У 1921 - 1938 рр

Нова економічна політика та її законодавче оформлення. Перебудова державного апарату у зв’язку з переходом до нової економічної політики.

Розвиток федеративних зв’язків УСРР із РСФРР. Утворення СРСР. Правові основи входження УСРР до складу Союзу РСР. Конституція СРСР 1924 р.

Створення в Україні Молдавської АСРР (1924 р.). Місцеві органи влади та управління. Українізація радянського державного апарату.

Судова система. Положення про судоустрій УСРР 1922 р. Організація прокуратури. Утворення адвокатури.

I Кодифікація українського радянського законодавства 1922-1927 р.р.. Законодавство Союзу РСР: причини, основні напрямки і значення. Кримінальний кодекс УСРР (1922 р.), Цивільний кодекс УСРР (1922 р.), Земельний кодекс УСРР (1922 р). Кодекс законів про працю УСРР (1922 р.), Кодекс законів про сім’ю, опіку, подружжя та акти громадянського стану УСРР (1926р.), Кримінально-процесуальний кодекс УСРР (1922 р), Виправно-трудовий кодекс УСРР (1925 р). Цивільно-процесуальний кодекс УСРР (1924 р.), Адміністративний кодекс УСРР (1927р.). Прийняття II Конституції УСРР 1929 р.

Утвердження в СРСР наприкінці 20-х - на початку 30-х рр. бюрократичної командно-адміністративної системи управління та культу особи Й. Сталіна.

Індустріалізація і насильницька колективізація сільського господарства, їх законодавче забезпечення. Голодомор в Україні 1932 - 1933 рр. Зміни в соціально-класовій структурі суспільства.

Конституція УРСР 1937 р. та її декларативний характер. Система органів влади і управління за Конституцією. Перебудова державного апарату.

Репресивний апарат і порушення ним законності. Масовий терор в Україні. Деформації у праві. Зміни в правовій системі УРСР у 30-ті роки.Державно-правовий розвиток Галичини, північної Волині у складі Польщі, Буковини у складі Румунії, Закарпаття у складі Чехословатчини.

Тема XII. ДЕРЖАВА І ПРАВО УКРАЇНИ

В ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939 - 1945 рр.)

Початок другої світової війни і заходи СРСР по забезпеченню своїх інтересів. Радянсько-німецький договір та секретний протокол 1939 р. про розподіл сфер впливу в Європі.

Вступ радянських військ на територію Східної Галичини. Вибори до Народних Зборів України та рішення про її входження до УРСР. Закон Верховної Ради СРСР та Закон Верховної Ради УРСР про прийняття Західної України до УРСР. Утворення західноукраїнських областей у складі УРСР. Вступ радянських військ у Північну Буковину і Бессарабію. Закон Верховної Ради СРСР про включення Північної Буковини, Бессарабії до УРСР. Вихід АМ РСР з УРСР і утворення МРСР у складі СРСР.

Участь УРСР у Великій Вітчизняній війні проти фашистської Німеччини. Перебудова органів державної влади і державного управління. Найвищі органи влади і управління УРСР. Місцеві органи влади і управління. Суд і прокуратура.

Проголошення відновлення української державності та утворення українського Державного Правління (30.06.1941 р.). Створення і діяльність УПА.

Окупаційний режим в Україні. Звільнення території УРСР від тимчасової окупації. Особливості в розвитку права УРСР в роки Великої Вітчизняної війни.

Міжнародна діяльність УРСР. Українська РСР - член-засновник ООН.

Тема XIII. ДЕРЖАВА І ПРАВО УКРАЇНИ У ПОВОЄННІ РОКИ

ТА ПЕРІОД ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ (1945 - поч. 60-х рр.).

Закінчення другої світової війни. Перехід до мирного будівництва. Відбудова і подальший розвиток народного господарства. Перебудова державного апарату. Найвищі і місцеві органи влади та управління. Суд. Прокуратура.

Діяльність репресивного апарату в умовах подальшого посилення культу особи Й.Сталіна. Труднощі у діяльності Радянської влади в західних областях України.

Цивільне право. Сімейне право. Земельне право. Трудове право. Криміналь-не право. Процесуальне право.

Курс на відродження демократичних принципів державного будівництва. Демократизація організації і діяльності найвищих і місцевих органів влади й управління.

Ліквідація репресивних органів сталінського тоталітарного режиму. Реабіліта-ція невинних жертв сталінізму. Непослідовність і незавершеність цього процесу.

Перебудова судової системи. Посилення прокурорського нагляду та укріплення законності.

Зміни в законодавстві. Початок II кодифікації радянського законодавства в кінці 50-х - на початку 60-х рр.

Тема XIV. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ ІНСТИТУТИ УРСР

У СЕРЕДИНІ 60-Х - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 80-Х РР.

УКРАЇНА НА ШЛЯХУ ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ.

Соціально-економічне і політичне життя в Україні в умовах зміцнення командно-адміністративної системи управління.

Спроби запровадження господарської реформи 1965 -1967 рр. Підміна економічних методів керівництва народним господарством командно-адміністративними методами.

Поступове згортання демократії. Подальша бюрократизація державного апарату. Конституція УРСР 1978 р. та її декларативний характер. Перебудова державного апарату згідно з Конституцією УРСР 1978 р.

Продовження кодифікації українського радянського законодавства. Поточне законодавство. Завершення розроблення нових кодексів УРСР на підставі Основ союзного законодавства. Приведення законодавства у відповідність до Конституції УРСР 1978 р.

Демократизація суспільно-політичного життя в Україні в період перебудови. Реформа державного апарату. Зміни в законодавстві України.

Зміни у статусі УРСР як союзної республіки у складі СРСР. Декларація про державний суверенітет УРСР від 16 липня 1990 р. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р.

Тема XV. РОЗВИТОК ДЕРЖАВИ І ПРАВА НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ.

Зміцнення державного суверенітету України, Закон Верховної ради України від 17 вересня 1991 р. «Про зміни і доповнення Конституції України». Закон України про правонаступництво України від 12 вересня 1991 р..

Всеукраїнський референдум та вибори Президента України 1 грудня 1991 р. Розпад СРСР як федеративної держави. Угода про створення СНД. Розробка та прийняття Конституції України 28 червня 1996 р., її характеристика. Форми правління державного устрію та політичного режиму України дійсно Конституції 1996 р. Державна символіка.

Державно-політичний розвиток України на сучасному етапі. Верховна Рада України. Президент України. Кабінет Міністрів України. Місцеві державні адмініст-рації. Місцеве самоврядування. Прокуратура. Конституційний суд України.

Гуманізація правових відносин у суверенній Україні. Джерела та характерні риси права. Реформування усіх галузей права.

НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Дещинський Л. Є. Історія України та її державності.-Львів, 2005.

2. Іванов В.М. Історія держави і права України: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2007.

3. Історія держави і права України. Підручник.- У 2-х т. / За ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина, В.Д. Гончаренка. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003.

4. Історія держави і права України: Підручник за ред. А.С. Чайковського. - К.: Юрінком Інтер, 2004.

5. Історія державності України / За ред. Бондурки О. М., - Х., 2004.

6. Кузьминин О., Калиновський В., Дігтяр П. Історія держави і права України, - К., 2000.

7. Музыченко П.П., Долматова Н.И. История государства и права Украины в вопросах и ответах. Ч.1.Издание четвертое. - Х.: «Одиссей», 2006.

8. Музыченко П.П. История государства и права Украины: Учебное пособие. – 2-е изд., испр. и доп. - К.: О-во «Знання», КОО, 2003.

9. Музыченко П.П. Крумаленко М.В. История государства и права Украины в вопросах и ответах. - Ч.2 Издание пятое. - Х.: «Одиссей», 2006.

10. Українськедержавотворення:: невітребуванний потенціал. Словарь – довідник / За ред.. О.М. Мироненка. – К., 1997.

11. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посібник: У 2 т. / За ред. В.Д. Гончаренка. - К: Ін Юре, 2000.

12. Шевченко О.О. Історія українського права. – К., 2001.

13. Шевчук В.Л., Тараненко В.П. Історія українськой державності: курс лекцій. – К., 1999.

ПЛАНИ, МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Цільова настанова.

Проведення семінарських занять спрямовано на глибоке вивчення основних тем курсу “Історія держави і права України”, на формування вміння самостійно працювати з першоджерелами, нормативним матеріалом і спеціальною літературою. У процесі занять студентам надається методична допомога, а також здійснюється контроль за їх самостійною роботою.

При підготовці до занять студенти повинні широко використовувати нормативні джерела, спеціальну літературу, монографії, посібники, наукові статті, тези та конспекти лекцій.

Під час виступу на семінарських заняттях необхідно робити узагальнення, висновки, критично ставитися до положень, які даються в спеціальній літературі. Слід виходити з того, що динаміка соціальних процесів суттєво впливає на державно-правове законодавство. Під час відповіді рекомендується уникати декларативних положень і тверджень.

Необхідно завести зошит для підготовки до семінарських занять з метою конспектування літератури, виконання практичних завдань, складання тез і планів виступів, запису незнайомих юридичних термінів тощо. З деяких тем (при погоджені з викладачем) студенти можуть підготувати письмові реферати і доповісти їх на семінарських заняттях.

Студенти, які не підготувалися до заняття, одержали незадовільну оцінку або ж були відсутні на заняттях, повинні відпрацювати відповідну тему. Студенти, які не відпрацювали всіх занять до іспиту не допускаються.

Семінарські заняття № 1,2.

Тема: Державно-правові інститути Київської Русі.

ДФН – 4 години

ПЛАН

1. Виникнення Давньоруської держави – Київська Русь.

2. Правове становище населення.

3. Державний устрій Київської Русі.

4. Джерела права.

5. Цивільне та шлюбно-сімейне право.

6. Кримінальне право за “Руської Правдою”

7. Процесуальне право.

Теми рефератів:

- «Теорії походження державності у східних слов’ян».

- «Правове становище жінки у Київської Русі».

- «Руська Правда» - історико-правовий аналіз».

- «Поняття «поток і пограбування» у кримінальному праві Київської Русі».

Методичні рекомендації

Опрацьовуючи перше питання необхідно з’ясувати процес розвитку держав-ності у східних слов’ян: причини політичної консолідації і перші протодержавні утворення. Літописні джерела про заснування Київської Русі. Охарактеризувати етапи розвитку Київської Русі, звернувши увагу на їх особливості (територіальний рост, розквіт держави, занепад). Надати сучасну оцінку теоріям походження Давньоруської держави (норманська, пантюркінська, антинорманська тощо). Підготуватися до дискусії про етнічну приналежність Київської Русі (концепції М. П. Погодіна, М. С. Грушевського та “Єдиної давньоруської народності”).

Характеризуючи суспільний лад Київської Русі, слід приділити увагу правово-му становищу феодалів і залежного населення (князі, бояри, духовенство, вільні общинники, міське населення, смерди, закупи, рядовичі, челядь і холопи).

Розглядаючи третє питання надайте характеристику державного ладу Київської Русі як ранньофеодальної монархії. Розкрийте компетенцію центральних органів влади (великий київський князь, боярська рада, віче, з’їзди князів), посадових осіб виконавчої влади (двірський, стольник, тіун, конюший тощо). Аналізуючи систему місцевого управління з’ясуйте її поступову зміну (удільні князі, посадники, намісники) та принцип кормління. Судову систему Київської Русі слід розглянути шляхом вивчення видів судів (княжий, церковний, боярський та суд общини), при цьому з’ясувавши, що судова влада не була відокремлена від адміністративної. Зверніть увагу на місто православної церкви в державному ладі Русі (опора княжої влади, встановлення церковної десятини).

Далі студентам слід засвоїти процес виникнення та розвиток основних галузей права у східних слов’ян. Спочатку виявити джерела права: звичаєве право, князівське законодавство, русько-візантійські договори, церковне право. Більш детальніше треба ознайомитися з текстом Руської Правди (по хрестоматії), надати їй характеристику: історію створення, основні списки і редакції тощо. Користуючись статтями Руської Правди, розповісти про розвиток права влас-ності, зобов’язального права, спадкове право, дати поняття злочину, виділити види злочинів та види покарань, з’ясувати процес судочинства через аналіз “звіда”, “заклича”, “гоніння сліду”, видів доказів, а також особливості колективної відповідальності селянської общини. Розкриваючи сутність та еволюцію шлюб-но-сімейного права Русі, зверніть увагу на церковні устави князів Володимира і Ярослава.

Додаткова література.

1. Букацький Л. Спадкування за княжої доби Київської Русі – України // Юридичний вісник України. – 2006. – 20-26 травня (№ 20). – С. 8

2. Греков Б.Д. Киевская Русь. – М., 1949.

3. Губарев В. К. История Украины.-Донецк, 2004.

4. Давня історія України. –К., 1995. –Ч.2.

5. Захарченко П. До питання зародження кріпастного права на Русі: історико-правовий аспект // Право України, - 2006. - № 3. – С. 128.

6. Кудін С. Поняття злочину в кримінальному праві Київської Русі // Право України. – 2000.- № 7.

7. Кудін С. Поняття «поток і пограбування» у кримінальному праві України XI - першої пол.XYII ст.: історично-правовий аналіз. // Право України. –2003. - №6.

8. Пушкарева Н. Л. Женщины в Древней Руси – М., 1989

9. Толочко П. П. Київська Русь. – К., 1996.

Питання до самостійної роботи:

1. До елементів державної влади Київської Русі слід включити … (?). Додайте необхідне і розкрийте їх компетенцію.

2. При Володимирі та Ярославі Мудрому функції князівської влади ускладнилися. Поясніть, чим це зумовлено.

3. Назвіть основні джерела права, що стали складовими елементами “Руської Правди”.

4. За “Руською Правдою” слідчо-судовий процес мав вигляд … (?). Додайте необхідне.

5. Охарактеризуйте процедуру винесення судових рішень та порядок їх виконання.

6. Розкрити відмінності у шлюбно-сімейному праві до і після прийняття християнства на Русі.

7. Що спричинило інтенсивному розвитку зобов’язального права на Русі? Яки наслідки мало невиконання стороною зобов’язань.

8. “Номоканон” і “Кормча” в Київській Русі – це збірники права, які регулювали … (?). Додайте потрібне.

Відповіді на ці запитання треба надати в зошитах до самостійної роботи.

Семінарське заняття № 3.

Тема: Галицько-Волинське князівство та його право

ДФН - 2 години

ПЛАН

1. Зміни в державному устрою Київської Русі у період феодальної роздробленості та монголо-татарського панування.

2. Загальна характеристика і особливості політико-правового розвитку Галичини і Волині до утворення Галицько-Волинського князівства.

3. Державний лад Галицько-Волинського князівства.

4. Джерела та характерні риси права.

Теми рефератів:

- «Державницька діяльність Данила Галицького».

- «Занепад Галицько-Волинського князівства».

Методичні рекомендації.

Опрацьовуючи перше питання, слід з”ясувати причини феодальної роздробленості Київської Русі. Надати характеристику змінам форми державного правління (колективний сюзеренітет, з’їзди князів, правління київського князівського роду) та особливості цього правління в період монголо-татарського панування (ярлик на княжіння, система баскачества).

Розкриваючи друге питання, слід звернути увагу на факти, які сприяли історичному піднесенню Галицько-Волинської землі, а через аналіз державницької діяльності окремих галицьких і волинських князів висвітлити процес політичної консолідації, що завершився утворенням Галицько-Волинського князівства. Відповідь на наступні питання передбачає знання як загальний рис державно-правового укладу руських князівств у період феодальної роздробленості, так і специфічних особливостей власне Галицько-Волинського князівства.

Водночас, відповідаючи на останнє питання, слід не обмежуватися хронологічними рамками існування Галицько-Волинського князівства, а охарактеризувати також і деякі правові пам’ятки попередньої епохи (Грамоту Івана Берладника, Рукописання Володимира Васильковича тощо).

Додаткова література.

1. Галицько-Волинська держава XII – XIV ст.: У 2 кн. / Упор. О.С. Кучерук. Кн. 1. – Львів, 2002.

2. Котляр М.Ф. Галицько-Волинське князівство (до 800-ліття утворення) // Український історичний журнал., 2000.- № 1. – С. 21 – 32.

3. Крип’якович І. Галицько-Волинське князівство.- К.,1984 р.

4. Сафроненко К.А. Общественно-политичекий строй Галицко-Волинской Руси ХІ – ХІІІ в. – М., 1955.

Питання до самостійної роботи:

Виконайте у зошитах до самостійної роботи або на окремих листах ф. А-4 порівняльну таблицю на тему: «Державно-правовий устрій Київської Русі та Галицько-Волинського князівства 9-14 ст.».

ПИТАННЯ	Київська Русь у 9 - 11 ст.	Київська Русь у період феодальної роздробленості 12 - 13 ст.	Галицько-Волинське князівсьтво 12 - перша пол. 14 ст.
Встановлення князівської влади
Органи влади (вищі і місцеві)
Джерела права
Судові органи та судовий процес
ВИСНОВОК

Семінарське заняття № 4,5.

Тема: Державний устрій і право України Польсько-Литовської доби

ДФН-4 години.

ПЛАН

1. Загальна характеристика правового укладу на українських землях, що входили до складу Великого князівства Литовського, Королівства Польського, Речі Посполитої.

2. Джерела права: звичаєве право, “статути Великого Князівства Литовського”, сеймові конституції, церковне право, Магдебурзьке право.

3. Державне право: правовий стан населення, система центральних і місцевиорганів влади та управління.

4. Цивільне право: право власності, зобов’язальне, спадкове.

5. Шлюбно-сімейне право.

6. Кримінальне право України: поняття та види злочинів, система покарань.

7. Судові органи: великокнязівський (королівський) суд, доменіальні суди, магістрат та лава, копні суди, церковні суди.

8. Судовий процес на українських землях: принципи судочинства, стадії процесу.

Теми рефератів:

- «Магдебурзьке право та його особливості на українських землях».

- «Литовські статути: історико-правовий аналіз».

- «Види покарань (за матеріалами ІІІ Литовського статуту)».

Методичні рекомендації.

Характеризуючи адміністративний та політико-правовий устрій України у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої треба проаналізувати Кревську (1385), Городельську (1413р.) та Люблінську (1569р.) унії, з’ясувати наслідки польсько-литовських уній для українських земель. Студенти повинні звернути увагу на дію принципу, проголошеного великими литовськими князями: “Старовини не чипати, а новини не вводити” та на зміну цього принципу при зближенні Литви та Польщі.

Спираючись на джерела права розкрити правове становище при-вілейованого та феодально-залежного населення (“Устав на волоки” 1557 р., Литовські статути 1529, 1566, 1588 рр.). Обґрунтуйте питання щодо закріпачення українського селянства та його наслідки.

Висвітлюючи питання щодо розвитку права, слід з’ясувати зміст і юридичну силу земських статутів, проаналізувати зміст Судебника Казимира 1468 р., види злочинів та покарань.

Аналізуючи три редакції Литовського статуту 1529, 1566 і 1588 років особливу увагу слід звернути на право власності, зобов’язальне, спадкове право та інші галузі права.

Характеризуючи питання щодо судової системи на українських землях, необхідно докладно проаналізувати, які судові установи існували у Великому князівстві Литовському, зокрема на юрисдикції суду Великого князя, суду Панів-Ради, судів державця-намісника (залікових судів), панських доменіальних та копних судів. Зокрема необхідно спинитись на судовій реформі середини 16 ст. та на рішеннях Бєльського сейму 1564 р., який позбавив права вотчинної юрисдикції магнатів та шляхту, звернути увагу на компетенцію створених за статутом 1566 р. земських, гродських та підкоморських судів, розкрити їх значення як виборних, відділених від адміністрації судових органів.

Додаткова література

1. Бойко І. Правове регулировання відносин у Галичині у складі Польського Королівсьва (1349 – 1569 рр.) // Право України. – 2009. - №5. – С. 169 – 176.

2. Бойко І. Регулювання кримінально-правових відносин у Галичині у складі Польського Королівства. – 2007. - №11. – С. 144 – 148.

3. Кіселичник В. Про надання українським містам у 14-17 ст. магдебурзького права // Право України. – 1996, № 9.

4. Кобилецький М. Магдебурзьке право як джерело рецепції римського права в Україні // Право України, – 2007. - № 8. – С. 121-125.

5. Кобилецький М. Суд і судочинство в містах України за Магдебурзьким правом // Право України, – 2008. - № 12. – С. 139-145.

6. Кудін С. Поняття кримінального штрафу за Руською Правдою та Литовським статутом // Право України. – 2000. - № 11.

7. Мицак А. Особливості митної політики Речі Посполитої на українських землях у XIV –XVIІI ст. // Право України, – 2002. - № 8.

8. Нелін О.І. Щодо спадкового права за статутом Великого Князівства Литовського 1588 // Право і безпека. – 2006. - №1.- С. 156-157.

9. Сердюк В. Найвищий судовий орган в українських землях за часів їх перебування у складі Литви, Польщі та Речі Посполитої (XIV – сер. XVII ст.) // Право України, – 2006. - № 3. – С. 124-127.

10. Тріфонов С.Г. Особливості правового регулювання спадкових відносин в українських землях у складі Речі Посполитої // Право і безпека, - 2006. - № 1. – С. 161-163.

Питання до самостійної роботи.

Дайте письмові відповіді в зошитах до самостійної роботи.

1. У правових документах литовсько-польської доби вживалися терміни: “на поживанье”, “в хлебокормленье”, “до воли й ласки господарської” Пояснить їх.

2. Розкрийте призначення “волочної поміри” й “Статуту на волоки”, назвіть дату їх запровадження. Додайте, які були наслідки цих заходів.

3. Розкрийте термін “вальний сейм” і компетенцію цього органу. Додайте до цього, з яких складових елементів утворювався сейм у Великому князівстві Литовському й Королівстві Польському.

4. Назвіть місцеві органи влади й управління 14-16 ст.:

а) у Королівстві Польському,

б) у Великому князівстві Литовському,

в) в Речі Посполитої

5. Правові документи литовсько-польської доби закріплювали у своїх артикулах такі злочинні діяння …(?). Перелічіть їх і назвіть ці правові джерела. Додайте до цього, за які злочинні діяння карали смертю.

6. Назвіть державно-правові чинники юридичного оформлення (визнання) козацтва литовського-польської доби як окремого стану українського суспільства. Додайте до цього фактори, що вплинули на це.

7. Пояснить, які причини зумовили кодифікацію права у Великому князівстві Литовському і за якими обставинами було прийнято в 1529 р. І Литовський статут.

Семінарське заняття № 6.

Тема: Формування української національної державності і права

Дата добавления: 2014-12-27