Тема 1. Предмет, методи та завдання

Конспект лекцій з курсу

Тема 9. Правовое регулирование иностранных

Тема 8. Правовое регулирование международной инве­стиционной деятельности

Регулирования иностранных инвестиций

Общая характеристика современных форм международного инвестирования. Международно-правовые средства защиты ино­странных инвестиций.

Содержание международных соглашений о поощрении и защите инвестиций и их роль для России.

Модели двусторонних соглашений о поощрении и защите инвестиций.

Сущность, структура, правовой статус и условия гарантий инвестиций в рамках Многостороннего агентства по гарантиям инвестиций. Соглашение о торговых аспектах инвестиционных мер (ТРИМС).

инвестиций в Российской Федерации

Общая характеристика способов иностранного инвестиро­вания в российскую экономику (приобретение акций (долей) в уставном капитале хозяйственных обществ, приобретение пред­приятия как имущественного комплекса, реорганизация юриди­ческого лица, создание юридического лица (предприятия) с ино­странными инвестициями и др.).

Иностранные инвестиции в ценные бумаги.

Правовой режим иностранных инвестиций на территории особых экономических зон Российской Федерации.

Гарантии правовой защиты деятельности иностранных ин­весторов в России.

Концессионные соглашения и соглашения о разделе про­дукции.

Законодательные ограничения иностранных инвестиций в целях обеспечения обороны страны и безопасности государства.

Основные направления российской судебной практики по рассмотрению споров с участием иностранных инвесторов.

„Статистика підприємств”

курсу „Статистика підприємств”

План:

1. Предмет та завдання курсу

2. Підприємство як об’єкт статистичного вивчення

3. Система показників статистики підприємств

Підприємство - це найменша юридична одиниця, в межах якої організоване виробництво продукції і яка має певну самостійність щодо ведення своєї поточної діяльності.

Юридична особа – організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Може бути створена шляхом об’єднання осіб та (або) майна.

Юридичні особи, залежно від порядку їх створення поділяються на:

ü юридичних осіб приватного права (створюється на підставі установчих документів);

ü юридичних осіб публічного права (створюється розпорядчим актом Президента, органу державної влади або місцевого самоврядування).

Установчими документами суб’єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а в деяких випадках статут (положення) суб’єкта господарювання.

Підприємництво –самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД), гармонізованою із європейською NACE, до сфери підприємств входять такі види діяльності (рис. 1.1):

Рис.1. Види економічної діяльності, що входять

до сфери вивчення статистики підприємств

Предметом статистики підприємств є кількісна сторона масових явищ та процесів, які виражаються у сукупності економічних відносин, пов’язаних зі створенням та розвитком підприємств, виробництвом ними продукції та наданням ринкових послуг, їх реалізацією, споживанням та нагромадженням. Варто зазначити, що предмет статистики підприємств нерозривно пов’язаний з якісним змістом кількісної сторони діяльності підприємств, а отже – з якісним економічним аналізом та прогнозуванням.

Основними завданнями статистики підприємств є:

· оцінка економічного стану, ресурсів та результатів господарської діяльності підприємств як інституціональних одиниць ринкової економіки;

· аналіз структури та структурних зрушень в економіці держави та її регіонів за секторами економіки, видами діяльності, формами власності та іншими класифікаційними ознаками підприємств;

· порівняльний аналіз конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на регіональному, національному та міжнародному рівнях;

· відстеження бізнес-циклів та прогнозування динаміки економічного розвитку виробництва, інвестиційної діяльності, збуту, динаміки цін та загалом – ділової активності підприємств.

2. Підприємство як об’єкт статистичного вивчення

У Господарському кодексі України зазначається, що підприємство – це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим кодексом та іншими законами.

Під господарською діяльністю розуміють діяльність, що може здійснюватися для досягнення економічних та соціальних результатів та з метою одержання прибутку. Така діяльність називається підприємницькою, а її суб’єкти – суб’єктами підприємницької діяльності (підприємцями).

Підприємства можуть створюватися як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної діяльності. Фізичні особи – підприємці є виключно суб’єктами підприємницької діяльності.

У Положенні про Реєстр статистичних одиниць, розробленому з врахуванням досвіду зарубіжної статистичної науки та практики країн ЄС, підприємство виступає ядром типізації статистичних спостережень і має наступне визначення:

Підприємство – ценайменша комбінація правових одиниць, яка представляє собою організаційну одиницю, що виробляє товари чи послуги, користується певною автономією у прийнятті рішень, особливо в частині розподілу наявних в даний момент ресурсів. Підприємство як господарська одиниця може складається з однієї або більше статистичних одиниць за видом економічної діяльності і може мати одну або декілька місцевих одиниць, розташованих на різних адміністративно-територіальних одиницях.

У зв’язку з цим у статистичному вивченні підприємств виділяють додаткові поняття, а відповідно – такі статистичні одиниці як:

- група підприємств,

- одиниця за видом діяльності,

- місцева одиниця,

- місцева одиниця за видом діяльності.

Слід зауважити, що у статистичному обліку саме поняття „одиниця” може використовуватися у таких варіантах:

- одиниця, від якої одержують інформацію і яка заповнює бланки звітності, анкети. Під такою одиницею розуміють контактну адресу або особу і часто називають її обліковою;

- одиниця, про яку подано дані. Це одиниця, до якої відносяться відомості, надані респондентом в анкеті чи у звіті і її називають одиницею спостереження. Такі одиниці являють собою живі економічні об’єкти, які можна ідентифікувати і про які можна одержати дані. До цієї категорії належать підприємства, місцеві одиниці і одиниці виду діяльності відповідно до визначень у Положенні ЄС про статистичні одиниці;

- частина одиниці спостереження, так звана „аналітична одиниця”, створена з метою збільшення (фізичної) однорідності. Найбільш типовим прикладом такої одиниці виступає одиниця однорідного виробництва.

Група підприємств об'єднує в собі групу юридичних осіб і знаходиться у власності, управлінні або під загальним контролем з єдиного центру керування. Прикладами таких груп є об’єднання підприємств: асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом. Найбільш важливою ознакою групи підприємств є те, що у межах такої групи підприємства являють собою більш-менш незалежні центри прийняття рішень. Тому до Групи підприємств може належати декілька підприємств якої-небудь країни.

Одиниця за видом діяльності об'єднує всі підрозділи підприємства, які беруть участь у здійсненні виду діяльності на рівні підкласу (5 знаків) КВЕД. Одиниця за видом економічної діяльності може бути або підприємством, або його частиною. Наприклад, у складі об’єднання підприємств (промислово-фінансової групи), що займається різними видами економічної діяльності, можна виділити страхову компанію, яка спеціалізується виключно на фінансовій діяльності. У складі окремого підприємства можна виділити дві одиниці виду діяльності: “виробництво хліба і хлібобулочних виробів”, “виробництво какао, шоколаду і кондитерських виробів”.

Місцева одиниця - адміністративно-територіальне відокремлене підприємство або підрозділ незалежно від того, зафіксовано або ні його створення в організаційно-розпорядчих документах основної організації.

Одне підприємство може мати декілька місцевих одиниць, але місцева одиниця може належати тільки одному підприємству.

Підрозділ вважається місцевою одиницею за таких умов:

- територіального відокремлення, тобто розташування у географічно відокремленій місцевості;

- ведення з територіально відокремленої місцевості господарської діяльно­сті. При цьому може мати один (або декілька) вид діяльності, що відповідає або відрізняється від виду діяльності підприємства в цілому.

Місцева одиниця за видом діяльності - це частина місцевої одиниці, яка здійснює один вид діяльності. Наприклад, місцева одиниця має хлібопекарню і магазин, відповідно здійснює два види діяльності: з виробництва хліба і хлібобулочних виробів та з роздрібної торгівлі хлібом та хлібобулочними виробами, кожен із яких буде місцевою одиницею виду діяльності.

Перераховані вище статистичні одиниці утворюють свого роду ієрархічну структуру (рис. 2), у якій найбільш прийнятними для статистики підприємств є підприємство та одиниця виду діяльності з їх регіональними еквівалентами: місцевою одиницею та місцевою одиницею виду діяльності.

Рис. 2. Ієрархія статистичних одиниць

Дата добавления: 2014-12-07