Учасники правовідносин з єдиного внеску

Правовий механізм єдиного внеску до фондів соціального страхування

Пенсійний фонд України – уповноважена особа у сфері справляння єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Система органів ПФУ – ПФУ та його територіальні органи – управління ПФУ у районах, у містах, у районах у містах.

а) облік платників єдиного внеску здійснюється згідно Постанові ПФУ від 27.09.2010 № 21-6 «Про затвердження Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Обліку підлягають платники єдиного внеску (страхувальники та застраховані особи): - юридичні особи та фізичні особи - підприємці, на яких поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»; - відокремлені підрозділи юридичних осіб; - платники єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Процесуальні документи обліку платників єдиного внеску (за встановленими формами):

- повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску;

- заяви про взяття на облік (для юридичних, фізичних осіб);

- довідка про відсутність заборгованості по платежах до Пенсійного фонду України;

- повідомлення про зняття з обліку платника єдиного внеску;

Взяття на облік та зняття з обліку платників здійснюється територіальними органами ПФУ.

Застрахованим особам видається єдине для всіх видів соціального страхування посвідчення (документ суворої звітності, номер якого відповідає номеру облікової картки застрахованої особи і не змінюється упродовж життя фізичної особи. Порядок видачі та зразок посвідчення встановлюється КМ України).

б) збір та ведення обліку страхових коштів та в) здійснення контролю повноти та своєчасності сплати страхових коштів:

Постановою ПФУ від 27.09.2010 р. № 21-5 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яка визначає:

1) процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

2) процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України;

3) процедуру стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів.

Постановою ПФУ від 08.10.2010 р. № 22-7 затверджено Порядок розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який визначає:

а) процедуру подання та розгляду органами Пенсійного фонду України заяв платниківєдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування при узгодженні ними вимог про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску. Не підлягає узгодженню платником єдиного внеску відповідно до цього Порядку вимога, сформована на підставі зобов’язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначеного платником єдиного внеску у звіті про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску, а також рішень про нарахування пені та накладення штрафів, які оскаржувались та були розглянуті відповідно до вимог цього Порядку.

Дія цього Порядку не поширюється на розгляд скарг (заяв) платників єдиного внеску або банків за наявності порушених відповідних кримінальних справ;

б) процедуру оскарження рішень про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами десятою, одинадцятою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

в) процедуру подання та розгляду скарг банків на рішення про накладення фінансових санкцій, передбачених частиною дванадцятою статті 25 Закону;

г) ведення Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Постановою від 08.10.2010 р. № 22-1 ПФУ затвердив Положення про Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування, яким встановлюється порядок формування даних Державного реєстру, зберігання та використання інформації Державного реєстру; форма індивідуальних відомостей про застраховану особу;

Інформація з Державного реєстру використовується виключно для потреб, визначених Законом №2464 та законами з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування з додержанням вимог ст. 23 Закону України «Про інформацію»;

д) виконує інші функції, передбачені законодавством, що регулює єдиний внесок

- з Фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування (безоплатний обмін інформацією в порядку, встановленому Законами України №2464, №2240-ІІІ, №1533-ІІІ, №1105-XIV).

- з державним реєстратором (узяття та зняття з обліку платників єдиного внеску здійснюється ПФУ на підставі відомостей з реєстраційної картки юридичної/фізичної особи, що ведеться державним реєстратором відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»);

- з органами Державної податкової служби (обмін інформацією з Державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів). Постанова/Наказ ПФУ та ДПА України від 23.11.2010 р. № 27-1/86, якими затверджено Порядок звірення платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

-з Державним казначейством України, яке відкриває відповідному територіальному органу Пенсійного Фонду України небюджетні рахунки для обслуговування коштів єдиного внеску та обслуговує кошти єдиного внеску. Наказ/Постанова/Положення Державного казначейства України/Пенсійного фонду від 17.11.2010 р. № 428/6-1 «Про затвердження Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлює:

а) порядок відкриття рахунків для зарахування єдиного внеску та фінансових санкцій в органах Державної казначейської служби України;

б) порядок проходження та розподілу страхових коштів;

в) порядок надання інформації про рух страхових коштів.

Органами Державної казначейської служби України під час обслуговування коштів єдиного внеску оформлюються: відомість розподілу страхових коштів за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування; виписка з рахунку; виписка з рахунку у форматі файлу dbf; оборотно-сальдова відомість за аналітичними рахунками за певну дату;

- з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики в частині погодження порядку перерахування та підтвердження сплати єдиного внеску, що визначається ПФУ. Постанова ПФУ від 27.09.2010 р. № 21-3 «Про затвердження Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати», згідно якої банки приймають від платників єдиного внеску платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Платники єдиного внеску
Страхувальники(роботодавціта інші особи, які відповідно до цього Закону зобов’язані сплачувати єдиний внесок) [п.1 ч.1 ст.4 ЗУ №2464]	Застраховані особи [п.п. 2 - 14 ч.1 ст.4 ЗУ №2464]
1) підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту); дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами; дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України; підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, - для осіб, зазначених у пунктах 9-14 цієї частини.	2) працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють: на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому пункту 1 цієї частини; у фізичних осіб - підприємців на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством; у фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту);
3) фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому пункту 1 цієї частини, чи у фізичних осіб - підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за цивільно-правовими договорами (крім фізичних осіб - підприємців, якщо виконувані ними роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію їх як підприємців); 4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності; 5) особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями; 6) громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах і консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств, установ та організацій (зокрема міжнародних), утворених відповідно до законодавства України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України); громадяни України та особи без громадянства, які працюють у дипломатичних представництвах і консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств, установ та організацій (зокрема міжнародних), розташованих на території України; 7) особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді; 8) працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, утвореної відповідно до законодавства на постійній основі; 9) військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу; 10) батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства; 11) особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності; 12) особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту; 13) особи, які відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 14) один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

2. Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Персональна облікова картка застрахованої особи зберігається в ПФ протягом усього життя особи, а після її смерті - протягом 75 років на паперових та/або електронних носіях за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперового та електронного документів.

3. База нарахування єдиного внеску визначається в межах її максимальної величини та мінімального страхового внеску:

а) максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок;

б) мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

База нарахування єдиного внеску диференційована залежно від категорії платника (ст. 7 Закону № 2464).

Постановою КМ України від 22.12.2010 р. № 1170 затверджений перелік видів виплат, на які єдиний внесок не нараховується.

4. Розмір єдиного внеску – відсоток до бази нарахування – диференційований для кожної категорії платника єдиного внеску залежно від класу професійного ризику виробництва у ч.ч.1 – 14 ст.8 Закону №2464.

5. Пропорції розподілу єдиного внеску – суми єдиного внеску розподіляються за чотирма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування пропорційно до сум єдиного внеску - у відсотках, визначених у ч.ч. 15 - 26 ст.8 Закону №2464.

Аналогічному пропорційному розподілу між Фондами підлягають і фінансові санкції, нараховані платнику єдиного внеску.

Розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу між Фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування можуть бути змінені Верховною Радою України за пропозицією КМ України, яка подається одночасно з поданням проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік.