Навчальна програма

І. Цільова настанова

Курс історії держави і права України є одним з визначальних у вітчизняній системі підготовки фахівців-правознавців. З нього починається опанування студентами першооснов юридичних знань, занурення їх у світ державно-правових термінів і конструкцій, ознайомлення з пам’ятками національної юридичної культури. Основне завдання курсу полягає в формуванні у студентів міцних знань з актуальних проблем історичного розвитку української держави і права, навичок самостійного аналізу історико-правових джерел та вміння використовувати історичний досвід для вирішення сучасних завдань. Курс покликаний сприяти правовому, демократичному і патріотичному вихованню студентів, зокрема виробленню у них глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності та сучасного конституційного статусу України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.

Курс історії держави і права України спрямований на те, щоб студенти засвоїли насамперед об’єктивну фактологічну картину історичного розвитку української держави і права, не потрапляючи у полон однобічних тенденційних поглядів, на які так багата минула і сучасна науково-навчальна література. В зв’язку з цим у ході засвоєння програми курсу, під час підготовки до семінарських занять студентам рекомендується звертатися насамперед до першоджерел (збірників нормативних актів, документів та інших об’єктивних матеріалів). Довідкова та монографічна література здебільшого пропонується з таким розрахунком, щоб відбити всі основні теоретичні погляди на відповідні проблеми.

При вивченні складної і багатогранної дисципліни «Історія держави і права України», що є базовою і забезпечує наступну ефективність освоєння інших юридичних дисциплін, використовуються різноманітні форми навчання: лекції, семінари, самостійна робота, написання рефератів і докладів, практичні рішення юридичних задач на основі стародавніх юридичних актів, написання курсової (контрольної) роботи (для заочної форми навчання).

Передбачені слідуючі форми поточного контролю: опитування, тестовий контроль.

Підсумковою формою контролю знань є іспит, який має на меті перевірити рівень засвоєння отриманих знань, уміння застосовувати ці знання при вирішенні конкретних професійних задач.

У результаті вивчення історії держави і права України студенти повинні:

- знати предмет і метод історії держави і права України; сучасний стан проб-лем науки історії держави і права України; розвиток суспільного ладу на різних етапах вітчизняної історії; систему органів влади й управління, суду в Україні зі стародавніх часів до сьогодення; державно-правові інститути в Україні; основні джерела рабовласницького, феодального, буржуазного та радянського права; структуру судових органів, поліцейської служби; перешкоди і проблеми, які виникали на шляху будівництва української державності; історію кодифікації права України;

- вільно орієнтуватися в системі основних джерел історії держави і права України;

- уміти використовувати досвід історії держави і права в практичній діяльності під час створення демократичної правової держави в Україні; аналізувати правові акти та інші документи за допомогою різних наукових методів, перш за все, спираючись на принцип історизму; використовувати в практичній діяльності знання основних принципів континентальної та англосаксонської систем права; самостійно робити правильні прогнози в галузі суспільно-політичного життя України на основі історико - правових знань.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Тема І. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ.

Предмет, методологія курсу історії держави і права України, місце курсу в системі юридичних навчальних дисциплін.

Історіографія історії держави і права України. Основні джерела, їх характерис-тика. Питання історії держави і права України в працях українських, російських і закордонних науковців. Наукова періодизація історії держави і права України.

Тема II. РАБОВЛАСНИЦЬКІ ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ І ПРАВО

НА ТЕРИТОРІЇ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я.

(середина І тис. до н.е. - V ст. н.е.).

Виникнення і розвиток Скіфської держави: суспільний лад, царська влада, центральний апарат управління. Велика Скіфія Атея. Військо. Мала Скіфія. Неаполь-Скіфський. Джерела та основні риси права.

Античні міста-держави: Ольвія, Херсонес, Пантікапей та ін. Суспільний лад, державний устрій античних полісів. Джерела й основні риси права.

Боспорське царство. Його суспільно-політичний лад, джерела та основні риси права.

Значення рабовласницьких держав Північного Причорномор’я для процесу розкладу родоплемінного устрою, виникнення державності у східних слов’ян.

Тема III. ФОРМУВАННЯ РАННЬОФЕОДАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ

У СХІДНИХ СЛОВ’ЯН. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ ІНСТИТУТИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ.

(VІ - початок ХІІ ст.).

Східні слов’яни, їх розселення на сучасній території України. Родоплемінна організація суспільства та її розклад: родовий уклад життя людей, зародження патріархального рабства, формування феодальних відносин. Переростання родових общин у територіальні.

Східнослов’янські племена, союзи племен, племінні княжіння. Союз союзів племінних княжінь Середнього Подніпров’я під назвою «Русь» (VIII ст.).

Суперсоюз племінних княжінь під назвою «Руська земля» (поч. IX ст.) - попередник держави Київська Русь.

Утворення і розвиток держави з центром у Києві. Формування її території. Критика норманської та інших теорій походження Київської Русі.

Суспільний лад. Великі київські князі. Місцеві князі. Бояри. Духовенство. Міське населення. Смерди. Закупи. Рядовичи.Холопи.

Державний лад. Ранньофеодальна монархічна форма правління. Вищі органи влади: великий київський князь, рада при великому князі. Удільні князі. З’їзди князів. Відносини васалітету-сюзеренітету. Віче. Судові органи.Двірцево-вотчинна система управління. Військо. Церковна організація.

Джерела права Київської Русі: звичаєве право, князівське законодавство, договори Київської Русі з іноземними державами. Джерела церковного права: церковні статути Володимира і Ярослава, збірки канонічного права. «Руська Правда» - пам’ятка права Київської Русі.

Основні риси права. Право власності, зобов’язальне право, право спадщини. Сімейно-шлюбне право. Поняття і види злочинів, мета і система покарань. Основні риси судочинства.

Історичне значення Київської Русі.

Тема IV. ДЕРЖАВА І ПРАВО ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ РУСІ

В ПЕРІОД ФЕОДАЛЬНОЇ РОЗДРОБЛЕНОСТІ (XII-XIV ст.).

Розвиток суспільно-політичного ладу Русі на початковому етапі феодальної роздробленості. Суспільний лад. Державний лад.

Зміни в суспільно-політичному ладі південно-західних земель у період поглиблення феодальної роздробленості і боротьби Русі проти навали кочових орд та інших іноземних загарбників (XIII – ХІV ст.).

Утворення і розвиток Галицько-Волинського князівства. Галицько-Волинська держава - спадкоємиця Київської Русі.

Суспільний лад. Князі. Боярська аристократія. Духовенство. Міські жителі. Сільське населення. Смерди. Холопи.

Державний устрій. Князівська влада. Коронація князя Данила як короля. Рада бояр. Удільні князі. З’їзди князів. Віче. Військо. Місцеве управління.

Значення Галицько-Волинського князівства.

Основні риси права південно-західних земель періоду феодальної роздробленості (XII - перша половина XIV ст.).

Тема V. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВЕ ПОЛОЖЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

У СКЛАДІ ЛИТВИ, ПОЛЬЩІ І РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

(кінець XIV - перша половина XVII ст.).

Приєднання українських земель до Великого Литовського князівства. Захоп-лення частини земель України Польщею. Утворення держави Речі Посполитої. Люблінська унія 1569 р. Зміни в політично-правовому становищі українських земель.

Суспільний лад. Князі, магнати, бояри, шляхта. Духовенство. Міське населення. Селянство, його верстви і групи. Закріпачення селян.

Державний лад. Установлення нового адміністративно-територіального поділу. Ліквідація князівств, запровадження воєводств. Центральні і місцеві, органи влади і управління в Україні. Судові установи.

Виникнення козацтва. Утворення Запорізької Січі, її республіканський устрій.

Джерела права. Звичаєве право. Сеймові і королівські конституції. Конституція Казимира 1468 р. «Устав на волоки» 1557 р. Литовські статути 1529, 1566, 1588 рр. Магдебурзьке право. Зародження і розвиток козацького права. «Ординація війська Запорізького» 1638 р., зміст і значення.

Основні риси права. Право власності. Спадкове право. Зобов’язальне право. Злочини і покарання. Судовий процес.

Особливості територіального устрою Галичини. Буковина у складі Молдавії і Туреччини. Закарпаття у складі Угорського королівства. Чернігово-Сіверщина у складі Великого князівства Московського.

Тема VI. ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ І НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ В ПЕРІОД ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ 1648 - 1654 рр.

Політико-правове і соціально-економічне становище України напередодні повстання 1648 р. Причини і характер війни. Рушійні сили війни. Гетьман Б. Хмельницький.

Суспільний лад. Зміцнення становища православної шляхти і духовенства. Козацька старшина. Рядові козаки. Міські жителі. Селянство.

Формування української національної держави. Територія. Новий адміністративно-територіальний поділ. Вищі органи влади й управління. Загальновійськова козацька Рада. Рада Генеральної старшини. Гетьман.

Генеральний уряд. Полковники і полкові уряди. Сотники і сотенні уряди. Курінні отамани. Запорізька Січ, її внутрішня організація. Поєднання військово-адміністративної і судової влади. Магістрати і ратуші. Козацьке військо. Суд.

Джерела права. Звичаєве право, зміни в застосуванні польсько-литовського законодавства. Нормативні акти гетьманської військово-адміністративної влади.

Основні риси права періоду визвольної війни 1648 -1654 рр.

Українсько-російські зв’язки в роки визвольної війни 1648 - 1654 рр. Рішення Земських соборів у лютому 1651 р. та жовтні 1653 р. Переяславська Рада, Березневі статі 1654 р. Грамоти царя Олексія Михайловича. Історичне значення і політико-правова оцінка українсько-російського договору 1654 р.

Тема VII. ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЇ. ЛІКВІДАЦІЯ АВТОНОМІЇ УКРАЇНИ (друга половина XVII - XVIII ст.).

Територія. Суспільний лад. Формування українського шляхетства, його злиття з російським дворянством. Поширення на Україну дії «Жалуваної грамоти дворянству» 1785 р. Духовенство і зміни у його правовому становищі. Правове становище міського населення. Правове становище селянства. Указ Катерини II 1783 р. про їх закріпачення. Ліквідація козацького стану.

Автономія України. Гетьманські статті. Органи місцевого самоврядування. Загальновійськова рада. Рада генеральної старшини. Генеральний уряд. Гетьманська влада. Полкові уряди. Сотенні уряди. Магістрати і ратуші. Судові органи. Церква. Особливості політичного устрою на Слобожанщині.

Зміни в політичному становищі Запорізької Січі та Південної України.

Органи самодержавного управління Україною. Малоросійський приказ і Малоросійська колегія.

Наступ російського царату на права і вільності України. Ліквідація української національної державності. Запровадження військового та адміністративно-територіального устрою в Україні відповідно до загальної централізованої системи управління Російською імперією. Соціально-економічні і політичні наслідки скасування автономії України у складі Росії.

Правова система України за умовами входження до складу Росії. Джерела права. Звичаї. Гетьманські і полковничі універсали. Рішення загальновійськової і генеральної старшинської рад. Збереження джерел права польсько-литовського походження. Джерела церковного права Кодифікація права у першій половині XVIII ст. Робота кодифікаційної комісії 1728 р. «Права, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р. Кодифікація права у другій половині XVIII ст. «Суд і розправа в правах малоросійських»1750-1751 рр. «Екстракт малоросійських прав» 1767 р. «Екстракт із указів, інструкцій та установ» 1786 р.

Цивільне право. Сімейне право. Кримінальне право. Судочинство.

Тема VIII. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВЕ ПОЛОЖЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

У СКЛАДІ РОСІЇСЬКОЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЙ

(кінець XVIII - XIX ст.).

Адміністративно-територіальний поділ. Політико-правове становище Галичини і Правобережжя у складі Речі Посполитої, Закарпаття - у складі Угорщини, Північної Буковини і Криму - у складі Туреччини. Три поділи Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.), приєднання Криму до Росії та вплив цих подій на політико-правове становище та історичну долю України: Лівобережжя, Правобережжя і Півдня України у складі Російської імперії, Північної Буковини, Галичини і Закарпаття - у складі Австро-Угорської імперії.

Суспільний лад. Дворянство. Купецтво. Духовенство. Селянство. Поміщицькі селяни. Державні селяни. Жителі міст. Формування буржуазії. Селянська реформа 1861 р. в Україні. Формування робітничого класу.

Політичний лад. Система самодержавних органів управління Україною. Генерал-губернатори. Губернатори, губернське правління. Градоначальники. Повітовий апарат управління. Земський суд і земський справник. Судова система. Сільська управа. Волосна управа. Повітовий суд. Совісний суд. Губернська палата цивільного суду. Губернська палата кримінального суду. Головний суд на Лівобережжі. Магістратські та ратушні суди., Скасування судових органів місцевого походження.

Буржуазні реформи в галузі державного будівництва і особливості їх проведення в Україні. Земська реформа 1864 р. Міська реформа 1870 р.. Поліцейська реформа. Судова реформа 1864 р. Контрреформи 80 - 90-х рр.

Джерела і кодифікація права. Звичаї. Російське законодавство. Литовський статут у руській редакції 1811 р. Збірники магдебурзького права. Указна практика. «Зібрання малоросійських прав» 1807 р. - проект цивільного кодексу. Робота кодифікаційної комісії 1826 р., «Звід місцевих законів Західних губерній» 1838 р. Сільський судовий статут. Скасування дії магдебурзького права і Литовського статуту. Введення в дію «Зводу Законів Російської імперії» у редакції 1842 р.

Цивільне право. Сімейне право. Кримінальне право. Судочинство.

Державно-правове положення Галичини, Північної Буковини, Закарпаття у складі Австро-Угорської імперії. Суспільний лад. Політичний устрій. Судова система. Джерела і кодифікація права.

Тема IX. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ В ПЕРІОД ІМПЕРІАЛІЗМУ (з поч. XX ст. до 1917 р.).

Перша буржуазно-демократична революція 1905 -1907 рр. в Україні. Поєднання революційної боротьби мас з національно-визвольним рухом. Виникнення Рад робітничих депутатів.

Суспільний лад. Правові основи аграрної реформи 1906 - 1910 рр. та особли-вості її запровадження в окремих регіонах України. Правове становище дворянс-тва, духовенства, буржуазії, почесних громадян, селянства і робітників. Його зміни за маніфестом 17 жовтня 1905 р. і законами, що прийняті на його основі.

Зміни в політичному ладі. Маніфести від 6 серпня і 17 жовтня 1905 р. Державна дума і Державна рада. Склад і діяльність депутатів від українських губерній у Державній думі Росії. Третьочервневий державний переворот і його наслідки для України.

Перша світова війна 1914 - 1918 рр. та її наслідки для України. Україна в планах учасників першої світової війни 1914-1918 рр. Оголошення в українських губерніях воєнного або надзвичайного стану. Мілітаризація місцевого апарату державної влади і управління. Комісії і уповноважені особливих нарад у губернських і повітових містах. Обласні і місцеві військово-промислові комітети. Військово-польові суди.

Цивільне, адміністративне і кримінальне законодавство в період революції 1905 - 1907 рр., наступної реакції, а також першої світової війни 1914- 1918 рр. Розвиток надзвичайного законодавства щодо охорони імперських порядків.

Тема X. ДЕРЖАВНЕ БУДІВНИЦТВО И ПРАВО В УКРАЇНІ

В ПЕРІОД РЕВОЛЮЦІЇНИХ ЗМАГАНЬ 1917-1921 рр.

Перемога Лютневої революції. Ліквідація монархії. Початок створення в Україні нових політичних структур. Тимчасовий уряд та його органи в Україні. Дія законодавства Тимчасового уряду в Україні. Створення Центральної Ради і місцевих рад. Становлення і розвиток Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів у 1917 р. Виникнення нових політичних партій.

Еволюція юридичного статусу Центральної Ради. Перший універсал Центральної Ради. Створення Генерального Секретаріату Центральної Ради. Другий універсал Центральної Ради. «Статут Вищого управління України» від 27 липня 1917 р. «Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові» Тимчасового уряду від 17 серпня 1917 р.

Боротьба за владу Рад у жовтні - грудні 1917 р. Третій універсал Центральної Ради від 7 (20) листопада 1917 р. Проголошення Української Народної Республі-ки. Питання території і адміністративного поділу УНР.

І Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові та його рішення. Проголошення Української Радянської Республіки. Центральний Виконавчий Комітет Рад. Радянський уряд України - Народний Секретаріат. Радянське державне будівництво у грудні 1917 р. - березні 1918 р.

Зовнішньополітична діяльність Української Народної Республіки. Четвертий універсал Центральної Ради від 9 (22) січня 1918 р. та його зміст і значення.

Проголошення УНР незалежною державою. Нормотворча діяльність Центральної Ради. Конституція Української Народної Республіки (статут про державний устрій, права і вольності УНР) 1918 р., її зміст і значення.

Хліборобський конгрес 29 квітня 1918 р. у Києві. Розпуск Центральної Ради УНР. Причини падіння УНР. «Грамота до всього українського народу» П. Скоропадського від 29 квітня 1918 р. і перехід влади до гетьмана. «Закони про тимчасовий державний устрій України» від 29 квітня 1918 р., їх зміст і значення. Державне будівництво Гетьманату. Зовнішня політична діяльність Гетьмана та його уряду. Право періоду гетьманської держави.

Опозиція проти гетьмана. Падіння гетьманської держави. Прихід Директорії до влади і перші кроки державного будівництва. Трудовий конгрес, «Закон про форму влади в Україні». Внутрішня і зовнішня політика Директорії. Перехід влади до Головного отамана С. Петлюри.

Розпад Австро-Угорської імперії та його політичні наслідки. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Створення органів влади ЗУНР. Акт злуки УНР із ЗУНР.

ІІІ з’їзд Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів у Харкові (6 - 10 березня 1919 р). Прийняття I Конституції УСРР. Радянське державне будівництво 1919- 1920 рр.. Відновлення органів радянської влади на місцях. Формування радянських збройних сил. Декрет РНК УСРР від 14 лютого 1919 р. «Про суд». Декрет «Про організацію Всеукраїнської Надзвичайної Комісії». Постанова НКВС «Про утворення Головного управління Радянської робітничо-селянської міліції». Становлення радянського права. Цивільне право. Декрет про націоналізацію власності, правове регулювання розподілу, продовольча і хлібна розверстка. Політика воєнного комунізму. Декрет «Про соціалістичний землеустрій і перехідні заходи до соціалістичного землекористування» (1919 р). Закон «Про землю» (1920 р.). Основні риси трудового права. Декрет «Про цивільний шлюб і про введення книг актів громадянського стану». Декрет «Про скасування спадкоємства». Постанова НКЮ УСРР «Про введення в дію «Керівних засад з кримінального права». Основні риси процесуального права.

Закінчення громадянської війни у Россії. Положення Варшавського і Ризьського договорів щодо України. Падіння УНР і ЗУНР.

Тема XI. РОЗВИТОК РАДЯНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ І ПРАВА В УКРАЇНІ

Дата добавления: 2014-12-27