ДСТУ ІЗО 9001 -2001 та ДСТУ ІЗО 9004-2001

Управління системами та процесами

Для успішного очолювання організаціЇ і забезпечення ЇЇ функціонування управління нею повинно бути систематичним і прозорим. Успіху можна досягти завдяки впровадженню та актуалізаціЇ системи управління, спрямованоЇ на постійне поліпшення результативності та ефективності діяльності організаціЇ з урахуванням потреб зацікавлених сторін. Управління організацією охоплює управління якістю, поряд з іншими аспектами управління.

Для того, щоб створити організацію, орієнтовану на замовника, найвище керівництво повинно:

а) визначити системи та процеси, які були б зрозумілі та уможливлювали б управління ними і підвищення ЇхньоЇ результативності та ефективності;

б) забезпечити результативне та ефективне функціонування процесів та управління ними, вимірюваннями та даними, які використовують для визначення задовільних показників діяльності організаціЇ.

Прикладами діяльності зі створення орієнтованоЇ на замовника організаціЇ є:

-- визначення та пропагування процесів, які призводять до поліпшення показників діяльності організаціЇ;

-- постійне одержання і використання даних та інформаціЇ про процеси;

-- спрямування діяльності на постійне поліпшення;

-- застосування методів, придатних для оцінювання поліпшення процесів, наприклад, самооцінювання і аналізування з боку керівництва.

Згідно з ДСТУ ІЗО 9001:2001 "Системи управління якістю. Вимоги", організація повинна встановити, задокументувати, впровадити та підтримувати систему управління якістю і постійно поліпшувати ЇЇ результативність відповідно до вимог цього державного стандарту. Організація повинна визначити процеси, необхідні для системи управління якістю та Їхнє застосування на всіх рівнях організаціЇ, визначити послідовність та взаємодію цих процесів, визначити критеріЇ та методи, необхідні для забезпечення

Вимоги до елементів системи якості

До елементів системи якості зараховують документально оформлені вимоги ринку (або конкретних замовників чи споживачів), функціЇ системи, ЇЇ організаційну структуру, документацію, методи, правила та технологію виконання функціЇ, ресурси, включаючи фінансові, інформаційну систему.

Нижче формулюються у стислій формі загальні вимоги до цих елементів.

1. Вхідна інформація, що надходить внаслідок вивчення ринку, повинна застосуватися для створення новоЇ продукціЇ та удосконалення тієЇ, що вже випускається, а також для удосконалення системи якості.

Керівництво організаціЇ несе повну відповідальність за визначення політики у сфері якості та прийняття рішень щодо створення, розроблення, впровадження та забезпечення функціонування системи якості.

2. Повинні бути визначені і документально зафіксовані всі види діяльності, що

безпосередньо пов'язані або посередньо впливають на якість. При цьому є необхідним:

а) чітке визначення загальних та конкретних обов'язків персоналу в діяльності,

безпосередньо пов'язаній з забезпеченням якості;

б) чітке встановлення обов'язків та повноважень персоналу в кожному виді діяльності, що впливає на якість, а також передбачення таких обов'язків, організаційноЇ свободи та повноважень, які були б достатніми для досягнення заданих вимог до якості з

необхідним рівнем ефективності;

в) визначення заходів щодо управління різноманітними суміжними видами

діяльності та Їх координаціЇ;

г) зосередження уваги на визначенні потенційних або фактичних проблем якості і

здійснення запобіжних та коригувальних дій.

-- ФункціЇ управління та адміністративного керування, пов'язані з системою якості, повинні бути чітко узгодженні з загальною структурою функцій організаціЇ. В організаційній структурі повинна бути визначена ієрархія повноважень персоналу та взає­мозв'язки між ними.

-- Керівництво повинно визначати потребу в ресурсах і в належному обсязі забезпечити відповідними ресурсами проведення політики у сфері якості та досягнення встановлених показників якості. До таких ресурсів можуть, наприклад, належати:

а) кадрові ресурси (персонал), зокрема фахівці певних професій;

б) обладнання для проектно-конструкторських робіт;

в) виробниче обладнання;

) обладнання для контролю, випробовувань та вимірювань;

д) програмне забезпечення контрольно-вимірювальних пристроЇв та комп'ютерів.

Керівництво повинно визначити обсяг знань, досвід та рівень підготовки персоналу, які необхідні для виконання функцій системи.

З метою раціонального (з погляду виконання завдань системи) і своєчасного розподілу ресурсів керівництво повинно визначити пріоритетні чинники якості, які впливають на ринкові позиціЇ організаціЇ, а також завдання стосовно продукціЇ, процесів та пов'язаного з ними обслуговування.

Плани та графіки використання цих ресурсів та Їх розподіл повинні бути узгоджені з загальними завданнями організаціЇ.

5. Функціонування системи якості повинно бути організоване так, щоб здійснювалося адекватне та постійне управління всіма видами діяльності, що впливають на якість.

Система якості повинна бути орієнтована на проведення запобіжних дій, що виключають виникнення проблем, але в разі виникнення недоліків вона повинна своєчасно реагувати на них та усувати Їх.

Для реалізаціЇ політики та завдань у сфері якості повинні бути розроблені, видані та введені в дію документально оформлені методики виконання функцій, особливо тих, що координують різні види діяльності з погляду ефективності системи якості. У цих методиках мають бути встановлені завдання та характеристики (показники) різних видів діяльності, що впливають на якість.

Усі методики повинні містити прості, однозначні та зрозумілі формулювання і встановлювати методи та критеріЇ оцінювання результатів роботи.

6. До складу системи якості мають входити документально оформлені методики

управління складом, значеннями та структурою функціональних та фізичних характеристик продукціЇ як встановленими в технічній документаціЇ, так і реально досягнутими

в продукціЇ (так зване управління конфігурацією). Цей вид управління починається ще на

етапі проектування і здійснюється протягом всього життєвого циклу продукціЇ. Він

дозволяє поліпшити проектування, розроблення, виробництво і експлуатацію продукціЇ

та управління цими етапами, а також дозволяє керівництву наочно бачити стан

ДокументаціЇ та продукціЇ протягом життєвого циклу.

Управління конфігурацією може охоплювати визначення конфігураціЇ, регулювання конфігураціЇ, облік стану та перевірку якості конфігураціЇ. Воно стосується видів Діяльності, що описані в цьому розділі.

7. Усі прийняті в організаціЇ елементи якості, а також відповідні вимоги та

положення повинні бути документально оформлені у вигляді заяви (деклараціЇ) про політику, а також методик, викладених зрозуміло, систематизовано і в певній послідовності. При цьому номенклатура та обсяг документаціЇ повинні обмежуватися лише необхідними документами.

У системі якості повинні бути регламентовані процедури ідентифікаціЇ, розсилання, комплектування та підтримання в робочому стані всіх документів з якості.

Типовим видом документа, який використовують для загального опису системи якості, є настанова з якості.

Головним призначенням настанови з якості є визначення всієЇ структури системи якості, правил ЇЇ впровадження та організаціЇ функціонування.

Для актуалізаціЇ настанов повинна бути впроваджена документально оформлена методика внесення змін та поправок до них, Їх перегляду та включення доповнень.

Разом із настановами з якості застосовують допоміжні документально оформлені методики, що стосуються елементів системи якості (наприклад, стандарти підприємства, робочі інструкціЇ з проектування, закупівлі або з побудови процесу). Форма та назва цих документально оформлених методик є довільною і залежить від:

-- масштабу організаціЇ;

-- конкретного характеру діяльності;

-- структури та вимог Настанови з якості.

Керівництво повинно забезпечити підготовку та підтримання в робочому стані документально оформлених програм якості на будь-яку продукцію чи процес. Програми повинні бути узгоджені зі всіма загальними вимогами системи якості, що діє в організаціЇ, і повинні забезпечувати виконання вимог, встановлених до конкретноЇ продукціЇ у відповідному проекті або контракті. Програма якості може входити до складу більшоЇ за обсягом загальноЇ програми.

Програма якості особливо важлива при організаціЇ виробництва новоЇ продукціЇ чи впровадженні нового процесу, а також, у разі необхідності, значноЇ модернізаціЇ виготовлюваноЇ продукціЇ або існуючого процесу,

У програмах якості повинні бути зазначені:

а) завдання у сфері якості (наприклад, характеристика чи технічні дані, ритмічність, ефективність, естетика, тривалість циклу, витрати, природні ресурси, утилізація,

обсяг виробництва та надійність);

б) поетапне розбиття процесів відповідно до прийнятих в організаціЇ методів праці

(для ілюстраціЇ елементів процесу можуть використовуватися діаграми, таблиці-матриці

чи інші аналогічні схеми);

в) конкретний розподіл обов'язків, повноважень, відповідальності та ресурсів на

різних етапах роботи над проектом;

г) необхідні спеціальні документально оформлені методики та інструкціЇ;

д) відповідні програми випробувань, контролю, огляду та перевірки якості на

різних етапах (наприклад, при проектуванні та розробленні);

є) документально оформлена методика внесення до програми якості змін і поправок під час роботи над проектом;

є) метод визначення досягнутих показників якості;

ж) інші заходи, що забезпечують виконання поставлених завдань.

З метою раціональнішого виконання завдань, поставлених у програмі якості, необхідно користуватися документально оформленими методами управління процесами (операціями).

Для оперативного інформаційного забезпечення функціонування системи якості застосовуються протоколи якості, зокрема карти, що стосуються проектування, контролю, випробувань, огляду та перевірки якості, аналізу або Їх відповідних результатів. Протоколи якості потрібно вести як важливий засіб для доведення відповідності встановленим вимогам і ефективності системи якості.

8. Для підтримки належного рівня ефективності функціонування системи якості необхідно проводити регулярні перевірки як якості продукціЇ та процесів, так і самоЇ системи якості.

Перевірки якості повинні плануватися та виконуватися для визначення відповідності заходів у межах системи якості, що діє в організаціЇ, та Їх результатів запланованим показникам, а також для визначення невідповідностей (недоліків) системи якості. Всі елементи системи підлягають регулярній внутрішній перевірці та оцінюванню залежно від статусу та важливості перевіюваного виду діяльності. Для цього керівництвом організаціЇ повинна бути розроблена та впроваджена відповідна програма перевірки якості.

Програма проведення перевірки якості повинна передбачати:

а) підготовку планів та графіків перевірки конкретних видів діяльності та ланок

організаційноЇ структури;

б) призначення персоналу, що дає відповідну кваліфікацію для проведення

перевірок якості;

в) підготовку документально оформлених методик проведення перевірок якості,

Що передбачають реєстрацію даних та складання звітів за результатами перевірки

якості і узгоджене проведення своєчасних коригувальних дій для усунення недоліків,

виявлених під час перевірки.

Крім запланованих та регулярних, можна впровадити перевірки якості ще й в інших випадках, наприклад, після організаційних змін, отримання нових даних про попит на ринку, звітів та повідомлень про невідповідність продукціЇ або процесів тощо.

Об'єктивне оцінювання функціонування системи якості, що його проводить компетентний персонал, повинно охоплювати такі елементи системи та види діяльності:

а) структуру організаціЇ;

б) адміністративні та робочі методики, а також методики системи якості;

в) персонал, обладнання та матеріальні ресурси;

г) робочі дільниці, операціЇ та процеси;

д) виготовлювану продукцію (з метою визначення ступеня ЇЇ відповідності стандартам та технічним умовам);

є) ведення документаціЇ, звітності та реєстраціЇ даних.

Персонал, що проводить перевірку елементів системи якості, не повинен бути підпорядкований особам, які безпосередньо відповідають за конкретні ділянки чи види діяльності, що перевіряються. Повинна бути розроблена та документально оформлена програма перевірки якості.

Зауваження за результатами перевірки, відповідні висновки та узгоджені плани проведення коригувальних дій повинні реєструватися та передаватися керівництву, що відповідає за перевірену ділянку, для вживання відповідних заходів, а також доводитися до відома вищого керівництва, що несе головну відповідальність за якість.

Звіт за результатами перевірки повинен включати:

а) усі випадки невідповідностей або недоліків;

б) пропозиціЇ щодо проведення своєчасних коригувальних дій.

Повинні бути оцінені і документально оформлені дані про проведення і ефективність коригувальних дій за результатами попередніх перевірок.

9. Керівництво організаціЇ повинно забезпечити незалежне та регулярне проведення аналізу системи якості. Аналіз політики та основних завдань у сфері якості повинен проводитися вищим керівництвом, а аналіз видів діяльності - керівництвом, що несе головну відповідальність за якість конкретноЇ продукціЇ, та іншими особами з керівного складу із залученням, за рішенням вищого керівництва, компетентного незалежного персоналу.

Аналіз повинен включати обґрунтовані та всебічні оцінки таких його об'єктів:

а) результатів внутрішніх перевірок різних елементів системи якості;

б) загальноЇ ефективності системи якості, а також ступеня виконання прийнятих

організацією політики та завдань у сфері якості;

в) пропозиціЇ щодо удосконалення системи якості відповідно до змін, що зумов­

лені новими технологіями і концепціями якості, ринковою стратегією, соціальними умовами та умовами навколишнього середовища.

Зауваження, висновки та рекомендаціЇ, отримані внаслідок аналізу та оцінювання системи якості, повинні документально оформлятися для вживання необхідних заходів.

10. Керівництво організаціЇ має забезпечити впровадження такоЇ системи якості, яка б сприяла постійному поліпшенню якості.

Поліпшення якості відбувається за допомогою заходів, що здійснюються в масштабах усієЇ організаціЇ з метою підвищення ефективності і результативності як діяльності організаціЇ загалом, так і кожного процесу, а також з метою отримання вигоди як для організаціЇ, так і для ЇЇ споживачів.

При створенні умов для поліпшення якості потрібно зважати на:

а) сприяння ефективному стилю управління та його підтримку;

б) заохочення таких взаємин, ставлення та поведінки персоналу, які сприяють

поліпшенню якості;

в) встановлення чітко визначених завдань поліпшення якості;

г) сприяння підвищенню ефективності взаємодій та організаціЇ колективноЇ роботи;

д) відзначення успіхів та досягнень;

є) підготовку та підвищення кваліфікаціЇ персоналу з метою поліпшення якості.

Правила та порядок виконання функцій системи якості продукціЇ

Правила та порядок виконання функцій системи якості не можуть бути строго визначені, бо вони значною мірою залежать від характеру продукціЇ, форми організаціЇ виробництва тощо. Однак, як показує досвід створення та застосування систем якості, можуть бути надані рекомендаціЇ щодо виконання функцій, використання яких забезпечує ефективніше використання системи. Нижче наведені саме такі рекомендаціЇ, орієнтовані на підприємства-постачальники продукціЇ.

Виконання функцій забезпечення якості на етапі

"Маркетинг і вивчення ринку"

Загальна функція маркетингу відіграє важливу роль у вивченні вимог до якості продукціЇ. Основними завданнями з забезпечення якості, що виконуються на етапі маркетингу, є:

- визначення поточних та перспективних потреб у виробництві продукціЇ та наданні послуг на різних ринках;

-- визначення та уточнення вимог споживачів щодо технічних характеристик, номенклатури, обсягу, вартості продукціЇ та інших умов поставляння (продажу);

-- інформування керівництва та всіх зацікавлених підрозділів про вимоги споживача та умови ринку, а також про потенційних конкурентів.

Основною метою виконання завдань на етапі маркетингу є забезпечення діяльності всіх підрозділів підприємства (постачальника) відповідно до ситуаціЇ на зовнішньому та внутрішньому ринках для інтенсифікаціЇ збуту продукціЇ.

Підприємства, які виробляють та постачають продукцію, або надають послуги повинні мати добре розроблену процедуру аналізу контракту як важливого елемента своєЇ системи якості.

Підприємство може отримати замовлення відносно двох груп виробів: стандартноЇ продукціЇ та спеціальних виробів, які повинні бути вироблені відповідно до вимог замовника. Для кожноЇ категоріЇ замовлення існує своя процедура аналізу контракту.

При аналізі контракту для стандартних виробів підприємство (постачальник) повинно виконати такі діЇ:

-- передати потенційному замовнику технічні умови на продукцію та іншу інформацію про виріб, щоб замовник був ознайомлений зі всіма характеристиками виробу (якщо є необхідність, то може бути переданий зразок виробу);

-- якщо виріб відповідає вимогам замовника, необхідно обговорити з службами управління виробництвом запропонований графік поставляння до затвердження цього графіка;

-- в деяких випадках замовник може вимагати внесення незначних змін у виріб. Усі деталі таких змін повинні бути отримані від замовника у письмовій формі, а можливості Їх виконання обговорені з технічними службами;

-- необхідно переконатися, що замовлення чи контракт містить усі необхідні подробиці відносно типу моделі виробу, його кольору та різних допоміжних елементів, таких, як оснащення, додаткові деталі та запчастини, якщо такі передбачаються;

-- слід впевнитись, що в замовленні чи контракті чітко встановлені та спільно узгоджені питання пакування, транспортування, монтажу та інші пов'язані з цими питаннями умови, такі як форма платежів та страхування;

-- необхідно встановити, чи буде замовник або його представник здійснювати перевірку чи проводити випробування виробів, а якщо буде, то коли: до Їхнього відправлення чи під час одержання. Усі подробиці перевірки (випробувань), такі як параметри, які підлягають випробуванню, методика випробувань, розмір партіЇ, критеріЇ приймання тощо повинні бути чітко визначеними після Їх обговорення спеціалістами з якості підприємства (постачальника) і замовника;

більшість товарів широкого вжитку та промислових виробів повинні мати гарантію, що обумовлює захист прав споживачів. Строки та умови гарантіЇ повинні бути чітко застережені та з'ясовані із замовником для запобігання розбіжностей в інтерпретаціях та подальшого непорозуміння;

-- незважаючи на всі зусилля, можуть виникнути проблеми, які пов'язані з

якістю виробу. Підприємство (постачальник) повинно гарантувати, що контракт передбачає процедури вирішення проблем, пов'язаних з якістю та узгодження спірних питань

у випадку Їх виникнення. Процеси розроблення та виробництва пов'язані з спеціальними

замовленнями, відрізняються від тих, які застосовують під час виробництва нестандартних виробів, оскільки кожний етап процесу вимагає змін або повторного розгляду.

Успішне виконання таких замовлень ускладнюється тим, що на будь-якій стадіЇ оброблення та виробництва можуть виникнути несподівані фактори, що ведуть до невідвідповідності. Дуже важливим на стадіЇ обговорення та формування контракту є глибоке

розуміння потреб споживача. Оскільки контракти на спеціальні замовлення передбачають значні зусилля з проектування та розроблення, необхідно передбачити проведення консультацій і аналізу на стадіях проектування і розроблення виробу.

-- Виконання функцій забезпечення якості на етапі

-- "Проектування та розроблення продукціЇ"

Якість виробу залежить передусім і найбільше від якості його проектування. Якщо якість не закладено у проекті, ЇЇ неможливо досягнути під час виробництва.

Цикл розроблення виробу починається з оцінення вимог замовників і закінчується, коли проект виробу готовий до запуску у масове виробництво. Цей цикл може включати такі основні стадіЇ:

-- аналіз вимог замовника (або ринку) для досягнення повного розуміння цих вимог;

-- складання технічного завдання на розроблення виробу шляхом перероблення вимог замовника або на підставі аналізу проекту і вироблення одного або більше дослідних зразків;

-- випробування та оцінення дослідного зразка (зразків), включаючи випробування в робочих умовах у реальній обстановці;

-- другий аналіз проекту; ринку у показники якості, подані, якщо це можливо, у кількісному виразі;

-- розробка попередньоЇ конфігураціЇ, включаючи специфікацію вузлів (блоків), допоміжних вузлів (блоків) та основних деталей;

-- перший аналіз проекту;

-- модифікація проекту;

-- модифікація проекту, якщо це необхідно, виготовлення та випробування модифікованого дослідного зразка (зразків) включаючи випробування в робочих умовах у реальній обстановці;

-- остаточна обробка проектноЇ документаціЇ і підготовка повних технічних вимог до виробу, включаючи графік випробувань та критеріЇ відповідності вимогам якості;

-- дослідний цикл виробництва;

-- випробування дослідноЇ партіЇ продукціЇ та остаточний аналіз проекту;

-- коригування проекту після аналізу, затвердження та запуск проекту у масове виробництво.

Залежно від виду виробу та інших факторів деякі стадіЇ можуть бути виключеними.

Діяльність з проектування та розробки можна поділити на дві такі категоріЇ:

-- невеликі короткострокові проекти, такі як поліпшення конструкціЇ існуючих виробів, які починають розробляти внаслідок проблем виробництва або скарг замовників;

-- великі проекти, такі як проектування нових моделей виробів та проекти за контрактами на проектування, які здійснюються за дорученням замовників.

Рекомендовано створювати окремі групи (підрозділи) проектувальників для кожноЇ з основних категорій проектів. Послідовність розроблення обох типів проектів може бути однаковою, але процедури роботи будуть різними.

Основні вхідні дані для групи з поліпшення проекту надходять із виробничих та технологічних служб та служби якості. Здебільшого вирішення цього завдання доручається об'єднаній групі, до якоЇ входять працівників всіх зацікавлених служб.

При розробленні нових моделей або реалізаціЇ контрактів на проектування головна відповідальність з розроблення проектів покладається на відділ, що займається науковими дослідженнями та дослідними розробками. Вхідні дані з інших відділів надходять на різних етапах роботи, наприклад, під час аналізу проекту.

У вихідній документаціЇ повинні бути вказані розробник та перевіряючи, щоб, у разі потреби, можна було прослідкувати за відповідальністю.

Для різних видів продукціЇ функціональні вимоги і методи проектування виробу будуть різними. Однак деякі загальні вимоги є універсальними та застосовуються різною мірою майже до всіх виробів, а саме:

-- функціональні характеристики;

-- зовнішній вигляд;

-- безпека;

-- надійність;

-- ремонтопридатність;

-- економічність виробництва.

Існує чотири способи перевірки проектів на відповідність вимогам: аналіз проекту; кваліфікаційні або типові приймально-здавальні випробування та оцінювання зразка; альтернативні розрахунки; порівняння альтернативних проектів.

Рекомендується використовувати два або більше з цих способів. Підтвердження відповідності проекту вимогам повинно бути планованою і документованою роботою, яка виконується персоналом з відповідною кваліфікацією і компетентністю. Методика цих робіт буде залежати від характеру і складності виробу.

Виконання функцій забезпечення якості на етапі

"Планування та розроблення процесів"

Виробничі процеси, процеси монтажу та технічного обслуговування, які розробляються, повинні бути прогресивними, відповідати сучасному рівню, використовувати прогресивні методи оброблення і технічного контролю, забезпечувати підвищення продуктивності праці та якості продукціЇ, скорочення трудових і матеріальних витрат на Їх реалізацію зменшення шкідливих впливів на людину та навколишнє середовище.

Виробничі процеси повинні відповідати вимогам техніки безпеки і промисловоЇ санітаріЇ.

За останні роки технологія виробництва досягла значного прогресу, тому для виготовлення продукціЇ заданого рівня якості здебільшого є ряд альтернативних процесів. Після вибору виробничого процесу повинен розроблятися план виробництва, який повинен містити схему послідовності операцій процесу, позначення виробничого обладнання та апаратури, які повинні бути використаними під час виробництва, та детальний графік процесу з переліком всіх робіт як з виробництва, так і з контролю та випробувань продукціЇ. У планування виробничого процесу входить ідентифікація інструмента, пристроЇв, а також калібрів та вимірювального обладнання, які можуть бути призначені для конкретних операцій процесу.

На етапі підготовки виробничих процесів визначається, яка інформація необхідна персоналу для виконання ним завдань. Для простих та добре розроблених операцій, а також, коли персонал знає вимоги до якості роботи, може бути достатньо креслень або технічних умов виробу. Однак частіше, особливо, коли це стосується складних та точних операцій, для гарантіЇ повного розуміння персоналом методу виконання роботи, суттєве значення мають додаткові настанови. Для цієЇ мети складаються та видаються інструкціЇ щодо роботи або технологічні схеми. ІнструкціЇ щодо роботи необхідні не тільки для виробничих операцій, але й для операцій з контролю та випробувань.

Виконання функцій забезпечення якості на етапі "Закупівля"

Матеріали, сировина, куповані комплектувальні вироби та напівфабрикати стають частиною продукціЇ, що виробляється. Якість купованого технологічного обладнання, приладів, оснащення, засобів контролю тощо, технічні послуги, безпосередньо також впливають на якість продукціЇ, що виробляється. Одне із найважливіших завдань підприємства - забезпечити, щоб всі матеріали та послуги, які надходять із зовнішніх джерел, цілком відповідали як вимогам самого підприємства, так і вимогам його замовників.

Складним завданням матеріально-технічного постачання є вибір кваліфікованих постачальників (субпідрядників). Повинен бути встановлений порядок оцінці постачальника (субпідрядника). При оцінці постачальників (субпідрядників) засадами повинні бути:

-- можливість постачальника '(субпідрядника) задовольняти вимоги до якості виробу або послуги;

-- наявність у постачальника (субпідрядника) обладнання, інструменту тощо, необхідного технічного рівня та персоналу необхідноЇ кваліфікаціЇ;

-- виробничі можливості постачальника (субпідрядника) та його можливість дотримуватися точно визначених графіків постачання;

-- комерційна і фінансова стабільність та стійкість постачальника (субпідрядника);

-- ефективність системи якості постачальника.

Для нових постачальників (субпідрядників) проводиться повна перевірка Їх можливостей. Загальну відповідальність за цю роботу несе служба чи відділ, що займається матеріально-технічним постачанням. На першому етапі перевірки можливостей постачальника (субпідрядника) повинні бути отримані дані про його засоби виробництва, персонал, організацію діяльності та фінанси поряд з даними про його можливість постачати вироби необхідного рівня якості.

Оскільки оцінення постачальника (субпідрядника) потребує проведення експертизи у різних сферах функціонування підприємства: технічній, фінансово-економічній та виробничій, для виконання цього завдання призначається комісія. В комісію входять експерти з різних служб та відділів, а загальну координацію здійснює служба чи відділ, що займається матеріально-технічним постачанням. Якщо на цьому етапі виявлено, що постачальник (субпідрядник) неспроможний виконати замовлення, то наступний етап перевірки не проводиться.

Якщо постачальник (субпідрядник) буде мати потенційні можливості, то група експертів повинна відвідати його підприємство для виконання безпосередньоЇ перевірки199

потужностей, виробничоЇ інфраструктури та системи якості. При цьому ніяка критика постачальника (субпідрядника) не допускається. Група експертів повинна зосереджуватися на ділянках, які безпосередньо впливають на здатність постачальника (субпідрядника) виконати конкретне замовлення.

При оцінці постачальників (субпідрядників), з якими вже існують зв'язки, дуже важливо детально реєструвати інформацію з постачання, а саме, про кількість виробів (матеріалів), що були отримані, кількість забракованих виробів, про дотримання графіків постачання, про частку цього постачальника (субпідрядника) у загальному обсязі постачання виробів (матеріалів) за конкретний період.

Усі висновки повинні реєструватися, а дані використовуватися для коригування реєстраційного списку затверджених постачальників (субпідрядників). Для доповнення або виключення зареєстрованих назв повинні бути встановлені відповідні критеріЇ.

Успішне постачання починається з чіткого визначення вимог. Ці вимоги містяться в умовах контракту, кресленнях та замовленнях на постачання, що надаються постачальнику (субпідряднику). Повинні бути розроблені відповідні методи, які гарантують, що вимоги до постачання визначені, передані і повністю зрозумілі постачальнику (субпідряднику). До цих методів можуть бути включені процедури підготування документаціЇ на постачання, зустрічі представників підприємства з постачальниками (субпідрядниками) до подання замовлення на постачання та інші методи.

Документація на постачання повинна містити дані, які характеризують замовлений виріб або послугу. Ця інформація включає такі елементи:

-- точна ідентифікація виробу і ґатунку;

-- інструкціЇ з контролю;

-- застосовний нормативний документ (стандарт, технічні умови).

Усі вимоги до виробу, а також методи контролю (випробувань) повинні відповідати прийнятим стандартам (а також міжнародним) або технічним умовам. Статус всіх документів, на які є посилання у замовленні, повинен бути визначеним.

Вимоги щодо проміжного контролю повинні бути встановлені у замовленні на постачання як "критичні точки". "Критичні точки" - це ті етапи процесу виробництва, після яких необхідний контроль. В замовленні на постачання повинно бути застережено надання постачальником (субпідрядником) копій актів випробувань.

Система перевірки відповідності продукціЇ, яка постачається, вимогам замовника повинна бути узгоджена до остаточного оформлення замовлення на постачання. Для підтвердження відповідності виробу вимогам можна використовувати один із таких методів:

- замовник покладається на систему забезпечення якості постачальника

(субпідрядника);

-- постачальник (субпідрядник) надає дані випробувань або дані з управління технологічним процесом;

-- замовник проводить вибірковий контроль (випробування) під час одержання виробів;

-- контроль здійснюється постачальником (субпідрядником) до відправлення або під час виробництва за домовленістю;

- проводиться сертифікація незалежними органами з сертифікаціЇ.

Замовник вказує у замовленні на постачання, чи буде кінцевий користувач (якщо

він є) виконувати будь-які роботи з перевірки продукціЇ на підприємстві постачальника (субпідрядника).

Встановлення та узгодження методів перевірки повинно передбачати обмін даними з контролю та випробувань для підвищення якості виробів.

Замовник (споживач) надає підприємству (постачальнику) повну інформацію щодо правильного використання та обслуговування виробів, які постачаються.

Виконання функцій забезпечення якості на етапі

"Виробництво" Управління процесами виробництва

Забезпечення якості продукціЇ під час виробництва досягається за рахунок:

-- планування та організаціЇ робіт з технічного контролю і випробувань продукціЇ, контролю технологіЇ виробництва, технічноЇ діагностики стану обладнання, систем забезпечення, контролю стану виробничого середовища;

-- метрологічного забезпечення виробництва та якості продукціЇ;

-- контролю, випробувань на різних стадіях виробництва продукціЇ;

-- контролю технологічноЇ дисципліни;

-- проведення профілактики та планово-попереджувальних ремонтів обладнання;

-- забезпечення якості виготовлення інструмента, оснащення, пристроЇв;

-- атестаціЇ виробництва, технологічних процесів, робочих місць, обладнання, оснащення, інструмента, деталей та складальних одиниць власного виготовлення;

-- забезпечення якості під час внутрішньо цехового та міжцехового транспортування;

-- високоЇ кваліфікаціЇ персоналу, виробничоЇ дисципліни;

-- функціонування системи обліку та оцінювання витрат на забезпечення якості продукціЇ, інструмента, документаціЇ.

Часто кінцевий виріб складається із декількох деталей та вузлів, в які входять куповані вироби і компоненти, що вироблені на своєму підприємстві. Щоб гарантувати

задовільну якість кінцевого виробу, управління якістю повинно охоплювати різні стадіЇ виробництва всіх компонентів та вузлів, що виготовляються на своєму підприємстві, а також всі куповані матеріали і компоненти.

Для цього необхідна мережа контрольних пунктів у стратегічних точках виробництва. У кожному контрольному пункті контрольована характеристика якості повинна чітко визначатися, а для виконання цієЇ функціЇ повинні бути забезпечені кваліфікований персонал та адекватне випробувальне обладнання.

Велике значення для функціонування такоЇ мережі мають детальні інструкціЇ. У цих інструкціях повинні бути викладені:

-- контрольовані характеристики якості;

-- відповідальність за контрольний пункт;

-- методики спостереження за процесом відбору зразків та перевірки (випробування) виробу;

-- методика аналізу даних контролю, критеріЇ для прийняття рішення щодо якості процесу (виробу) та повноваження щодо зупинення процесу у випадку його виходу з-під управління;

-- методика передачі інформаціЇ про якість процесу в точки виробництва та відповідальність за виконання регулювання процесу;

-- методика зворотного зв'язку з відділом, який займається плануванням процесу, для передачі інформаціЇ, якщо необхідно внести зміни до процесу.

Для планування мережі управління процесом передовсім необхідна схема послідовності операцій, яка охоплює всі деталі та вузли. На основі цієЇ схеми позначаються точки, в яких створюються критичні характеристики якості. Залежно від характеру процесу та характеристик якості вибирається метод контролю для застосування в кожній критичній точці. Місцеположення кожного контрольного пункту буде залежати від методу контролю, місцеположення точки виробництва та можливостей випробувального обладнання.

Для оптимізаціЇ роботи персоналу, який здійснює контроль якості, для декількох компонентів можуть бути обладнані спільні контрольні пункти або один контролер якості може відповідати за декілька контрольних пунктів.

Контрольні пункти повинні бути організовані так, щоб вони були частиною нормального проходження процесу та вимагали мінімуму вантажно-розвантажувальних робіт та руху матеріалів. Особливу увагу необхідно звернути, щоб контрольний пункт не став вузьким місцем процесу виробництва. Пропускна здатність контрольного пункту повинна відповідати продуктивності контрольованого процесу.

Ніяка система виробництва не виключає виготовлення деякоЇ кількості виробів, невідповідних вимогам. Тому кожному підприємству (постачальнику) необхідно мати документовану методику для запобігання відправлення невідповідних виробів замовнику, а якщо невідповідність виявлена під час виробництва, методику затримки виробу.

Невідповідність звичайно, виявляється на одному з етапів контролю. У цей момент невідповідний виріб повинен чітко ідентифікуватись за допомогою відповідного коду чи знака. Спосіб ідентифікаціЇ повинен передбачати, щоб код чи знак не можна було випадково знищити.

При появі виробів, невідповідних вимогам, виробничий процес припиняють. Якщо методикою був передбачений вибірковий контроль, то необхідно виконати 100 % -й контроль попередньоЇ партіЇ. Рішення з цих питань залежать від виробів та характеру невідповідності.

Постачальник повинен мати методику фізичного відділення невідповідних виробів. Визначається ізольована дільниця для зберігання невідповідних виробів, над яким здійснюється контроль для запобігання використанню цих виробів.

Усі невідповідні вироби підлягають аналізу, який виконується спеціально призначеною особою, для прийняття одного з таких рішень:

-- приймання в існуючих умовах (коли невідповідність незначна і не вплине на експлуатаційні показники кінцевих виробів; якщо є замовник, це узгоджується з ним);

-- перероблення (коли є можливість виправити невідповідність);

-- ремонт (коли є можливість відремонтувати чи повторно обробити виріб);

-- пересортування (виробу присвоюється нижча категорія якості, вимогам якоЇ він відповідає);

-- брак (виріб необхідно вилучити як брак та передати у відходи). Коли невідповідний виріб повинен використовуватись, він вважається "прийнятим з відступленням". В умовах контракту замовникові подається офіційне замовлення, в якому викладається характер невідповідності, кількість невідповідних деталей та докладні способи виправлення. У неконтрактних умовах призначається повноважна особа для затвердження відхилень від вимог.

Постачальник повинен мати методику, яка визначає операціЇ, які необхідно виконати під час перероблення чи ремонту виробу, та повторний контроль, щоб оцінити відповідність виробу вимогам, перш ніж випустити його для подальшого оброблення чи поставлення замовнику.

Для контролю невідповідних виробів повинен бути складений окремий звіт з детальним та повним описом проблеми та вжитих дій.

Виконання функцій забезпечення якості на етапі "Перевірка"

У системі якості доцільно проводити такі основні види контролю, випробувань та обстежень:

-- вхідний контроль та контроль якості сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектувальних виробів, деталей, складальних одиниць у процесах Їх зберігання, транспортування;

-- контроль готовоЇ продукціЇ та ЇЇ випробування;

-- контроль параметрів обладнання, оснащення, інструмента, систем енергозабезпечення та виробничого середовища, систем транспортування;

-- контроль дотримання технологічноЇ дисципліни та конструкторський контроль та нагляд за виробництвом;

-- метрологічний контроль та нагляд;

-- аналіз рекламацій (внутрішніх та зовнішніх).

Роботи з контролю та випробувань повинні бути добре спланованими та задокументованими.

При розробленні методик контролю повинні враховуватись такі аспекти:

-- виріб або контракт, для яких розробляються методики контролю;

-- стадіЇ, на яких здійснюються методики контролю;

-- персонал, який виконує методики контролю;

-- характеристики, які підлягають контролю;

-- тип контролю (вибірковий або суцільний);

-- критеріЇ приймання;

-- тип інформаціЇ, яка підлягає реєстраціЇ у документаціЇ, та система ведення реєстраційних записів.

Необхідно встановити баланс між різними видами контролю продукціЇ, а саме: вхідним, у виробництві, готовоЇ продукціЇ, за обсягом. Обсяг цих робіт буде залежати від рівня якості, очікуваного замовником, від засобів контролю, які є на підприємстві.

Перед тим, як матеріал, напівфабрикат чи деталь, куповані у постачальника (субпідрядника) надійдуть у виробництво для подальшоЇ обробки чи складання, вони повинні бути перевірені для забезпечення гарантіЇ того, що вони повністю відповідають вимогам.

Рівень вхідного контролю та випробувань залежить від ступеня довіри системі якості постачальника (субпідрядника).

Дата добавления: 2014-12-07