Нормування праці

Правильна організація праці на підприємстві вимагає від підприємця знати, яка кількість праці необхідна для виконання тієї чи іншої роботи. Або, інакше кажучи, необхідно встановити міру праці кожного робітника, а більш конкретно - норму праці.

Нормування праці - це вид діяльності з управління виробництвом, метою якої є визначення необхідних витрат і результатів праці, а також встановлення необхідних співвідношень між чисельністю робітників різних категорій, кількістю одиниць обладнання та обсягом роботи, що необхідно виконати.

Нормування праці - багатоаспектна діяльність. Вона містить у собі:

- вивчення передових методів праці;

- аналіз виробничого процесу, розподіл його на елементи;

- проектування складу, регламенту й послідовності виконання технологічного й трудового процесів;

- наукове обґрунтування можливих варіантів роботи, що нормується;

- визначення розміру норм праці, розрахунок норм та їх впровадження у виробництво;

- вибір оптимального варіанту технології, прийомів і методів праці, систем обслуговування робочих місць, режимів праці і відпочинку.

Норми праці розробляються як для окремих операцій (операційні норми), так і для комплексів робіт (укрупнені або комплексні норми). Визначається також повний норматив трудомісткості, тобто сукупність витрат усіх категорій виробничого персоналу підприємства, що зайнятий безпосередньо у технологічних процесах (технологічна трудомісткість), у процесах обслуговування (трудомісткість обслуговування виробництва), у процесі управління (трудомісткість управління).

Норми праці використовуються для:

- визначення планової трудомісткості виготовлення окремих деталей, вузлів і виробів в цілому, розрахунку потрібної чисельності працівників як за фахом, так і кваліфікацією, оцінки результатів праці, встановлення фондів заробітної плати та матеріального стимулювання;

- обґрунтування плану підвищення продуктивності праці;

- розрахунку виробничих програм окремих підрозділів підприємства;

- визначення кількості необхідного обладнання;

- оцінки організаційного рівня робочих місць і розробки оптимальних варіантів їх організації та обслуговування.

Використовуються і інші норми: норми виробітку, обслуговування, чисельності, керованості.

Існують певні методи нормування праці.

Аналітичний метод використовується у наступному порядку. Спочатку операція, що нормується, розділяється на складові елементи. Потім з’ясовуються всі фактори, що впливають на виконання кожного елемента операції (технічні, організаційні, економічні та соціальні). В подальшому проектується раціональний склад операції та послідовність виконання її елементів з врахуванням найкращого сполучення чинників, що впливають на термін її виконання Після цього розраховуються витрати часу на кожен запроектований елемент і визначається норма часу на операцію в цілому. Одночасно розробляються організаційно-технічні заходи, що забезпечують впровадження запроектованого технологічного процесу та встановленої норми.

Досвідно-експериментальний метод спирається на фотографію робочого дня, під час якої з’ясовуються втрати робочого часу та розробляються заходи щодо їх ліквідації.

Метод нормування праці шляхом побудови балансів витрат робочого часу передбачає проведення аналізу фактичного балансу робочого часу і проектування на його підставі змісту й витрат часу по кожному виду робіт з врахуванням реалізації заходів, що направлені на удосконалення трудового процесу.

Для працівників, що обслуговують виробництво, доцільно встановлювати норми обслуговування (напр., для працівників ОЦ, табельщиків, касирів тощо).

Норми праці підлягають обов’язковій заміні новими, більш прогресивними по мірі впровадження організаційно - технічних заходів, що забезпечують суттєве зростання продуктивності праці.

Норми праці змінюються адміністрацією підприємства за узгодженням з трудовим колективом, виробничими групами (підрозділами), окремими працівниками. Нав’язувати норми у наказному порядку неприпустимо. Програма перегляду норм праці може бути включена до спільної угоди адміністрації та трудового колективу - колективний договір. Про зміну норм необхідно сповіщати заздалегідь.

Вся робота з нормування праці здійснюється спеціалістами та окремими підрозділами, що створюються в структурі підприємства. Нормування праці - дуже клопітна справа, до того ж вельми коштовна. Підприємець, менеджер повинні ясно уявляти, потрібна чи ні ця діяльність, а якщо потрібна, то як її виконати з найменшими витратами.

Робота з нормування праці може виконуватися децентралізовано, тобто безпосередньо у підрозділах, що дозволяє враховувати конкретні умови праці, більш повно виявляти резерви зниження трудомісткості, залучати до цієї роботи виконавців, та централізовано, коли норми розробляють функціональні відділи підприємства.

Сучасному підприємцю слід знати, що нормування не у усіх випадках є кращим засобом організації праці. По справжньому зацікавлений, соціально й організаційно вільний працівник–колега може зробити більше, краще й швидше будь-якого відмінно «упакованого» в норми «трудяги».

Дата добавления: 2014-12-07