Що треба знати організатору гри?

При підбитті підсумків можливі наступні варіанти

- якщо проводяться тематичні ігри, в яких приймають участь дві чи декілька команд, то для оцінки конкурсів необхідно журі. Слово журі – це закон. Конкурси можуть оцінюватися за бальною системою, у кожного члену журі своя табличка з балами, які вони виставляють, потім підраховується середній бал або журі ставить колективну оцінку виступів тій чи іншій команді;

- іншою формою гри може бути жетонна система. Вона зручна при обчисленні активності особистісної участі граючих, наприклад: у вікторинах, конкурсах, концертах, олімпіадах тощо, коли за правильну відповідь учасник гри отримує жетон.

По закінченні гри переможцем є учасник, який набрав найбільшу кількість жетонів. Ця система необхідна, коли в іграх приймає участь велика кількість дітей і працюють одночасно декілька ігрових площадок.

Тоді організаторам необхідно завчасно оговорити, за скільки жетонів діти отримують приз. За таких умов активність гравців дуже велика. Вони прагнуть побувати на всіх гральних майданчиках, щоб отримати якомога більше гральних жетонів; не менш значимий і ритуал нагородження. На початку бажано висловити декілька добрих слів на адресу команди, яка програла та посіла “почесне місце”, а потім нагороджувати переможців. Нагороди не повинні бути рівноцінними, можуть бути придумані нагороди для болільників, глядачів у вигляді: вимпелу, значка, малюнка, іграшки тощо.

Необхідно відмітити ряд вимог до вожатого – організатора дитячих ігор. В першу чергу це естетика його зовнішнього вигляду; особливі вимоги пред’являються до культури мовлення, емоційності; доброзичливе ставлення до кожної дитини; добросовісна підготовка та професіоналізм. Все це, безумовно, впливає на ставлення до вожатого та на успіх у його роботі.

· перед початком гри треба зацікавити дітей її змістом, вивчити умови проведення гри, познайомити з правилами, розподілити завдання;

· кожна гра повинна бути забезпеченою гігієнічним, безпечним, естетичним інвентарем;

· необхідно привчати дітей контролювати та регулювати свої дії та сили в грі;

· бажано залучати самих дітей під час проведення різних ігор суддями, членами журі (дітей середнього та старшого віку цікавлять ігри з розподілом на команди);

· необхідно вносити в гру елемент романтики, загадки, використовуючи для цього розвідку, конверт з завданнями;

· декілька хвилин вільного часу, які з`явилися між справами, повинні бути використані для рухливих ігор, ігор-жартів;

· самоконтроль, стриманість, впевненість у своїх діях, спокійний та зацікавлений тон – те, що допоможе вихователю вирішити конфліктну ситуацію.

Готуючи місце для гри, треба перевірити все навкруги, щоб нічого не мішало учасникам і не могло нанести травм.

Багато ігор потребують розподілу на команди. Краще за все розподілитися “за домовленістю”. Гравці, вговорюючись між собою, беруть назви (птахів, рослин, міст, рік тощо) та, розібравшись за парами, пропонують капітанам вибрати любе з двох назв. Вибирати партнера до пари бажано свого зросту та ваги. Тоді, розділившись, команди будуть приблизно рівними. Треба визначити, кому належить починати гру або водити.

Щоб обійтись у грі без спорів та розборів, кидають жереб. Один із гравців, наприклад, затискає у кулаку камінець. Інший угадує, в якій він руці. Угадав – його правда.

Вікові особливості дітей молодшого віку, які вожатому необхідно враховувати при організації ігрової діяльності. Граючи та слухаючи вожатого, діти в цьому віці вчаться діяти в колективі. Які умови виконання дітьми доручень у цьому віці? Доручення повинні бути у кожної дитини простими та зрозумілими, щоб їх можна було виконати, та в той же час достатньо важкими, щоб їх хотілося виконувати.

Дата добавления: 2014-12-27