Про соціальне страхування 2 страница

Фондом може надаватися дотація роботодавцям на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних у розмірі витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб (але не вище за середній рівень у галузях національної економіки відповідної області) в розрахунку на рік. Можливості та обсяги надання дотацій визначаються правлінням Фонду виходячи з фінансового стану Фонду. Порядок надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 січня 2001 р. № 1.

Слід зауважити:

1. Дотація може надаватися роботодавцю за умови працевлаштування безробітних на строк понад два роки (п.4 Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики № 1 від 10.01.2001 р.).;

2. У разі розірвання трудового договору з працівником, працевлаштованим за направленням державної служби зайнятості, до закінчення двох років з дня працевлаштування у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату, за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України, через невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору (ч.3 ст. 38 КЗпП України), а також у разі встановлення недостовірності поданих роботодавцем даних, використання дотації з порушенням законодавства центр зайнятості припиняє виплату дотації (п.8 Порядку).

3. Дотація надається в межах коштів Фонду, передбачених бюджетом та кошторисами на цю мету (п.5 Порядку), у зв’язку з чим перевірці підлягає питання визначення в кошорисі центрів зайнятості видатків на зазначені цілі;

4. Дотація не надається роботодавцям, які перебувають на обліку платників внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування менше 3 місяців, на день звернення (дата надання письмової згоди роботодавця на направленні на працевлаштування безробітного або листа фізичної особи - підприємця про його попередню згоду на працевлаштування безробітного) (далі - день звернення) мають заборгованість за страховими внесками на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та/або із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, заборгованість із сплати фінансових санкцій за порушення норм Законів України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про зайнятість населення", не забезпечили виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - у разі працевлаштування безробітних з числа інвалідів. (п.6 Порядку).

5. Дотація не надається роботодавцям, які протягом останніх 3 місяців скорочували чисельність працівників за професією (спеціальністю), за якою відповідно до направлення державної служби зайнятості працевлаштовується безробітний, а фізичним особам - підприємцям - якщо вони не використовували найману працю протягом останніх 3 місяців. Дотація не надається бюджетним організаціям (п. 6 Порядку).

6. Центр зайнятості не рідше ніж один раз на півроку відповідно до затвердженого плану або за письмовим зверненням фізичної чи юридичної особи про факти порушення роботодавцем умов надання дотації перевіряє достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду. Центр зайнятості має право під час перевірки отримувати від роботодавця необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки (п. 15 Порядку). Непоодинокими є випадки порушення вказаної вимоги посадовими особами центрів зайнятості (нездійснення перевірок взагалі, порушення вимоги щодо їх регулярності тощо). За вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам Фонду у проведенні перевірок щодо використання страхових коштів у випадках, передбачених законом, роботодавці несуть відповідальність згідно із ст. 188-23 КУпАП. Центр зайнятості зупиняє виплату дотації у разі, якщо роботодавець відмовляє або перешкоджає проведенню перевірки цих відомостей, у ході перевірки виявлено факти подання роботодавцем центру зайнятості недостовірних відомостей або порушення порядку використання коштів Фонду. Відновлення виплати здійснюється у разі, якщо за результатами перевірки, проведеної центром зайнятості протягом 10 робочих днів з наступного дня після закінчення встановленого договором строку подання відомостей, не виявлено порушень умов цього Порядку та договору про працевлаштування безробітного з наданням дотації або усунено ці порушення.

У випадках, коли зустрічними перевірками буде встановлена невідповідність фактичних даних тим які містяться в центрі зйнятості, на підставі яких отримані дотації, необхідно вирішити питання про притягнення до передбаченої законом відповідальності як посадових осіб підприємства, так і центру зайнятості.

Також, на підприємствах слід перевірити фактичне існування дотаційних робочих місць та працевлаштування на них безробітних громадян, тривалість трудових відносин з працівником протягом 2 років. В даному випадку доцільним є залучення фахівців інспекції праці. Відібрання пояснень від прийнятого на дотаційне місце працівника, визначення кола осіб, із якими по роду діяльності співпрацює зазначена особа (чи володіє інформацією про керівника, бухгалтера, робоче місце). Аналогічним чином слід відібрати відповідні пояснення від осіб, які повинні співпрацювати по роботі та роду професії.

У зв’язку з тим, що характерними порушеннями є надання допомоги по безробіттю громадянам, які вже перебувають в позадоговірних трудових відносинах з суб’єктами господарювання, перевірці підлягає питання обґрунтованості отримання зазначеної допомоги громадянам.

Для цього із центру зайнятості необхідно витребувати інформацію про зазначених осіб, які отримують допомогу по безробіттю. У подальшому із залученням працівників органів податкової служби та внутрішніх справ шляхом спілкування із сільськими, селищними головами, квартальними тощо (в разі їх наявності на відповідній території) або іншими особами, які здатні надати дані, що характеризують відповідного мешканця, шляхом спілкуванням із сусідами за місцем мешкання встановити можливі джерела отримання прибутків чи назву підприємства, на якому така особа працює. Провести відповідні перевірки із залученням органів податкової служби, інспекції праці та органів внутрішніх справ на зазначених підприємствах з питання використання праці із неоформленими працівниками. Після визначення переліку підприємств та осіб, які працюють на них без укладення трудового договору, слід надати оцінку діяльності центру зайнятості на предмет законності виплати даними особами допомоги по безробіттю.

Аналогічним чином вказане питання повинно розглядатись під час проведення перевірок додержання господарюючими суб’єктами трудового законодавства. Так, у разі виявлення факту неоформлення трудових відносин із працівником, слід в обов’язковому порядку з’ясовувати, чи не перебуває така неоформлена особа на обліку в якості безробітнього в центрі зайнятості. Окрім цього, слід зорієнтувати спеціалістів інспекції праці, органів податкової служби та внутрішніх справ, щоб у випадках виявлення неоформлених трудових відносин на підприємстві, зазначали прізвища таких неоформлених осіб в актах перевірок, що в подальшому надасть можливість за матеріалами правоохоронних та контролюючих органів провести зазначені перевірки.

- достовірність даних, зазначених у довідках про середній розмір заробітної плати, надної безробітним для постановки на облік в центр зайнятості.

Слід зауважити, що прокурорськими перевірками встановлюються непоодинокі факти надання дотацій на піставі підробних документів (надання фіктивних довідок про нараховану та виплачену заробітну плату, надання неправдивої нформації про працевлаштування безробітних). Перевірці також підлягає стан контролю центрами зайнятості за використанням дотацій. Працівниками центрів зайнятості допускаються порушення вимог ст. 22 та 23 Закону № 1533.

- обгрунтованість виплати центрами зайнятості м атеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації

Застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 Закону № 1533, і не підлягає зменшенню. Виплата матеріальної допомоги здійснюється з першого дня навчання. Тривалість виплати матеріальної допомоги зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю і не може її перевищувати.

Слід мати на увазі, що матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації інвалідам із числа осіб, зазначених у частині другій статті 22 закону № 1522, не призначається. Порядок надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного затверджений згідно з ст. 27 Закону № 1533 Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. № 308.

Матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації незастрахованим особам, зареєстрованим у встановленому порядку у державній службі зайнятості, виплачується в розмірі допомоги по безробіттю і не підлягає зменшенню (п. 1 ст. 27, п. 2 ст. 33 Закону № 1533-III).. Тривалість виплати цієї матеріальної допомоги зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю і не може її перевищувати.

Виплата матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації припиняється, відкладається або її тривалість скорочується відповідно до ст. 31 Закону 1533.

- додержання центрами цайнятості порядку використання коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття при організації професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітних.

З цією метою для проведення ефективної перевірки необхідно залучити спеціалістів органів Державної фінансової інспекції України.

Перевірці підлягає питання обгрунтованості включення громадян до переліку «безробітних» та виявлення випадків направлення (або навчання) осіб, які не мають статусу безробітних. Слід встановити фактичну кількість безробітних, яка проходила навчання чи перепідготовку, витребувати копії відповідних документів, що підтверджують проходження навчання (копії журналів про відвідування, екзаменазійних відомостей, диплому, сертифікату тощо), перевірити додержання центрами зайнятості методичних рекомендацій щодо порядку використання коштів на вказані цілі (витрати, безпосередньо пов’язані з організацією і здійсненням професійного навчання безробітних (оплата навчання у навчальному закладі, оплата, при необхідності, медичного та наркологічного огляду безробітних, які направляються на навчання, компенсація витрат, пов’язаних з проїздом безробітних до місця навчання та у зворотному напрямку, витрати на проживання безробітних у період професійного навчання, витрати, пов’язані з впровадженням інноваційних гнучких технологій навчання, в т. ч. підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які здійснюють модульне навчання безробітних, розробка та видання навчальних планів та програм, навчально-методичних посібників, які замовляються Державним центром зайнятості.)

- додержання порядку використання коштів на оплату громадських робіт. Згідно з ст. 23 Закону України «Про зайнятість населення» фінансування громадських робіт провадиться за рахунок місцевого бюджету із залученням коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (в частині організації таких робіт для безробітних) і підприємств, установ та організацій, для яких ця робота виконується за договорами. Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. № 839, а Інструкція про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт затверджена Наказом Міністерства праці України від 31 серпня 1993 року № 68.

Зауважимо:

1. До громадських робіт не можуть бути віднесені роботи, що пов’язані з ризиком для життя (п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 839 від 10.09.08);

2. Оплачувані громадські роботи проводяться виключно на спеціально створених для цього тимчасових робочих місцях (п.6 положення);

3. Кошти на організацію оплачуваних громадських робіт із зазначених у пункті 14 джерел фінансування можуть бути використані для: 1) виплати основної та додаткової заробітної плати, визначеної відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про оплату праці»; 2) сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; 3) оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності осіб, зайнятих на оплачуваних громадських роботах; 4) оплати послуг з перевезення або проїзду до місця проведення робіт та у зворотному напрямку осіб, зайнятих на оплачуваних громадських роботах (у разі потреби); 5) придбання інвентарю (у разі потреби); 6) оплати проживання у гуртожитку (у разі потреби) (п.15 положення);

4. Оплата праці осіб, зайнятих на громадських роботах, здійснюється за фактично виконану роботу за розцінками, тарифними ставками та посадовими окладами відповідно до законодавства і не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом (п. 16 положення).

5. Фінансування організації оплачуваних громадських робіт за рахунок коштів Фонду здійснюється для осіб, що визнані в установленому порядку безробітними і не отримують допомогу по безробіттю (п. 20 положення).

Перевірці також підлягає повнота вжитих заходів щодо належного проведення перевірок достовірності відомостей, поданих роботодавцями для отримання коштів Фонду при організації громадських робіт (ст. 34 Закону № 1533).

- стан здійснення контролю за бронюванням та квотуванням робочих місць на підприємствах, установах, організаціях. В ході прокурорських перевірок виявляються порушення посадовими особами центрів зайнятості вимог ст. 5 Закону України «Про зайнятість населення» щодо стану контролю за дотриманням роботодавцями вимог законодавства щодо квотування та бронюання робочих місць. Неоодинокими є факти бездіяльності слжбових осіб центрів зайнятості щодо свтановлення квот та броні робочих місць;

- законність та обгрунтованість витрачання коштів Фонду центрами зайнятості.

З цією метою для проведення ефективної перевірки необхідно залучити спеціалістів органів Державної фінансової інспекції України. Перед початком перевірки слід співставити суму доходної та витратної частини центру зайнятості. В разі перевищення останньої слід витребувати відповідний звіт про використання коштів, окремо слід витребувати перелік договорів із майновими (фінансовими) зобов’язаннями, за якими центрами зайнятості сплачені кошти на суму понад 100 тис. грн. (із зазначенням предмету договору, виконавця робіт, суми договору та розміру вже перерахованих коштів). Перевірці підлягає питання обгрунтованості витрачання коштів, наявність відповідних первинних бухгалтерських документів, належне документальне оформлення оплачених робіт чи послуг, їх відповідність фактичним даним. Особливу увагу в даному випадку слід звернути на використання коштів під час будівництва, проведення ремонтних робіт, в ході виконання яких існує можливість привласнення коштів виконавцями за рахунок недовиконання робіт чи послуг та оплати в повному обсязі такої роботи центрами зайнятості.

- законність та обгрунтованість використання резерву коштів Фонду за цільовим призначенням, а також виявлення причин заборговоності із здійснення страхових виплат в резульатаі перерахування тимчасосо вільних коштів на депозитний рахунок.

Як правило, правління фондів значно завищують ліміт для розміщення тимчасово вільних коштів на вкладних (депозитних) рахунках. При цьому не враховується подання виконавчих дирецій цих фондів. Банківські установи для розміщення тимчасово вільних коштів визначаються не публічно, без проведння конкурсу, фактично за особистим рішенням голови правління фонду. Така процедура приводить до вибору банківської установи, яка не відповідає вимогам НБУ щодо строку дільності на банківському ринку та не завжди дотримується нормативів НБУ.

- окрему увагу міськрайпрокурорів слід приділити перевірці достовірності відомостей про працевлаштування осіб з метою виявлення фактів перекручення статистичної звітності та штучного нарощування показників службовими особами міськрайонних центрів зайнятості.

З цією метою необхідно витребувати персоніфікований перелік осіб, які працевлаштовані та пройшли професійне навчання. Після цього із залученням дільничних інспекторів та інших працівників міліції перевірити факт їх працевлаштування та проходження професійного навчання.

Під час перевірки в територіальних відділеннях Пенсійного фонду України слід звернути увагу на: 1) стан здійснення контролю за нарахуванням та сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; 2) стан виконання рішень про накладення фінансових санкцій; 3) стан додержання встановлених в Законі пропорцій розмежування єдиного внеску між фондами.

Найбільш поширеними порушеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» є:

1) порушення правил обліку платниками єдиного внеску:

- ухилення від взяття на облік;

- несвоєчасне подання заяви про взяття на облік;

2) непогашення недоїмки (сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом №2464):

- несплата (неперерахування), несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

- донарахування територіальним органом Пенсійного фонду України своєчасно не нарахованого єдиного внеску;

- донарахування платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску;

- несплата, неповна сплата, несвоєчасна сплата єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансовий платіж);

3) порушення правил звітності:

- неподання, несвоєчасне подання звітності з єдиного внеску;

- подання звітності не за встановленою формою;

- неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок.

Постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. №21-5 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яка визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів.

4) порушення правил банками:

- правил прийняття платіжних документів на переказ коштів для сплати єдиного внеску (Постанова Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-3 «Про затвердження Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати»),

- правил перерахування та зарахування сум єдиного внеску. (Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»);

5) порушення з боку органів Пенсійного фонду України та їх посадових осіб, зокрема:

- розголошення інформації про застрахованих осіб;

- безпідставне стягнення коштів в рахунок сплати єдиного внеску з юридичних та фізичних осіб;

- невиконання або неналежне виконання обов’язків, визначених Законом №2464.

Суб’єктами правопорушень виступають:

- посадові особи платників (роботодавців) єдиного внеску;

- застраховані особи;

- банки, що обслуговують платників;

Дата добавления: 2014-12-07