Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Система сертифікації укрсепро структура системи 2 страница




Апеляційна комісія розглядає спірні питання конфіденційно. Під час прийняття рішення мають бути присутні тільки члени комісіЇ і в повному складі.

Апеляційна комісія, як правило, приймає одне з таких рішень:

-- видати сертифікат (ліцензію);

-- відмовити у видачі сертифіката (ліцензіЇ);

-- скасувати видану ліцензію.

Рішення комісіЇ письмово доводиться до відома заявника та органу з сертифікаціЇ продукціЇ.

Витрати, пов'язані з розглядом апеляціЇ, несе кожна із сторін.

У разі незгоди з рішенням апеляційноЇ комісіЇ заявник має право звернутися до КомісіЇ з апеляцій Національного органу з сертифікаціЇ.

Усі роботи з сертифікаціЇ продукціЇ оплачуються заявником за договорами на проведення робіт, що укладаються з органом з сертифікаціЇ продукціЇ, органом з сертифікаціЇ систем якості та випробувальними лабораторіями (центрами).

Витрати заявника на проведення робіт з сертифікаціЇ продукціЇ зараховують до собівартості продукціЇ.

. Атестація виробництв. Порядок здійснення

Загальні положення

Атестація виробництва в Системі проводиться органом з сертифікаціЇ продукціЇ, а за його відсутності - організацією, що виконує функціЇ органу з сертифікаціЇ продукціЇ за доручення Держстандарту УкраЇни.

Допускається за дорученням органу з сертифікаціЇ продукціЇ або організаціЇ, що виконує його функціЇ, здійснення атестаціЇ виробництва продукціЇ органом з сертифікаціЇ систем якості, при цьому вся відповідальність за обґрунтованість видачі сертифіката відповідності на продукцію, що випускається атестованим виробництвом, залишається за органом з сертифікаціЇ продукціЇ або за організацією, що виконує його функціЇ.

Атестація виробництва проводиться за ініціативою підприємства, що виготовляє продукцію, або на вимогу органу з сертифікаціЇ продукціЇ.

Атестація виробництва здійснюється з метою оцінки технічних можливостей підприємства, що виготовляє продукцію (далі - підприємство), забезпечення стабільного випуску продукціЇ, яка відповідає вимогам нормативних документів, що на неЇ поширюється.

Атестація виробництва повинна передбачати отримання кількісноЇ оцінки стабільності відтворення показників продукціЇ. Для показників, що підтверджуються сертифікацією, повинна також передбачатися видача рекомендацій щодо оптимальності кількості зразків (проб, вибірок), що випробовуються з метою сертифікаціЇ, способів та правил Їх відбору, а також правил і порядку проведення технічного нагляду за виробництвом сертифікованоЇ продукціЇ.

Загальні вимоги до документаціЇ виробництва,

що атестується

Підприємство, що має намір атестувати виробництво продукціЇ в Системі, повинно мати повний комплект технічноЇ документаціЇ на продукцію та ЇЇ виробництво (зокрема нормативну документацію, конструкторську документацію, або документацію, що визначає склад продукціЇ, технологічну документацію). Склад технічноЇ документаціЇ визначається особливостями продукціЇ та технологією виробництва. Підприємство до початку атестаціЇ повинно мати документи підприємства, в яких наводяться відомості щодо:

-- організаціЇ контролю якості;

-- організаціЇ контролю за випуском продукціЇ;

-- структури відповідальності виробничого персоналу перед вищим рівнем керівництва за якість виготовлення продукціЇ та виконання робіт;

-- системи контролю якості під час технологічного процесу, зокрема контролю матеріалів і комплектуючих виробів;

-- системи контролю за внесенням змін до технічноЇ документаціЇ;

-- засобів вимірювань, контролю та випробувального обладнання, що використовується під час виробництва продукціЇ;

-- про системи повірки засобів вимірювань, контролю та випробувального обладнання;

-- порядку формування та позначення партій продукціЇ, що випускається, порядку формування та позначення вибірок з них для випробувань та контролю;

-- порядку реєстраціЇ результатів контролю та випробувань, складання, затвердження та зберігання протоколів випробувань;

-- порядку, що забезпечує випуск тільки тих партій продукціЇ, які відповідають вимогам нормативно-технічноЇ документаціЇ.

Підприємство повинно до проведення атестаціЇ розробити інструкціЇ з атестаціЇ технічних можливостей. Вимоги щодо побудови, викладення та оформлення інструкцій наведені в ДСТУ 3414-96.

Загальні вимоги до атестованого виробництва та організаціЇ

контролю за виготовленням та випуском продукціЇ

Підприємство, що намірене атестувати виробництво в Системі, повинно призначити Головного контролера та його заступника. Заступник виконує обов'язки Головного контролера в разі його відсутності.

Головний контролер повинен гарантувати, що вимоги, які висунуті органом сертифікаціЇ продукціЇ, розуміються правильно і виконуються в разі представлення виготовленоЇ продукціЇ на сертифікацію. Представлення виготовленоЇ продукціЇ на сертифікацію санкціонується лише Головним контролером або його заступником.

Головний контролер повинен підтверджувати представникам органу, що здійснює технічний нагляд, достатність заходів щодо контролю якості. Головний контролер повинен бути кваліфікованим фахівцем у технічному та адміністративному відношенні, щоб здійснювати відповідний до вимог технічного нагляду контроль за випуском сертифікованоЇ продукціЇ. Зв'язок підприємства з органом, який виконує технічний нагляд, здійснюється через Головного контролера.

Головний контролер повинен мати достатні повноваження та матеріальне забезпечення для виконання ефективного контролю якості вихідноЇ сировини. Матеріалів та комплектуючих виробів, що надходять, контролю якості під час виготовлення та контролю продукціЇ, що сертифікується.

Головний контролер повинен бути незалежним від керівництва, що безпосередньо відповідає за виготовлення продукціЇ. Наказом по підприємству йому повинні бути надані такі основні повноваження:

-- право вимагати усунення відхилень від встановлених вимог до пред'явлення виготовленоЇ продукціЇ на сертифікацію;

-- право вимагати внесення змін до технічноЇ документаціЇ та договорів на постачання відповідно до вимог органу з сертифікаціЇ продукціЇ;

-- право відміняти подання на сертифікацію виготовленоЇ продукціЇ, яка не відповідає вимогам, встановленим органом сертифікаціЇ, або на яку не поширюються вимоги програм сертифікаціЇ;

-- застосовувати на підприємстві останні документи органу з сертифікаціЇ продукціЇ, які встановлюють вимоги до продукціЇ, що сертифікується;

-- визначити відповідальність сертифікаціЇ встановленим вимогам до часу відвантаження цієЇ продукціЇ;

Головний контролер здійснює такі основні функціЇ:

- підтримує зв'язок з органом, що здійснює технічний нагляд:

несе персональну відповідальність за якість продукціЇ, що постачається з сертифікатом відповідності;

-- забезпечує реєстрацію результатів контролю, вимірювань та випробувань продукціЇ, що сертифікується, які проведені підприємством, і надає Їх в розпорядження органу, який здійснює технічний нагляд;

-- несе відповідальність за обґрунтованість використання знаку або сертифіката відповідності під час постачання партіЇ продукціЇ;

-- затверджує протоколи випробувань випущених партій сертифікованоЇ продукціЇ;

-- несе відповідальність за проведення повторного контролю під час постачання сертифікованоЇ продукціЇ з затримкою.

Головний контролер підзвітний керівництву вищого рівня підприємства. Періодичні випробування продукціЇ, що сертифікується, повинні проводитись підприємством через проміжки часу, які встановлені органом з сертифікаціЇ продукціЇ, на зразках (вибірках), які відібрані від виробничих партій, що вже витримали випробування, передбачені для виробничих партій.

-- позначення кожного випробування;

-- заяву про правильність відомостей протоколу, засвідчену Головним контролером.

Сертифікаційний протокол випробувань випущених партій повинен вміщати результати випробувань на надійність за час заявленого терміну служби за показниками, що встановлені в нормативному документі, у вигляді загальноЇ кількості випробувальних зразків та кількості виявлених дефектів. В разі необхідності наводять первісні, проміжні та кінцеві значення характеристик.

Сертифікаційний протокол випробувань випущених партій не повинен вміщати результати випробувань виробничих партій, що забраковані під час випуску з виробництва.

Результати випробувань, які заносяться до сертифікаційного протоколу випробувань випущених партій, повинні накопичуватися в підприємстві протягом терміну, встановленого органом з сертифікаціЇ продукціЇ, і надаватися йому з цією періодичністю.

Відомості сертифікаційного протоколу випробувань випущених партій є власністю підприємства і не можуть розголошуватись без його дозволу.

У протоколах за результатами випробувань на підприємстві повинні зазначатись відмови, які виявлені під час будь-яких випробувань на відповідність. Ці протоколи потрібно зберігати на підприємстві у порядку і надсилати до органу, що здійснює технічний нагляд.

Порядок здійснення робіт з атестаціЇ виробництва

Порядок здійснення робіт з атестаціЇ виробництва в загальному випадку передбачає виконання таких етапів:

-- подання заявки (якщо атестація запроваджується за ініціативою підприємства);

-- попереднє оцінювання;

-- складання програми та методики атестаціЇ;

-- перевірка виробництва і атестація його технічних можливостей;

-- технічний нагляд за атестованим виробництвом.

Подання заявки

У випадку, коли атестація виробництва запроваджується за ініціативою підприємства, то складають заявку за формою, наведеною в додатку 16, яку направляє до органу з сертифікаціЇ продукціЇ разом з двома примірниками інструкціЇ з атестаціЇ технічних можливостей та відомостями про виробництво відповідно до додатка 17. Якщо атестація виробництва запроваджується за вимогою органу з сертифікаціЇ продукціЇ, то два примірники інструкціЇ з атестаціЇ технічних можливостей та відомостей про виробництво надаються органу сертифікаціЇ на його запит.

Попередня оцінка

Попередня оцінка виконується комісією експертів органів з сертифікаціЇ продукціЇ в погоджені строки. Склад комісіЇ експертів затверджується керівником органом з сертифікаціЇ продукціЇ.

Попередня оцінка містить:

-- експертизу вихідних матеріалів, наданих підприємством;

-- складання висновку щодо готовності підприємства до запровадження атестаціЇ виробництва.

Експертиза вихідних матеріалів повинна передбачати:

-- перевірку відповідності показників і характеристик продукціЇ, установлених технічною документацією, до вимог стандартів та інших нормативних документів, що поширюються на продукцію та технологічні процеси ЇЇ виготовлення;

-- оцінку достатності контрольних операцій і випробувань, передбачених технологічною документацією, для забезпечення певності в відповідності продукціЇ, яка випускається, вимогам стандартів, що на неЇ розповсюджуються:

-- перевірку відповідності переліку показників технологічних можливостей виробництва, що атестується, до переліку показників і характеристик продукціЇ, що випускається;

-- оцінку повноти програми випробування для підтвердження технічних можливостей виробництва, що атестується;

-- оцінку правильності вибору головних етапів технологічного процесу;

-- оцінку слушності методів випробувань для підтвердження технічних можливостей виробництва, що атестується;

-- наявність системи контролю якості виготовлення під час технологічного процесу, зокрема контроль матеріалів та комплектуючих виробів;

-- перевірку показників точності засобів вимірювання і контролю, що застосовуються, вимога конструкторськоЇ і технічноЇ документаціЇ щодо дозволених відхилень показників і характеристик;

-- перевірку наявності системи метрологічного забезпечення засобів вимірювань, контролю та випробувань, які застосовуються.

Комісія експертів може в разі необхідності:

-- здійснювати запит у підприємства інші відомості, якщо вони необхідні для попередньоЇ оцінки;

-- направляти власного представника для збирання додатковоЇ інформаціЇ безпосередньо на підприємство.

У випадку, якщо дію атестата зупинено, поновлення діЇ атестата здійснюється за рішенням органу з сертифікаціЇ після проведення підприємством заходів коригуючого впливу для усунення причин виявлення невідповідностей.

Орган з сертифікаціЇ, який проводить атестацію виробництва, несе відповідальність за забезпечення конфіденційності інформаціЇ, яку отримують його співробітники під час контактів з підприємством.

У разі незгоди з зауваженнями та висновками комісіЇ експертів за результатами перевірки виробництва, за якими можливо атестувати конкретне виробництво, підприємство має право в місячний термін направити до ради органу з сертифікаціЇ заяву (апеляцію). Залежно від обґрунтованості цієЇ заяви може бути призначена нова перевірка виробництва іншим складом експертів. Про своє рішення рада органу сертифікаціЇ сповіщає подавача заяви протягом місяця.

Сертифікація систем якості. Порядок проведення

Загальні положення

Сертифікацію систем якості в Системі проводять органи з сертифікаціЇ ситеми якості (надалі - органи з сертифікаціЇ), що акредитовані в Системі на право проведення цієЇ роботи, а в разі Їх відсутності - організаціЇ, яким доручено виконання функцій органу з сертифікаціЇ за рішенням Держстандарту УкраЇни.

Вимоги до органу з сертифікаціЇ систем якості встановлені в ДСТУ 3420-96 "Система сертифікаціЇ УкрСЕПРО. Вимоги до органів з сертифікаціЇ систем якості та порядок Їх акредитаціЇ".

Сертифікація систем якості проводиться за ініціативою виробника продукціЇ або за рішенням органу з сертифікаціЇ продукціЇ, коли це передбачено схемою (моделлю) сертифікаціЇ, або за вимогою інших незалежних організацій (відомств), яким надані державою повноваження на оцінку системи управління якості продукціЇ, що постачається.

Сертифікація систем якості щодо виробника певноЇ продукціЇ проводиться з метою засвідчення відповідності системи якості вимогам ДСТУ І50 9001-2001 і ДСТУ ІЗО 9004-2001 і забезпечення упевненості в тому, що виробник здатний постійно випускати продукцію, яка відповідає вимогам нормативних документів, продукція незадовільноЇ якості своєчасно виявляється, а виробник вживає заходів щодо запобігання виготовленню такоЇ продукціЇ на постійній основі.

Під час проведення сертифікаціЇ системи якості треба забезпечити конфіденційність інформаціЇ про результати сертифікаціЇ, що є комерційною таємницею. Але це не повинно перешкоджати поданню у встановленому порядку інформаціЇ про сертифікацію систем якості.

Об'єктами оцінок при сертифікаціЇ систем якості та технічному нагляду за сертифікованими системами є: діяльність з управління і забезпечення якості відповідно до вимог ДСТУ ІЗО 9001-2001 і ДСТУ ІЗО 9004-2001 та іншоЇ додатковоЇ документаціЇ щодо оцінки системи якості; стан виробництва з погляду можливості забезпечення стабільноЇ якості продукціЇ, яка підлягає сертифікаціЇ; якість продукціЇ (на підставі аналізу інформаціЇ з різних джерел).

Одержання виробником сертифіката на систему якості не означає, що відповідальність за забезпечення якості відповідноЇ продукціЇ перекладається з виробника на орган, який проводив сертифікацію.

Порядок проведення сертифікаціЇ систем якості

Виробник, який претендує на сертифікацію системи якості в Системі, подає до акредитованого в Системі органу з сертифікаціЇ заявку за формою додатка 19. За відсутності на час подання заявки акредитованого в Системі органу з сертифікаціЇ заявка подається до Держстандарту УкраЇни.

Коли є декілька органів з сертифікаціЇ систем якості, виробник подає заявку в будь-який з них, якщо інше не зазначено органом з сертифікаціЇ продукціЇ.

Орган з сертифікаціЇ систем якості розглядає заявку і надсилає підприємству-заявнику:

-- опитувальну анкету для проведення попереднього обстеження системи якості підприємства-заявника (приблизний зміст анкети наведений в додатку 17);

-- перелік вихідних матеріалів, які має подати підприємство до органу сертифікаціЇ для проведення попередньоЇ (заочноЇ) оцінки системи якості і стану виробництва;

Підприємство-заявник заповнює опитувальну анкету, готує всі необхідні вихідні матеріали і подає Їх до органу з сертифікаціЇ.

Сертифікація систем якості складається з таких етапів:

-- попередня (заочна) оцінка систем якості;

-- остаточна перевірка і оцінка системи якості;

-- оформлення результатів перевірки;

-- технічний нагляд за сертифікованою системою якості протягом терміну діЇ сертифіката.

Попередня (заочна) оцінка системи якості

Попередня (заочна) оцінка систем якості здійснюється з метою визначення доцільності продовження робіт з сертифікаціЇ системи якості підприємства, і, в разі встановлення такоЇ доцільності, розробки програми перевірки.

Попередня оцінка здійснюється комісією органу з сертифікаціЇ проведенням аналізу документів та вихідних матеріалів, одержаних від підприємства як наведено вище. До складу цієЇ комісіЇ має бути включений принаймні один аудитор, атестований в Системі.

Орган з сертифікаціЇ призначає головного аудитора, який формує комісію з компетентних спеціалістів для проведення аналізу одержаних матеріалів і підготовки попередніх висновків. Головний аудитор призначається навіть тоді, коли аналіз проводиться однією особою.

До складу комісіЇ не включають співробітників підприємства-заявника, а також представників інших підприємств, зацікавлених в результатах сертифікаціЇ системи якості підприємства-заявника.

Склад комісіЇ затверджує керівник органу з сертифікаціЇ.

Комісія здійснює аналіз усіх матеріалів, одержаних від підприємства для попередньоЇ (заочноЇ) оцінки його готовності до сертифікаціЇ систем якості.

У разі необхідності головний аудитор може направити свого представника для неофіційного відвідування підприємства з метою проведення робіт з попередньоЇ оцінки системи якості підприємства безпосередньо на місці або затребувати в підприємства додаткові відомості і матеріали для проведення оцінки.

Паралельно з аналізом матеріалів, одержаних від підприємства-заявника, комісія організує збір та аналіз додаткових відомостей про якість продукціЇ, стосовно якоЇ проводяться роботи з сертифікаціЇ системи якості, від незалежних джерел (дані територіальних органів Держстандарту УкраЇни, товариств споживачів, відомості від окремих споживачів тощо).

Попередня (заочна) оцінка системи якості завершується підготовкою письмового висновку щодо доцільності (недоцільності) проведення остаточноЇ перевірки і оцінки системи якості.

Висновок готується у двох примірниках: один лишається в органі з сертифікаціЇ, другий передається підприємству-заявнику.

У разі позитивного рішення орган з сертифікаціЇ направляє заявнику висновок і проект господарського договору на проведення остаточноЇ перевірки і оцінки системи якості.

У разі негативного рішення за результатами оцінки у висновку наводять причини такого рішення та усі значні невідповідності системи якості, що перевіряється, до вимог відповідних нормативних документів.

Усі невідповідності потрібно усунути до відвідання виробника комісією. Після врахування усіх зауважень комісіЇ підприємство може подавати свою систему якості на повторну попередню оцінку.

Повторну попередню оцінку підприємство оплачує окремо.

Остаточна перевірка і оцінка системи якості

Перевірка здійснюється комісією, що проводила попередню оцінку або іншою комісією, до складу якоЇ обов'язково входять експерти, що виконували попередню оцінку.

До складу комісіЇ обов'язково включають експерта з розробки та (або) технологіЇ виробництва відповідноЇ продукціЇ.

Склад комісіЇ затверджується керівником органу з сертифікаціЇ, з ним також знайомлять виробника.

Виробник може відхилити запропонований склад комісіЇ, якщо він вважає, що здійснення перевірки цим складом може призвести до конфліктних ситуацій.

На підставі аналізу матеріалів, що надійшли від підприємства-заявника на етапі попередньоЇ оцінки, комісія розробляє програму (план) остаточноЇ перевірки системи якості (з урахуванням специфіки підприємства, продукціЇ, що випускається, вимог споживачів тощо), програму і методики перевірки і оцінки стану виробництва та підготовляє необхідні робочі документи.

Програма (план) перевірки в загальному випадку має містити: мету і галузь перевірки; дату і місце проведення перевірки; перелік документів, на відповідність яким здійснюється перевірка; перелік структурних підрозділів, що перевіряються; назви елементів системи якості та виробництва, які підлягають перевірці; розподіл обов'язків між комісіями щодо перевірки елементів системи якості та стану виробництва; джерела інформаціЇ про якість продукціЇ; орієнтовані строки проведення кожного з основних заходів програми; вимоги щодо забезпечення конфіденційності інформаціЇ, яка є комерційною таємницею; перелік організацій та осіб, яким подається звіт про перевірку.

З програмою (планом) треба ознайомити керівника підприємства-заявника до початку остаточноЇ перевірки. Спірні питання щодо змісту програми загалом або деяких ЇЇ пунктів мають бути вирішені головним аудитором і уповноваженим представником

підприємства.

Програма та методика перевірки і оцінки стану виробництва розробляються з урахуванням положень ДСТУ 3414-96.

Для реалізаціЇ програми (плану) перевірки і відображення ЇЇ результатів щодо конкретних розділів програми у разі необхідності розробляють форми таких робочих документів:

-- переліки контрольних запитань, які використовуються для оцінки елементів системи якості;

-- форми для реєстраціЇ спостережень під час перевірки;

-- форми для документування проміжних даних, які підтверджують висновки аудиторів.

Робочі документи розробляють аудитори під керівництвом головного аудитора. Робочі документи мають бути такими, щоб не обмежувати проведення додаткових заходів з перевірки, необхідність в яких можна виявити на підставі інформаціЇ, одержаноЇ під час перевірки.

Перевірка включає проведення таких процедур:

-- попередньоЇ наради;

-- обстеження;

-- заключноЇ наради;

-- підготовку звіту про перевірку.

Попередню нараду організовують та проводять підприємство і головний експерт. У нараді беруть участь члени комісіЇ і персонал підприємства-заявника, який призначено для участі у проведенні перевірки. Під час попередньоЇ наради:

-- рекомендують членів комісіЇ керівництву підприємства-замовника;

-- інформують учасників наради про мету та завдання перевірки, програму, методи і процедури перевірки;

-- установлюють офіційні способи спілкування між аудиторами та персоналом підприємства;

-- узгоджують дату проведення заключноЇ наради та проміжних нарад (у разі виникнення потреби в Їх проведенні);

-- складають графік перевірки підрозділів та виробництв підприємств;

-- з'ясовують усі незрозумілі підприємства програми перевірки.

За результатами попередньоЇ наради складається та підписується головним експертом протокол цієЇ наради, а також розподіл обов'язків між аудиторами, який є додатком до протоколу.

Під час обстеження збирають потрібні дані про систему якості за допомогою опитувань, вивчення документів і здійснення спостережень на ділянках, що перевіряються. Взнаки, які вказують на можливість виникнення невідповідностей, мають фіксуватись і окремо обмежуватись. Усі спостереження, зроблені під час перевірки, потрібно задокументовувати.

Інформацію, одержану під час обстеження, перевіряють, порівнюючи з інформацією, одержаною з інших джерел.

Обстеження включає роботи з оцінки стану виробництва, аналізу фактичного матеріалу та підготовки попередніх висновків для заключноЇ наради.

Оцінка здатності виробництва забезпечувати стабільний випуск продукціЇ необхідного рівня якості продукціЇ здійснюється на основі аналізу відповідноЇ інформаціЇ про якість продукціЇ та спостережень за станом виробництва згідно з програмою та методикою, що розроблені комісією для даного підприємства або які діють на підприємстві та узгоджені з органом з сертифікаціЇ продукціЇ чи систем якості.

У разі наявності на підприємстві атестованого в установленому порядку виробництва оцінку стану виробництва за рішенням комісіЇ можна не проводити.

Аналіз фактичного матеріалу здійснюється з метою встановлення відповідності (чи невідповідності) елементів системи якості підприємства-заявника до вимог стандарту на систему якості, а також здатності виробництва забезпечувати стабільний випуск продукціЇ необхідного рівня якості.

Аналіз проводиться відповідно до програми і контрольних запитань з перевірки і оцінки систем якості.

Невідповідності мають бути визначені термінами конкретних вимог нормативних документів, відповідно до яких здійснюється перевірка.

Результати спостережень мають розглядатись головним експертом разом з уповноваженим представником виробника. Всі спостереження, за результатами яких виявлені невідповідності, мають бути підтверджені виробником.

На підставі результатів аналізу фактичного матеріалу підготовлюють попередні висновки про відповідність (невідповідність):

- системи якості загалом вимогам нормативних документів на систему якості;

- виробництва вимогам стабільного забезпечення потрібного рівня якості продукціЇ.

Після обстеження комісія має провести заключну нараду з керівництвом підприємства та особами, які є відповідальними за об'єкти перевірки.

Основна мета наради - надати керівництву підприємства зауваження, що складені за результатами перевірки і оцінки, а також зробити попередні висновки щодо можливості (неможливості) видачі сертифіката відповідності системи якості підприємства вимогам нормативних документів.

Зауваження подаються головним експертом усно та Їх наводять в протоколі залежно від Їх вагомості і у формі, що забезпечує підприємству розуміння результатів перевірки.

 

Проведення наради оформляється протоколом, який підписують усі члени комісіЇ. З протоколом знайомляться керівники підприємства, візують його і узгоджують з комісією термін підготовки звіту про перевірку.

Перший примірник протоколу зберігається в органі з сертифікаціЇ, що здійснював перевірку, другий - видається підприємству.

Всі організаціЇ, де зберігається протокол за результатами перевірки, мають забезпечити нерозголошення конфіденційноЇ інформаціЇ щодо результатів перевірки.

Звіт про перевірку підготовляє комісія під керівництвом головного аудитора. При цьому кожний аудитор подає звіт про стан тих елементів системи якості підприємства, які він перевіряв. Звіт підписують усі члени комісіЇ.

Головний аудитор затверджує звіт і відповідає за його достовірність та повноту.

Звіт має містити:

-- загальні відомості про підприємство-заявника (назву, адресу, банківські реквізити) та про орган з сертифікаціЇ (назву, адресу, банківські реквізити, реєстраційний номер атестата акредитаціЇ органу);

-- відомості про підстави для проведення перевірки, мету, завдання та масштаби перевірки, про експертів;

-- перелік основних документів, на відповідність яким здійснена перевірка;

-- відомості про програму перевірки;

-- результати попередньоЇ оцінки та висновок за ними;

-- характеристику фактичного стану об'єктів перевірки;

-- зауваження щодо невідповідностей;'

-- висновки комісіЇ щодо відповідності (невідповідності) системи якості вимогам нормативних документів;

-- вказівку щодо конфіденційності інформаціЇ, яку використано у звіті;

-- висновок про можливість (неможливість) видачі сертифіката;

- відомості про організаціЇ та осіб, яким надається звіт.

Термін підготовки звіту - протягом місяця після заключноЇ наради.

Орган з сертифікаціЇ передає заявнику два примірники звіту. Заявник сам вирішує, кому надіслати звіт.

Оформлення результатів перевірки

Внаслідок перевірки і оцінки системи якості можливі такі основні висновки:

- система повністю відповідає нормативним документам на системи якості, на

відповідність яким здійснювалась перевірка (варіант 1);

 

-- система загалом відповідає нормативним документам на системи якості, на відповідність яким здійснювалась перевірка, але виявлено деякі незначні невідповідності стосовно окремих елементів системи, які можна усунути досить швидко (в термін до шести місяців) (варіант 2);

-- система має серйозні невідповідності, які можна усунути лише внаслідок доробки протягом досить тривалого часу (варіант 3).

У разі позитивного висновку комісіЇ орган з сертифікаціЇ оформлює сертифікат установленого зразка, реєструє його в Реєстрі Системи, видає підприємству-заявнику та в копіЇ надсилає органу з сертифікаціЇ продукціЇ (форму сертифіката відповідності наведено в додатку 20)

Реєстрація сертифікатів відповідності здійснюється згідно з вимогами ДСТУ 3415-96.

Термін діЇ сертифіката визначає орган з сертифікаціЇ, але він не може перевищувати три роки.

У разі варіанта 2, якщо підприємство в термін, установлений органом з сертифікаціЇ, усуне зауваження і звернеться з повторною заявкою на сертифікацію, робота з сертифікаціЇ може здійснюватися за повною або спрощеною схемами, коли перевіряють лише ті елементи якості, стосовно яких були зроблені зауваження. У разі позитивного рішення за результатами цієЇ роботи виробнику видається сертифікат.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 322; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.094 сек.