Систематичний і дробний хід аналізу

В якісному аналізі розповсюджена ситуація, коли одні йони заважають відкрити інші, в зв’язку з тим, що дають аналогічні реакції. Тому реакції треба комбінувати таким чином, щоб до того часу, коли приступають до відкриття будь-якого йона, всі йони, які заважають були відкриті і усунені попередніми операціями.

Така послідовність реакцій називається систематичним ходом якісного аналізу, він передбачає відкривання не окремо кожного катіону, а зразу цілими групами, для цього використовують групові реактиви, які осаджають всю групу катіонів.

У кислотно-лужній системі якісного аналізу катіонів групові реагенти – HCl і H₂SO₄ розведені, луги – KOH, NaOH, розчин аміаку NH₃ ·H₂O.

При аналізі аніонів – групові реагенти розчини BaCl₂ і AgNO₃.

Але використання групових реактивів пов’язане з довготривалими операціями - осадження, фільтрування, промивання і тощо.

Тому, дуже часто використовують дробний метод аналізу, який був введений в практику М.О. Тананаєвим, і який ґрунтується на використанні специфічних вибірково діючих реактивів і виконується в довільній послідовності в окремих порціях досліджуваного розчину.

Переваги дробного аналізу:

- більш швидкий при виконанні ніж систематичний;

- не має потреби у повному якісному дослідженні зразка;

- легко відтворюваний, можна повторити декілька разів.

Але якщо вплив заважаючих катіонів усунути не можна, використовується систематичний хід аналізу. На лабораторному практикумі якісний аналіз буде вивчатися нами поєднанням систематичного ходу аналізу розділення груп катіонів і дробного ходу аналізу катіонів в середині груп.

Основні етапи якісного аналізу:

- взяття проби і підготовка її до аналізу;

- попередні дослідження;

- одержання розчину зразка.

Способи переведення аналізованого зразка у розчин залежать від його хіміко-аналітичних властивостей, тобто це його розчинність у воді або у інших органічних та неорганічних розчинниках, термічна стійкість, кислотно-основні, окисно-відновні, електролітні властивості і т.д.

3. Теоретичні основи аналітичної хімії. Рівновага в гомогенних системах.

3.1. Закон дії мас для зворотних реакцій. Гомогенна система – це система, яка не має поверхні розділення між частинками системи з різними властивостями, тобто складається з однієї фази. Наприклад, водні розчини кислот, основ і солей; суміші розчинених одна в одній рідких чи твердих речовин (наприклад, вода – етанол (етиловий спирт)) тощо.

Аналітичні реакції відбуваються з різною швидкістю. Вперше на залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин звернув увагу М.М.Бекетов. а в 1867 році К.М.Тулуберг і П.Вааге експериментально довели, що швидкість хімічних реакцій прямо пропорційна добутку концентрацій реагуючих речовин: - закон дії мас.

Для реакції: А+В=С

Закон дії мас записується: V=k[A][B]

де, V-швидкість реакції; k-константа швидкості;

[A] і [B]- молярні концентрації реагуючих речовин.

Вся теорія якісного аналізу є послідовне застосування закону дії мас. Кожна аналітична реакція є зворотною, але в багатьох випадках ця зворотність виявляється мало, тому її можна не враховувати.

Зворотні реакції не проходять до кінця і в системі встановлюється рівновага.

Дата добавления: 2014-12-07