Питання для самоперевірки 1 страница. 1.Яка протяжність магістральних залізничних колій в Україні?

1. Яка протяжність магістральних залізничних колій в Україні?

2. Розкрийте сутність поняття "ЗТ".

3. Які базові нормативно-правові акти, шо регулюють діяльність ЗТ, Ви
знаєте?

4. Що відноситься до інфраструктури ЗТ?

5. Які управління залізниць Вам відомі?

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

ТА СФЕРИ РАЦІОНАЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ

РІЗНИХ ВИДІВ ТРАНСПОРТУ

Автомобільний транспорт

Останнім часом відбулося значне реформування підприємств автомобіль­ного транспорту. У даний час на ринку автотранспортних послуг стабільно працює 16,2 тис. суб'єктів підприємництва, з яких 14,5 тис. займаються паса­жирськими перевезеннями і 1,7 тис. - вантажними. В особистій власності зна­ходиться 291 тис. вантажних автомобілів і 46 тис. пасажирських автобусів. Парк особистих легкових автомобілів перевищив 5,1 млн. одиниць.

У 2001 році вантажообіг на автомобільному транспорті зріс на 7,1% І склав 8,2 млрд. ткм. Мережа автобусного сполучення України нараховує 896 автовокзалів і автостанцій, 10756 маршрутів, у тому числі 2094 міських, 5118 приміських І 3544 міжміських маршрутів.

Проводитися структурна перебудова дорожнього комплексу. Відповідно до Указу Президента України від 8 листопада 2001 р. №1056/2001 "Про заходи для підвищення ефективності керування дорожнім господарством України", у 2002 році передбачається зміна структури керування дорожнім господарством, розмежування функцій державного і господарського керування. З цією метою створена Державна служба автомобільних доріг України І створюється Держа­вна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Налічується 17,5 тис, автобусів, що перевозять 7,4 млн. пасажирів. Між­народне пасажирське сполучення забезпечується з 16 країнами Європи. У га­лузі міжнародних автомобільних перевезень налагоджене сполучення з 46 кра­їнами. Укладено 35 міжурядових Угод про міжнародні перевезення. Україна є учасником 8 міжнародних конвенцій, угод і протоколів у сфері автомобільних перевезень, зокрема, Митної конвенції про міжнародні перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів і Інше. Проводитися робота з приєднання України до Європейської Угоди про роботу екіпажів транспортних засобів, шо виконують міжнародні автомобільні перевезення. Ростуть обсяги міжнародних автомобільних вантажних перевезень, що виконуються українськими перевіз­никами- У 2004 році виконано 350 тис. міжнародних рейсів, що більш ніж у З рази перевищує показники 1994 р.

Українським державним підприємством з обслуговування іноземних і віт­чизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравто-сервіс" створена система автомобільного сервісу, що складається з 53 служб міжнародних автомобільних перевезень, 26 пунктів автомобільного сервісу, розташованих на кордоні, Мережа автодоріг загального користування складає 169,5 тис. км, з них державного значення - 13,1 тис. км чи 17,7% загальної довжини. 96,7% доріг мають тверде покриття. На автомобільних дорогах знаходиться більше 16 тис. мостів і шляхопроводів загальною довжиною більше ніж 364 км. Щорічно ре­монтується близько 10 тис. км автомобільних доріг.

З метою залучення транзитних вантажопотоків на окремих маршрутах ве­деться підготовка до забезпечення руху автомобілів з максимально допусти­мою масою до 40 тонн.

Створено нормативно-правову базу для будівництва нових платних авто­мобільних доріг на концесійній основі за участю іноземних і вітчизняних інве­сторів. Розроблено сім інвестиційних пропозицій для реалізації на цих умовах проектів з будівництва автомобільних доріг. Укладено перший концесійний договір на будівництво й експлуатацію автомобільної дороги Львів-Краковець з консорціумом "Концесійні транспортні магістралі" (Україна).

На основі Угоди між урядами України і Республіки Польща ведуться роботи з будівництва автодорожнього моста через річку Південний Буг на українсько-польському державному кордоні в районі пункту пропуску Яготин-Дорогуск.

Авіаційний транспорт

За роки незалежності в Україні створена принципово нова мережа авіалі­ній - міжнародна. Укладено двосторонні Угоди про міжнародне повітряне сполучення з 67 державами світу. Україна - член Міжнародної організації ци­вільної авіації (ІКАО).

41 авіакомпанія займається перевезеннями пасажирів, 25 авіакомпаній мають право виконувати міжнародні авіаперевезення, 13 здійснюють вантажні

перевезення.

17 аеропортів відкриті для міжнародних польотів. У 2001 році з аеропор­тів України відправлено 1,4 млн. пасажирів І 8,7 тис. тонн вантажів і пошти. На частку самого великого аеропорту України Бориспіль приходиться 43% перевезень, а регіональних аеропортів (Одеса, Львів, Сімферополь, Донецьк, Дніпропетровськ, Київ) - 42,9%, інших аеропортів - 14,7%.

У травні 2001 року на рівні європейських стандартів завершена реконст­рукція злітної смуги №1 Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль", Введена в експлуатацію нова злітно-посадочна смуга довжиною 4000 метри, що по своїх технічних характеристиках відповідає високим вимогам ІКАО і може приймати усі види повітряних судів без обмежень при будь-яких погод-них умовах. Продовжуються роботи з модернізації системи керування рухом у повітряному просторі України.

Урядом України в 2001 році прийнята Державна комплексна програма розвитку авіаційного транспорту України на період до 2010 року.

Продовжується реформування авіаційної галузі у таких напрямах:

• створення сильного конкурентоспроможного національного перевізника;

• створення на базі Державного міжнародного аеропорту Бориспіль могутнього вузлового аеропорту;

• передача в комунальну власність державних регіональних аеропортів;

• упровадження на державному рівні механізму лізингу повітряних судів І авіаційної техніки вітчизняними авіакомпаніями, створення Державного лізингового фонду;

• посилення контролю з боку держави за дотриманням безпеки польотів і авіаційної безпеки.

Морський і річковий транспорт

Україна має розвиту портову інфраструктуру: 19 морських портів, з них 3-у Дунайському, 12-у Чорноморському і 4 порти - в Азовському регіоні Із зага­льною перероблювальною спроможністю близько 130 млн. т вантажів у рік. Число причалів морських портів України складає 235 одн., довжина причаль­ного фронту - 38 км. Порти мають 2 млн. кв. м відкритих і 0,5 млн. кв. м за­критих складів, на виконання вантажно-розвантажувальних робіт зайнято 600 портових кранів і 1500 навантажувачів. У 2001 році морськими торговими пор­тами перероблено 89 млн. т вантажів.

У порту Південний завершено будівництво нафтового терміналу, який буде обслуговувати нафтопровід Одеса-Броди для транзиту каспійської нафти в Європу.

На внутрішніх водних шляхах України розташовано 10 річкових портів, що обладнані причалами загальною довжиною 11,5 км, 159 портальними кра­нами, 50 плавучими кранами. Загальна площа складів - 407, 6 тис. кв. м. Пере-роблювальна спроможність річкових портів більш ніж 7 млн. т вантажів у рік.

Довжина внутрішніх водних шляхів України складає 2370 км, з них з га­рантованими глибинами - 1040 км. Традиційними сферами перевезень річко­вого флоту України є три напрямки - Чорноморсько-Середземноморський, Дунайський, Дніпровський. Найбільша українська акціонерна судноплавна компанія "Укррічфлот" має 239 суден загальною вантажопідйомністю 426,5 тис. т. У системі Міністерства транспорту знаходяться шість судноремонтних заводів -Одеський "Україна", Ільїчівський, Азовський, Керченський, КилІйський, Ізма­їльський. Судноремонтні заводі - це 17 плавучих доків, 5500 погонних метрів причалів і пірсів, кількасот критих цехів загальною площею 300 тис. кв.м.

Прийнята і реалізується "Програма стабілізації і розвитку морського і річ­кового транспорту України до 2005 року". З метою відновлення флоту на 2002-2007 роки розроблений інвестиційний проект будівництва десяти морсь­ких суховантажних суден. Загальна вартість проекту складає 65 млн. дол. США. Подальший розвиток водяного транспорту спрямований на:

• створення конкурентоспроможного національного перевізника;

• повне відновлення судноплавства на Дунаї;

• реформування структури керування портами, судноремонтними заво дами, корпоратизацію судноремонтних заводів;

• удосконалення нормативно-правової бази.

Трубопровідний транспорт

Країни Західної та Центральної Європи є значними споживачами природ­них вуглеводнів, але власними ресурсами цих енергоносіїв забезпечені недос­татньо. Україна відіграє важливу роль у забезпеченні енергетичного ринку Європи нафтою та природним газом.

У той же час основні запаси природного газу та нафти зосереджені в Ро­сійській Федерації, країнах Каспійського регіону та Перської затоки. Сьогодні Україна стала важливим вузлом транзитних передач газу та нафти з Росії та Казахстану на європейський ринок.

Очікуване зростання обсягів споживання країнами Західної та Централь­ної Європи природних вуглеводнів, а також нерівномірність розміщення їх ресурсів робить Україну через зручне географічне розташування та наявність розвинутої мережі газо- та нафтопроводів своєрідним "енергетичним мостом" між країнами-експортерами та країн ами-споживачами промислово-розвинутої Європи. Сьогодні в Україні функціонують гарно оснащені підприємства з транспортування нафти і природного газу, їх видобування, включаючи роботи на шельфі Чорного та Азовського морів, 6 потужних нафтопереробних заводів, заводи з виготовлення широкого асортименту труб та обладнання для нафтога­зової промисловості, проектні та науково-дослідні інститути, спеціалізовані будівельні та сервісні організації.

За потужністю українська газотранспортна система посідає друге місце на континенті після російської. Система забезпечує подачу природного газу як внутрішнім споживачам, так і основний обсяг експортних постачань російсь­кого газу до інших європейських країн. За всю Історію експортних і транзит­них постачань природного газу, а це - понад півстоліття, не було жодного ви­падку їх зриву.

Україна є сьогодні не тільки газотранспортним, але і важливим нафтотран-спортним "вузлом" на Європейському континенті. Магістральні нафтопроводи забезпечують постачання нафти з Росії та Казахстану до нафтопереробних за­водів України і прокачування її на експорт до країн Центральної та Західної

Європи.

На цей час найбільш перспективним у світі по збільшенню видобутку на­фти та експортному потенціалу є Каспійський регіон. Одним з проектів транс­портування каспійської нафти до України і далі - до інших європейських країн - є проект створення Євро-Азійського нафтотранспортного коридору територією

країни.

Перший етап проекту знаходиться в завершальній стадії реалізації. У серп­ні 2001 року завершене будівництво лінійної частини нафтопроводу Одеса - Броди, значними темпами ведуться роботи зі спорудження нафтоперевалочно-го комплексу в порту "Південний" під Одесою, перша черга якого довершена наприкінці 2001 року. Конкурентоспроможність системи Одеса-Броди грунту­ється на забезпеченні збереження якості каспійської нафти на шляху до спо­живачів - нафтопереробних заводів країн Європи, а також на доволі привабли­вих економічних показниках, у першу чергу, зменшення загального тарифу на транспортування. Подальше розширення системи Одеса-Броди до польських міст Плоцьк та Гданськ забезпечить можливість транспортування нафти з ба­гатих ресурсами вуглеводнів країн каспійського регіону до споживачів у Польщі, Німеччині та інших країнах Північної та Західної Європи. Україна зацікавлена в реалізації взаємовигідних міжнародних проектів, пов'язаних з транзитом нафти та газу, забезпеченням надійності функціонування транзит­них систем та підвищенням безпеки постачання енергоносіїв до Європи. Укра­їна має давні традиції у сфері видобування та використання нафти і природно­го газу. Видобуток нафти розпочався тут ще в XVIII столітті і вже на початку XX століття досяг 2 млн. т на рік, а в 1974 році перевищив 14 млн. т. Промис­ловий видобуток природного газу бере свій початок з 1924 року, а в 70-х роках минулого століття він досяг максимального рівня - 68,7 млрд. м³. 3 території України почались і перші у світі експортні постачання природного газу, які почали здійснюватись до Польщі ще з 1944 року. З 1967 року український газ став експортуватися до Чехословаччини, пізніше - до Австрії. Транзит нафти територією України до Чехословаччини розпочався з 1962 р. Сьогодні частка нафти та газу в загальному балансі використання первинних енергоресурсів України становить 61%. Пріоритетним енергоресурсом є природний газ. част­ка якого в енергобалансі за останні роки складає 41 -43%.

Україна належить до країн із дефіцитом власних природних вуглеводне­вих ресурсів, задовольняючи потребу в газі за рахунок власного видобутку на 20-25%, у нафті - на 10-12%. У 1991 році споживання газу становило 118,1 млрд. м", І країна посідала 3 місце у світі за рівнем споживання газу, по-ступаючись тільки США і Росії. За останні 10 років використання природного газу в Україні зменшилось більш ніж на третину І у 2000 році воно склало 73,4 млрд. м³. Споживання нафти та нафтопродуктів в Україні за останні роки стабілізувалось на рівні 25-29 млн. т.

Питання для самоперевірки

1. З урахуванням впливу яких чинників "ЕЗТ" розробляє рекомендації ра­
ціональної організації виробництва?

2. Які технічні характеристики оснащення залізничних колій найбільш
суттєво впливають на економічні показники роботи ЗТ?

3. На що спрямована стратегія розвитку ЗТ?

4. Зробіть перелік особливостей роботи ЗТ як галузі матеріального вироб-

ництва.'

ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ЗАЛІЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ

1. Сутність та основні принципи управління на залізничному транспорті

До основних принципів управління на залізничному транспорті відно­сяться:

- системність (комплексний підхід, який виражається в єдності державно­го та господарського керівництва, поєднанні галузевого управління з територі­альним, суспільних інтересів з колективними та особистими);

- багатомірність та ієрархічність (розподіл функцій управління по горизон­талі та вертикалі з безперечним дотриманням вимог централізму та єдинона­чальності);

- цілеспрямованість (плановість управління на всіх ділянках роботи).

Питання для самоперевірки

1. Які основні принципи управління на ЗТ Вам відомі?

2. Розкрийте сутність принципів управління?

2. Структура органів управління на залізничному транспорті

Міністерство транспорту та зав'язку України

Міністерство транспорту та зв'язку України (Мінтранс України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і ко­ординується Кабінетом Міністрів України.

Мінтранс України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики в галузі транспорту і дорожнього господарства, у сфері використання повітряно­го простору України та навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства.

Основними завданнями Мінтрансу України є:

- державне управління транспортним комплексом і дорожнім господарст­вом України;

- організація безпечної роботи транспортного комплексу і дорожнього го­сподарства України;

- забезпечення реалізації державної політики щодо становлення та розвит­ку транспортного комплексу і дорожнього господарства України, національної
мережі міжнародних транспортних коридорів для своєчасного, повного та якіс­ного задоволення потреб населення і суспільного виробництва в перевезеннях
усіма видами транспорту;

- забезпечення взаємодії та координації роботи автомобільного, авіацій­ного, залізничного, морського і річкового транспорту, дорожнього господарст­ва, здійснення заходів щодо розвитку єдиної транспортної системи України.

Таблиця І Дані про обсяги робіт, що виконані підприємствами Мінтрансзв'язку за 2004 р.

Найменування показників	Січень-грудень 2003 р.	Січень-грудень, 2004 р.	2004 р. до 2003 р.,%
Перевезено вантажів - всього, млн. т, у т. ч.	566,2	594,3	105,0
Залізничний	445,5	462,4	103,8
Морський і річковий	6,62	7,5	113,3
Автомобільний	114,1	124,4	109,0
Вантажообіг усього, млрд. ткм	244,7	256,9	105,0
Залізничний	225,3		103,9
Морський і річковий	7,69	7,59	99,0
Автомобільний	11,72	15,295	130,5
Перевезено пасажирів - всього, млн. чол., у т. ч.	3831,3	4242,8	110,7
Залізничний	536,3	518,2	96,6
Морський і річковий	4,1	4,3	104,9
Автомобільний	3290,9	3720,3	113,0
Авіаційний	2,6	3,07	118,1
Пасажирообіг - всього, млрд. пас.-км, у т.ч.	92,9	99,3	106,9
Залізничний	52,6	51,7	98,3
Морський і річковий	0,05426	0,06297	116,0
Автомобільний	40,21	47,5	118,1
Авіаційний	3,63	4,92	135,5

Мінтрансзв'язку України відповідно до покладених на нього завдань:

- здійснює державне управління автомобільним, авіаційним, залізничним,морським і річковим транспортом, а також дорожнім господарством;

- здійснює координацію роботи підприємств, установ та організацій авто­
мобільного, авіаційного, залізничного, морського І річкового транспорту, дорожнього господарства, їх об'єднань, що належать до сфери управління МІн-трансу України (далі - підприємства галузі);

- вживає заходів щодо розвитку єдиної транспортної системи України,
створення І функціонування національної мережі міжнародних транспортних
коридорів та інфраструктури транспортного комплексу і дорожнього госпо­дарства України;

- здійснює заходи щодо реалізації єдиної державної економічної, тариф­ної, інвестиційної, науково-технічної, кадрової та соціальної політики у галузі
транспорту і дорожнього господарства;

- здійснює нагляд за додержанням підприємствами, установами та органі­заціями усіх форм власності (крім Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету всправах охорони державного кордону України, Управління державної охорониУкраїни, а також підприємств, установ, організацій, що належать до сфери їх управління) вимог нормативно-правових актів щодо безпеки польотів, судно­плавства, руху відповідно на авіаційному, морському і річковому, залізнично­му та автомобільному транспорті;

- бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України, Державного бюджету України, Програми ді­яльності Кабінету Міністрів України;

- організовує в межах асигнувань, передбачених у Державному бюджетіУкраїни, розроблення та проведення експертизи проектів державних програм розвитку транспортного комплексу І дорожнього господарства України;

- забезпечує в межах своєї компетенції захист прав громадян під час їх транспортного обслуговування;

- сприяє розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, погоджує з відповідними органами інших держав квоти міжнародних перевезень пасажирів і вантажів;

- за дорученням Кабінету Міністрів України з питань, що належати до ком­петенції Мінтрансу України, бере участь у роботі міжнародних організацій;

- бере участь в підготовці міжнародних договорів України, готує пропо­зиції щодо укладення, денонсації таких договорів, у межах своєї компетенції укладає міжнародні договори України, забезпечує виконання зобов'язань, взя­тих Україною за міжнародними договорами з питань функціонування транс­портного комплексу І дорожнього господарства;

- вживає заходів щодо реалізації галузевого співробітництва України зЄвропейським Союзом, у межах своїх повноважень забезпечує виконання Українською стороною зобов'язань за Угодою про партнерство та співробіт­ництво між Україною та Європейським Союзом, адаптацію законодавстваУкраїни з питань функціонування транспортного комплексу і дорожнього гос­подарства до законодавства Європейського Союзу, здійснює інші заходи щодоінтеграції України до Європейського Союзу;

- організовує й в установленому порядку контролює роботу, пов'язану із забезпеченням безпеки руху транспортних засобів;

- забезпечує у випадках, передбачених законодавством, ліцензування окремих видів підприємницької діяльності;

- затверджує галузеві стандарти, у межах повноважень, визначених зако­нодавством, організовує, координує та контролює здійснення сертифікації в галузі;

- вживає заходів щодо зменшення шкідливого впливу функціонування транспорту на довкілля та забезпечує екологічну безпеку на транспорті;

- виступає в установленому порядку державним замовником наукових комплексних досліджень з економічних, технологічних, організаційних, еколо­гічних проблем розвитку транспортного комплексу і дорожнього господарства України;

- організовує розроблення проектів нормативно-правових актів з питань функціонування та безпечної роботи транспортного комплексу і дорожнього господарства України;

- здійснює в межах своїх повноважень правове регулювання перевезенняпасажирів, вантажів, багажу І пошти, безпеки руху транспортних засобів, охо­рони праці та пожежної безпеки;

- здійснює функції компетентного державного органу з перевезення не­безпечних вантажів залізничним, автомобільним, повітряним, морським і річ­ковим транспортами, великовагових і негабаритних вантажів автомобільним
транспортом;

- здійснює координацію та методичне забезпечення реалізації заходів під­готовки єдиної транспортної системи України до сталого її функціонування, а також планування транспортних перевезень;

- здійснює управління єдиною транспортною системою України в особ­ливий період;

- здійснює в межах своїх повноважень контроль за станом профілактики і попередженням правопорушень, додержанням законодавства України підпри­ємствами галузі та виконанням міжнародних договорів;

- організовує в межах своїх повноважень роботу підприємств галузі під час ліквідації наслідків стихійного лиха та Інших надзвичайних ситуацій;

- бере участь у розслідуванні причин аварій і катастроф на транспорті в межах своєї компетенції та в порядку, визначеному законодавством, проводи­ти службові розслідування;

- забезпечує реалізацію державної політики стосовно державної таємниці,контроль за її збереженням у центральному апараті Міністерства, на підприєм­ствах, що належать до сфери його управління;

- виконує Інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

Мінтрансзв'язку України має право:

• залучати спеціалістів центральних І місцевих органів виконавчої влади,підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) длярозгляду питань, що належать до його компетенції;

• представляти Кабінет Міністрів України за Його дорученням у міжнаро­дних організаціях та під час укладення міжнародних договорів України;

• одержувати в установленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів Автономної Республіки Крим,органів місцевого самоврядування інформацію, документи та матеріали, необ­хідні для виконання покладених на нього завдань;

• скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до йо­го компетенції.

Мінтрансзв'язку України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, а також з відповідними органами іноземних держав.

Мінтрансзв'язку України в межах своїх повноважень на основі та на ви­конання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх вико­нання.

Мінтрансзв'язку України у разі потреби видає разом з іншими централь­ними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти.

Нормативно-правові акти Мінтрансзв'язку України підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку.

У випадках, передбачених законодавством, рішення Мінтрансзв'язку України є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, уста­новами й організаціями всіх форм власності та громадянами.

Державна адміністрація залізничного транспорту України

Управління залізничним транспортом загального користування здійснює Державна адміністрація залізничного транспорту України - Укрзалізниця, яка була створена 14 грудня 1991 р. До сфери управління Укрзалізниці входять шість залізниць, які здійснюють перевезення пасажирів і вантажів; Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська, а також інші об'єднання, підприємства, установи й організації залізничного транспорту за переліком, визначеним Мінтрансзв'язку.

Державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця) є орга­ном управління залізничним транспортом загального користування, підвідом- сприяє:

- забезпеченню потреб залізничного транспорту в матеріально-технічних

та паливно-енергетичних ресурсах;

- формуванню ринку транспортних і транспортно-експедиційних послуг,утворенню нових організаційних структур усіх форм власності на залізнично­му транспорті;

- наданню державної підтримки розвитку залізничного транспорту з ме­
тою забезпечення його сталої роботи;

-здійснює функції з управління майном, що перебуває у загальнодержав­ній власності та закріплене за підприємствами, у частині:

- затвердження статутів (положень) підприємств, контролю дотримання та прийняття рішень у зв'язку з порушенням їх вимог;

- укладення і розірвання контрактів з керівниками підприємств (крім на­
чальників залізниць);

- здійснення контролю за ефективністю використання і збереженням за­
кріпленого за підприємствами державного майна;

- підготовки разом з місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування пропозицій Мінтрансу щодо розмежуван­ня державного майна між загальнодержавною, республіканською (Автономної
Республіки Крим) і комунальною власністю;

- участі у підготовці міжнародних договорів України з питань загальнодер­жавної власності;

- розробляє та погоджує в установленому порядку умови перевезень екс­портних, імпортних і транзитних вантажів;

- розробляє плани перевезення вантажів залізничним транспортом у пря­мому, змішаному та міжнародному сполученні, представляє інтереси залізниць під час погодження цих планів у відповідних органах;

- здійснює реалізацію єдиної Інвестиційної політики, координує плану­вання розвитку залізниць та підприємств;

- забезпечує розвиток ремонтної бази залізничного транспорту, розроб­лення і впровадження в практику сучасних засобів автоматики, телемеханіки,зв'язку, енергетики, обчислювальної техніки;

- уживає заходів для забезпечення безпеки руху поїздів, розслідує причи­ни аварій, розробляє норми безпеки руху відповідно до вимог міжнародних стандартів і законодавства України;

- організує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфіка­ції кадрів;

- представляє інтереси залізничного транспорту України у міжнародних

організаціях і спілках залізничників;

- бере участь в підготовці міжнародних угод щодо забезпечення потреб залізничного транспорту України у матеріально-технічних і паливно-енергетичних ресурсах, а також у підготовці та проведенні міжнародних нарад, кон­ференцій, інших форумів з питань, пов'язаних з діяльністю залізниць;

- здійснює заходи, спрямовані на створення безпечних умов праці, соціа­льний захист працівників залізничного транспорту, впровадження єдиної сис­теми оплати їхньої праці, поліпшення житлових і культурно-побутових умов;

- формує галузеві програми наукових, проектних і проектно-конструк­
торських розробок, координує їх виконання, сприяє впровадженню в практику досягнень науки і техніки, нових технологій та передового досвіду;

- приймає у встановленому порядку рішення про закріплення транспорт­них засобів та їх передачу однією залізницею або підприємством іншим заліз­ницям та підприємствам, що належать до сфери управління Укрзалізниці;

- розробляє та здійснює заходи, спрямовані на зменшення шкідливого
впливу залізничного транспорту на навколишнє природне середовище, контролює
додержання вимог національних і міжнародних документів з цих питань;

Дата добавления: 2014-12-07