Характеристика переривчастого з’єднання хребців

ІІ. З’єднання хребців

Посилаючись на схему 5, розглянути переривчасте з’єднання перших двох шийних хребців – потилично-атлантний та атланто-осьовий суглоби.

Схема 5.

Суглоб	За будовою	За кількістю осей руху	Кількість капсул	Кількість перетинок	Зв’язки
Потилично-атлантний	простий	двовісний	дві	дві – дорса-льна і вент-ральна	бічні
Атланто-осьовий	простий	одновісний	дві	одна – дорса-льна	- дорсальна (поз-довжня) зв’язка зуба; - міжостиста

Зверніть увагу, що потилично-атлантний суглоб – art. atlanto-occipitalis – простий, двовісний, утворений краніальними суглобовими ямками атланта та виростками потиличної кістки. Суглоб має дві капсули, дві мембрани і дві бічні зв’язки. Кожна капсула – capsula articularis – прикріплюється навколо потиличного виростка і по краям краніальної суглобової ямки атланта. Дорсальна і вентральна перетинки – membrana atlanto-occipitalis dorsalis et ventralis - підкріплюють суглоб, вони закріплюються на виростках потиличної кістки і дужках атланта, закриваючи простори між капсулами. Крім того, з кожного боку між яремним відростком та краніальним краєм крила атланта знайдіть бічну зв’язку – lig. laterale atlantis.

Далі зупиніться на атланто-осьовому суглобі – art. atlantoaxialis, який простий, одновісний, утворений суглобовими поверхнями і зубом епістрофея та каудальними суглобовими ямками атланта. Суглоб має дві капсули, дорсальну перетинку і зв’язки. Кожна капсула прикріплюється по краям суглобових поверхонь епістрофея і ямок атланта, обидві капсули з’єднуються вентрально. Дорсальна перетинка – membrana atlanto-axialis dorsalis закриває міждужковий простір між атлантом та епістрофеєм. У всіх видів тварин знайдіть дорсальну (поздовжню) зв’язку зуба – lig. dorsale (longitudinale) dentis, що тягнеться від дорсальної поверхні зубоподібного відростка до вентральної дужки атланта та міжостисту зв’язку – lig. interspinale – між дорсальним горбком атланта і гребенем епістрофея.

В собаки та свині дорсальна зв’язка зубоподібного відростка проходить хребцевий отвір атланта, віялоподібно розширюється і утворює крилові зв’язки – lig. alare, які йдуть до потиличної кістки. Крім того, в хребетному каналі через зубоподібний відросток у вигляді містка перекидається поперечна зв’язка атланта – lig. transversum atlantis, закріплюючись з боків від зуба на атланті.

В жуйних і коня, окрім дорсальної, знайдіть вентральну зв’язку зубоподібного відростка – lig. ventrale dentis, яка йде від вентрального горбка атланта до гребеня тіла епістрофея.

Далі зупинитися на змішаному з’єднанні решти хребців: безперервному – тіл, дужок, остистих та поперечно-реберних відростків за допомогою синдесмозу, синеластозу, синхондрозу, синостозу та переривчастому – суглобових відростків.

Зауважте, що тіла хребців з’єднуються синхондрозом і синдесмозом. Між голівкою та ямкою суміжних хребців знайдіть міжребцевий диск – discus intervertebralis. В центрі диску виділіть – пульпозне ядро – nucleus pulposus, що являє собою залишок спинної струни і надає хребту пружності й еластичності, а на периферії волокнисто-хрящове кільце – anulus fibrosus, волокна якого, перехрещуючись, забезпечують міцність з’єднання і обмежують обертання хребців один відносно одного. Товщина міжхребцевих дисків найбільша у хвостовому відділі, менша – в шийному і поперековому та найменша – в грудному.

Синдесмоз представлений двома довгими поздовжніми зв’язками. В хребетному каналі на дорсальній поверхні тіл хребців знайдіть дорсальну поздовжню зв’язку – lig. longitudinale dorsale, щойде від епістрофея до крижової кістки, розширюючись у ділянці кожного синхондроза. Зауважте, що дорсальна зв’язка зубоподібного відростка є частиною цієї зв’язки. На вентральній поверхні тіл хребців виділіть вентральну поздовжню зв’язку – lig. longitudinale ventrale, яка прямуєу вигляді сполучнотканинного тяжу від останніх грудних хребців (8-го чи 9-го) до крижової кістки, прикріпляючись на своєму шляху до міжхребцевих дисків. В травоїдних тварин їй відповідає вентральна зв’язка зуба.

Далі знайдіть жовті (міждужкові) зв’язки – lig. flava (interarcuale) у вигляді еластичних пластинок, що сполучають дуги суміжних хребців, прикриваючи міжхребцеві отвори.

Під час вивчення з’єднань остистих відростків зверніть увагу, що вони сполучаються трьома зв’язками. Спочатку знайдіть короткі (міжсегментні) міжостисті зв’язки – lig. іnterstinalia – у виглядіпучків еластичних волокон. Відзначте, що в коня, в ділянці переходу шиї в грудний відділ, особливо між 1-м та 2-м грудними хребцями, і великої рогатої худоби, між усіма грудними та поперековими хребцями, ці зв’язки мають значну кількість еластичної тканини, а в собаки вони замінені міжостистими м’язами. Над вершинами остистих відростків грудних, поперекових та крижових хребців виділіть довгу надостисту зв’язку – lig. supraspinale, а шийних – каркову зв’язку – lig. nuchae. Зауважте, що каркова зв’язка складається із канатика – funiculus nuchae як продовження на шию надостистої зв’язки і пластинки – lamina nuchae, що є продовженням перетворених міжостистих зв’язок, а в травоїдних, окрім того, в ділянці холки виділіть ще й капюшоноподібну частину – pars cucullaris. Спочатку розгляньте найкраще розвинуту каркову зв’язку в коня, знайдіть у нього парний канатик, який тягнеться від потиличного підвищення до остистого відростка 3-4-го грудного хребця, оминаючи всі шийні і перші два грудні хребці та пластинку, що прямує від остистих відростків шийних і перших грудних хребців до канатика. Під канатиком каркової зв’язки визначте розміщення трьох підсухожилкових бурс, які полегшують рух: у ділянці атланта – bursa nuchalis cranialis, на рівні заднього відділу гребеня епістрофею – bursa nuchalis caudalis, над остистими відростками 2-3-го грудних хребців – bursa nuchalis cucullaris. У великої рогатої худоби знайдіть парний канатик каркової зв’язки, що тягнеться від остистого відростка 1-2-го грудного хребця до потиличної кістки та пластинку, що йде від остистих відростків шийних хребців позаду гребеня епістрофея і вливається в канатик. У собаки слабо розвинута канатикова частина прямує від гребеня епістрофея до верхівки остистих відростків перших грудних хребців. І нарешті відзначте, що в свині каркова зв’язка не розвинута.

Між поперечно-реберними відростками поперекових хребців розгляньте короткі (міжсегментні) міжпоперечні зв’язки – lig. intertransversarium. Зауважте,що в собаки міжпоперечні зв’язки відсутні, а в коня між поперечно-реберними відростками 5-го і 6-го та між 6-м поперековим хребцем і крилами крижової кістки замість міжпоперечних зв’язок є прості суглоби, котрі мають лише капсули – capsula articularis intertransversaria.

Відзначте, що надостиста та каркова зв’язки відносяться до довгих, а міжостисті та міжпоперечні – до коротких (міжсегментних) зв’язок.

Зверніть увагу, що суглобові відростки хребців зчленовуються суглобами, які мають лише капсули – capsula articularis. У ділянці шиї капсули досить широкі і зовсім не перешкоджають ковзним рухам суглобових поверхонь, а в решти відділах вони порівняно туго натягнуті.

III. Далі запам’ятайте, що кісткові ребра з’єднуються з хребцями, реберними хрящами та між собою, а хрящі справжніх ребер – з грудниною.

Зауважте, що з хребцями кісткові ребра з’єднуються за допомогою двох суглобів. Знайдіть реберно-хребцевий суглоб – articulatio costovertebralis, що являє собоюкомбінацію суглоба голівки – art. capituli costae та суглоба горбка (реберно-поперечний суглоб) – art. tuberculi costae (art. costotransversaria). Запам’ятайте, що суглоб голівки ребра утворений голівкою ребра і тілами двох суміжних грудних хребців, а плоский, ковзний суглоб горбка ребра – горбком ребра і поперечним відростком грудного хребця. В кожному суглобі є капсули, причому на голівці капсула поділяється на краніальний і каудальний відділи. Крім того, створіть проекцію зв’язок, які розглядаються відразу для обох суглобів:

1. радіальна зв’язка голівки ребра – lig. capituli costae radiatum – відходить віялоподібно від вентральної поверхні голівки до тіл обох хребців та розміщеного між ними міжхребцевого диска;

2. з’єднувальна (внутрішньосуглобова) зв’язка голівок ребер – lig. coniugale (intraarticulare) costarum – з’єднує голівки парних ребер, починається від суглобової поверхні однієї реберної голівки, проходить у поперечному напрямі на протилежний бік до голівки відповідного ребра іншого боку; при цьому, в хребетному каналі, дорсально від міжхребцевого хряща, віддає з кожного боку короткі пучки волокон до тіл суміжних хребців;

3. зв’язка горбка ребра (реберно-поперечна зв’язка) – lig. tuberculi costae (costotransversarium) – є потовщенням капсули суглоба з дорсального боку, з’єднує горбок ребра із поперечним відростком;

4. зв’язка шийки ребра – lig. colli costae – з’єднує шийку ребра з тілом хребця.

Зверніть увагу, що з реберними хрящами кісткові ребра з’єднуються симфізами – juncturae costocartilagineae, проте в свині (2-5-е ребро)і великої рогатої худоби (2-10-е ребро) вони зчленовуються тугими ребернохрящовими суглобами – art. costochondrales.

Між собою ребра з’єднуються міжреберними м’язами і внутрішньогруднинною фасцією, а реберні хрящі несправжніх ребер – зв’язками один з одним, утворюючи реберну дугу.

З грудниною хрящі справжніх ребер з’єднуються тугими, малорухливими суглобами, які мають капсули та грудниннореберні радіальні зв’язки – lig. sternocostale radiatum, що прямують від хрящів на дорсальну поверхню груднини.

ІV. Насамкінець розгляньте з’єднання груднини. Відзначте, що сегменти груднини у молодих тварин сполучаються синхондрозом, а в дорослих – синостозом. Ручка груднини з тілом у коня і собаки з’єднується синхондрозом, а в свині та великої рогатої худоби – суглобом, тому в них є капсула суглоба – capsula articularis intersternalis. Мечоподібний відросток (у коня – хрящ) з’єднується з тілом синхондрозом. Окрім того, на дорсальній поверхні груднини у всіх видів тварин знайдіть спеціальну внутрішню груднинну зв’язку – lig. sterni proprium internum, яка тягнеться від першої пари реберних хрящів до мечоподібного хряща, а в собаки і великої рогатої худоби – ще й спеціальну вентральну груднинну зв’язку – lig. sterni proprium externum – на вентральній поверхні груднини.

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть основні типи з’єднань кісток. Дайте визначення.

2. Опишіть класифікацію безперервного з’єднання кісток.

3. Назвіть і охарактеризуйте основні види волокнистого з’єднання кісток.

4. Опишіть основні види швів.

5. Назвіть і охарактеризуйте основні види хрящового з’єднання кісток.

6. Дайте визначення кістковому та м’язовому з’єднанням кісток.

7. Назвіть основні структурні компоненти суглоба.

8. Класифікація суглобів за будовою.

9. Класифікація суглобів за кількістю осей руху.

10. Класифікація суглобів за функцією (видами рухів).

11. З’єднання кісток черепа.

12. Опишіть переривчасте з’єднання хребців.

13. Охарактеризуйте безперервне з’єднання тіл, дужок, остистих та поперечно-реберних відростків хребців.

14. Дайте характеристику з’єднань ребер.

15. Опишіть з’єднання груднини.

Дата добавления: 2014-12-07