Порядок оформлення списку використаних джерел 2 страница

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку подається заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) та таблиці необхідно подавати в дипломній роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно у межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації, розміщеної по тексту, повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: «Рис. 1.2.» (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в дипломній роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Аналогічні вимоги існують щодо нумерації і розташування таблиць. Відмінність полягає у тому, що напис «Таблиця» із зазначенням її номера розміщують в правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці. На наступному рядку, після номеру таблиці, розміщують симетрично до тексту назву. Приклад побудови таблиці подано нижче.

Таблиця 2.1

Частка високотехнологічного експорту в

промисловому експорті 2007 р.^*[275]

Країна	Частка високотехнологічного експорту, %	Країна	Частка високотехнологічного експорту, %
Ірландія	46,9	Ізраїль	25,0
Швейцарія	42,9	БРИК	24,6
Північна Корея	33,0	Японія	23,1
США	32,9	Франція	22,8
Китай	32,8	ОЕСР	22,6
Угорщина	31,9	Фінляндія	20,1
Мексика	28,4	ЕС-19	19,8

*Примітка. За даними OECD, STAN Indicators Database, 2009 edition

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку дипломної роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший сторінку. При перенесенні таблиці на іншу сторінку назву розміщують тільки над її першою частиною. В іншій частині визначають нумерацію колонок, починаючи з першої. Над перенесеною частиною таблиці розміщують визначення її номеру за таким зразком: «Продовження табл. 2.1».

Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то у першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку – боковик.

Рисунки оформляються згідно з наведеною наочністю.

Рис. 3.4. Склад інноваційної інфраструктури за основними елементами [84].

Кожна таблиця, рисунок, графік, схема тощо мають містити інформацію стосовно джерела наведеної інформації. Посилання на джерело походження даних роблять так, як це показано у попередніх прикладах або через наведення інформації, що розміщується під таблицею чи рисунком, наприклад так:

Рис. 3.4. Склад інноваційної інфраструктури за основними елементами

Джерело: [84].

Формули в дипломній роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркушу на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Приклад:

Приріст поточної вартості майбутніх доходів унаслідок інвестицій визначається так:

, (3.2)

де V_m – приріст поточної вартості майбутніх доходів;

C_m – розмір інвестицій (втрачених доходів) у період m;

R_k – норма віддачі всіх інвестицій рівня k.

7.3 Правила цитування та посилання на використані джерела

При здійсненні посилань на першоджерела у тексті, порядковий номер джерела за списком використаної літератури і номера відповідних сторінок, вказуються в квадратних дужках. Наприклад: “Як відзначає Герчикова І.К., зовнішньоекономічна діяльність ТНК не тільки охоплює експортні операції, але і спрямована на розвиток закордонного виробництва. А це викликає необхідність посилення й ускладнення контролю за виробничо-збутовою діяльністю [7, с. 478]”.

Вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз “так званий”;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту, що викликає зміни його змісту. За потреби вибіркового цитування ставляться три крапки у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці);

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело.

Посилання на ілюстрації в тексті дипломної роботи відображають із зазначенням порядкового номеру ілюстрації, наприклад, “рис.1.2”. Таким же чином роблять посилання на формули, наприклад “...у формулі (2.1)”.

На всі таблиці, наведені в дипломній роботі, повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад “... в табл.1.2”.

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад “див.табл.1.3”.

Посилання на джерело інформації, яке стало основою наведеної в тексті таблиці здійснюється наступним чином: якщо таблиця взята з першоджерела повністю і використана в дипломній роботі без змін, посилання на таку інформацію робиться в квадратних дужках по тексту; якщо автором на підставі статистичної інформації в таблиці зроблені власні розрахунки, посилання робиться у вигляді спеціального тексту під таблицею. А саме, “Таблицю складено на основі [12, с.81; 13, с.14]”, або «Складено нами на основі [12, с. 81; 13, с. 14]», або «Розраховано за даними [12, с. 81; 13, с. 14]».

7.4 Порядок оформлення додатків

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Він повинен мати заголовок, надрукований угорі посередині сторінки, наприклад “Додаток А”.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Ґ, Є, И, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. За додатком Я слідують додатки АА, АБ, АВ.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, М.2 - другий розділ додатка М; В.3.1 - перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1. 2-другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (Р.1) - перша формула додатку Р.

Бібліографічний опис в дипломній роботі подають за формою, визначеною в літературних виданнях або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і таке інше. Всі використані джерела в загальному переліку літератури в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Зразок порядку оформлення використаних джерел наводиться в додатку З.

8. ЗАХИСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

До захисту дипломної роботи допускаються студенти, які повністю виконали навчальний план.

Дипломна робота має бути подана на кафедру за два тижні до початку роботи ДЕК. Вона має бути підшита і мати жорстку обкладинку. На титульній сторінці мають бути особисті підписи автора, наукового керівника та рецензента. Дипломна робота зберігається на кафедрі до захисту.

Процедура допуску дипломної роботи до захисту здійснюється так:

· питання розглядається на засіданні кафедри в присутності наукового керівника;

· рішення щодо допуску дипломної роботи до захисту протоколюється;

· завідувачем кафедри на титульному листі роботи фіксується факт допуску до захисту відповідної дипломної роботи: робиться відповідний запис, ставиться підпис завідувача кафедри, визначається дата;

· у випадку, коли дипломна робота за змістом і формою подання матеріалу, не відповідає вимогам вищого навчального закладу, питання про допуск студента до захисту слухається на засіданні кафедри вдруге в присутності виконавця і наукового керівника;

· в разі, якщо кафедра не рекомендує до захисту дипломну роботу, робиться виписка з протоколу засідання кафедри і відповідна інформація через деканат подається ректору.

Захист дипломної роботи здійснюється на засіданні державної екзаменаційної комісії (ДЕК). Слухання захисту – відкрите.

Підготовка студента до захисту дипломної роботи передбачає: ознайомлення зі змістом відгуку та рецензій; складання тексту або тез виступу; підготовка наочного матеріалу; ознайомлення наукового керівника з текстом виступу та наочними матеріалами.

Наочний матеріал готується студентом у вигляді слайдів, які містять таблиці, рисунки або у вигляді презентації в PowerPoint для демонстрації з використанням мультимедійного проектору. Наочний матеріал має висвітлювати основні результати дослідження.

Для доповіді студенту надається 15 хвилин. За цей час він повинен викласти актуальність теми, структуру роботи, надати характеристику об’єкта та суб’єкта дослідження, висвітлити сутність запропонованих пропозицій. Необхідно доповісти про впровадження підприємством на базі якого виконувалась дипломна робота, запропонованих заходів з удосконалення зовнішньоекономічної діяльності, та можливість їх розповсюдження і використання в діяльності інших господарюючих суб’єктів. Потрібно також здійснити оцінку ефективність поданих пропозицій та рекомендацій і за можливості обчислити фактичний або імовірний ефект.

Після виступу члени ДЕК та інші присутні на захисті особи задають доповідачеві питання. Подальша протокольна послідовність така: науковий керівник дає загальну характеристику і оцінку дипломної роботи (при його відсутності зачитується відгук), оголошується зовнішня рецензія, здійснюються відповідь студента на зауваження рецензента та відповідь на запитання членів державної екзаменаційної комісії.

Рішення ДЕК щодо оцінки за виконану дипломну роботу та присвоєння кваліфікації і видачі диплому здійснюється у день захисту на закритому засіданні по закінченні захисту всіх дипломних робіт.

Результати захисту дипломної роботи визначаються Державною екзаменаційною комісією. Оцінювання здійснюється через атестацію знань і вмінь студентів за а) національною шкалою оцінювання (оцінками “відмінно”, “добре”, “задовільно” та “незадовільно”) та б) за шкалою оцінювання ECTS. При визначенні оцінки дипломної роботи до уваги приймається рівень практичної підготовки випускників. Відповідний запис про оцінку робиться в завданні на дипломну роботу та у індивідуальному навальному плані студента.

Студент, який отримав на захисті дипломної роботи незадовільну оцінку може бути допущений до повторного захисту протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу. В межах дії Державної екзаменаційної комісії поточного року, повторне слухання не відбувається.

9. ТЕМАТИКА ДИПЛОМНИХ РОБІТ

1. Вітчизняні підприємства на світовому ринку послуг: проблеми та перспективи інтеграції

2. Конкурентоспроможність підприємства в умовах економічної глобалізації: проблеми та умови забезпечення

3. Експортний потенціал металургійної галузі України: проблеми та перспективи розвитку

4. Розвиток експортної діяльності українських підприємств агропромислового комплексу

5. Стратегія виходу іноземної компанії на ринок України

6. Зовнішньоекономічна діяльність вітчизняних підприємств машинобудівного комплексу в контексті підвищення конкурентоспроможності

7. Конкурентоспроможність українських товаровиробників на світових ринках

8. Зовнішньоекономічна діяльність туристичних підприємств України

9. Діяльність кооперативних організацій різних країн в умовах світової фінансової кризи

10. Кредитна кооперація у світовому господарстві

11. Кооперативний сектор світового господарства в умовах фінансової кризи

12. Кредитні спілки і кооперативні банки у світовому кооперативному русі

13. Міжнародна інвестиційна діяльність господарюючих суб’єктів: оцінка сучасних особливостей та напрямів

14. Вплив діяльності іноземних ТНК на конкурентоспроможність вітчизняних підприємств

15. Вітчизняні підприємства у процесі інтернаціоналізації: аналіз стану та визначення основних тенденцій

16. Організація та особливості діяльності філій транснаціональних корпорацій в Україні

17. Лізингові операції міжнародних корпорацій

18. Транснаціональні корпорації як рушійні сили процесу економічної глобалізації

19. Міжнародна маркетингова стратегія підприємства

20. Особливості діяльності вітчизняних господарюючих суб’єктів в рамках СОТ

21. Масштаби та основні напрями діяльності ТНК

22. Діяльність національних підприємств в контексті євроатлантичної інтеграції

23. Стратегія виходу фірми на зовнішній ринок

24. Міжнародна комунікаційна політика ТНК

25. Особливості діяльності підприємств в умовах сучасних міжнародних валютно-фінансових відносин

26. Роль кооперативних банків в обслуговуванні суб’єктів господарювання: міжнародний досвід

27. Національні підприємства на світовому агропродуктовому ринку

28. Стан та перспективи розвитку українських підприємств в системі міжнародного поділу праці

29. Сучасні особливості реорганізації міжнародних компаній на основі злиття капіталу

30. Міжнародна цінова стратегія компаній: особливості розробки та впровадження

31. Особливості діяльності зовнішньоторговельних посередників

32. Товарна політика підприємства на зовнішньому ринку

33. Роль іноземних інвестицій у розвитку господарюючих суб’єктів України

34. Розвиток лізингової діяльності: світовий досвід та українська специфіка

35. Роль торгово-промислових палат у розвитку міжнародного бізнесу

36. ТНК у системі сучасного міжнародного бізнесу

37. Особливості діяльності торгово-промислових палат: аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду

38. Експортно-імпортна діяльність українських підприємств: проблеми та перспективи розвитку

39. Конкурентоспроможність українських товаровиробників на світовому ринку: проблеми забезпечення та перспективи розвитку

40. Умови забезпечення інвестиційної привабливості українських підприємств у міжнародному бізнесі

41. Мотивація та особливості управління персоналом у ТНК

42. Управління грошовими потоками міжнародних корпорацій

43. Особливості розвитку венчурного підприємництва: світовий досвід та вітчизняні реалії

44. Формування конкурентоспроможності компанії в умовах глобалізації

45. Міжнародні конкурентні стратегії вітчизняних підприємств

46. Вітчизняні підприємства у системі світогосподарських зв’язків: проблеми та перспективи інтеграції

47. Стратегічний аналіз при розробці стратегії виходу підприємства на зовнішні ринки

48. Реалізація конкурентних та корпоративних стратегій в діяльності транснаціональних корпорацій

49. Науково-технологічні фактори в діяльності ТНК

10. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

При оцінюванні дипломної роботи до уваги беруться такі параметри: 1) науковий рівень дослідження (ступінь розкриття теми, структурно-логічної узгодженості викладення матеріалу за розділами та підрозділами, ґрунтовність висновків і пропозицій тощо), 2) підтвердження науково-практичної цінності роботи (публікації автора, участь у науково-практичних конференціях, внесок у розробку наукових тем кафедри, актів впровадження результатів дослідження у практику тощо) 3) дотримання правил оформлення дипломної роботи (рівень відповідності діючим стандартам), 4) результати захисту дипломної роботи (змістовність доповіді, ступінь володіння матеріалом, правильність відповідей на питання, що були поставлені членами комісії, вміння вести наукову полеміку, тощо).

За національною шкалою результат виконання та захисту дипломної роботи визначається так: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».

«Відмінно» – оцінюється робота, виконана на актуальну тему, в якій міститься глибокий аналіз певної науково-практичної проблеми та одержані значимі результати. Робота не повинна містити будь-яких помилок як з погляду теорії та методології дослідження, так і з погляду методики, зокрема необхідною умовою є дотримання норм коректності застосування інструментарію розрахунків; для одержання обґрунтованих цифрових даних мають застосуватися комп'ютерні програмні продукти.

Студент-дипломник під час захисту повинен продемонструвати вміння застосовувати теоретичні знання для практичного вирішення актуальних питань, доводити науково-теоретичні і практичні положення, що виносяться ним на захист. Доповідь, що здійснюється студентом при захисті дипломної роботи, повинна показати отримані ним глибокі знання та бути правильно складеною відповідно вимог відображення змісту, а також за логікою та за стилем. Відповіді на питання членів ДЕК мають бути чіткими, правильними, обґрунтованими.

«Добре» – оцінюються результати дослідження, якщо (1) зміст дипломної роботи відповідає вимогам правильного науково-практичного підходу до розробки проблематики певного спрямування і (2) в процесі захисту виявлено широкий професійний світогляд її автора та вміння студента логічно мислити і приймати обґрунтовані господарські рішення. Проте у відповідях допускаються неточності, які не змінюють суттєво сутність питання.

«Задовільно» – оцінюються дипломна робота та її захист, якщо вони відповідають головним чином тим вимогам, які пред’являються до знань основного фактичного матеріалу. При цьому у відповідях недостатньо точно формуються причинно-наслідкові зв’язки між явищами і процесами, оперування фактами відбувається на рівні запам’ятовування; практична цінність роботи обмежена; візуальне супроводження роботи не є достатньою мірою наочним.

«Незадовільно» – оцінюються дипломна робота та її захист, якщо вони не відповідають встановленим вимогам: дипломник не знає більшої частини фактичного матеріалу, що складає теоретичну основу професії, не вміє встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між явищами і процесами, завчив матеріал без його усвідомлення.

За кредитно-модульною системою організації навчального процесу результат виконання та захисту дипломної роботи визначається за 100-бальною шкалою, національною шкалою та шкалою ECTS. За 100-бальною шкалою 60 балів відводиться для оцінки змісту, 10 балів за оформлення та 30 балів за захист дипломної роботи (додаток К).

Дата добавления: 2014-12-07