Механічний, або ручний метод видалення зубного каменю

МІСЦЕВЕ ЛІКУВАННЯ ПАРОДОНТИТУ

ЕТАПИ ЛІКУВАННЯ ПАРОДОНТИТУ.

План лікування хворого хронічним генералізованим пародонтитом. Необхідно дотримувати правильну послідовність різних етапів лікування в кожного конкретного хворого та встановити індивідуальний план лікування для кожного хворого.

1 відвідування: визначення індексів, навчання гігієні порожнини рота та контрольоване чищення зубів, напрямок на ортопантомографію, аналізи, на консультації до інших фахівців, складання індивідуального плану лікування хворого.

2,3,4,5 відвідування: видалення м'якого зубного нальоту та над’ясеневого зубного каменю, протизапальна терапія (пародонтальні пов'язки, фізіотерапевтичне лікування).

6,7,8,9 відвідування: усунення пародонтальної кишені різними методами (кюретаж, відкритий кюретаж, клаптева операція).

10-14 відвідування: усунення травматичної оклюзії виборче пришліфовування зубів.

15-18 відвідування: усунення рухливості зубів – шинування зубів (тимчасове, напівпостійне, постійне).

Пацієнт направляється на ортодонтичне лікування при аномаліях прикусу, аномаліях положення окремих зубів, зсуві зубів).

Пацієнт направляється на ортопедичне лікування для відновлення цілості зубних рядів і функції всієї зубощелепної системи - раціональне протезування.

Мікрофлора зубної бляшки - головний етіологічний фактор запальних захворювань пародонта. У лікуванні будь-якого захворювання головне - усунути причину захворювання. При хронічному генералізованому пародонтиті причиною захворювання є зубні відкладення. Перший етап лікування - видалення зубних відкладень (м'якого зубного нальоту, зубного каменю), тобто проводиться професійна гігієна порожнини рота. Спочатку видаляють над’ясеневий зубний камінь для усунення патогенного потенціалу мікрофлори зубної бляшки, що покриває зубний камінь.

Методи видалення зубного каменю:

- механічний, або ручний;

- хімічний,

- фізичний (ультразвуковий).

Зубний камінь видаляють за допомогою спеціальних інструментів (гачків, екскаваторів, доліт, рашпілів, кюреток). Розмаїтість інструментів та їхніх частин дає можливість видалити зубний камінь із всіх поверхонь зуба. Робочі частини інструментів повинні бути гострими та відповідати кривизні поверхонь кореня зуба. Інструмент тримають у руці в положенні писального пера. Робоча рука лікаря фіксується на нижній щелепі хворого. Якщо зуби рухливі, то їх необхідно фіксувати лівою рукою лікаря, протидіючи напрямку сили тиску інструмента.

Послідовність видалення над’ясеневого зубного каменю.

Видалення зубного каменю починають із вестибулярної поверхні зуба, потім видаляють із апроксимальных поверхонь, а в останню чергу - з оральної поверхні зуба. Робочу частину інструмента для видалення зубного каменю вводять у зубоясеневу борозну або пародонтальну кишеню, підводять під зубний камінь та важилеподібними рухами сколюють його. Видалення зубного каменю чергують із антисептичною обробкою міжзубних проміжків 3% розчином перекису водню, що сприяє вимиванню часток вилученого зубного каменю з міжзубних проміжків і зупинці кровотечі зі збуджених ясен. Після видалення зубного каменю необхідно провести полірування твердих тканин зуба за допомогою гумових чашечок, полірів, щіточок, використовуючи абразивні полірувальні пасти. Правильно проведена професійна гігієна порожнини рота повинна створити ефект "сонячного зайчика" у кожному обробленому зубі, тобто ідеально гладку й блискучу поверхню зуба. Після полірування поверхні коронки, шийки та кореня зуба покривають фторлаком для ремінералізації твердих тканин зуба. Видалення зубного каменю варто проводити з обережністю, не травмуючи слизову оболонку ясен, дно і стінки пародонтальної кишені. Видалення зубного каменю ручним методом - це хвороблива маніпуляція, особливо у молодих пацієнтів. Тому видалення зубного каменю варто проводити під знеболюванням, краще під аплікаційною анестезією 10 % аерозолем лідокаїну або використовуючи 15 % ксилонор-спрей. Не виключене проведення інфільтраційної та провідникової анестезії.

Хімічний метод видалення зубних відкладень:

1)використовуються кислоти (молочну, лимонну 18-20 % концентрацій). Кислоти викликають демінералізацію зубного каменю. У цей час використовують спеціальні склади, що містять кислоти, для видалення щільно фіксованого на зубах зубного каменю, особливо на рухливих зубах.

2)використовуються протеолітичні ферменти (трипсин, хімотрипсин, іммобілізовані протеолітичні ферменти: стоматозим, іммозимаза). Методика застосування: вміст 1 флакона розчиняють в 10 мл фізіологічного розчину, змочують ватний тампон і проводять аплікацію препарату на маргінальні ясна протягом 10 хвилин. Протеолітичні ферменти розчиняють органічну матрицю зубної бляшки та зубного каменю, тому зубний камінь розм'якшується і його видалення полегшується.

Дата добавления: 2014-12-07