Іноземні інвестиції: суть, значення, види

Запитання для перевірки знань

1. Дайте визначення «євроринку» та «євровалюти».

2. Назвіть специфічні характеристики ринку євровалют.

3. Які ви знаєте інструменти ринку євровалют?

4. Розкрийте поняття євровалютного міжбанківського ринку та його інструментів.

5. Перерахуйте ризики, які несуть суб’єкти міжбанківського ринку.

6. Що таке «синдикація» та «синдикований кредит»?

7. Назвіть форми єврокредитів та як розраховується їхня вартість.

8. Дайте визначення інструментів ринку єврооблігацій.

9. Назвіть етапи організації випуску єврооблігацій.

10. Коротко схарактеризуйте боргові ринки Європи.

11. Що ви знаєте про єврооблігації в євро?

12. Назвіть основні риси ринку єврокомерційних паперів.

13. Дайте характеристику інструментам ринку євронот.

14. Що таке ринок деривативів та які його інструменти?

Змістовий модуль 2. Основи міжнародних фінансових відносин

ТЕМА 7. РИНОК МІЖНАРОДНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

1. Іноземні інвестиції: суть, значення, види.

2. Інвестиційні механізми. Види інвесторів.

3. Методика оцінки інвестиційної привабливості капіталовкладень.

4. Міжнародний ринок акцій: суть та інструменти.

5. Ринок євроакцій. Ринки акцій країн «третього світу».

Ключові поняття: акція, акція на пред’явника, безкоштовні акції, відкриті акції, закриті акції, іменна акція, іноземні інвестиції, капіталізація ринку, платні акції, преференційна акція, проста акція, ринок євро акцій, іноземні інвестиції, інвестиційна привабливість, внутрішня норма рентабельності інвестицій.

Іноземні інвестиції — це сукупність усіх видів майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти інвестування іноземними інвесторами для отримання прибутку. До майнових та інтелектуальних цінностей відносять гроші, цільові банківські депозити, цінні папери, рухоме та нерухоме майно, майнові права й інші цінності.

Іноземні інвестиції здійснюються приватним та державним капіталом. За статистичними даними, 90 % надходжень капіталу в країни, що розвиваються, забезпечується приватним капіталом і лише 10 % — міжурядовими кредитами та капіталом міжнародних фінансових організацій.

Рух капіталу в різних формах, поряд з домінуючою в системі світогоспродарських зв'язків торгівлею товарами й послугами, в останні десятиліття здобуває все більше значення. Найпоширенішою формою цього процесу є міжнародні інвестиції. За характером й формами іноземні інвестиції можуть бути різними.

Так за джерелами походження їх підрозділяють на державні й приватні.

Державні інвестиції в міжнародній практиці називають часто офіційними. Вони являють собою кошти з держбюджету, які направляються закордон або надходять звідти за рішенням або безпосередньо урядів, або міжурядових організацій. За формами – це державні позики, гранти, допомога, міжнародне переміщення яких визначається міжурядовими угодами. Сюди ж відносять кредити й інші кошти міжнародних організацій (наприклад, кредити МВФ). У кожному разі, це гроші платників податків, хоча, що і йдуть до одержувача різними шляхами.

Приватні інвестиції – це кошти з недержавних джерел, що надходять за кордон або прийняті з-за кордону приватними особами (юридичними або фізичними): торговельні кредити, міжбанківське кредитування. Вони не зв'язані прямо з держбюджетом, але уряд може в межах своїх повноважень їх контролювати й регулювати.

По термінами розміщення іноземні інвестиції діляться на короткострокові, середньострокові й довгострокові. До останніх належать вкладення більш, ніж на 15 років. У дану групу входять найбільш значимі капіталовкладення, тому що до довгострокових відносяться всі вкладення підприємницького капіталу у формі прямих і портфельних інвестицій (переважно частки), а також позичковий капітал (державні й частки кредити).

За характером використання іноземні інвестиції бувають позичковими й підприємницькими. Перші означають надання коштів у борг для одержання прибутку у формі відсотка. У цій сфері активно виступають капітали з державних і приватних джерел. Підприємницькі інвестиції прямо або побічно вкладаються в проведення й пов'язані з одержанням того або іншого обсягу прав на одержання прибутку у формі дивіденду.

За цілями підприємницькі інвестиції діляться на прямі й портфельні.

Прямі інвестиції є вкладенням капіталу для одержання довгострокового інтересу й забезпечують його за допомогою права власності або вирішальних прав в управлінні. В основному прямі іноземні інвестиції (ПІІ) є приватним підприємницьким капіталом. Прямі інвестиції виявляють істотний вплив як на всю світову економіку, так і на її серцевину – міжнародний бізнес.

Портфельні інвестиції не забезпечують контролю над об'єктом вкладення, а дають лише довгострокове право на дохід, причому навіть переважне в змісті черговості одержання такого доходу.

МВФ виділяє ще одну групу – "інші інвестиції", у які в основному входять міжнародні позики й банківські депозити.

В останні роки у світовій економіці простежується стійка тенденція до росту позичкових інвестицій. Як показує світовий досвід, практично жодна держава у світі при створенні розвиненої ринкової економіки не могла обійтися без зовнішніх позикових фінансових ресурсів.

Дата добавления: 2014-12-07