Посткласична філософія XIX – XX ст

УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФІЯ

МОДУЛЬ ІІІ

Виникнення філософії на Київській Русі. Вплив Візантії. ("Повість временних літ", "Слово про закон і благодать" Іларіона, "Повчання" Володимира Мономаха).

Гуманістичні та реформаційні ідеї у філософській думці України XVI - початку XVII ст. Філософські ідеї діячів Острозького культурно-освітнього центру (погляди полеміста І. Вишенського: орієнтація на греко-візантійські та давньоруські духовні цінності, свобода волі людини як вибір між добром і злом; неоднозначність ідей І.Вишенського).

Києво-Могилянська академія як перший в Україні центр професійної філософії. Натурфілософська та гносеологічна проблематика в філософських курсах Академії. Розвиток ідей епохи Відродження та раннього Просвітництва, співзвучність поглядам мислителів Нового часу.

Г.Сковорода – засновник української класичної філософії. Особливості стилю мислення. Г.Сковорода як просвітитель. Антропоцентризм та пантеїзм Сковороди. Вчення про дві натури і три світи (поняття макрокосму та значення символізму як принципу філософствування). Концепція “сродної праці”. Пізнання як самопізнання. Філософія серця. Значення морального пошуку та розуміння щастя.

Українська “університетська” філософія ХІХ ст. Поширення ідеї представників французького та німецького Просвітництва в Україні. Філософські ідеї у творчості М.Максимовича, М.Костомарова, П.Куліша: початок розробки філософії української ідеї Т.Шевченко.

“Філософія серця” П.Юркевича. Вчення про ідею. Процес пізнання і категорія “серця”.

Українська філософія кінця ХІХ початку ХХ ст. О.Потебня: філософське мислення проблеми “мислення-мова”. Соціальна філософія М.Драгоманова. Філософські аспекти творчості І.Франка. Філософські ідеї в творчості діячів української культури початку ХХ ст. (Б.Кістяківський, В.Вернадський, М.Грушевський, В.Винниченко).

Основні поняття: “логіка”, “метод”, “пізнання”, “антропоцентризм”, “пантеїзм”, “філософія серця”, “символізм”, “макрокосм”, “мікрокосм”, “Біблія”, “щастя”, “розум практичний”, “розум теоретичний”, “національна ідея”, “ідеал”, "ноосфера".

Філософія марксизму. Людина, відчуження і практика в роботах раннього Маркса. Економіко-філософські рукописи 1844 г. Матеріалістичне розуміння історії. Вчення про основне питання філософії та філософське поняття матерій. Проблеми теорії пізнання в марксизмі. Відношення суспільної свідомості до суспільного буття. Діалектика базису та надбудови. Вчення про суспільно-економічні формації. Суспільний прогрес та його критерії. Теорія класової боротьби.

Позитивізм ХІХ ст. Програма «позитивної філософії» О.Конта. Класифікація наук. Еволюціонізм і органічна теорія суспільства Г.Спенсера. Криза класичних ідеалів розуму та науки як духовна передумова ірраціоналістичних течій в філософії ХІХ - ХХ ст. Волюнтаризм А.Шопенгауера. Песимізм. Екзистенціальна діалектика С. К’єркегора. Філософія Ф.Ніцше. «Аполлонівське» й «діонісійське» начала. Програма «переоцінки всіх цінностей». «Імморалізм» і критика моралі. «Воля до влади» й ідеал «надлюдини». Ідея «вічного повернення». Теза Ніцше про «смерть Бога» та її вплив на розвиток європейської філософії ХХ ст. Інтуїтивізм А.Бергсона: поняття інстинкту, інтелекту, інтуїції.

Російська філософія. Слов'янофіли та західники. Марксистська філософія в Росії. Філософія всеєдності В.С.Соловйова. Екзистенціально-релігійна філософія М.Бердяєва. Російський і український космізм.

Основні поняття: "раціоналізм", "ірраціоналізм", "волюнтаризм", "марксизм", "суспільна свідомість", "суспільне буття", "базис", "надбудова", "суспільно-економічна формація", "суспільний прогрес", "позитивізм", "еволюціонізм", "імморалізм", "воля до влади", "надлюдина", "інтуїтивізм", "космізм".

Дата добавления: 2014-12-27