Вогник” як одна з форм роботи у дитячому оздоровчому таборі

”Вогник” - це іскорка зацікавленості кожного справами колективу та долею товариша, теплота взаємовідносин та світло дружби. Це колективнеобговорення загоном та вожатим дня, що прожитий,аналіз проведених справ, розбір взаємовідносин в колективі.

Педагогічна задача “вогника” – навчити дітей осмисленню життя, привити навички колективного аналізу, колективного “мислення” та, в кінці кінців, виховувати в них культуру спілкування.

Структура “вогника” може містити пісню, розбір прожитого дня, відверту розмову, час для творчості, запрошення гостя на “вогник”, сюрприз для “вогника”.

Умови проведення “вогників”

1. Керівник заздалегідь обмірковує хід проведення “вогника”: позначає його тему, намічає цілі, формулює завдання з урахуванням бажаних результатів. Проведений експромтом, він не дозволить у повному обсязі дибитися позитивного емоційного настрою у його учасників.

2. Тематика “вогника” повинна бути актуальною і викликати інтерес у всіх, хто зібрався.

3. Позитивний настрій “вогника”, динаміка його проведення в значній мірі залежать від змістовного навантаження і емоційного наповнення вступних слів керівника групи.

4. Учасники розташовуються, звичайно, по колу, щоб можна було бачити вираз обличчя, позу співбесідника.

5. В центрі кола знаходиться запалена свічка або горить багаття.

6. Говорить лише той, хто тримає в руках запалені свічку або інший предмет (гілочку, іграшку, м`ячик, шишку).

Закони “вогника”

1. На “вогнику” говорять впівголоса. Якщо хочеш виступити, не викрикуй з місця, а підніми руку.

2. Уважно слухай, дай договорити до кінця кожному, не перебивай.

3. Критикуй не з метою принизити або образити, але допомогти та порадити.

4. Критика повинна бути конструктивною: критикуєш – пропонуй.

5. Правила “вільного мікрофону”: нікого не можна примушувати виступати на “вогнику” або забороняти говорити.

6. На “вогнику” говорять те, що думають, відверто та принципово.

7. Бережи час, дотримуйся регламенту, говори лише головне.

8. Свічку, що затухла, запалює той, хто запалював “вогник”; в багаття підкладає дрова той, хто запалив його.

9. Під час “вогника” через коло ніхто не ходить, так як полум`я свічки символізує “серце загону”. Якщо необхідно вийти, обійди навколо.

10. Той, хто знаходиться за колом, не може приймати участі в розмові.

Методика організації та проведення “вогників”

Види “вогників”

- “вогник” знайомства;

- “вогник” організаційного періоду;

- “вогник” основного періоду;

- “вогник підсумковий;

- прощальний “вогник”.

Можна користуватися і традиційними видами “вогників”, такими як: “знайомство”, “тематичний”, “аналітичний”.

“Вогник” знайомства

Мета: сформувати у кожної дитини уяву про загін та себе в цьому загоні.

Підготовка до “вогника”

1. Розділити обов`язки між напарниками.

2. Виділити групу дітей для підготовки місця проведення “вогника”. (Про місце проведення повинна знати лише тільки ця група, для інших усе повинно бути сюрпризом).

3. Раніш із загоном вивчити ліричну пісню для “вогника”.

4. Підготувати необхідні атрибути (предмет, який будуть передавати по колу, дрова для багаття або свічки для “вогника”, пуфики або деревини для сидіння, літери, викладені навкруги свічки з назвою “вогника”).

5. Підготувати музичне супроводження для емоційного настрою загону.

6. Скласти розповідь про себе (Приклад самопрезентації – розповіді про себе: Я – Свєта, ваша вожата, мені – 20 років, я навчаюсь на англійському факультеті одного з вузів держави – Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов. Мені подобається моя майбутня професія – вчитель англійської мови та подобається навчатися. В вільний час я люблю туристичні подорожі та читати, вмію грати на гітарі та писати вірші. А ще я люблю чистоту та порядок. Не люблю: сваритися з друзями, запізнюватися, не люблю лихослів`я).

7. До “вогника” підготувати з одним-двома підлітками їхні виступи – розповідь про себе. (На „вогнику” розмістити їх біля себе; своєю розповіддю вони підтримують думку, стиль та хід розмови).

Схема проведення “вогника”

1. Настрій дітей.

2. Розміщення, загальна пісня.

3. Вступне слово вожатого.

4. Виступи дітей.

5. Заключне слово вожатих, в якому треба похвалити загін, тобто поставити крапку з добрими словами, виразити надію на те, що всі діти зібралися в загоні дуже цікаві і загін стане чудовим.

6. Сюрприз вожатих (пісня, вручення пам`ятних медалей, сувенірів тощо).

7. Коло, вечірня пісня, вечірня речевка.

У “вогнику” знайомства повинно бути:

1. Виступ кожного члену загону.

2. Розповідь вожатого про табір та його традиції:

- традиція “вогника” (“...збираємося разом; “вогник” – відверта розмова; говоримо про те, що тебе хвилює; сидимо колом...”);

- традиція доброго ставлення до пісні (“...З чого почали “вогник”?..З пісні... Починаємо та закінчуємо “вогник” піснею...”);

- традиція вечірньої речевки (“...закінчується розмова речевкою, після неї не можна голосно говорити, співати пісні, бігати);

- традиція кола (“...пісні співаються в колі, поклавши руки на плечі один одного, розхитуючись з боку на бік...щоб встати в коло”).

3. Особливий емоційний настрій – урочисто-ліричний (оформлення, тон розмови, свічка, пісня).

Дата добавления: 2014-12-27