Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача

Заняття №2

Тема. З’єднання кісток скелета кінцівок. Будова плечового, ліктьового, зап’ясткового, крижово-клубового, кульшового, колінного, заплеснового суглобів та суглобів пальців. Видові та вікові особливості з’єднання кісток скелета кінцівок.

Мета заняття. Засвоїти загальні закономірності з’єднань кісток грудної і тазової кінцівок. Вивчити будову окремих суглобів грудної (плечового, ліктьового, зап’ясткового суглобів і суглобів пальців) і тазової кінцівок (крижово-клубового, кульшового, колінного, заплеснового суглобів та суглобів пальців). З’ясувати видові та вікові особливості з’єднань кісток скелета кінцівок.

Матеріальне забезпечення. Сухі та вологі препарати з’єднань кісток скелета грудної й тазової кінцівок коня, великої рогатої худоби, собаки і свині, таблиці, схеми, рисунки.

Акцентувати увагу, що грудна кінцівка приєднується лопаткою до тулуба за допомогою сполучної тканини і м’язів (сполучнотканинно-м’язове з’єднання) – синсаркоз, а тазова – суглобом. Окремі ланки кожної тазової (безіменної) кістки (клубова, лобкова, сіднична кістки) у дорослих міцно зростаються між собою у ділянці кульшової западини за допомогою кісткової тканини – синостоз. Затульний отвір закривається особливою сполучнотканинною затульною перетинкою – membrana obturatoria, яка закріплюється по краям отвору, залишаючи проходи для судин і нервів. З’єднання обох тазових кісток одна з одною у молодих тварин здійснюється за допомогою хрящової тканини по вентральній серединній (сагітальній) лінії у вигляді тазового шва – symphysis pelvis, який з віком костеніє, проте між сідничними кістками часто залишається хрящовим, а з крилами крижової кістки – простим, тугим, малорухливим крижово-клубовим суглобом. Звернути особливу увагу на будові крижово-сідничної (широкої крижово-горбової) зв’язки, котра у вигляді широкої пластини йде від бічного краю крижової кістки на сідничну ость та сідничний горб, тому її називають широкою тазовою зв’язкою. Дуже виражена в копитових, є бічною стінкою тазової порожнини, щільна, проте перед родами в корів стає м’якою, що враховують в акушерській практиці як один із передвісників родів.

Звернути увагу, що в плечовому суглобі поверхні лопатки та плечової кістки представляють тип простого, багатовісного суглоба, основний рух у якому – згинання і розгинання, значно слабше виражені бічні рухи – аддукція та абдукція і ще меншою мірою – обертальні – супінація та пронація. Суглоб не охоплюється міцними зв’язками, в ньому є лише звичайна суглобова капсула, яка закріплена на деякій відстані від країв суглобових поверхонь западини лопатки, з одного боку, і країв голівки плечової кістки – з іншого. Лише в ділянці вершини суглоба стінка капсули, де вкрита жировою тканиною, посилена еластичними волокнами, які від горба лопатки йдуть до м’язових горбів плечової кістки.

У простому, багатовісному кульшовому суглобі, кулястому за характером суглобової поверхні, основними рухами є згинання і розгинання, меншою мірою можливі аддукція та абдукція, найбільш обмежені обертальні рухи – супінація та пронація і коловий рух.

Далі наголосити, що в ліктьовому суглобі копитових суглобові поверхні плечової кістки й кісток передпліччя представляють блок з його відбитком, тому він простий, одновісний і вісь йде в сегментальній площині від латерального боку до медіального. Звідси зрозуміло, що рух можливий лише в межах бічної сагітальної площини, тобто згинання і розгинання. В собаки ж суглоб багатовісний, що дозволяє не лише згинання і розгинання, а й невеликі обертальні рухи, так як кістки передпліччя сполучені між собою рухливо.

Кістки передпліччя в копитових тварин з’єднуються між собою нерухомо синостозом, особливо в дистальному напрямку, лише в собаки можливе незначне обертання (пронація та супінація) променевої кістки навколо ліктьової завдяки наявності між ними проксимального та дистального суглобів.

Колінний суглоб являє собою з’єднання стегнової і великогомілкової кісток, окрім того, в його вершині розміщено з’єднання стегнової кістки з надколінком. Тому, під сумарним визначенням «колінний суглоб» об’єднують: стегно-гомілковий суглоб та стегно-надколінковий суглоб. Інконгруентні суглобові поверхні виростків стегнової і великогомілкової кісток вирівнюють специфічні волокнисто-хрящові прокладки – меніски, які є буферами під час роботи суглоба та збільшують розмах руху. Рух менісків по кінцям великогомілкової кістки дуже незначний. Лише під час згинання суглоба вони дещо відсовуються назад, але взагалі завжди йдуть за рухами великогомілкової кістки. Головні рухи в суглобі здійснюються між менісками та виростками стегнової кістки. Таким чином, колінний суглоб завдяки волокнисто-хрящовим прокладкам вважають складним, а за характером рухів він відноситься до одновісного, але не досконалого суглобу, так як він допускає, окрім обширного руху в бічній сагітальній площині, тобто згинання й розгинання, ще й незначні обертові рухи, особливо в зігнутому стані.

Акцентувати увагу, що зап’ястковий суглоб складний, одновісний, допускає рухи згинання й розгинання по осі, що лежить у кожному суглобі горизонтально, у зігнутому стані – можливі незначні обертальні й бічні рухи. Найбільший рух здійснюється в передплічно-зап’ястковому суглобі, дещо менший – у міжзап’ястковому, а зап’ястково-п’ястковий – тугий (за винятком собаки), у ньому відмічають лише рухи зміщення, що забезпечують пружність. Така будова суглоба зумовлює розподіл його зв’язок: одні з них тягнуться через усі відділи складного суглоба – спільні довгі зв’язки, інші з’єднують окремі кістки в ряду або між сусідніми рядами кісток – короткі зв’язки.

У складному, одновісному заплесновому суглобі рух можливий лише в надп’ятково-гомілковому суглобі у вигляді згинання й розгинання, що зумовлено блоками цих кісток. Всі інші суглоби є тугими і, водночас, ковзними, що відповідає формі поверхонь кісток та забезпечує амортизацію і зменшення сили поштовху, яка передається на суглоб з дистальних відділів кінцівки. Внаслідок своєрідності місць закріплення та схрещеного положення бічних (латеральної і медіальної) зв’язок скакальний суглоб сильно пружинить. Загальні риси розподілу зв’язок у цьому суглобі схожі з такими зап’ясткового суглоба, з огляду на що розрізняють спільні довгі й короткі зв’язки.

Акцентувати увагу, що суглоби пальців прості, одновісні. Вісь руху у суглобі першої фаланги розміщена в сегментальній площині, тому рух можливий лише в бічній сагітальній площині у вигляді згинання та розгинання, а в зігнутому стані – незначні бічні рухи. В суглобі другої фаланги рух можливий лише у вигляді згинання і розгинання, але в зігнутому стані спостерігається незначне обертання, а також приведення і відведення. В суглобі третьої фаланги можливе лише незначне за розмахом згинання й розгинання, так як з’єднання розміщено вже в ділянці рогової капсули копита.

Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою.

Перш за все, згадайте, що грудна кінцівка приєднується лопаткою до тулуба за допомогою синсаркозу, а тазова – суглобом.

Більш детально розгляньте з’єднання тазового поясу з тулубом за допомогою простого, тугого, малорухливого крижово-клубового суглоба – art. sacroiliaca та знайдіть йогоміж крилами клубової і крижової кісток. Виділіть щільно прилягаючу до країв суглобових поверхонь крил крижової та клубової кісток суглобову капсулу і як її потовщення крижово-клубову вентральну зв’язку – lig. sacroiliacum ventrale. Далі між крижовим горбом клубової кістки та вершинами остистих відростків крижової кістки знайдіть крижово-клубову дорсальну коротку зв’язку – lig. sacroiliacum dorsale breve, а між медіальним краєм крила клубової кістки і бічним краєм крижової кістки – крижово-клубову дорсальну довгу зв’язку – lig. sacroiliacum dorsale longum. Насамкінець, розгляньте крижово-сідничну зв’язку (широку крижово-горбову зв’язку) – lig. sacro-spino-tuberale (sacrotuberale latum), що йдеу вигляді широкої пластини від бічного краю крижової кістки на сідничну ость та сідничний горб, тому її називають широкою тазовою зв’язкою – lig. latum pelvis. Дуже виражена в копитових, є бічною стінкою тазової порожнини, а в собаки – вузька, але міцна. Зауважте, що в ділянці більшої та меншої сідничних вирізок у зв’язці є два щілиноподібних отвори для проходження судин, нервів і сухожилків.

Далі паралельно розгляньте прості, багатовісні плечовий та кульшовий суглоби. На грудній кінцівці між суглобовою западиною лопатки і голівкою плечової кістки знайдіть плечовий (лопатко-плечовий) суглоб – art. humeri, який маєлише одну досить обширну капсулу – capsula articularis, а функцію бічних зв’язок виконують кінцеві сухожилки заостного та підлопаткового м’язів плечового суглоба.

На тазовій кінцівці знайдіть подібний до плечового кульшовий суглоб – art. coxae, який знаходиться між суглобовою западиною тазової кістки і голівкою стегнової кістки. Відзначте, що кульшова западина доповнюється по краю кільцем волокнистого хряща – суглобовою губою – labrum acetabularae і, таким чином, майже повністю охоплює голівку стегнової кістки, а над її вирізкою проходить поперечна зв’язка западини – поперечна зв’язка западини – lig. transversum acetabuli, яка перекидається через неї і тягнеться до губи. Спочатку розгляньте капсулу суглоба – capsula articularis, що прикріплюється по краям кульшової западини та її хрящової губи і навколо голівки стегнової кістки, а після її розтину в центрі суглоба між вирізкою (ямкою) кульшової западини та ямкою (вирізкою) голівки стегнової кістки знайдіть товсту, коротку і міцну круглу зв’язку голівки стегнової кістки – lig. teres capitis ossis femoris, яка дещо перешкоджає вільному відведенню кінцівки вбік. Окрім того, зауважте, що в коня є ще додаткова зв’язка стегнової кістки – lig. accessorium ossis femoris, яка є кінцевим сухожилком прямого м’яза живота, йде від лобкового горбка до ямки голівки, обмежує відведення кінцівки вбік.

Тепер розгляньте з’єднання кісток стилоподію та зейгоподію на обох кінцівках.Спочатку на грудній кінцівці копитових (кінь, велика рогата худоба) знайдіть простий, одновісний ліктьовий суглоб – art. cubiti – між блоком плечової, голівкою променевої і ліктьовим відростком ліктьової кісток. Окрім капсули суглоба, виділіть бічні латеральну й медіальну зв’язки – lig. collaterale laterale et mediale, які розміщені на кінцях осі суглоба, тягнуться від відповідних бічних зв’язкових горбків та ямок блоку плечової кістки до зв’язкових горбків променевої і ліктьової кісток.

Далі розгляньте ліктьовий суглоб у собаки та запам’ятайте, що він простий, проте багатовісний, так як кістки передпліччя сполучені між собою рухливо. Бічні латеральна та медіальна зв’язки, йдучи від бічних зв’язкових горбків та ямок блоку плечової кістки закріплюються на кожній з двох кісток передпліччя. В собаки має місце ще й еластична ліктьова зв’язка – lig. olecrani, що тягнеться від дорсо-медіального краю ліктьового відростка до медіального надвиростка або ліктьової ямки плечової кістки.

Зауважте, що кістки передпліччя в коня і великої рогатої худоби дистально з’єднуються між собою нерухомо синостозом, а проксимально між ними виділяють променеліктьовий суглоб – art. radioulnaris proximalis, проте без власної відокремленої капсули, тому обертальні рухи в ньому неможливі. В жуйних і коня міжкісткова зв’язка (міжкісткова мембрана передпліччя) – lig. interosseum у вигляді коротких пучечків, що з’єднують променеву та ліктьову кістки в межах міжкісткових просторів, є лише в молодих тварин, а з віком вона костеніє.

Врахуйте, що в м’ясоїдних між рухливо з’єднаними променевою й ліктьовою кістками виражені два обертових суглоби, які мають щільно натягнуту суглобову капсулу: art. radioulnaris proximalis – між суглобовою окружністю променевої кістки і променевою вирізкою ліктьової кістки та art. radioulnaris distalis – між вкритими хрящем суглобовою окружністю ліктьової кістки та ліктьовою вирізкою променевої кістки. Від променевої до ліктьової кісток тягнуться зв’язки lig. radioulnare laterale et mediale, волокна яких простягаються поверхнево впоперек кісток передпліччя. З’єднання рухомих кісток передпліччя підсилюється ще двома зв’язками: кільцевою променевою зв’язкою – lig. anulare radii, що йде від бічної латеральної зв’язки через дорсальну поверхню променевої кістки до бічної медіальної зв’язки, охоплюючи у вигляді пояса голівку променевої кістки та міжкістковою мембраною передпліччя (міжкістковою зв’язкою) – membrana interossea antebrachii, яка закриває міжкістковий проміжок передпліччя.

В свині обидва суглоби є тугими (амфіартрозами).

Далі приступіть до розгляду складного, одновісного колінного суглобу – art. genus, до складу якого входятьстегно-гомілковий та стегно-надколінковий суглоби.

Між виростками стегнової і великогомілкової кісток знайдіть с тегно-гомілковий суглоб – art. femorotibialis. Зауважте, що інконгруентні суглобові поверхні кісток вирівнюють особливі волокнисто-хрящові латеральний і медіальний меніски – meniscus medialis et lateralis, які несуть по дві суглобові поверхні: сильно вгнута спрямована до виростка стегнової кістки, а плоска, із незначною вгнутістю – до виростка великогомілкової кістки, мають півмісяцеву форму з товстим зовнішнім і тонким внутрішнім краями. Передній та задній кути притуплені і є місцем прикріплення зв’язок. Кожний меніск щільно пов’язаний з кінцем великогомілкової кістки гомілково-менісковими передньою (поперечна зв’язка коліна) та задньою (підколінна коса зв’язка) зв’язками – lig. meniscotibiale craniale (lig. transversa genus) et caudale (lig. poplitae obligua), а латеральний меніск, окрім того, укріплений меніско-стегновою зв’язкою – lig. meniscofemorale, що прямує від його заднього краю косо вверх до медіального виростка стегнової кістки.

Далі розгляньте бічні зв’язки суглобу, що з’єднують кожний виросток стегнової кістки з виростком великогомілкової кістки. Спочатку знайдіть бічні зовнішні зв’язки (колатеральні) – латеральну і медіальну – lig. collaterale laterale et mediale – між зв’язковими горбами і ямками виростків обох кісток, причому відзначте, що латеральна прикріплюється ще й до голівки малогомілкової кістки, а медіальна – до меніска. Потім виділіть бічні внутрішні зв’язки (схрещені зв’язки коліна) – lig. cruciata genus, що прикріпляються у зв’язкових ямках та вирізках між виростками обох кісток, причому латеральна (каудальна) прямує від великогомілкової до стегнової кістки спереду назад, а медіальна (краніальна) – ззаду наперед.

Запам’ятайте, що капсула суглоба своїм волокнистим листком прикріплюється вздовж суглобових країв виростків стегнової і великогомілкової кісток, а також до опуклого краю менісків. У результаті порожнина суглоба розмежовується на проксимальний та дистальний відділи, які з’єднуються на ввігнутих кінцях менісків. Кожний відділ капсули, в свою чергу, поділяється схрещеними зв’язками коліна на правий і лівий відділи, які сполучаються між собою та з порожниною капсули надколінка попереду цих зв’язок. Зауважте, що в собаки в капсулі суглоба з плантарного боку в ділянці прикріплення її до виростків стегнової кістки включені сезамоподібні кісточки – fabellae.

Між надколінком та блоком для надколінка стегнової кістки знайдіть стегно-надколінковий суглоб (суглоб надколінка) – art. femoropatellaris. Розгляньте тонку, вільну за розміщенням капсулу суглоба, що прикріплюється по краям суглобових поверхонь надколінка, до його хряща та блоку стегнової кістки, її порожнина часто сполучається з порожниною капсули стегно-гомілкового суглоба. Знайдіть слабкі поперечні стегно-надколінкові латеральну і медіальну зв’язки – lig. femoropatellare laterale et mediale, які тягнуться від зв’язкових горбків виростків стегнової кістки до: латеральна – зовнішнього кута надколінка, а медіальна, слабша – додаткового хряща надколінка.

Наприкінці, в собаки розгляньте ще пряму середню (проміжну) зв’язку надколінка – lig. patellae rectum medium, що тягнеться від дистального кута надколінка до проксимального кінця гребеня великогомілкової кістки, а в свині, коня, великої рогатої худоби, окрім середньої, ще й прямі латеральну та медіальну зв’язки надколінка – lig. patellae rectum laterale et mediale, які починаються від відповідних країв надколінка і закінчуються разом з проміжною зв’язкою.

Зверніть увагу, що велико- та малогомілкова кістки сполучаються між собою за допомогою двох суглобів, які неоднаково виражені у різних видів свійських тварин. Спочатку в собаки, свині та коня визначте тугий в елико-малогомілковий проксимальний суглоб – art. tibiofibularis proximalis – між голівкою малогомілкової кістки і суглобовою поверхнею латерального виростка великогомілкової кістки, а також його капсулу, краніальну і каудальну зв’язки голівки малогомілкової кістки – lig. capitis fibulae craniale et caudale. Водночас зауважте, що в жуйних цейсуглоб відсутній, оскільки голівка малогомілкової кістки зрослася з латеральним виростком великогомілкової кістки. Потім у собаки, свині та великої рогатої худоби окресліть тугий в елико-малогомілковий дистальний суглоб – art. tibiofibularis distalis, котрий має капсулу і краніальну та каудальну міжгомілкові зв’язки – lig tibiofibulare craniale et caudale. Врахуйте, що в коня суглоб відсутній, так як дистальний кінець кісток гомілки зростається, утворюючи латеральну щиколотку.

Далі на обох кінцівках розгляньте два подібні за будовою складні, одновісні суглоби. На грудній кінцівціміж дистальним епіфізом кісток передпліччя, двома рядами кісток зап’ястка і проксимальними епіфізами кісток п’ястка знайдіть зап’ястковий суглоб - art. carpi. Запам’ятайте та визначтетри суглоби, на які він розпадається:

- передплічно-зап’ястковий суглоб – art. antebrachiocarpea – між дистальним епіфізом кісток передпліччя і проксимальним рядом кісток зап’ястка;

- міжзап’ястковий суглоб– art. intercarpea – між проксимальним і дистальним рядами кісток зап’ястка;

- зап’ястково-п’ястковий суглоб– art. carpometacarpea – між дистальним рядом кісток зап’ястка і проксимальним епіфізом кісток п’ястка.

Окрім того, зверніть увагу, що між окремими кістками в кожному ряду виділяють міжкісткові суглоби – art. intercarpeae, а також суглоб додаткової кістки зап’ястка – art. ossis carpi accessorius.

Зверніть увагу, що капсула охоплює весь складний суглоб, закріплюючись вздовж суглобового краю кісток передпліччя, фіксується до кожного ряду кісток зап’ястка і закінчується вздовж суглобового краю кісток п’ястка. Синовіальний шар капсули суглоба утворює три синовіальні сумки: проксимальна – охоплює передплічно-зап’ястковий суглоб, не натягнена, сприяє рухам, середня – охоплює міжзап’ясткові суглоби, також лежить вільно, але менше, ніж перша, обмежує рухи, дистальна – охоплює зап’ястково-п’ястковий суглоб, туго натягнена, перешкоджає рухам. Як масивне потовщення фіброзного шару капсули виділіть зап’ясткову пальмарну загальну зв’язку – lig. carpi volare commune, з довгими і короткими пучками волокон. Довгі пучки йдуть від кісток передпліччя до кісток п’ястка, прикріплюючись на шляху до всіх кісток зап’ястка, а короткі проходять між окремими кістками як міжрядові.

Спочатку з обох боків знайдіть довгі спільні бічні зв’язки – латеральну та медіальну, які розділяються на довгі й короткі пучки. Бічна латеральна зв’язка зап’ястка – lig. collaterale carpi laterale – тягнеться від латерального зв’язкового (шилоподібного) горба (відростка) променевої кістки, її поверхневий довгий пучок, спускаючись, дещо відхиляється пальмарно і закінчується на 3-й та 4-й кістках п’ястка, а глибокі короткі пучки (проксимальний, середній, дистальний) – на ліктьовій та 4-й кістках зап’ястка, а також на 4-й п’ястковій кістці. Бічна медіальна зв’язка зап’ястка – lig. collaterale carpi mediale – прямуєвід медіального зв’язкового (шилоподібного) горба (відростка) променевої кістки, її поверхневий довгий пучок, розширюючись, закінчується на 2-й та 3-й кістках п’ястка, а глибокі короткі пучки (проксимальний, середній, дистальний) – на променевій, 2-й та 3-й кістках зап’ястка, а також на 2-й п’ястковій кістці.

При розітнутій капсулі розгляньте короткі міжрядові (дорсальні і пальмарні) та міжкісткові зв’язки. Міжрядові пальмарні зв’язки у всіх видів тварин виявляються між рядами кісток всіх трьох суглобів зап’ясткового суглоба, а міжрядові дорсальні (спинкові) зв’язки з косим напрямом волокон у всіх є лише в зап’ястково-п’ястковому суглобі – lig. carpo-metacarpea dorsalis – між окремими кістками дистального ряду зап’ястка і кістками п’ястка. В інших суглобах міжрядові дорсальні зв’язки є лише в собаки, свині і великої рогатої худоби: у передплічно-зап’ястковому – між променевою кісткою передпліччя та ліктьовою кісткою зап’ястка, в міжзап’ястковому– між променевою (ліктьовою в собаки) та 4-ю кістками зап’ястка. Міжкісткові зап’ясткові зв’язки – lig. intercarpea interossea – з’єднують кістки в кожному ряду, їх кількість у різних видів свійських тварин залежить від числа кісточок у проксимальному і дистальному рядах зап’ястка: кінь – 5, велика рогата худоба – 4, свиня – 6, собака – 5.

Необхідно запам’ятати, що додаткова кістка зап’ястка з’єднана із сусідніми кістками міцними зв’язками: проксимальна – до променевої кістки передпліччя, середня – до ліктьової кістки зап’ястка, дистальна – до четвертої кістки зап’ястка та кісток п’ястка, зап’ясткова пальмарна поперечна зв’язка – від додаткової кістки до медіального краю кісток зап’ястка.

На тазовій кінцівціміж дистальним епіфізом кісток гомілки, трьома рядами кісток заплесна і проксимальними епіфізами кісток плесна розгляньте заплесновий суглоб – art. tarsi. Знайдіть та запам’ятайте чотири суглоби, на які він розпадається:

- надп’ятково-гомілковий суглоб – art. talo-cruralis – між дистальним епіфізом кісток гомілки ;

- міжзаплесновий проксимальний суглоб – art. intertarsea proximalis – між проксимальним і середнім рядами кісток заплесна;

- міжзаплесновий дистальний суглоб – art. intertarsea distalis – між середнім і дистальним рядами кісток заплесна;

- заплесново-плесновий суглоб – art. tarso-metatarsea – між дистальним рядом кісток заплесна і проксимальними епіфізами кісток плесна.

Окрім того, зауважте, що між окремими кістками в кожному ряду виділяють міжкісткові суглоби – art. intertarsea: надп’ятково-п’ятковий – art. talocalcanea – між надп’ятковою і п’ятковою кістками заплесна; надп’ятково-п’ятково-центральний – art. talocalcaneocentralis – між надп’ятковою, п’ятковою і центральною кістками заплесна; п’ятково-четвертий – art. calcaneoguartalis – між п’ятковою і четвертою кістками заплесна; центровіддалений – art. centrodistalis – між центральною і третьою кістками заплесна.

Капсула суглоба проходить через усі відділи складного суглоба, починаючись від країв суглобових поверхонь великогомілкової кістки і закінчуючись на краях суглобової поверхні кісток плесна, на шляху зростається з окістям кісток кожного ряду. Її синовіальний листок поділяється на чотири камери, найбільша з них – надп’ятково-гомілкова, сполучається із міжзаплесновою проксимальною, дві інші – вузькі, ізольовані.

З обох боків від капсули суглоба знайдіть заплеснові бічні латеральну й медіальну зв’язки, які чітко поділяються на довгі та короткі. Заплеснова бічна латеральна довга й коротка зв’язки – lig. collaterale laterale tarsi longum et breve – тягнуться від латеральної щиколотки, причому довга закінчується на третій, четвертій та п’ятій кістках плесна, але на шляху прикріплюється також до п’яткової, надп’яткової і четвертої кісток заплесна, а коротка – лежить глибше, перехрещує першу та закріплюється на п’ятковій і надп’ятковій кістках. Заплеснова бічна медіальна довга й коротка зв’язки – lig. collaterale mediale tarsi longum et breve – прямують від медіальної щиколотки, довга з них, прикріплюючись на шляху до надп’яткової, центральної, першої та третьої кісток заплесна, закінчується на другій і третій кістках плесна, а коротка, перехрещуючи довгу і розміщуючись глибше неї, закінчується на п’ятковій та надп’ятковій кістках.

Далі на плантарній поверхні розгляньте заплеснову плантарну зв’язку (підошовну довгу зв’язку) – lig. tarsi plantare (lig. plantare longum) – з’єднує п’яткову кістку з третьою і четвертою кістками плесна, на шляху прикріплюючись до центральної, третьої та четвертої кісток заплесна, а на дорсальній – заплеснову дорсальну зв’язку – lig. tarsi dorsale, що йде від медіального зв’язкового горбка надп’яткової кістки, віялоподібно розширюючись, через центральну та третю кістки заплесна до другої й третьої кісток плесна.

Насамкінець, зауважте, що подібно до зап’ясткового суглобу заплеснові міжкісткові зв’язки (поперечні зв’язки) – з’єднують між собою кістки в кожному ряду, а заплеснові міжрядові зв’язки (поздовжні зв’язки) – з’єднують кістки дистального ряду з кістками плесна.

Під час вивчення будови зап’ясткового та заплеснового суглобів зверніть увагу на те, що в свині та собаки кістки п’ястка (плесна) з’єднуються між собою рухомо, тому їхні проксимальні епіфізи утворюють маленькі міжп’ясткові (міжплеснові) суглоби – art. intermetacarpeae (intermetatarseae), які знаходяться всередині капсули зап’ястково-п’ясткового (заплесново-плеснового) суглоба. П’ясткові (плеснові) кістки з’єднуються міжп’ястковими дорсальними і пальмарними (плантарними) зв’язками – lig. intermetacarpea dorsalia et palmaria (plantaria).

З огляду на те, що суглоби пальців грудної й тазової кінцівок схожі за будовою, розгляньте їх одночасно. Відразу зауважте, що всі вони прості, одновісні.

Спочатку знайдіть суглоб проксимальної фаланги (п’ястково- або плесново-фаланговий, путовий) – art. phalangs proximalis (art. metacarpo-metatarso-phalangea, art. compedale) – між дистальним епіфізом п’ясткової (плеснової) кістки, проксимальним епіфізом путової кістки і проксимальними сезамоподібними кістками. Капсула суглоба починається дещо вище краю суглобової поверхні п’ясткової (плеснової) кістки, а закінчується вздовж суглобових поверхонь 1-ї фаланги і сезамоподібних кісток. З обох боків суглоба виділіть бічні латеральну та медіальну зв’язки – lig. collaterale laterale et mediale, що тягнуться від відповідних зв’язкових ямок п’ясткової (плеснової) кістки до зв’язкових горбків 1-ї фаланги. Особливу увагу приділіть вивченню зв’язок сезамоподібних кісток, серед яких розгляньте:

а) бічні латеральну та медіальну зв’язки сезамоподібних кісток – lig. sesamoideum laterale et mediale – з’єднують з боків сезамоподібні кістки з п’ястково (плесновою) кісткою і першою фалангою;

б) міжсезамоподібну зв’язку – lig. intersesamoideum – з’єднує обидві кістки одна з одною, заповнюючи простір між ними;

в) схрещені зв’язки сезамоподібних кісток – lig. sesamoideum cruciatum – з’єднують кожну сезамоподібну кістку з першою фалангою, при цьому вони схрещуються;

г) пальмарні (плантарні) короткі зв’язки сезамоподібних кісток – lig. sesamoideum palmare (plantare) breve – сполучають сезамоподібні кістки з першою фалангою.

У коня, окрім міжсезамоподібних та бічних зв’язок сезамоподібних кісток, задніх зв’язок сезамоподібних кісток три: кожна сезамоподібна кістка прикріплюється до першої фаланги косою зв’язкою – lig. sesamoideum obliguum і обидві разом – прямою зв’язкою – lig. sesamoideum rectum, що йде до першої та другої фаланг. У глибині під прямою й косими зв’язками розміщуються схрещені зв’язки сезамоподібних кісток – lig. sesamoideum cruciatum, кожна з яких починається від основи своєї кісточки, перехрещуючи одна одну, а закінчуються на першій фаланзі. В міжсезамоподібну зв’язку вливається пучок еластичних волокон – п’ястково (плесново)-сезамоподібна зв’язка – lig. metacarpo (metatarso)-sesamoideum, що починається двома гілками на 3-й п’ястковій (плесновій) кістці. У великої рогатої худоби обидва дистальних кінці п’ясткової (плеснової) кістки мають з відповідними фалангами пальців свої капсули суглоба, які лише з пальмарного (плантарного) боку з’єднані між собою. В свині, за наявності чотирьох пальців, нараховується чотири капсули суглобів та вісім бічних зв’язок, а в собаки – п’ять капсул суглобів і десять бічних нечітко окреслених зв’язок.

До зв’язок, що підтримують сезамоподібні кістки в коня та великої рогатої худоби, необхідно віднести третій (середній) міжкістковий м’яз – m. interosseus tertius (medius), котрийпочинається на кістках бази- і метаподію, спускається вниз по пальмарній (плантарній) поверхні п’ястка (плесна) і в його (її) дистальній третині поділяється на гілки, які закінчуються окремо на кожній сезамоподібній кісточці. Зауважте, що сухожилковий міжкістковий м’яз разом із пальмарними (плантарними) зв’язками сезамоподібних кісток відіграє в копитових роль міцного й дуже важливого пристосування, що не дозволяє прогинатися путовому суглобу, тобто обмежує дорсальну флексію. Завдяки цьому копитоходячі легко утримуються в положенні стоячи, опираючись лише на останню фалангу.

Далі між голівкою путової та основою вінцевої кісток знайдіть простий, одновісний суглоб другої фаланги (суглоб середньої фаланги, вінцевий суглоб) – art. phalangs secundae (art. phalangs media, art. coronale). Капсула суглоба закріплюється біля суглобових поверхонь путової і вінцевої кісток вздовж їх дорсального і пальмарно (плантарного) країв. З обох боків суглоба виділіть бічні латеральну та медіальну зв’язки – lig. collaterale laterale et mediale, що тягнуться від відповідних зв’язкових ямок (горбків) першої фаланги до зв’язкових горбків другої фаланги. Пальмарних (плантарних) зв’язок – lig. palmare (plantare) у коня та великої рогатої худоби чотири – дві середні та дві бічні, в свині – вони ледве виражені, а в собаки – відсутні.

Нарешті між голівкою вінцевої, суглобовою поверхнею копитової (ратичної, кігтьової) кісток і дистальними сезамоподібними кістками знайдіть простий, одновісний суглоб третьої (дистальної) фаланги – art. phalangs tertiae (art. phalangs distalis). Капсула суглоба закріплена з одного боку по краямвалика другої фаланги, а з іншого боку – по краям суглобових поверхонь третьої фаланги та сезамоподібної кістки, що є відбитком валика другої фаланги. З обох боків суглоба виділіть бічні латеральну та медіальну зв’язки – lig. collaterale laterale et mediale, що від відповідних зв’язкових ямок другої фаланги, дещо розширюючись, прямують до зв’язкової ямки третьої фаланги. Окрім того, розгляньте зв’язки сезамоподібних кісток, які розвинуті по-різному у свійських тварин. Зауважте, що в коня суглоб копитовий – art. ungulare. Зв’язки човникоподібної кістки розміщуються між нею та першою і другою фалангами, а також між нею та копитовою кісткою. Бічні латеральна і медіальна путово-човникоподібні зв’язки – lig. sesamoidea collaterale laterale et mediale тягнуться від відповідних зв’язкових ямок першої фаланги, разом із бічною зв’язкою вінцевого суглобу з одного й іншого боку, до проксимального краю човникоподібної кістки. Човникоподібно-копитова зв’язка – lig. phalango-sesamoideum лежить на пальмарному (плантарному) боці між човникоподібною і копитовою кістками у вигляді потовщення капсули суглоба. У великої рогатої худоби суглоб ратичний – art. ungulare, сезамоподібні кістки з’єднані з третьою фалангою лише капсулами суглобів, а з другою – слабо вираженими зв’язками. У свині суглоб ратичний – art. ungulare. У собаки суглоб кігтьовий – art. unguiculare. Необхідно запам’ятати, що в м’ясоїдних виділяють дві дорсальні еластичні зв’язки – lig. dorsalia, кожна з яких починається від проксимального зв’язкового горбка другої фаланги і обидві прямують до третьої фаланги. Особливо добре ці зв’язки розвинуті в кішки, завдяки чому кіготь у них піднімається і захищається від стирання під час опори пальця. Сезамоподібні кістки відсутні.

Насамкінець, у багатопалих тварин (велика рогата худоба, свиня, собака) розгляньте міжпальцеві зв’язки (схема 6).

Схема 6.

Дата добавления: 2014-12-07