своєчасно надати медичну допомогу при масовому надходженні уражених:

*А. Медичне сортування

Б. Надання невідкладної допомоги

В. Швидке виведення із вогнища катастрофи

Г. Чітко організована евакуація

Д. Забезпечення достатньою кількістю транспорту




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 680; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.