У 1648-1654 рр. 1 страница

ДФН – 2 години

ПЛАН

1. Виникнення та основні риси Гетьманської козацької держави.

2. Джерела права та характерні риси права.

3. Юридична природа і зміст рішень Земського Собору від 1 жовтня 1653 р. і Переяславської ради від 8 січня 1654.

4. Правове становище України у складі Росії згідно з “Березневими статтями” 1654 р.

5. Історичне значення входження України до складу Російської держави.

Теми рефератів.

- «Запорізька Січ в історії українського державотворення».

- «Наукові оцінки українсько-російського договору 1654 р».

Методичні рекомендації.

Опрацьовуючи тему слід з’ясувати причини (соціально-економічні, політичні, культурно-релігійні) народно-визвольної війни, її рушійні сили, цілі та завдання. Коротко проаналізувати етапи визвольної війни та еволюцію державницьких поглядів Б.Хмельницького, знати зміст Зборівського і Білоцерковного договорів гетьмана з Польщею, ознайомитися і провести аналіз дій Б. Хмельницького с метою пошуку для України союзників. Крім того, для повного розкриття першого питання, слід навести фактори, які свідчать про формування у ході визвольної війни української державності: органи публічної влади (Військова Рада, гетьман, генеральний, полковий і сотенний уряди), полково-сотенний устрій, збройні сили, дипломатичні відносини з багатьма іноземними державами (Росією, Туреччиною, Англією, Венецією тощо), податкова система, наявність символіки.

Підтверджуючи, що в ході визвольної війни формується національне право слід охарактеризувати джерела права. Перш за все зверніть увагу на звичаєве козацьке право, особливості використування польсько-литовського законодавства та появу нового джерела права - гетьманських універсалів. Необхідно довести, що в цей період намічається поступовий перехід від норм звичаєвого права до правових норм, створених державою.

Надалі слід докладно доповісти про правове оформлення входження України під “руку” московського царя: проаналізувати зміст, форму та інші юридичні особливості українсько-московського договору 1654 р. Розкрити правовий статус України та форми державно-правових зв’язків України і Росії за договором та жалуваними грамотами 1654 р. (широка автономія).

На закінчення розгляду теми бути готовими до дискусії, щодо оцінки входження Гетьманської козацької держави до складу Московської держави.

Додоткова література.

1. Горобець В.М. Укріїнська зовнішня політика після Переяслава: стратегічні цілі та тактичні відступи ІІ п. 1655 р. // Український історичний журнал, - 2000. - № 1. – С. 32-45.

2. Грозовський І. Козацьке право // Право України. – К., 1997. - №6.

3. Грозовський І. Право власності на землю в Запорозькій Січі // Право України. – К., 1997, №8.

4. Дві Русі. – К., 2003.

5. Дещинський Л. Є., Панасюк А. В. Міжнародні відносини України: історія і сучасність. – Львів, 2001 р.

6. Єрмолаев В. М. Деякі питання юридичної природи Переяславського акта 1654 р. // Вісник Академії правових наук України. – 2005 р. № 3 (42). – Х., 2005.- С. 84-90.

7. Єрмолаев В. М., Козаченко А. І. Органи влади і управління української держави – Харків, 2002.

8. Козаченко А.О государственной власти Б.Хмельницкого //Право Украины 1998 г. №2.

9. Субтельный О. Украина: история. – К., 1995г.

10. Шумов С., Андреев А. История запорожской Сечи. –К., 2003.

11. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків – Т. 1. – 3. – К., 1990.

Питання до самостійної роботи.

Надайте скорочені відповіді в зошитах до самостійної роботи на наступні питання:

1. Охарактеризуйте систему права Запорозької Січі. Назвіть злочинні діяння і систему покарань за них у Запорозькій Січі.

2. Коли вперше Б.Хмельницький постановив визволити українські землі й побудувати українську державу? Згадайте, які чинники вплинули на зміну поглядів Б. Хмельницького.

3. Назвіть перший нормативно-правовий акт, згідно з яким конституювалася українська держава середини 17 ст. Як офіційно називалася ця держава?

4. Місцева адміністрація у Війську Запорозькому (Гетьманщині) мала такі повноваження …(?). Вставте потрібне й додайте хто з посадових осіб входив до місцевої адміністрації “Березневими статтями” Б. Хмельницького, схваленими Олексієм Михайловичем в … (?) році, закріплювалися такі основні права...(?).

Вставте пропущене і викладіть думку про загальне міжнародне-правове становище України (Війська Запорозького) за цими статтями.

Семінарське заняття №7.

Тема: Державно-правовий розвиток України у складі Росії.

Ліквідація автономії України (сер. 17-18ст.).

ДФН – 2 години.

ПЛАН

1. Зміни в суспільному устрою та державному ладі.

2. Юридична платформа руху за незалежну соборну Україну. Гадяцький трактат І. Виговського і Конституція Пилипа Орлика 1710 р.

3. Загальна характеристика джерел права України.

4. Кодифікаційні роботи 18 ст. Зміни в галузях права.

Теми рефератів.

- «Кодекс Українського права 1743 р.».

- «Зміни правового положення Запорізької Січі».

Методичні рекомендації.

Перш за все слід згадати правовий статус України у складі Російської імперії за договорами 1654 р., та проаналізувати як поступово ліквідувались особливості у суспільному та державному устрою Малоросії (закріпачення селян, ліквідування Запорізької Сечі (1709, 1775 рр.), введення посту резидента, створення І, ІІ Малоросійських колегій, ліквідування посади гетьмана). Надати загальну оцінку правовому закріпленню ліквідації автономного статусу України та знищенню полково-сотенного адміністративно-територіального устрою

(1781-1783 рр).

Опрацьовуючи далі питання, слід звернути увагу, що обмеження правового статусу України, який закріплювався Березневими статтями 1654 р., призвело до виникнення руху за незалежну соборну Україну, який передбачав вихід з складу Московської держави. С приводу цього необхідно надати характеристику Гадяцькому трактату 1658 р. (створення Руського князівства, як рівноправного суб’єкта Речі Посполитої), а також Конституції П. Орлика 1710 р. (створення парламентської республіки під протекторатом Швеції).

Наступне питання передбачає загальну характеристику джерелам права України другої половини 17-18 ст: звичаєве право, джерела польсько-литовського походження, магдебурзьке право і хелмінське право, універсали гетьманів і полковників, джерела російського права. Вивчаючи питання, більш уваги слід приділити гетьманським договірним статтям, аналіз яких свідчить, як поступово змінювалось правове становище України від широкої автономії за Березневими статтями (1654 р.) до повної її ліквідації за Коломацькими статтями (1687 р.).

При розгляді кодифікаційних робіт 18 ст. необхідно докладно з’ясувати історію підготовки, основний зміст і історичне значення першого українського кодексу “Права, по которым судится малороссийский народ”1743 р.Зверніть увагу на прагнення української шляхти використати кодифікацію для відновлення втрачених прав та вольностей України. Розкрийте сутність кодексу як пам’ятки феодального права часів становлення Українського старшинсько-шляхетського феодалізму. Надалі слід охарактеризувати наступні кодифікаційні роботи: «Суд и расправа в правах малороссийских» 1750 р, “Книга Статут и прочие права малороссийские” 1764р., “Экстракт малороссийских прав» 1767 р, “Экстракт из указов, инструкций и учреждений” 1786 р) Наприкінці необхідно проаналізувати зміни в цивільному праві (право власності) та кримінальному (поняття злочину та змін видів покарань)

Додаткова література.

1. Бойко И.О гражданском праве Гетманщины по Кодексу 1743 года // Право Украины. 1999, № 3.

2. Грушевский М. Иллюстрированная история Украины. — К., 1995

3. Дорошенко Д. Нарис Історії України. - К., 1990.

4. Єрмалаев В.М., Козаченко А.І. Органи влади і управління української держави – Харків, 2002.

5. Кульчицький В. С. Кодекс Українського права 1743 р.// Право України. – 1994. - №9.

6. Любченко Д. Види злочинів у кримінальному праві Гетьманщіни за універсалами другої полоаини XVII - I ч. XVIIІ ст. // Право України, - 2007. - № 6. – С. 138-140.

7. Макаренко А. Причини створення кодексу Гетьманщини 1743 р. //Право України. – 1997, № 12.

8. Мельник Л.Р. Правління гетьманського уряду (1733-1735 рр.) // Український історичний журнал, - 2001.- № 5, - С. 81-91.

9. Пилипчук П.П. Конституція Пилипа Орлика як національна ідея побудови демократичної держави // Вісник Верховного суду України, - 2006. - № 6. – С. 2-6.

10. Разін В.В. Крим – Україна: політичні стосунки періоду гетьмування Павла Тетері (1663-1665 рр.) // Український історичний журнал, - 2001. - № 1. – С. 62 – 73.

11. Субтельный О. История Украины. - К., 1990.

12. Хрестоматія з історії держави і права України. Т. 1. – К., 1997.

13. Чухліб Т.В. Україна та Польща під час правління короля Яна ІІІ Собеського пошуки вторичного миру // Український історичний журнал, - 2002. - № 1. – С. 38 – 53.

Додаткове завдання:

Опрацьовуючи тему, слід провести послідовний аналіз діяльності гетьманів Малоросії та введенню органів влади Росією для керування Україною с подальшою метою ліквідування Гетьманщіни. Відповідь на це завдання слід оформить у вигляді порівняльної таблиці на тему: “Порівняльна характеристика діяльності гетьманів Малоросії та введення органів влади Росією для керування Україною 1654-1786 рр.”

Гетьмани Малоросії	Дата правління	Органи влади Росії	Дата діяльності

Семінарське заняття № 8.

Тема: Державно-правове становище України

у складі Російської імперії у XIX ст.

ДФН – 2 години

ПЛАН

1. Суспільний лад. Селянська реформа 1861 р. та особливості впровадження її в Україні.

2. Державний лад України у складі Росії. Буржуазні реформи (Земська 1864 р., Міська 1870 р. та Судова 1864 р.) та особливості впровадження їх в Україні. Контрреформи 80-х – 90 рр XIX ст.

3. Кодифікаційні роботи І половини XIX ст. Основні риси права.

Теми рефератів:

- «Суд присяжних і наукова думка про нього в України після судової реформи 1864 р.».

Методичні рекомендації.

Опрацьовуючи перше питання, слід проаналізувати характерні зміни у суспільному ладі. З’ясовуючи це, зверніть увагу на зміну правового становища дворян, духовенства, селянства та появу буржуазії і робітних людей. Надайте характеристики впливу та наслідкам Селянської реформи 1861 р. в Україні.

По другому питанню необхідно надати характеристику повноважень центральним органам влади Російської імперії та місцевим органам виконавчої влади. Питання про державний устрій України передбачає також засвоєння причин, мети, напрямків та основний зміст буржуазних реформ 60-х-70-х рр. При цьому слід з’ясувати, що внаслідок Земської та Міської реформ відбувається демократизація місцевого самоврядування та залучення до управління різних верств населення (вибори у земські збори та міські думи); внаслідок Судової реформи змінюються судова система та впроваджуються нові демократичні принципи судочинства, вперше з’являється інститут нотаріату. Підводячи підсумки щодо буржуазних реформ 2 половини XIX ст., треба зазначити нормативно-правові акти, які їх закріплювали (маніфест, статути).

Розгляд кодифікаційних робіт XIX ст. необхідно розпочати з вивчення причин, які спонукали до подальшої кодифікації. У зв’язку з цим варто зауважити, що ці роботи велись в Малоросії паралельно з кодифікацією права Росії. Результатом діяльності кодифікаційних комісій в українських губерніях є складання перш за все наступних збірників: “Собрание малороссийских прав» 1807 р., «Литовский статут российской редакции» 1811 р., «Свод местных законов западных губерний» 1837 р., а загальноросійських комісій – «Полное собрание законов Российской империи» та “Свод законов Российской империи”. Треба зазначити, що введення в дію загальноросійських кодифікаційних актів скасувало автономію української правової системи і призвело до уніфікації системи джерел права, що діяли в імперії.

Надаючи характеристику основним рисам права, слід звернути увагу на те, що вперше з’являється поняття «право власності», як право володіти, користуватися та розпоряджуватися майном вічно та спадково, а також на появу фабрично-заводського та адміністративного законодавства.

Додаткова література.

1. Білик В.П. Деякі особливості законодавчого регулювання права українських селян на життя до реформи 1861 року (історико-правовий аналіз) // Право і безпека, - 2007.- № 2. – С. 176-179.

2. Виленский Б.В. Судебная реформа и контрреформы в России. – Саратов, 1969.

3. Зайончковский П. А. Отмена крепостного права в Рссии. – М., 1968г.

4. Исаев И. А. История государства и права России. – М., 1996.

5. Істория державності України // За ред. Бондаруки О. М. – Х., 2004р.

6. Козаченко А. Полтавське земство. Підготовка до впровадження земських установ // Вісник Академії правових наук України, - 2005 р. - № 3 (ч.2). – Х., 2005. – С. 90-100.

7. Кульчицький В., Сидорук О. Суд присяжних і наукова думка про нього в Україні після судової реформи 1864 р. //Право України. –2003. - № 6.

8. Святоцька В. Інституп присяжних повірених на території України за Судовим статутом // Право України. –2009. - № 8.

9. Шигаль Д.А. Специфіка організації мирових судів, створених за судовою реформою 1864 р., у різних регіонах Російської імперії // Право і безпека, - 2006.- № 1. – С. 167-170.

10. Щербина П.Ф. Судебная реформа 1864 года на Правобережной Украине. – Львов, 1974.

11. Якименко М. А. Становлення селянського господарства в Україні після скасування кріпосного права (1861-1918рр.) // Укр. іст. журнал. – 1996 р., №1.

Питання до самостійної роботи

Відповіді на питання слід оформити в зошитах до самостійної роботи.

1. Складіть порівняльну схему органів управління, що діяли на українських землях до реформ та пореформений період.

2. Складіть схему судових установ до і після судової реформи 1864 р.

3. Проаналізуйте фабрично-заводське законодавство XIX ст.

4. Які особливості мало адміністративне законодавство цього періоду.

Семінарське заняття № 9.

Тема: Суспільно-політичний лад і право в Україні у період імперіалізму (початок 20 ст. - 1917рок).

ДФН – 2 години

ПЛАН

1. Зміни у суспільному ладі. Столипінська аграрна реформа.

2. Зміни у державному ладі.

3. Джерела та основні риси права.

Теми рефератів:

- «Українське представництво в Державній думі Російской імперії».

- «Державно-правовий розвиток західноукраїнських земель у складі Австо-Угорської імперії ХІХ ст. – поч. ХХ ст.».

Методичні рекомендації.

Опрацьовуючи тему необхідно звернути увагу, що в період з початку 20 ст. до 1917 року Росія вступила в стадію монополістичного розвитку, а разом з тим в економіці країни продовжували відігравати значну роль докапіталістичні відносини, які підтримував реакційний царський уряд, політика якого призвела до соціального вибуху – революційних подій 1905 -1907 років. Жовтневий політичний страйк примусив до того непохитну царську владу в особі Миколи ІІ підписати конституційний маніфест, яким підданим імперії було даровано основні права і свободи, але формально цар залишився необмеженим монархом. Слід з’ясувати, що в цей період зростає політична активність усіх верств населення, перш за все, буржуазії і пролетаріату, створюються політичні партії, профспілки. Певну увагу слід приділити Столипінський аграрній реформі, в наслідок якої селянам дозволили вихід з общини, закріплення землі в приватну власність (хутора, отруба), переселення до Сибіру для засвоєння земель.

При розкритті другого питання особливої уваги вимагає аналіз основного змісту та історичного значення царських маніфестів від 6 серпня і 17 жовтня 1905 р. Позитивним моментом було створення Державної Думи з законодавчими функціями та затвердження Миколою ІІ Основних державних законів від 23 квітня 1906 р, які закріпили основні засади конституційного ладу, встановивши нову форму правління в вигляді так званого “конституційного самодержавства”(законодавча влада належить 3 суб’єктам: імператору, реорганізованій Державній Раді, Державній Думі).Крім цього необхідно звернути увагу на діяльність української фракції (Думська громада) в Державній Думі, характеристики юридичних аспектів діяльності Рад, як нового альтернативного самодержавству апарату державного управління. Опрацьовуючи питання необхідно звернути увагу на те, що після третьочервневого перевороту встановлюється контрреволюційна диктатура поміщиків, основні підвалини якої були закріплені у виборчому законодавстві. Проводячи реакційну політику царат спирався передусім на сильний каральний апарат, який за таємними циркулярами одержав надзвичайні повноваження, та на “виключне законодавство”. Ідея “швидкодіючої” слухняної юстиції втілюється у створених царським указом військово-польових судах. Самодержавство зміцнювало і розширювало апарат поліції і жандармерії. Поміщикам було надано право охороняти власні маєтки за допомогою загонів поліцейської охорони. Були створені охоронні відділення жандармерії, а у 1908 році – жандармські летючі загони. Необхідно звернути особливу увагу на те, що у період контрреволюції посилився національний гніт. Зокрема на Україні до заборони національної школи, театру, літератури українською мовою було додано заборону офіційно використовувати назви “Україна”, “український народ”.

При розгляді третього питання важливо звернути увагу на подальший розвиток адміністративного законодавства (“Тимчасові правила” про пресу, союзи, збори, тощо), внаслідок якого поступово були ліквідовані політичні свободи. Зріст робітничого руху призвів до розвитку фабрично-заводського законодавства (державне страхування). Аналізуючи зміни в цивільному праві слід зазначити появу нових форм власності на землю у селян. Подальшого розвитку набуває кримінальне законодавство (Кримінальне уложення 1903 р) яке базується на основах буржуазного права (індивідуалізація покарань, охорона приватної власності).

Додаткова література.

1. Волковинський В. М., Левенець Ю. А. П. А. Столипін: з життя та державної діяльності // Укр. іст. журнал. – 1991. - №2.

2. Гончаренко В. Законодавчі органи Австро-Угорської монархії під час перебування в її складі західноукраїнських земель // Вісник Академії правових наук України, - 2005 р. - №4 (43). - Х., 2005. – С. 52-60

3. Дубровіна А. Б. Механізм управління, суспільний лад і право України в період імперіалізму і буржуазно-демократичних революцій (1900-1917) – К., 1970.

4. Єрмалаєв В. Про українське представництво в Державній думі Російської імперії третього та четверьтого скликання // Вісник Академії правових наук України, - 2006 р. - №1

5. Кириченко В. Е. О проведении столыпинской аграрной реформы на Украине // Проблемы совершенствования законодательства Украины и практика его применения в современных условиях. – К., 1992.

6. Мацькевич М. Конституційне законодавство Австро-Угорщіни ІІ п. ХІХ ст. і правова платформа українського національного руху // Право України, - 2009. - № 5. – С. 161 – 168.

7. Мищак І. Бородьба українців за національні права та інтереси в Австрійськіому парламенті (ІІ п. ХІХ ст. – 1918 р.) // Право України, - 2009. - № 3. – С. 161 – 167.

8. Холод Ю.А. Соціальне законодаво Російської імперії в період першої світової війни // Право і безпека, - 2006. - № 1. – С. 164 – 167.

9. Ярмиш О. Н. Каральний апарат самодержавства в Україні в кінці 19 в. – на початку 20 ст. – Х., 2001.

10. Ярмиш О. Н. Судебные органы царской России в период империализма (1900-1917). – К., 1990.

Питання до самостійної роботи

Відповіді слід оформить письмово.

1. Охарактеризуйте процес буржуазно-демократичних перетворень, до яких царизм змушений був удатися на початку 20 ст. у наслідок революційних подій 1905-1907 років

2. Які зміни в державному ладі були закріплені в Основних законах Російської імперії від 23 квітня 1906 р. та інших актах з питань державного устрою і прав підданих Росії, прийнятих в період революції 1905-1907 рр.

3. З’ясуйте юридичний зміст Столипінської аграрної реформи.

4. Надайте характеристику статусу і компетенції Державної думи та діяльності і політичній платформі Української думської громади.

Семінарське заняття № 10,11.

Тема: Державний устрій і право України у період

революційних змагань 1917-1921 рр.

ДФН – 4 години.

ПЛАН

1. Організація державної влади після повалення царату. Утворення Центральної Ради.

2. Еволюція юридичного статусу Центральної Ради. Законодавча діяльність. Утворення УНР.

3. Загальна характеристика державного устрою періоду гетьмана П.П.Скоро-падського. Законодавство Української держави.

4. Державно-правові інститути в період правління Директорії.

5. Державний лад і право ЗУНР.

6. Утворення української радянської держави. Радянський державний апарат і право на Україні 1917-1920 роки.

Теми рефератів.

- «Конституція УНР 1918 р.: історико-правовий аналіз».

- «Реформи П.П.Скоропадського».

- «Акт злуки УНР і ЗУНР, його правове оформлення і юридичні наслідки».

- «Конституція УСРР 1919 року та її особливості».

Методичні рекомендації.

Для розкриття даної теми необхідно спочатку проаналізувати процес становлення Української Центральної Ради (УЦР), що виникла як міжпартійний координаційний центр, а потім перетворилась на національний представницький орган, а після проголошення УНР стала вищим законодавчим органом. В ході підготовки до заняття необхідно ознайомитись з історією прийняття та текстами універсалів Центральної Ради, рішеннями Українського національного конгресу, Інструкцією Тимчасового уряду Генеральному Секретаріатові, Конституцією УНР. Зупиніться на характері взаємин УЦР і Тимчасового уряду. Особливу увагу зверніть на такі важливі закони УНР як земельний, про громадянство та про національно-персональну автономію. Проаналізуйте зміст і структуру Конституції УНР, розкривши позитивні риси і недоліки. З’ясувати чи вирішувалось питання про запровадження інституту президентства в УНР. Наприкінці звернути увагу на причини падіння Центральної Ради.

Розглядаючи третє питання необхідно визначити причини гетьманського перевороту 29 квітня 1918 року та зміни, що сталися у державному ладі України з приходом до влади П. П. Скоропадського. Проаналізувати систему органів державної влади, управління та суду, розкрити їх структуру та повноваження. Проаналізувати зміст та значення “Грамоти до всього українського народу” та Закону “Про тимчасовий державний устрій України” від 29 квітня 1918 року. Звернути увагу на законодавчу діяльність гетьмана та його уряду.

Опрацьовуючи наступні питання, слід звернути увагу на юридичні аспекти діяльності органів влади Директорії і ЗУНР, охарактеризувати особливості їх законодавчої діяльності, оцінити правовий статус громадян у цей період, висвітлити обставини укладення та припинення акту злуки УНР і ЗУНР. З’ясувати причини падіння УНР періоду Директорії та ЗУНР (Варшавський договір 1920 року та Ризький договір 1921 року)

Аналізуючи останнє питання, особливу увагу необхідно звернути на юридичну силу і значення рішень І Всеукраїнського з’їзду Рад та надати юридичну оцінку проголошенню 12 (25) грудня 1917 р. України Республікою Рад. Працюючи над цим питанням дослідити процес еволюції радянських органів влади і управління, зокрема,обґрунтуйте Тимчасове положення про організацію радянської влади на Україні від 22 грудня 1919 р. Висвітлити процес зламу старої і запровадження нової судової системи, зокрема, приділити увагу постанові Народного Секретаріату Радянської України від 4 січня 1918 р. “Про введення народного суду”. Характеризуючи джерела радянського права, з “ясуйте особливості соціалістичної правосвідомості та праворозуміння та ставлення більшовиків до дореволюційного права. Характеризуючи зміст і структуру Конституції 1919 р., звернути увагу на конституційне закріплення диктатури пролетаріату та надати юридичну оцінку конституції як пам’ятки права України. Наприкінці вивчення теми бути готовими до дискусії про історичне значення боротьби за національно-державне відродження та причини його поразки.

Додаткова література.

1. Верстюк В. Ф. Українська Ценральна Рада. – К., 19997.

2. Гончаренко В. Законодавчі органи в УНР // Вісник Академії правових наук України, - 2006 р., - №2 (45). – Х., 2006. – С. 61- 71.

3. Дудченко О. Правові засади становлення та діяльності колегії народних комісаріатів Радянської України // Право України, - 2008. - № 12. – С. 146 – 154.

4. Землянська В. Судове законодавство Директорії // Право України,- 2000, №1.

5. Конституційні акти України (1917-1920рр). К., 1992.

6. Копиленко О. Л., Копиленко М. Л. Держава і право України. 1917-1920. – К., 1997.

7. Копиленко О. Л., Копиленко М. Л. З досвіду законотворчості УНР та Української держави // Право України, - 1995. - № 5, 6.

8. Копиленко О. Л., Копиленко М. Л. «Друга УНР»: способи історико-теоритичного аналізу // Право України, - 1996. - № 8.

9. Мищак І. До історії законотворчоті західноукраїнської народної республики // Право України. – 2008. - № 10. – С. 156 – 163.

10. Подковенко Т. Діяльність Міністерства юстиції за часів гетьманату Павла Скоропадського // Під приємництво, господарство і право, - 2007. - № 7. – С. 11 – 14.

11. Тищик Б. Західноукраїнська Народна Республіка (державний апарат і законодавство) // Право України,- 1994 р., № 5-6.

12. Яневський Д.Б. Директорія УНР як міф. // Український історичний журнал, - 2000. - № 1. – С. 115 – 123.

Питання до самостійної роботи

Надати скорочені письмові відповіді на наступні питання.

1. Відповідно до Першого Універсалу Центральної Ради в Україні мала відро-дитися автономія. Додайте, які чинники загальмували цей процес в 1917 р.

2. Пояснить, в чому полягало принципова відмінність другого (після жовтневого) етапу законодавчої діяльності Центральної Ради. Розкрийте зміст за значення ІІІ Універсалу Центральної Ради, як першого у 20 ст. українського державно-правового документу конституційної спрямованості.

3. Назвіть владний орган України, що прийняв “Декларацію Української Народної Республіки” (вкажіть дату прийняття). Яким був її основний зміст?

4. Назвіть причини суперечностей всередині державних структур УНР. До чого вони призвели в 1919-1920-х роках?

5. Загальні положення першої Конституції УСРР і особливості її затвердження.

6. Охарактеризуйте причини створення та падіння ЗУНР.

Семінарське заняття № 12,13.

Тема: Розвиток радянської державності в України в 1921-1938 рр.

Право Української РСР у 20-30 роки.

ДФН –4 години

ПЛАН

1. Соціалістична державність в Україні у 1921-1929рр. Конституція УСРР 1929 року.

2. Перша кодифікація радянського права 1922-1927рр.

3. Державність України в період панування тоталітарного режиму 1929 –1938рр. Конституція УРСР 1937 року.

4. Зміни в праві України в 30-ті роки.

5. Державно-правове положення західно-українських земель у складі іноземних держав у 20-30 рр.

Теми рефератів.

- «Утворення СРСР, його політико-правові передумови, юридичні і фактичні наслідки».

- «Політичні репресії 30-х рр. в Україні».

- «Голодомор в Україні в 1932-1933 рр.».

Методичні рекомендації.

Опрацьовуючи тему, слід згадати Конституцію УСРР 1919р., згідно з якою Україна була формально незалежною республікою. Зверніть увагу на подальше формування радянського державного апарату, політику коринізації (українізації). Необхідно з’ясувати які зміни в державному будівництві відбуваються з утворенням СРСР. В зв’язку з цим зверніть увагу на юридичне оформлення союзу, проаналізуйте Декларацію та рішення І Всесоюзного з’їзду Рад і надайте їм оцінку. Визначити принципи створення Союзу РСР, дати їм оцінку, порівнюючи з реальною практикою державного будівництва. Аналізуючи союзний договір, необхідно з’ясувати особливості системи органів державної влади в новоутвореному Союзі, звернути увагу на особливості взаємовідносин союзних та республіканських органів влади розмежування їх компетенції. Прослідкувати за нормативними актами, включаючи Конституцію СРСР 1924р., як змінювався державно-правовий статус УРСР у складі СРСР протягом 20-х років. Надати характеристику Конституції УСРР 1929 року, яка закріпила ці зміни.

Розкриваючи друге питання, необхідно спочатку дати коротку характеристику нової економічної політики, звернувши увагу на зміни в державно-правовому житті. Далі слід звернути увагу на процес підготовки й прийняття перших радянських кодексів та охарактеризувати етапи цієї роботи. Висвітлити найважливіші положення кодексів УРСР і порівняти їх з відповідними кодексами РСФСР, відмітивши особливості українських кодексів. Охарактеризувати значення кодифікації 20-хроків для подальшого розвитку українського радянського права.

Дата добавления: 2014-12-27