Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема 2. Будова та технологічне планування товарних складів




Читайте также:
  1. IV Планування робочого місця.
  2. IV. Планування чисельності працівників і їхнього тарифно-кваліфікаційного складу.
  3. Автомобільна техніка, як засіб мобільності військ. Загальна будова автомобіля
  4. Анатомічна будова деревини
  5. Антикризове індикативне планування
  6. Базис і надбудова та їх діалектичний зв'язок.
  7. Бар'єри стратегічного планування.
  8. БІЛКИ. ЇХНЯ БУДОВА
  9. Будова атома
  10. Будова вимірювача шуму і вібрації ІШВ-1.
  11. Будова голови та обличчя
  12. БУДОВА ЕЛЕКТРОННИХ ОБОЛОНОК

В даній темі необхідно дослідити поняття складу, складської мережі, складського господарства. Визначити роль та функції складів в процесі товаропросування.

Охарактеризувати, за якими ознаками класифікуються склади, дослідити процес обґрунтування розміщення товарних складів, визначити основні вимоги до будови та улаштування складських будівель, охарактеризувати основні конструктивні елементи складської будівлі.

Розглянути закриті склади як основний вид будівлі складу. Визначити види складських приміщень, їх взаємозв’язок і технологічне планування. Дослідити улаштування й планування загальнотоварних та спеціальних складів, охарактеризувати основні види обладнання, що використовується на складах оптових підприємств.

Ознайомитися з основами проектування загальнотоварних і спеціальних складів, з методикою розрахунку потреби в складській площі та ємності, показниками ефективності використання складів.

Методичні рекомендації ЩОдо вивчення теми

Для безперебійного і ефективного функціонування сфери товарного обігу необхідно мати розвинуту складську мережу, яка є важливою складовою інфраструктури товарного ринку

Склад товарний – це відокремлене чи спеціально обладнане приміщення (будівля), призначене для здійснення складських операцій – приймання, зберігання, сортування, підготовки до продажу, комплектування партій товарів і відпускання їх споживачам.

Сукупність складів становить складську мережу, а з урахуванням обладнання та інвентарю – складське господарство.

Функціями складів є:

- отримання товарів від постачальників і контроль за виконанням договорів поставки;

- зберігання товарних запасів;

- накопичення товарних запасів та перетворення товарного асортименту до вимог роздрібної торговельної мережі

- безперебійність постачання роздрібної торговельної мережі товарами;

- контроль якості товарів;

- переробка, фасування та пакування товарів;

- виробництво продукції (на деяких складах виконуються операції виробничого характеру, наприклад, заморожування плодів та овочів, засолення овочів тощо).

Товарні склади, як правило, не виконують функції купівлі-продажу, а здійснюють організаційне та технічне обслуговування товароруху. Хоча в окремих випадках (склади комерційних структур) можуть виконуватись і функції купівлі-продажу. Склади в цьому випадку виступають в якості торговельних баз.

Класифікація складів.

1. За характером виконуваних функцій: підсортувально-розподільні (розподільні); транзитно-перевалочні; нагромаджувальні (накопичувальні); консигнаційні; дрібнооптові склади-магазини; склади гарантійного зберігання; склади-готелі; митні ліцензійні склади.



2. За товарною спеціалізацією: універсальні; спеціалізовані; вузькоспеціалізовані; комбіновані; неспеціалізовані; змішаного асортименту.

3. За умовами зберігання товарів та особливостями технічного спорядження: загально товарні та спеціальні.

4. За місцем розташування в процесі товароруху: склади в районі виробництва; склади в районі споживання.

5. За розміром корисної складської площі: малі (до 5 тис. кв. м); середні (6-10 тис. кв. м); великі (понад 11 тис. кв. м).

6. За температурним режимом або утепленістю: неутеплені; утеплені (опалюванні, неопалюванні); охолоджувані.

7. За особливостями технічної конструкції: закриті; напівзакриті; відкриті; збірно-розбірні; надувні.

8. За організаційними формами управління: індивідуального користування; спільного користування; загального користування.

9. За рівнем механізації технологічних процесів: немеханізовані; механізовані; комплексно-механізовані;автоматизовані; автоматичні.

10. За поверховістю: одноповерхові; багатоповерхові.

11. За наявністю транспортних умов: прирейкові; пристанські; портові; не прирейкові (внутрішньоміські).

12. За формою власності: державні; приватні; спільні; іноземні.

Вибір місця дислокації складу здійснюється у три етапи. Спочатку визначається регіон розташування, потім конкретне місце в межах обраного регіону, після чого вирішуються питання облаштування складу на конкретній ділянці.

Обираючи регіон, необхідно враховувати такі чинники: близькість до ринків збуту та джерел постачання, відстань до об’єктів транспортної інфраструктури, рівень конкуренції, дефіцит чи надлишок трудових ресурсів, необхідних для роботи на складі, рівень зарплат у регіоні. Важливо також з’ясувати, чи є в регіоні земельні ділянки, придатні для розміщення складів необхідної потужності, яка вартість землі та процедура її отримання, оцінити стан систем комунікацій, екологічні вимоги, правові обмеження.

Розташування складських приміщень на ділянці залежить від рельєфу, параметрів складу (площа, необхідна висота тощо), особливостей розміщення інженерних комунікацій (водопроводу, каналізації, опалювальних систем), типів транспортних засобів, розвиненості під’їзних шляхів, передбачуваної інтенсивності вантажопотоків.

Сам процес прийняття рішення про розміщення товарного складу можна поділити на такі етапи:

- вибір типів, кількості та потужності складів;

- раціональна дислокація складів на певній території;

- визначення номенклатури продукції, що зберігається та обробляється на складах;

- проектування та планування складів;

- вибір системи вантажопереробки та технологічного обладнання;

- добір персоналу, уточнення логістичних функцій складів та перспектив їх розширення.

Деталізація кожного з цих етапів безпосередньо залежить від потреб окремого підприємства, специфіки і масштабів його діяльності, характеристик товару тощо.

Облаштування складів повинно забезпечити:

- повне кількісне та якісне збереження матеріальних цінностей;

- належний режим зберігання товарно-матеріальних цінностей;

- раціональну організацію виконання складських операцій;

- ефективну роботу складу;

- належні умови праці персоналу.

Облаштування складів залежить від таких факторів:

- конструктивних особливостей складських споруд;

- обсягу та структури товарообігу та товарних запасів;

- фізико-хімічних властивостей товарів;

- технології складських операцій, яка визначає структуру площ, їх компонування, особливості конструкційних елементів.

При проектуванні та будівництві складів необхідно враховувати такі основні вимоги: ефективне використання площі та ємності складу; відповідність конструкції та планування складських приміщень встановленій технологічній схемі переробки вантажів; створення умов для вільного переміщення транспортних засобів та засобів механізації; забезпечення зручності експлуатації складів та виконання робіт за будь-яких погодних умов; дотримання вимог щодо умов охорони праці, техніки безпеки, протипожежної безпеки; можливості розширення складів у перспективі.

Вимоги, що пред’являються до складів, можна умовно поділити на такі групи:

- технологічні вимоги визначають відповідність площі та ємності складських приміщень характеру, особливостям, змісту та обсягу складських операцій;

- економічні вимоги визначають вартість будівництва складів та витрати на їх експлуатацію;

- санітарно-гігієнічні вимоги визначають відповідні умови зберігання товарів та праці складських працівників;

-протипожежні та загальнотехнічні вимоги – визначають вимоги до конструкції будівлі складу та його приміщень, до освітлення, опалення, вентиляції, пожежної безпеки тощо;

- естетичні вимоги визначають зовнішній та внутрішній вид складських споруд.

Найбільш ефективне з точки зору капітальних витрат на будівництво та експлуатацію є будівництво одноповерхових складів прямокутної форми з співвідношенням сторін 2:1 та 3:1.

Основними конструктивними елементами складських споруд є фундамент, стіни, опорні колони, перекриття, підлога, покрівля, рампи, дашок, звиси (піддашшя), вікна, двері.

За конструктивним улаштуванням фундаменти поділяються на стрічкові, стовпчасті та суцільні. Вони повинні бути міцними, стійкими до перевертання та економічними.

За конструкцією стіни поділяють на суцільні та каркасні. У випадку каркасних стін несучими елементами є колони, між якими споруджуються стіни з легким заповненням чи встановлюється сітка. Відстань між основними поперечними колонами має назву крок колон, а між подовжніми – проліт. Сукупність подовжніх та поперечних колон має назву – сітка колон. В одноповерхових складах крок колон складає 6 та 12 м; проліт – 12, 18, 24 м. В багатоповерхових складах використовується більш густа сітка колон. Висота складів може бути від 6 до 32 м.

Рампами називають платформи, які примикають до складів і спрощують проведення вантажно-розвантажувальних робіт. Висота рампи з боку залізничної колії дорівнює 1,1-1,2 м від рівня головки рейки, а з боку автомобільного заїзду – 0,9 м. Ширина рампи може бути від 1,2 до 6,0 м. Для забезпечення можливості заїзду вантажних візків на рампу споруджують спеціальні нахили, які мають назву – пандуси.

Підлоги в складах бувають асфальтові, асфальтобетонні, плиточні та дерев’яні. Підлога має бути рівною, гладкою, міцною, стійкою до стирання та механічних ударів, не руйнуватись від дії хімічних речовин.

Перекриття бувають міжповерхові та верхнє. Міжповерхові перекриття повинні бути міцними, легкими, недорогими, відповідати необхідному ступеню вогнетривкості будівлі.

Верхнє перекриття має відповідати вимогам пожежної безпеки, бути довговічним, економічним у будівництві та експлуатації. Воно буває утепленим і холодним. Покрівля захищає приміщення від різних атмосферних проявів. Покрівля виготовляється з міцних та стійких до атмосферних проявів матеріалів – дерева, шиферу, толі, металочерепиці, металу тощо.

Звиси (піддашшя) – це продовження даху, що споруджується в одноповерхових складських будівлях. Дашок – спеціальне спорудження над рампою в багатоповерхових і висотних складах. Звиси і дашки з боку залізничної рампи повинні бути суцільними вздовж усього складу та перекривати половину даху вагону. З боку автомобільної рампи звиси та дашки можуть установлюватись лише над дверними прорізами. Вони повинні перекривати рампу та кузов автомобіля, що дозволяє здійснювати вантажно-розвантажувальні роботи в будь-яку погоду.

Склади мають зовнішні та внутрішні двері, які за способом відкривання бувають стулчасті і розсувні. Розміри дверей визначаються залежно від габаритів товарів і виду транспортних засобів, які використовуються на складі. Висота дверей має перевищувати габарити транспорту з вантажем на менше ніж на 0,2 м, а ширина – не менше ніж 0,6 м. Зазвичай, висота дверей становить не менше ніж 2,5 м, а ширина не менше ніж 2,4 м. Кількість дверей на складі визначається технологічним процесом та вантажооборотом складу, але повинна бути мінімальною.

Розміщення і розміри вікон мають забезпечувати потрібне природне освітлення приміщення та вентиляцію. Як правило, вікна розміщуються вище за стелажі.

Розміщення окремих приміщень, їх взаємозв’язок, розташування в них торгово-технологічного обладнання звичайно називають плануванням складу.

Раціональна організація технологічних процесів на складах пред’являє певні вимоги до планування приміщень. Залежно від призначення всі складські приміщення поділяються на 4 групи: оперативні, допоміжні, підсобно-технічні та адміністративно-побутові.

Оперативні приміщення (складська площа) призначені для виконання основних технологічних операцій. До них відносять камери для розміщення, укладання і зберігання товарів; експедиції для приймання та відпуску товарів; сортувальні, комплектувальні, диспетчерська, автомобільні та залізничні платформи (рампи).

До допоміжних приміщень відносять приміщення для зберігання порожньої тари, піддонів, контейнерів, тароремонтні майстерні, лабораторії тощо.

Підсобно-технічні приміщення призначені для господарського та експлуатаційного обслуговування складської будівлі. До таких приміщень відносяться – машинні відділення, вентиляційні камери, котельні, зарядні станції, приміщення для механізмів та транспортних засобів.

Адміністративно-побутові приміщення включають конторські приміщення, приміщення для відпочинку персоналу, санвузли, душеві тощо.

Відповідно, загальна площа складу дорівнює:

Пзаг. = Пскл. + Пдоп .+ Ппід. + Падм.

У свою чергу, оперативна (складська) площа поділяється на зони, в яких здійснюються відповідні технологічні операції:

- вантажна (корисна, площа для зберігання) (Пкор.) – це площа, зайнята під стелажами, піддонами, контейнерами, іншим складським устаткуванням, призначеним для зберігання товарів, а також площа, що зайнята проходами та проїздами. Вони поділяються на основні(транспортні), другорядні (бокові) та пожежні (запасні). Розміри основних проходів та проїздів у складських приміщеннях визначаються залежно від габаритів товарів, які зберігаються, і використовуваних механізмів. Ширина основних проходів залежно від цього коливається від 3,0-3,6 м, другорядних – від 0,8 до 1,2 м. Центральні транспортні проходи розташовуються за основними напрямами вантажних потоків, об’єднуючи протилежні входи, вантажно-розвантажувальні майданчики, залізничні та автомобільні рампи;

- приймання (Ппр.) – це приміщення, в яких перевіряються кількість та якість товарів, що надходить на склад. Тут розташовують робочі місця матеріально-відповідальних осіб, розміщуються відповідне обладнання й прилади;

- для підготовки товарів до продажу (Пп.п.) – це приміщення чи площі, де здійснюється підсортування, фасування, доробка товарів.

- експедиційна зона (Пексп.) – це площі, які призначаються для приймання, відпуску товарів, комплектування партій і маршрутів. Вони розташовуються в центральній частині будівлі з боку автомобільної та залізничної рампи й об’єднуються вантажними коридорами.

Таким чином складська площа складу дорівнює:

Пскл. = Пкор. + Ппр. + Пп.п. + Пексп.

 
 

Розміщення складських приміщень (складських зон), їх внутрішнє планування та взаємозв’язок визначається технологічною схемою роботи складу в залежності від характеру руху товару та їх складської обробки (рис. 1).

       
   
 

Рис. 1. Принципова схема складу торговельного підприємства

 

Специфічні фізико-хімічні властивості деяких товарів і відповідний режим їх зберігання обумовлюють особливості конструктивних рішень та планування складських будівель і споруд, призначених для їх зберігання і технологічної обробки. До спеціальних складів відносять холодильники, плодоовочесховища, сховища для олії, солі, склади лісових і будівельних матеріалів.

Склади обладнуються санітарними та загальнотехнічними устроями, до яких відносяться:

- опалення (водяне, парове, автономне, центральне);

- освітлення (природне, штучне, загальне, автономне);

- вентиляція (природна та механічна, витяжна, приточна, приточно-витяжна);

- водопостачання та каналізація (автономні, централізовані);

- протипожежне обладнання для попередження пожару (пожежна сигналізація) та ліквідації пожару (вогнегасники, ємності з водою та піском).

Для виконування складських операцій склади повинні мати технологічне обладнання, яке розподіляється на такі види:

§ для зберігання тарно-штучних товарів – стелажі, піддони;

§ для зберігання навалочних і насипних товарів – бункери, засіки, щити для загородження штабелів тощо;

§ для зберігання наливних товарів – резервуари, бочки та барабани.

До обладнання, що використовується в процесі упакування, фасування, підсортування, відносяться: ваги різних типів, пересувні столи, випробувальні стенди, фасувальне обладнання та ін.

До підйомно-транспортного обладнання, що використовується на складі, відносяться крани, конвеєри, транспортери, електрокари, штабелери, річтраки, ручні кари, візки та ін.

 





Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 1169; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2018) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.80.8.44
Генерация страницы за: 0.008 сек.