Введення протибольового препарату

Щоб ввести знеболюючий засіб, правою рукою беруть шприц-тюбик за корпус, лівою — за ребристий обідок капсули, корпус повертають до упору. Знімають ковпачок, що захищає голку. Не торкаючись руками голки, вводять її в м’які тканини верхньої третини зовнішньої поверхні стегна, верхньої третини плеча зза-ду, у зовнішній верхній квадрант сідниці. Сильно стискаючи паль-цями корпус шприц-тюбика, видавлюють його вміст і, не розтискаючи пальців, витягають голку. Використаний шприц-тюбик приколюють до одягу потерпілого на грудях, що на наступних етапах евакуації вказуватиме на те, що було введено саме цей знеболюючий засіб.
85. Перша мед допомога при опіках очей.

Перша медична допомога людям, що отримали опіки очей, полягає в накладенні на очі стерильної пов’язки й забезпеченні спокою. (щоб світло не подразнювало око).

Протипоказано промивання водою чи іншими рідинами. Щоб не було додаткового пошкодження та занесення інфекції. -----------

Надаючи першу медичну допомогу ураженим напалмом та іншими займистими речовинами, необхідно передусім припинити їх горіння, поклавши змочену у воді пов’язку на палаючі ділянки або зануривши постраждалого у воду. Спроба збити по­лум’я лише призводить до розмазування вогню-суміші по тілу й інтенсивнішому її горінню. Після припинення горіння на опі­кову поверхню накладають стерильну чи спеціальну протиопікову пов’язку.

--------------------------------------------------------

87. Клінічна смерть

Унаслідок раптового припинення серцевої діяльності й зупин-ки дихання настає стан клінічної смерті. Якщо відразу ж присту-пити до непрямого масажу серця й штучного дихання, то іноді вдається врятувати людині життя.

Раптова зупинка дихання й припинення серцевої діяльності можуть статися внаслідок ураження електрострумом, утоплення, здавлювання, закупорки дихальних шляхів і в інших випадках. Найефективнішим у цьому разі є використання для штучного ди-хання спеціальних апаратів, за допомогою яких до легенів пода-ється повітря. Якщо таких апаратів немає, штучне дихання роб-лять різними способами, з яких найпоширенішим є спосіб «з роту у рот».

Розрізняють дві фази смерті - клінічну та біологічну. Тривалість клінічної смерті 5…7 хвилин. Незворотні явища протягом цього часу ще не настають, організм можна повернути до життя.

Ознаки:

- пульс не визначається

- дихання відсутнє

- зіниця ока широка, на світло не реагує

- рефлекс рогівки ока відсутній (при доторканні кінчиком носової хустинки повіки не здригаються)

88. Перша допомога при припиненні дихання і серцевої діяльності

Унаслідок раптового припинення серцевої діяльності й зупинки дихання настає стан клінічної смерті. Якщо відразу ж приступити до непрямого масажу серця й штучного дихання, то іноді вдається врятувати людині життя. Штучне дихання роблять різними способами, з яких найпоширенішим є спосіб «з роту у рот». Перш ніж почати штучне дихання, треба покласти потерпілого на спину й переконатися, що його дихальні шляхи вільні від сторонніх предметів, для цього його голову закидають назад. Очистити серветкою ротову порожнину від слини, блювотних мас і приступити до штучного дихання: на відкритий рот ураженого слід покласти серветку (носову хустинку), затиснути йому ніс, зробити глибокий вдих, щільно притиснути губи до губ потерпілого і з силою вдихнути повітря йому в рот. Повітря має надходити до легень потерпілого ритмічно – 16-18 разів на хвилину аж до повного відновлення природного дихання.

Штучне дихання припиняють, якщо достовірно встановлено ознаки смерті.

89. Штучне дихання і порядок його застосув.

Унаслідок раптового припинення серцевої діяльності й зупинки дихання настає стан клінічної смерті. Якщо відразу ж приступити до непрямого масажу серця й штучного дихання, то іноді вдається врятувати людині життя. Штучне дихання роблять різними способами, з яких найпоширенішим є спосіб «з роту у рот». Перш ніж почати штучне дихання, треба покласти потерпілого на спину й переконатися, що його дихальні шляхи вільні від сторонніх предметів, для цього його голову закидають назад. Очистити серветкою ротову порожнину від слини, блювотних мас і приступити до штучного дихання: на відкритий рот ураженого слід покласти серветку (носову хустинку), затиснути йому ніс, зробити глибокий вдих, щільно притиснути губи до губ потерпілого і з силою вдихнути повітря йому в рот. Повітря має надходити до легень потерпілого ритмічно – 16-18 разів на хвилину аж до повного відновлення природного дихання.

Штучне дихання припиняють, якщо достовірно встановлено ознаки смерті.

Існують також способи Сильвестра та Каллістова. 90. Відмороження

Людина найчастіше відморожує обличчя, ніс, вуха, кисті рук і стопи. Є 4 ступені відмороження: І - хворобливе відчуття холоду в потерпілого змінюється онімінням, а уражена ділянка тіла стає блідою, нечутливою. Після зігрівання тіла з'являється почервоніння і синюшність, набряклість шкіри; II - поява на уражених ділянках після зігрівання пухирів, наповнених прозорою рідиною, великою набряклістю; III - змертвіння епітелію шкіри; IV – змертвіння шкірних тканин, що лежать глибше.

Допомога: Хворого перевести в тепле приміщення, дати теплого чаю, кави. Відморожену частину обережно розтирають чистими руками. Коли відновиться кровообіг, з'являться чутливість, почервоніння, відчуття тепла, уражену ділянку протирають спиртом чи одеколоном і накладають стерильну пов'язку. Відморожену ділянку, на якій є пухирі, змертвіння шкіри, розтирати не можна, слід тільки накласти стерильну пов'язку.

Дата добавления: 2014-12-07