Категорія Стан особи Медичний висновок

І Тяжкі постраждалі, Надання негайної

червоний які можуть загинути допомоги та

протягом години транспортування в

лікарню у першу чергу

ІІ Тяжкі постраждалі, Підтримання стабілізації

жовтий проте стан поки що надання медичного

стабільний допомоги та

транспортування у

другу чергу

ІІІ Не значні пошкодження Надання допомоги у

зелений при яких постраждалих третю чергу з

може пересуватися можливим амбулатор-

самостійно ним лікуванням

IV

фіолетовий/ Пошкодження не Надання першої

чорний сумісні із життям, допомоги живому,

ягонуючі/труп якщо до кінця....

людина залишається

живою, вона

евакуюється у стаціонарі

у другу чергу. Допомога не

надається.

За ознакою небезпечності для оточуючих постраждалі поділяються на три групи:

- потребують тимчасової ізоляції;

- потребують спеціальної (санітарної) обробки;

- не потребують ізоляції та спеціальної (санітарної) обробки.

Евакуаційна ознака - це необхідність та черговість евакуації, вид транспорту, спосіб евакуації (лежачи, сидячи). За цією ознакою постраждалі поділяються на три групи:

- потребують подальшої евакуації з урахуванням евакуаційного призначення, черговості, способу евакуації, виду транспорту;

- потребують залишення на даному етапі медичної евакуації;

- потребують повернення до місця розселення (проживання).

Для проведення медичного сортування найбільш доцільним є створення сортувальних бригад. Їх кількість та склад визначаються в залежності від величини та структури санітарних втрат та складу медичних сил і засобів. Склад сортувальної бригади: лікар, 2 фельдшери (медичні сестри), 2 реєстратори, ланка санітарів-носіїв.

Етапи медичного сортування

Перший етап медичного сортування проводиться біля вогнища масового ураження, але на безпечній відстані від дії його вражаючих факторів. На цьому етапі медичного сортування відбувається перший контакт медичного працівника (або рятувальника МНС), який проводить медичне сортування, з постраждалим. При проведенні першого етапу медичного сортування визначений такий базовий обсяг медичної допомоги:

- у дорослих перевіряють наявність дихання та за потреби відновлюють прохідність дихальних шляхів;

- визначають капілярний пульс;

- визначають стан свідомості;

- к дітей до 8 років для відновлення прохідності дихальних шляхів при відсутності дихання виконують 5 штучних вдихів.

Тривалість проведення першого етапу медичного сортування становить не більше 60 секунд. На першому етапі медичного сортування медичний персонал позначає постраждалого сортувальним браслетом відповідного кольору, який одягають на праву руку.

Другий етап. Медичного сортування проводиться на терміново підготовленому сортувальному майданчику, під час транспортування постраждалого в заклад охорони здоров'я, в приймальних відділеннях.

При проведенні другого етапу медичного сортування визначений такий базовий обсяг медичної допомоги:

- потрійний прийом Сафара;

- ручне очищення порожнини рота та гортані;

- очищення ротоглотки за допомогою аспіратора;

- прийом Хеймліка;

- введення повітроводу;

- ендотрахеальна інтубація;

- крікотомія (конікотомія);

- пункція крікотиреоїдної зв'язки;

- трахеостомія;

- здійснення штучного дихання, у тому числі з використанням мішка типу "АМБУ";

- інгаляція кисню;

- непрямий масаж серця;

- дефібриляція;

- зупинка зовнішньої кровотечі (венозної, артеріальної);

- застосування протишокового одягу;

- накладення шийного комірця;

- мобілізація переломів за допомогою шин;

- фіксація постраждалого на транспортній дошці;

- накладання бинтових пов'язок;

- підшкірні ін'єкції;

- внутрішньомязові ін'єкції;

- внутрішньовенні ін'єкції;

- внутрішньокісткова пункція (доступ) для введення інфузійних розчинів;

- катетеризація периферійних вен;

- катетеризація центральних вен;

- використання лікарських засобів при реанімаційних заходах у дорослих;

- використання лікарських засобів при реанімаційних заходах у дітей;

- проведення тампонади носової порожнини при масивній кровотечі;

- проведення місцевої анестезії;

- лікувальна блокада.

Базовий осяг медичного обстеження на другому етапі медичного сортування передбачає визначення:

- артеріального тиску;

- пульсу на центральних та периферійних артеріях;

- частоти дихання;

- капілярного пульсу;

- моніторинг життєвих показників;

- сатурація крові.

На другому етапі медичного сортування на кожного постраждалого заповнюється облікова статистична форма медичної документації №109-2/о "Карта медичного сортування".

Визначення сортувальних категорій постраждалих здійснюється та такими критеріями:

Сортування категорія	Свідомість (за шкалою коль ГЛАЗГО)	Частота дихання	Кровообіг
І (червоний)	10 та менше балів	<10 або >30 за 1хв.	Капілярний пульс >2сек. Периферійний пульс відсутній
ІІ (жовтий)	11-13 балів	не <8 та не >30 за 1хв	Пульс на периферійних артеріях присутній. Капілярний пульс <2сек.
ІІІ (зелений)	Свідомість без порушення	Дихання без порушення	Кровообіг без порушення
IV (темно-фіолетовий/чорний)	Свідомість відсутня	Свідомість відсутня	Свідомість відсутня
Дихання відсутнє	Пульс на магістральних артеріях відсутній

Існують різні методи медичного сортування: SALT (Sart, Assess, Lifesaviny Inter Ventions, Treatment/Transport), SAVE (Secondary Assessment of Victim Endpoint), Jump START, Care Flight Triage, Triage Sieve та інші. Один із найбільш поширених методів первинного медичного сортування отримав назву START (Simple Triage and Rapid Treatment). Розроблений спочатку для використання пожарними та іншими екстреними службами у випадку землетрусу, в подальшому він став стандартним методом медичного сортування під час надання допомоги постраждавшим при масових ураженнях.

Критерії первинного медичного сортування

Критерії медичного сортування повинні вміщувати ознаки первинного обстеження (АВСД). Найбільш поширеною для дорослих (від 8 років) є система START.

Чи ходить, якщо "так" - "зелений".

Якщо ні, чи дихає, якщо "ні" - забезпечена прохідність, якщо "так" - "червоний", якщо "ні" - "чорний".

Якщо дихає, з'ясуй частоту дихання. Якщо у дорослого вона більша 30 або менша 10 за 1хв - "червоний".

Якщо частота дихання в нормі оціни стан перфузії: капілярне наповнення або пульс на променевій артерії. Якщо капілярне наповнення більше 2 сек або пульс на променевій артерії відсутній - здійсни контроль зовнішньої кровотечі (при потребі зупини її) - пацієнт "червоний".

Якщо стан перфузії стабільний (капілярне наповнення менше 2 сек або пульс на променевій артерії присутній) - оціни стан свідомості - попроси виконати просте доручення Якщо "так" - пацієнт "жовтий", якщо "ні" - "червоний".

В ході медичного сортування недоречним є проводити лікувальні дії, оскільки в черзі є інші не посортовані постраждалі. Можливим є забезпечення тільки прохідності дихальних шляхів ротогорловою трубкою та тимчасова зупинка кровотечі доступним методом (тиск на рану, перетискання судини на відстані, джгут).

Критерії вторинного медичного сортування

З метою проведення вторинного сортування використовують модифіковані критерії переглянутої шкали травм (RTS), яка включає суму балів за шкалою ГЛАЗГО, а також за шкалою частоти дихання та систолічного АТ.

Шкала	Величина	Бали	Сума
кол ГЛАЗГО, бали	13-15		=
9-12
6-8
4-5
частота дихання, за 1хв	10-29		+
30 та >
6-9
1-5
систолічний артеріальний тиск, мм рт.ст.	90 та >		+
76-89
50-75
1-49

12 балів = пріоритет 3

11 балів = пріоритет 2

10 та < балів = пріоритет 1

Якщо у пацієнта в сумі 10 та < балів - перша черга, 11 балів - друга черга, 12 балів - третя черга.

Критерії евакуаційного сортування

Після приготування постраждалого до евакуації здійснюється повторна перевірка його стану за критеріями первинного медичного сортування з відміткою у сортувальному талоні ознак життєдіяльності. Якщо постраждалий після належних лікувальних дій почав належати до жовтої групи, його переміщують на місце зосередження постраждалих жовтої групи. Якщо він продовжує залишатися червоним його евакуюють відразу. При цьому береться до уваги: вид транспорту (санітарний, випадковий), супровід (медичний персонал, родичі), місце госпіталізації.

Сортувальний талон

Сортувальний талон вміщує кольорові позначки 4 сортувальних груп, одночасно він свідчить про характер вогнища ураження (безпечне, небезпечне - хімічне, радіаційне, бактеріологічне) та проведення процедури декоптамінації. Якщо обведена позначка "декоптамінація" - ця процедура виконана, якщо ні, то пацієнт повинен бути декоптамінованим у лікувальній установі або по дорозі до неї у відведеному місці.

Сортувальний талон під час масового ураження відіграє роль первинної картки огляду виїзної бригади ШМД. Він заповнюється до передачі постраждалого у відділення екстреної медичної допомоги.

Особливості медичного сортування у випадку небезпечного вогнища ураження з необхідністю деконтамінації постраждалих.

Вступне сортування. Особливістю проведення вступного сортування є проведення його виключно рятувальниками в ізоляційних захисних костюмах. Ходячих постраждалих виводять у першу чергу. У другу чергу виносять постраждалих в візуальними ознаками життя (говорить, стогне, плаче, кашляє, дихає). У третю чергу виносять решту постраждалих.

Вступне медичне сортування. Воно виконується перед наметом для знезараження медичним працівником, що має статус рятувальника, одітим у відповідний захисний костюм. Мета вступного медичного сортування виділити серед дітей та дорослих постраждалих чорної сортувальної групи (не дихає після забезпечення прохідності дихальних шляхів) та тих, кому слід проводити визначені медичні рятувальні дії під час процедура знезараження.

Первинне медичне сортування. Відбувається у безпечному місці після декоптамінації постраждалих. Його проводять усім постраждалим. Для ходячих постраждалих додають додатковий критерій: наявність специфічних ознак отруєння. Якщо "так" - постраждалий жовтий. Для не ходячих після оцінки дихання з'ясовують наявність специфічних ознак отруєння. Якщо "так" - постраждилий червоний.

Вторичне медичне та евакуаційне сортування відбувається у звичайному режимі.

Спадкоємна роль рятувальників МНС у процедурі сортування та організації ліквідації медичних наслідків при масових ураженнях.

Якщо першими прибули на місце подій рятувальники МНС вони здійснюють вступне сортування, яке полягає у визначенні показників життєдіяльності постраждалих та позначенні їх кольорами.

Насамперед рятувальники МНС виводять постраждалих, які самостійно ходять (вони належать до легко уражений - "зелених").

В подальшому виділяють тих, кого не приводять до тями (не дихає і немає пульсу), їх позначають "жовтим кольором. В юридичний та етичних міркувань рятувальники МНС не мають права констатувати смерть й при відсутності лікарями позначати людей чорним кольором.

Всіх інших постраждалих рятувальники позначають "червоним" кольором.

До приїзду медичних працівників рятувальники МНС надають першу екстрену допомогу "червоним", а далі "жовтим".

Провівши вступне сортування рятувальники МНС у першу чергу евакуюють з вогнища масового ураження "червоних", а потім "жовтих".

Дії медичних працівників, які першими прибули на випадок з масовим ураженням.

Перший лікар, що прибув на місце події, повинен взяти на себе обов'язки координатора медично-рятувальних дій (доцільно одягнути жилет з написом "Координатор") і постійно співпрацювати з рятувальниками МНС та керівником рятувальної операції.

При появі першої бригади ШМД усі рятувальні служби, виконуючи свої безпосередні обов'язки у зоні масового ураження, керуються головним принципом - отворити максимально сприятливі умови для організації та надання медичної допомоги.

Вогнище ураження небезпечне (не вимагає деконтамінації)

Вогнище ураження безпечне

є ідентичними

Координатор на підставі вторинного медичного сортування може вказувати на "червоних", що вимагають надання негайної медичної допомоги у першу чергу.

Якщо відсутні адекватні засоби для надання першої допомоги і транспортування в медпункт, пріоритетним залишається надання меддопомоги на місці ураження.

Вагітні жінки та діти, які були піддані дії пошкоджувальних чинників, мають однозначний пріоритет у наданні медичної допомоги (групи "червоних") і транспортуванні.

Неперспективні особи, які після надання першої допомоги продовжують залишатися живими, не можуть вважатися загиблими. Через обмеження спроб допомоги в умовах масового ураження, цим людям надається вторинний медично-транспортний пріоритет з обов'язковою евакуацією в лікувальну установу.

З метою максимально ефективного використання сил і засобів у разі смерті постраждалого під час перевезення до лікарні бригади ШМД повинна повернутися на місце події, передати померлого на місце складування тіл і знову підключитися до рятувальних заходів.

У разі травм рятувальникам МНС потрібно першочергово надати меддопомогу, а тих, що працюють в захисному одязі і спорядженні, слід невідкладно виключити з рятувальних дій.

Принципи проведення деконтамінації

Деконтамінація передбачає зменшення (видалення) з поверхні тіла і попередження розповсюдження ХРБ від контамінованих осіб і предметів. Комплекс цих заходів направлений на механічну очистку шкіри, слизових оболонок, відкритої рани у контамінованих постраждалих. Деконтамінація проводиться незалежно від наявності у постраждалого симптомів, які характерні для клінічної картини дії ураження ХРБ.

Деконтамінація проводиться на догоспітальному етапі. У разі надходження контамінованного постраждалого до лікувально-профілактичного закладу - проводиться деконтамінація на ранньому госпітальному етапі (приймальне відділення, відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги).

Засоби захисту персоналу

Виділяють наступні рівні безпеки та відповідне захисне оснащення персоналу.

Рівень А (А). Використовується для захисту дихальних шляхів, шкіри, очей та слизових оболонок. Комплект складається з повністю герметичного комбінезону, стійкого до дії хімічних речовин, який одягається поверх хімічно стійкого одягу, черевиків,рукавичок (2 пари) щільного капюшону, апарату для штучного дихання з кисневим балоном.

Рівень Б (В). Відрізняється від рівня А відсутністю герметизуючого комбінезону, що одягається поверх хімічно стійкого одягу.

Рівень В (С). Використовується у випадку коли хімічна речовина відома і розповсюджується повітряним шляхом, концентрація її незначна. Для захисту дихальних шляхів застосовується респіратор, який закриває все обличчя.

Рівень Г (Д). Звичайний робочий одяг.

Проведення деконтамінації при масових ураженнях.

За умови масового надходження контамінованих постраждалих додатково розгортаються мобільні (намети) або стаціонарні деконтамінаційні системи.

Лікувально-профілактичні заклади повинні бути готовими до надходження контамінованих постраждалих, мати розроблені плани заходів з проведення деконтамінації та утилізації відходів.

На ранньому госпітальному етапі при масовому надходженні контамінованих постраждалих до лікувально-профілактичного закладу та додатковому розгортанні деконтамінаційних систем здійснюється наступне:

а) Перед деконтамінаційною системою розміщується розподільний пост, де працює лікар або фельдшер, який проводиться розподіл постраждалих на дві групи: стабільні та нестабільні.

б) Стабільні постраждалі спрямовуються до місця проведення деконтамінації. Група розподіляється на два потоки - жінки та чоловіки, для яких забезпечується два окремих деконтамінаційних коридори. Деконтамінація проводиться в наступній послідовності: зняття забрудненого одягу, який складається в окремі пластикові пакети, що щільно зав'язуються та залишаються в цій зоні; душові - приймання душу з миючими засобами (мило,гель тощо) протягом 3 - 5 хвилин; одягання чистої білизни; спрямування постраждалих в зону спостереження, яка може бути в приміщенні лікувально-профілактичного закладу чи тимчасово обладнаних площадках. Деконтамінація може проводиться постраждалими самостійно або за мінімальної допомоги медичного персоналу. Для медичного персоналу в зонах зняття забрудненого одягу та душових рекомендовано використовувати захисний одяг рівня В (С). У зонах чистого одягу та спостереження - захисний одяг рівня Г (D).

З урахуванням, що постраждалим може бути необхідна психологічна допомога, а також можливе погіршення їх стану здоров'я - медичний персонал, який працює на місці проведення деконтамінації, повинен мати навички проведення медичного сортування та надання екстреної медичної допомоги.

в) Нестабільні постраждалі спрямовуються в окрему зону, де їм перед проведенням деконтамінації надають у разі необхідності екстрену медичну допомогу (відновлення прохідності дихальних шляхів, інтубація, проведення штучного дихання тощо). В подальшому деконтамінація проводиться за схемою та з використанням захисного одягу персоналом, наведеними в абзаці б).

Після деконтамінації постраждалі госпіталізуються у відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги або інші відділення лікувально-профілактичного закладу для подальшого лікування. У відділеннях лікувально-профілактичного закладу використовується захисний одяг рівня Г (D), оскільки постраждалі госпіталізуються тільки після деконтамінації.

При плануванні проведення деконтамінації постраждалих при масових випадках, незалежно від забруднюючого чинника, слід вирішити наступні питання:

- пристосування системи деконтамінації до потреб постраждалих;

- питання утилізації стічної води та медичних відходів;

- розміщення деконтамінаційної системи.

У міжнародній практиці на ранньому госпітальному етапі для деконтамінації використовують стаціонарні та мобільні деконтамінаційні системи. У мобільній системі можна проводити деконтамінацію 25-75 постраждалих на годину. Мобільні системи є дешевшими ніж вбудовані стаціонарні, але потребують більшого часу на розгортання та підготовку до роботи. Системи можуть бути модульного або відкритого типу. При модульному типі проводять деконтамінацію кожного постраждалого окремо. Незручністю є те, що постраждалий не може рухатись далі по модулю, доки не звільнився наступний модуль. Відкритий тип забезпечує максимальну пропускну спроможність.

Утилізація стічної води та медичних відходів

Багато моделей мобільного типу оснащено дренажем та резервуаром для збирання стічної води. Моделі стаціонарного типу потребують встановлення піддонного резервуару для стічної води. Необхідно визначитись, як довго деконтамінаційна система може працювати на повну потужність, враховуючи заповнення резервуару. Стічні води після проведення масової деконтамінації можуть представляти загрозу вторинного забруднення.

Медичні відходи відокремлюються від твердих відходів і підлягають спеціальній утилізації. Рекомендується розміщувати будь-які контаміновані гострі предмети (голки, скальпелі тощо) у твердих ємкостях (закриті пластикові контейнери, футляри для голок тощо).

Розміщення деконтамінаційних систем має враховувати послідовність проведення деконтамінації для унеможливлення контакту контамінованих ідеконтамінованих постраждалих.

Особливості деконтамінації сильнодіючих і отруйних речовин (СДОР).

- деконтамінація СДОР набагато більш терміновий процес, ніж деконтамінація постраждалих внаслідок дії радіоактивних чинників і біологічних агентів;

- найважливіша особливість деконтамінації СДОР полягає в тому, що вона повинна розпочинатись через декілька хвилин після застосування хімічної речовини, в цей термін вона найбільш ефективна і зволікання (навіть на хвилини) в проведенні деконтамінації постраждалого зменшує її ефективність;

- деконтамінація найбільш показана при застосуванні рідинних та аерозольних форм СДОР;

- деконтамінацію СДОР має проводити спеціально навчений персонал, оснащений персональними засобами захисту та обладнанням;

- якщо контамінованим постраждалим намагаються допомагати працівники без відповідних засобів захисту, вони наражають себе на небезпечний вплив СДОР і вважаються контамінованими.

У випадку, коли не виключається можлива контамінація постраждалого, або невідомо, чи проведено йому відповідну деконтамінацію перед надходженням до лікувально-профілактичного закладу, постають такі завдання:

- швидко оцінити наявність загрози життєво важливим функціям організму постраждалого, у разі необхідності надати екстрену медичну допомогу (відновлення прохідності дихальних шляхів, інтубація, проведення штучного дихання, зупинка зовнішньої кровотечі, інші екстрені заходи);

- при можливості швидко розпізнати наявність дії токсичної речовини і визначити її вплив на організм постраждалого, при наявності медичних показань - забезпечити відповідне лікування (інтенсивна, антидотна та симптоматична терапія);

- проведення деконтамінації та запобігання контамінації лікувально-профілактичного закладу, персоналу та оточуючих від можливого вторинного токсичного впливу при десорбції СДОР.

Дата добавления: 2014-12-07