У 1648-1654 рр. 2 страница

Розглядаючи наступне питання з’ясуйте сутність тоталітарного режиму, його курс на згортання нової економічної політики, примусову колективізацію і українізацію державного апарату. Поясніть, чому цей період в історії України має назву «розстріляне відродження». Надалі зверніть увагу на зміни у судовій системі (Закон «Про судоустрій УСРР» 1931 р.), створення відособленої системи прокурорських органів, ліквідацію у 1930 р. НКВС УСРР і утворення 1934 р. загальносоюзного НКВС, створення органів позасудових репресій («двійки», «трійки»), посилення виконавчої влади за рахунок законодавчої. Слід також охарактеризувати конституційні зміни радянського устрою відповідно до Конституцій УРСР 1937 р.: перебудова державного апарату (Верховна Рада, Рад нарком УРСР, місцеві ради депутатів трудящих), ліквідацію правових основ багатоукладної економіки (закріплення двох форм власності: державної та кооперативно-колгоспної).

Аналізуючи зміни радянського права в 30-ті роки акцентуйте на перевагу загальносоюзного законодавства над республіканським, на правове значення постанов партії, співвідношення законів і підзаконних актів, обмеження громадянських прав. Поясніть, як поступово утверджувався і діяв у суспільстві принцип «Не сила закону, а закон сили»

Остане питання передбачає розгляд державно-правового положення Східної Галичини і Західної Волині у складі Польщі, Північної Буковини у складі Румунії, Закарпаття у складі Чехословаччини. При цьому необхідно більш уваги приділити характеристики окупаційних режимів, створенню у 1929 р. Організації Українських націоналістів (ОУН), особливому статусу Закарпаття у складі Чехословаччини та проголошення незалежності Закарпатської України (березень 1939 р.).

Додаткова література:

1. Білас І. Репресивно-каральна система в Українї (1917 - 1953). У 2-х книгах. - К., 1994.

2. Голомор 1932-1933 років як величезна трагедія українського народу: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. Київ, 15 листопада 2002 р. - К.: МАУП, - 2003.

3. Нікольський В.М, Національні аспеути політичних репресій 1937 р. в Україні // Український історичний журнал, - 2001. - №2. – С. 74-89.

4. Украинская государственнось в ХХ веке: историко-политический аналих. – К., 1996.

5. Усенко І.Б. Україна в роки НЕПу: доля курсу на революційну законність. – Х., 1995 р.

6. Усенко И.Б. Первая кодифмикация законодательсва Советской Украины. – к., 1989.

7. Чехович В.А. Проблеми національно-державного будівництва України в роки НЕПу. – Харків, 1995.

8. Шитюк М.М. Еволюція репресивно-каральної системи в радянській Україні // Український історичний журнал, - 2001. - № 3. – С. 128 – 143.

Питання до самостійної роботи.

Надати письмові відповіді у зошитах до самостійної роботи.

1. Сутність командно-адміністративної системи управління.

2. Опираючись на першоджерела проаналізуйте деформацію юридичного і фактичного статусу України у складі СРСР протягом 20-х і 30-х років.

3. Складіть порівняльну таблицю вищих та місцевих органів державної влади в України, згідно Конституції 1919, 1929, 1937 років.

4. За першою Конституцією СРСР (назвіть дату її прийняття) вищим органам влади Союзу РСР були визначені права щодо України (назвіть їх). Додайте до цього, чи вони відповідали основним принципам “Декларації про утворення СРСР” і “Договору про утворення СРСР”.

5. З’ясуйте, яка система адміністративно-територіального поділу встановлювалася в УСРР протягом 20-30-х років. Додайте до цього, чим обґрунтовувалася необхідність таких змін в адміністративно-територіальному поділі й управлінні.

Семінарське заняття № 14.

Тема: Державно-правовий розвиток України

в роки Другої Світової війни (1939 - 1945)

ДФН – 2 години

ПЛАН

1. Перебудова органів влади й управління в умовах воєнного стану.

2. Окупаційний режим. Спроби відродження Української державності.

3. Зміни в основних галузях права у 1941-1945 рр.

Теми рефератів:

- «Українська РСР – член – засновник ООН».

- «Створення і діяльність УПА».

Методичні рекомендації

Вивчення цієї теми починається з аналізу особливостей функціонування державно-правових інститутів України у воєнний час. Слід дати оцінку тезі, що окупація не призвела до знищення радянської державності, а також проаналізувати розширення прав республіки у галузі міжнародно-правових відносин і оборони після закінчення війни, питання входження Закарпаття і Буковини до складу УРСР. Окрему увагу необхідно звернути на особливості гітлерівського окупаційного режиму, на наслідки спроб відновлення української держави в окупованих німцями територіях: Українське державне правління на чолі з Я. Стецьком у м. Львові і Українську Національну Раду під проводом М. Величковського у м. Києві. Передбачається також дати відповідь на дискусійне питання, чи можна вважати “вояків УПА” учасниками боротьби з фашизмом.

Опрацьовуючи останнє питання, слід охарактеризувати зміни, які відбулися у трудовому праві у зв’язку із введенням воєнного стану. Опираючись на Укази Президії Верховної Ради СРСР «Про режим робочого часу...», «Про мобілізацію...», з’ясуйте, які зміни стосувалися таких інститутів трудового права як робочий час і час відпочинку. Поясніть, зокрема зміни, що стосувалися майнових і немайнових прав громадян, термінів позовної давності прийняття спадщини, визнання особи безвісно відсутньою чи померлою тощо. Розкрийте зміни у сімейному праві, що посилювало охорону дитинства й материнства. Особливої уваги потребує аналіз змін, що відбувалися у сфері кримінального права (посилення кримінальної репресії, застосування колективних покарань, умовного засудження, відстрочки виконання вироку). Аналізуючи ці питання, зверніть увагу на зміни в процесуальному законодавстві: особливий порядок попереднього розслідування, розгляд справ воєнними трибуналами, а також підсудність, порядок розгляду справ та опротестування вироків військових трибуналів.

Додаткова література.

1. Білас І. Репресивно-каральна система в Українї (1917 - 1953). У 2-х книгах. - К., 1994.

2. Боффа Джузеппе. История Советского Союза т. 1. От революции до второй мировой войны. Ленин и Сталин. М., 1994.

3. Кара-Мурза С. Г. Советская цивилизация. От начала до Великой Победы. – Харьков, 2007.

4. Суровая драма народа: Ученые и публицисты о природе сталинизма. – М., 1989.

5. Украинская государственнось в ХХ веке: историко-политический аналих. – К., 1996.

Питання до самостійної роботи.

Стисло законспектувати у зошитах до самостійної роботи відповіді на наступні питання.

1. Входження західно-українських земель до складу України.

2. Підсумки другої Світової війни.

3. Вклад України в перемогу над ворогом.

Семінарське заняття № 15.

Тема: Державно-правовий розвиток УРСР середини 50-х-80-х років.

ДФН-2 години.

ПЛАН

1. Органи влади і управління. Конституція УРСР 1978р.

2. Друга кодифікація права УРСР (сер. 50-х І пол. 80-х рр.)

3. Зміни у державному статусі УРСР і законодавстві в період перебудови (1985-1991рр).

Теми рефератів.

- «Правове закріплення передачі Кримської області до складу УРСР».

- «Демократизація суспільно-політичного життя в період десталінізації».

Методичні рекомендації.

Опрацьовуючи тему зверніть увагу на особливості державно-правового розвитку України у повоєнній період та реорганізацію органів влади і управління УРСР в період десталінізації. Зокрема, з’ясуйте в чому полягало розширення прав Верховної Ради УРСР та які зміни відбувалися в її складі, а також діяльності місцевих Рад депутатів трудящих. Слід запам’ятати, що з 1946 року український уряд змінив назву: Рада Народних комісарів була перейменована на Раду Міністрів. З прийняттям у 1978 року нової Конституції УРСР система органів влади і управління зазнала змін. У зв’язку з цим охарактеризуйте який статус за Конституцією отримала КПРС, які державницькі функції закріплювалися за нею, проаналізуйте державно-правовий статус, повноваження, структуру та порядок роботи Верховної Ради УРСР, Президії Верховної Ради УРСР і уряду. Зверніть увагу, що місцевими органами влади за Конституцією 1978р. стали Ради народних депутатів УРСР (обласні, міські, районі у місті, сільські та селищні), а за Конституцією 1937 року були ради депутатів трудящих. Про що свідчать ці зміни? Крім того, опрацьовуючи питання, необхідно охарактеризувати зміни в судовій системі України, починаючи з ліквідації позасудових органів, що діяли ще на початку 50-х років, та завершуючи І пол. 80-хрр.

По другому питанню поясніть, які загальнодержавні процеси спричинили потребу в усуненні деформацій в правовій системі, посиленні демократичних тенденцій у розвитку права. З’ясуйте причини та особливості другої кодифікації радянського права в Україні (кінець 50-х –середина 80-хрр.); проаналізуйте суттєві зміни, які відбулися у галузях права і знайшли відображення у нових кодексах: Кримінальному кодексі УРСР 1960р., Кримінально-процесуальному кодексі 1961 р., Цивільному та Цивільно-процесуальному кодексах УРСР 1963р., Кодекс про сім’ю і шлюб УРСР 1969р., Земельному кодексу УРСР 1970р.,Виправно-трудовому кодексу 1970р. Кодекс законів про працю УРСР 1971р. та Кодексу про адміністративні правопорушення 1984р. Вивчаючи процес розвитку житлового права, зверніть увагу на появу уперше у 1983 р. Житлового кодексу УРСР.

Опрацьовуючи останнє питання, поясніть як відбувався поступовий перехід влади від партійної номенклатури до державних органів, що обиралися парламентським шляхом. Охарактеризйте процес вибоів у травні 1989 р.народних депутатів та діяльності I з” їзду народних депутатів СРСР, запровадження інституту президентства. Зробіть висновок, які наслідки мало проведення на нових засадах у березні 1990 р. виборів до верховної Ради УРСР та місцевих рад. З’ясуйте, коли вперше в історії України Верховна Рада почала працювати як парламентський орган. Ознайомтеся з текстом Декларації про державний суверенітет України, прийнятої Верховною Радою УРСР 16 липня 1990р. Розкрийте зміст та значення цього історичного документа для утвердження реального суверенітету України, розбудови незалежної Української держави. Проаналізуйте процес конституційних змін у цей період: скасування ст. 6 Конституції УРСР 1978р. про керівну роль Комуністичної партії та наслідки цього; розширення повноважень голови Верховної Ради, який набув рангу найвищої посадової особи республіки і мав представляти Україну у міжнародних відносинах; скорочення складу Верховної Ради до 450 депутатів (раніше було 650); перейменування Ради Народних Міністрів у Кабінет Міністрів України, а голови уряду – прем’єр міністра (травень 1991р); запровадження Поста Президента УРСР (5 липня 1991р); проголошення замість принципу демократичного централізму (ст. 3 Конституції УРСР 1978р.) у побудові органів державної влади принципу їх виборності і підзвітності народові; створення Конституційного суду;зміни адміністративно-територіального устрою у зв’язку з створенням Кримської Автономної республіки. Демократизація суспільно-політичного життя, реформування політичної системи суспільства, економіки України у період перебудови потребувало суттєвих змін у законодавстві. Охарактеризуйте ці зміни, звернувши увагу, перш за все, на появу нових форм власності, соціальний захист працівників, інвалідів, пенсійне забезпечення.

Додаткова література.

1. Грищук В.К. Кодифікація 1958 – 1985. Текст лекції. – Львів, 1991.

2. Іванченко Р.П. Українська державність в 20 – 90-х рр. – К., 2000.

3. Курносов Ю.Д. Соціально-політичний розвиток УРСР у 50 – 60 рр. // Український історичний журнал, - 1990. - № 5.

4. Мищак І. Зміна правовідносин між державою і громадянином у СРСР у 1950 – х - першій половині 1960 – х років // Право України, - 2007. - № 6.

5. Чеховіч В. Друга кодифікація радянського законодавства // Українське державотворення: невитребуваний потенціал: Словник – довідник. – К., 1997.

Питання до самостійної роботи.

Надайте письмові відповіді у зошитах до самостійної роботи.

1. З’ясуйте, якому органу влади Конституція УРСР 1978 р. надала право призначення Прокурора УРСР та прокурорів областей і затвердження міських та районних прокурорів, а також які доповнення і зміни були внесені в Конституцію УРСР 1978 р. щодо організації і порядку діяльності прокуратури в період перебудови (ст. 149, 163 Конституції).

2. Охарактеризуйте процес переводу місцевих рад із режиму єдиного державного керівництва у режим місцевого самоврядування за Законом УРСР від 7 грудня 1990 р. «Про місцеві Ради народних депутатів УРСР та місцеве самоврядування».

Семінарське заняття № 16.

Тема: Держава і право України на сучасному етапі.

ДФН-2 години.

ПЛАН

1. Розбудова незалежної української держави.

2. Конституція України 1996року.

3. Реформування законодавства. Розвиток галузей права.

Теми рефератів.

1. Розпад СРСР як федеративної держави.

2. Історичне значення проголошення незалежної України.

Методичні рекомендації.

Опрацьовуючи тему розкрийте зміст та історичне значення Акта проголошення незалежності України і результатів Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991р., а також законів України «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991р., «Про громадянство» від 8 жовтня 1991р. інших основоположних нормативно-правових актів періоду становлення незалежності України. Охарактеризуйте процес становлення українського парламентаризму, президентської влади. Розкрийте зміни в статусі та повноваженнях Президента України. Поясніть, які кроки були зроблені на шляху реформування виконавчих структур. З’ясуйте, які ускладнення супроводжували процес створення місцевих органів державної виконавчої влади. Назвіть основні етапи цього процесу. Поясніть, як перші кроки розбудови суверенної правової Української держави позначилися на функціонуванні судових та правоохоронних органів.

По другому питанню розкрийте структуру та зміст Конституції України. Яке історичне значення мало прийняття Основного Закону України. Чому, на ваш погляд, прийняття Конституції України відбувалося в такий екстраординарний спосіб і чи вплинуло це на зміст Основного Закону. Охарактеризуйте причини, зміст та значення конституційної реформи, зокрема, її першого етапу, пов’язаного з переходом від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління.

Розглядаючи реформування законодавства, слід зазначити, що воно розпочинається одночасно із розбудовою незалежної Української держави. Проте цей процес спочатку не мав достатнього системного характеру, що призводило до певної неузгодженості правових норм. З прийняттям Конституції України з’явились реальні перспективи щодо вироблення гармонійно поєднаної збалансованої законодавчої системи. Слід з’ясувати, що основними напрямками правової реформи є: приведення чинного законодавства у повну відповідність до Основного Закону, адаптація законодавства України до норм європейського і міжнародного права.

Аналізуючи розвиток галузей права в період незалежності, зверніть увагу на появу нових кодексів.

Додаткова література.

1. Журавльова Г. Поділ влади у сучасній Україні // Право України. – 1998. - № 11.

2. Іванченко Р.П. Українська державність в 20 – 90-х рр. – К., 2000.

3. Кульчицький С.В. Утвердження незалежної України: перше десятиліття // Український історичний журнал, - 2001. - № 2, 3, 4.

4. Медвечук В.В. Конституційний процес в Україні і організація державної влади і місцевого самоврядування. – К., 1996.

5. Медвечук В.В. Соціальна злагода у суспільстві і державна влада // Право України. – 1997. - № 1.

6. Пилипчук П.П. П'ятнадцять років незалежності: крізь призму діяльності інститутів судової влади // Вісник Верховного суду України, - 2006. - № 8. – С. 3-6.

7. Скрипнюк В. Політико-правові принципи організації та функціонування державної влади в Україні // Право України. – 1998. - № 12.

Питання до самостійної роботи.

Надайте письмові відповіді на наступні питання.

1. Розкрийте характерні риси реформування трудового законодавства, що були обумовлено існуванням різних форм власності, потребою посилення законодавчого регулювання охорони праці, боротьби з безробіттям та соціального забезпечення в умовах ринкової економіки.

2. Проаналізуйте завдання та особливості розвитку екологічного права України.

3. Охарактеризуйте зміни, що відбулися в сімейному праві.

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

1. Предмет, метод, періодизація і задачі курсу «Історія держави і права України».

2. Найдавніші держави і право на території сучасної України.

3. Виникнення державності в східних слов’ян. Союзи племен. Теорії про походження державності в східних слов’ян.

4. Суспільний лад Київської Русі.

5. Державний лад Київської Русі.

6. Джерела і пам’ятники права Київської Русі.

7. Основні риси права Давньоруської держави.

8. Державно-правові інститути Південно-західної Русі в період феодальної роздробленості і монголо-татарської навали.

9. Державний лад, джерела, пам’ятники й основні риси права Галицько-Волинського князівства.

10. Суспільний і державний лад українських земель у складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського.

11. Суспільний і державний лад українських земель у складі Речі Посполитої.

12. Джерела, пам’ятники права в українських землях у складі Великого Князівства Литовського і Речі Посполитої.

13. Основні риси права в українських землях у польсько-литовський період (середина XIV – середина XVII ст.)

14. Литовські статути: історико-правовий аналіз.

15. «Статут на волоки» 1557 рік: історико-правовий аналіз.

16. Магдебурзьке право і його особливості в Україні.

17. Основні риси суспільного і політичного устрою Запорізької Січі.

18. Право і судочинство в Запорізькій Січі.

19. Формування української державності в ході Визвольної війни українського народу 1648-1654 років.

20. Формування української національної правової системи, її основні риси (друга половина XVII ст.).

21. Юридичне оформлення союзу України з Російською державою (Переяславська Рада і Березневі статті 1654 року). Історико-правова оцінка змісту і значення договору України з Російською державою.

22. Суспільний лад України-Гетьманщини (2 половина XVII-XVIII ст.).

23. Державний лад України-Гетьманщини (2 половина XVII-XVIII ст.).

24. Джерела і пам’ятники права в Україні в другій половині XVII-XVIII ст. Кодификація права.

25. Основні риси права України-Гетьманщини (2 половина XVII-XVIII ст.).

26. Конституція Пилипа Орлика.

27. «Права, за якими судиться малоросійський народ» 1743 рік.

28. Зміни в суспільному і державному ладі України в другій половині XVIII в. Ліквідація автономії.

29. Суспільно-політичний лад і право Правобережної України і західно-українських земель у другій половині XVII-XVIII ст. Включення Правобережжя і Півдня України до складу Росії.

30. Суспільний і державний лад українських земель у складі Російської імперії наприкінці XVIII-XIX ст.

31. Буржуазно-демократичні реформи 60-70 років XIX ст. і їхні наслідки для України.

32. Правова система в українських землях у складі Російської імперії в першій половині XIX в. Кодификація права.

33. Загальна характеристика контрреформи 80-90 років XIX ст. на українських землях у складі Російської імперії.

34. Джерела й основні риси права на українських землях у складі Російської імперії в другій половині XIX в.

35. Суспільно-політичний лад і право в Галичині, Північній Буковині і Закарпатті в XIX – на початку XX ст. у складі Австро-Угорської імперії.

36. Суспільно-політичний лад на українських землях у період імперіалізму.

37. Зміни в суспільно-політичному і державному ладі України в ході революції 1905-1907 років.

38. Джерела й основні риси права на українських землях у складі Російської імперії на початку ХХ ст.

39. Лютнева революція 1917 року в Росії і її державно-правові наслідки для України.

40. Організація і діяльність Центральної Ради (березень-жовтень 1917 року). I і II універсали Центральної Ради.

41. Утворення Української Народної Республіки (УНР). III і IV універсали Центральної Ради.

42. Державно-правові акти Центральної Ради.

43. Конституція УНР 1917 року.

44. Державність і право України періоду Гетьманату П.Скоропадського 1918 рік.

45. Основні напрямки державної діяльності Директорії УНР.

46. Створення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).

47. Правове оформлення об’єднання УНР і ЗУНР (Універсал Соборності).

48. Формування Радянської державності в Україні в 1917-1920 роках. Конституція УРСР 1919 року.

49. Соціалістична державність в Україні в 1921-1929 рр. Конституція УРСР 1929 року.

50. Державність України в період панування тоталітарного режиму

(1929 -1938 рр). Конституція УРСР 1937 року.

51. Право Української РСР у 20-і роки. Перша кодификація радянського права.

52. Зміни в правовій системі УРСР у 30-і роки.

53. Державно-правове положення українських земель у складі Польщі і Румунії в 20-30-і роки.

54. Державно-правове положення Закарпаття в складі Чехословацької республіки в 20-30-роки. Карпатська Україна.

55. Приєднання західноукраїнських земель, Південної Бессарабії і Північної Буковини до УРСР у 1939-1940 роках.

56. Окупаційний режим в Україні в роки Великої Вітчизняної війни.

57. Зміни в органах влади і керування УРСР у період Великої Вітчизняної війни.

58. Спроба відродження української державності в 1941-1945 роках. Діяльність ОУН-УПА.

59. Правоохоронні органи й основні риси права України в роки Великої Вітчизняної війни. УРСР – член Організації Об’єднаних Націй.

60. Радянська державність в УРСР у перші післявоєнні роки й у період десталінізації.

61. Розвиток права в УРСР у перші післявоєнні роки й у період десталінізації.

62. Державні інститути в Україні в період неототалітарного режиму (кінець 60-х – початок 80-х років).

63. Основні риси права України наприкінці 60-х – початку 80-х років. Конституція 1978 року.

64. Друга кодификація радянського права (кінець 50-х – початок 80-х років).

65. Державні інститути УРСР у період «перебудови». Україна на шляху до незалежності (1985-1991 роки).

66. Правова система України в період «перебудови» (1985-1991 роки).

67. Проголошення незалежності України. Конституювання української державності.

68. Державний лад після проголошення незалежності.

69. Судова система й інші правоохоронні органи України на сучасному етапі.

70. Правова система України на сучасному етапі.

ІСТОРИЧНИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ПОДІЛ УКРАЇНИ

РЕГІОН	ОБЛАСТЬ
1. Буковина	Чернівецька
2. Волинь	Волинська, Рівенська
3. Галичіна	Івано-Франківська, Львівська,Тернопільська
4. Донбас	Донецька, Луганська
5. Закарпаття	Закарпаття
6. Крим	Автономна Республіка Крим
7. Поділля	Вінницька, Хмельницька
8. Полісся	Житомирська, Київська, Черкаська
9. Придніпрів’я	Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська
10. Сіверщина	Сумська, Чернігівська
11. Слободянщина	Полтавська, Харківський
12. Таврія	Миколаївська, Херсонська, Одеська

Сучасний географічний

поділ України на регіони

1. 2.   3.   4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11.

Київ Північний (Житомирська, Чернігівська, Київська області без Києва) Центральний (Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Черкаська області) Північно-східний (Сумська, Харківська області) Північно-західний (Волинська, Рівненська, Хмельницька області) Дніпропетровський (Дніпропетровська, Запорізька області) Західний (Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська області) Південно-західний (Закарпатська, Чернівецька області) Південний (Миколаївська, Одеська, Херсонська області) АР Крим Донецький (Донецька, Луганська області)

КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Автономія – відносно самостійні у здійсненні державної влади або місцевого самоврядування адміністративно-територіальні утворення в межах держави.

Авторитаризм – зосередження монопольної чи значної більшості влади в руках однієї особи чи групи осіб.

Адміністративно-командна система – система управління суспільством, державою, заснована на жорстких методах бюрократичного централізму.

Адміністративна реформа – комплекс заходів, спрямованих на системну перебудову органів виконавчої влади, запровадження досконаліших форм і методів їх діяльності.

Адміністративно – територіальний устрій – поділ території держави на систему адміністративно-територіальних одиниць (воєводство, волость, губернія, область, повіт, район, місто, село та ін.) відповідно до якого утворюється вертикальна структура органів державної влади й управління.

Акт відновлення Української держави 1941 р. — проголошення 30 червня 1941 р. в окупованому німецькими військами Львові відновлення Української держави. Здійснений ініційованими керівництвом ОУН (Б) Українськими Національними Зборами, що складалися з представників національного руху. Збори створили уряд — Українське Державне Правління — на чолі з Я. Стецьком. Згодом було організовано верховний державний орган — Українську Національну Раду, яку очолив колишній голова уряду ЗУНР К. Левицький. Організатори акції намагалися відновити українську дер­жавність, що сформувалася після Акту злуки УНР і ЗУНР 22.01.1919 р. Збори не визнали екзильний уряд УНР на чолі з А. Лівицьким, вважаючи, що Варшавським пактом 20.04.1920 р. він зрікся західноукраїнських земель. Незважаючи на заявлену у акті лояльність до Німеччини, вже на початку липня 1941 р. діяльність Українського Державного Правління було заборонено, а членів уря­ду та лідерів національного руху заарештовано.

Акт соборності УНР і ЗУНР – урочиста подія на Софійському майдані в Киеві 22 січня 1919 р., яка символізувала об’єднання УНР і ЗУНР в єдину національну державу.

Акт хрещення Руси-України – офіційне проголошення великим князем Володимиром християнства (православ’я) державною релігією, що відбулося 988 р. в Києві.

Античні держави Північного Причорномор’я – рабовласницькі держави, що існували на території нинішньої України з середини 1 тис. до н.е. до 3-4 ст н.е. Колонізація Північного Причорномор’я Грецією (о. Березань, Тіра – м. Білгород- Дністровський, Олівія, Понтікапей – м. Керч, Тірітан, Німфей, Феодосія, Херсонес – м. Севастополь, Боспорське царство та ін.).

Архонт – правитель (начальник) у полісах Стародавньої Греції. Колегії архонтів були в античних містах- державах Північного Причорномор’я.

Баскак – чиновник Золотої орди, який наглядав за збором данини на підвладних землях, на Русі вів облік населення, придушував за допомогою війська виступи непокірного населення.

Богохульство – хуління Бога, образа церковних реліквій, обрядів, звичаїв.

Бургомістр – голова місцевого самоврядування середньовічного міста, що мало Магдебурзьке право. В Україні з XIV ст. у містах, які мали Магдебурзьке право, помічник війта.

Варвари – у давніх греків і римлян назва чужоземців.

Варяги – давньоруська й візантійська назва скандинавів (у Західній Європі їх називали норманами).

Васалітет – система відносин особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших, могутніших (сюзеренів) часів Середньовіччя. В Київській Русі васальні відносини існували між великими й удільними князями.

Вено (віно) – частина нерухомого майна нареченого, що записувалася ним на наречену при укладанні шлюбу.

Віра ( вира) – грошове стягнення на користь князя за вбивство.

Віче – збори вільного дорослого чоловічого населення міста.

Верв – сільська громада в Київській Русі. В ній існувала кругова порука і взаємна відповідальність за сплату данини.

Волость – у Київській Русі певна територія, підпорядкована єдиній владі (князя, монастиря та ін.).

Вотчинний суд – суд феодалів-землевласників, церкви над залежним від них населенням. Відомий з часів Київської Русі. Існував до судової реформи 1864 р.

Дата добавления: 2014-12-27