Тема 11. Нематеріальні ресурси та активи

Ключові поняття:

Нематеріальні ресурси, нематеріальні активи, методи оцінки, роялті, паушальний платіж

1. Нематеріальні ресурси

Нематеріальні ресурси – це складова частина потенціалу підприємства, здатна забезпечувати економічну корисність протягом відносно тривалого часу. Відмінними рисами цих ресурсів є відсутність матеріальної основи одержання доходів і невизначеність розмірів майбутнього прибутку від їх використання.

Нематеріальні ресурси – об’єкти інтелектуальної власності
Об’єкти промислової власності	Об’єкти, що охороняються авторським правом	Інші (нетрадиційні) об’єкти
§ Винаходи § Корисні моделі § Промислові зразки § Знаки для товарів і послуг § Фірмове найменування § Способи захисту від недоб-росовісної конкуренції	§ Комп’ютерні програми § Бази даних § Твори в галузі науки, літератури та мистецтва § Права виконавців, організацій мовлення	§ Раціоналізаторські пропозиції § “Ноу-хау” § Комерційні таємниці

Об`єкти промислової власності:

Винахід – це результат творчої діяльності людини в будь-якій галузі технології. Об`єктами винаходу можуть бути продукт і спосіб.

Корисна модель – це результат творчої діяльності людини, об`єктом якої може бути конструктивне вирішення пристрою або його складових частин.

Промисловий зразок – результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. Об`єктом такої діяльності може бути форма, малюнок, кольори або їхнє поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Знаки для товарів та послуг (товарні знаки) – оригінальні позначення, за допомогою яких товари й послуги одних осіб відрізняють від однорідних товарів і послуг інших осіб.

Зазначення походження товару – це словесне чи графічне позначення місця походження товару.

Фірмове найменування – це стале позначення підприємства або окремої особи, від імені якої здійснюється виробнича чи інша діяльність.

Недобросовісна конкуренція – будь-які дії в конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Об`єкти, що охороняються авторським правом та суміжними правами:

Твори в галузі науки, літератури, мистецтва – у будь якій формі (письмовій, усній, образотворчій (ілюстрації, картини), об`ємно-просторовій (скульптури, моделі), в інших).

Комп`ютерна програма – об`єктивна форма подання сукупності даних і команд, призначених для забезпечення функціонування електронних обчислювальних машин.

База даних – сукупність даних, матеріалів або творів, систематизованих у формі, яку читає машина.

Топологія інтегральних мікросхем – зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розташування сукупності елементів інтегральної мікросхеми та зв`язків між ними.

Нетрадиційні об`єкти інтелектуальної власності:

Раціоналізаторська пропозиція – це технічне рішення, яке є новим і корисним для підприємства, до якого воно подано.

Ноу-хау – не захищені охоронними документами й не оприлюднені знання чи досвід технічного, виробничого, управлінського, комерційного, фінансового чи іншого характеру, що можуть бути використані в наукових дослідженнях та розробках.

Комерційна таємниця – це відомості, безпосередньо пов`язані з діяльністю підприємства, які не є державними таємницями і розголошення яких може завдати шкоди інтересам підприємства

2. Нематеріальні активи

Нематеріальні активи – це категорія, що виникає внаслідок володіння правами на об’єкти інтелектуальної власності та їх використання у господарській діяльності з метою отримання доходу.

До складу нематеріальних активів включають:

§ права на володіння об’єктами промислової власності;

§ авторські права;

§ права на використання створених на підприємстві нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності;

§ права на користування земельними ділянками і природними ресурсами;

§ права, що з’являються внаслідок укладених підприємством з іншими організаціями ліцензійних угод на використання об’єктів інтелектуальної власності.

Реалізація права власності на нематеріальні ресурси можлива або через їх використання самим власником, або надання з його дозволу такого права іншим. Така передача права використання здійснюється у формі ліцензійної угоди. Ліцензія – це дозвіл на використання технічного досягнення або нематеріального ресурсу протягом певного строку за обумовлену винагороду.

3. Оцінка вартості й амортизація нематеріальних активів

Необхідність оцінки вартості нематеріальних активів пов’язана з:

§ приватизацією або відчуженням нематеріальних активів державою;

§ включенням об’єктів інтелектуальної власності до статутного фонду;

§ визначенням майнових частин у статутному фонді для злиття або поділу організації;

§ купівлею (продажем) прав на об’єкти інтелектуальної власності;

§ здійсненням фінансової звітності;

§ визначенням збитків від порушень прав на об’єкти інтелектуальної власності;

§ організацією франчайзингу тощо.

Для визначення вартості окремих об’єктів інтелектуальної власності використовують такі основні підходи:

ü витратний;

ü прибутковий;

ü ринковий.

Найпоширенішим є витратний підхід, який полягає в розрахунку витрат на відтворення нематеріальних активів.

Прибутковий підхід виходить з передбачення, що економічна цінність конкретного активу на поточний момент зумовлена розміром доходу, який сподіваються отримати від використання активу в майбутньому.

Ринковий підхід ґрунтується на вартості аналогічних об’єктів, що були реалізовані на ринку.

Нематеріальні активи підприємства також підлягають амортизації. Норму амортизаційних відрахувань установлює підприємство залежно від строку використання окремого виду нематеріальних активів. У разі неможливості цього норма амортизації визначається в розрахунку на 10 років, тобто 10% річних.

Дата добавления: 2014-12-07