Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

VI.1.3. Соціальні атитюди та диспозиції





Доверь свою работу кандидату наук!
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

Одною з провідних категорій, що характеризують включення людини в соціальне середовище, є поняття со­ціальної установки, або атитюду (від англ, attitude — став­лення, установка). Крім соціальної детермінації поведінки, це поняття розкриває психологічне переживання і спрямо­ваність людини, поєднуючи в собі особистісні смисли емо­цій та їхній предметний зміст.

Атитюд розглядається у психології головним чином як внутрішній стан готовності людини, що передує поведінці, виконанню певної дії. Він формується на підставі попе­реднього досвіду, може розгортатися як на усвідомленому, так і на неусвідомленому рівні та здійснює регулятивну функцію щодо поведінки. Феномен соціальної установки виявляє переважно динамічні аспекти психічної регуляції, такі як швидкість формування, інтенсивність, сталість фік­сації. Він виникає як результат взаємодії соціальної ситуації та соціальної потреби.

У поведінці членів певної соціальної групи атитюд забез­печує єдність сприймання, спільне ставлення до соціальної ситуації, життєвих подій, поведінки окремих людей і готов­ність до спільної діяльності. Функціонування атитюдів ство­рює підставу для координації та організації дій, спрямо­ваних на реалізацію єдиної мети, «стандартизує» сприйман­ня соціальних явищ.

Можна виділити такі основні функції атитюду: він ви­значає сталий, послідовний, цілеспрямований характер по­ведінки в ситуаціях, що змінюються; звільнює від необ­хідності приймати рішення і довільно контролювати пове­дінку в стандартних ситуаціях; може виступати як фактор, що зумовлює інертність діяльності та гальмує пристосуван­ня до нових ситуацій, що вимагають зміни алгоритму пове­дінки.

Залежно від спрямованості атитюду (щодо мотиву, цілі, умови діяльності) виділяються рівні .смислових, цільових та операційних установок. Смислові атитюди складаються з трьох компонентів: інформаційного (світогляд людини), емо­ційного (симпатії, антипатії щодо значущого об'єкта), регу­лятивного (готовність діяти). За допомогою смислових ати-тюдів людина сприймає систему норм і цінностей певного соціального середовища. Вони допомагають зберігати ціліс­ність поведінки людини в конфліктних ситуаціях, сприяють ствердженню та розвитку особистості, визначають поведін­ку людини в широкому колі соціальних ситуацій. Такі уста­новки можуть переходити у відповідні риси характеру.



Цільові атитюди зумовлені метою і визначають стійкість перебігу певної дії. У випадку переривання дії цільові ати­тюди виявляються як динамічні тенденції до завершення перерваної дії.

Операційні атитюди виявляються в процесі розв'язання конкретних завдань на підставі врахування умов ситуації та прогнозування розвитку цих умов, що спираються на ми­нулий досвід поведінки в подібних ситуаціях. Такі атитюди розкриваються у стереотипізації мислення, конформній по­ведінці та ін.

У контексті атитюду соціальна поведінка залежить від стану готовності людини до певного способу дій, певної диспозиції. Диспозиційна концепція особистості пов'язує го­товність людини до поведінки в певній соціальній ситуації з умовами діяльності, що їй передувала. Саме в цій діяльності формується стійка готовність до реалізації певних потреб людини у відповідних умовах.

Автор диспозиційної концепції особистості В. Ядов роз­глядає диспозицію особистості (від лат. dispositio — при­хильність, схильність) як ієрархічну систему, верхівку якої утворюють спільна спрямованість інтересів та система цін­нісних орієнтацій як продукт дії соціальних умов. Середній рівень становить система узагальнених атитюдів, а нижчий — ситуативні атитюди як готовність до оцінки та дії в конк­ретних умовах.

Вищі диспозиції найбільш стійкі (в межах сталих влас­тивостей способу життя великих соціальних спільнот), вони впливають на диспозиції нижчих рівнів. Але ситуативні ати­тюди на відміну від узагальнених мають відносну самостій­ність, що забезпечує адаптацію людини до мінливих умов діяльності. Провідною диспозицією стає та, яка цілком від­повідає певним умовам та конкретній меті.

Однією із засад цієї класифікації виступає послідовне розширення межі активності особистості в онтогенезі щодо

рівнів включення в дедалі ширші сфери діяльності, у со­ціальну систему через засвоєння її цінностей. Іншою заса­дою є тривалість часу, протягом якого зберігається головна якість умов діяльності або ситуацій, у яких можуть бути реалізовані ті або інші потреби людини. У цьому разі ниж­чий рівень утворюють предметні ситуації — людина впро­довж короткого інтервалу часу переходить від однієї конк­ретної ситуації до іншої. Наступний рівень — умови групо­вого спілкування. Тут мають значення особливості групи, у якій функціонує людина. Вони стабільні в значному часово­му вимірі. Ще сталіші умови діяльності у сферах праці, дозвілля, сім'ї. Максимальна сталість властива умовам жит­тя людини.

Диспозиції є особливим продуктом взаємодії потреб і ситуацій, умов, за яких відповідні потреби можуть бути за­доволені. При їх фіксації (закріпленні) в структурі особис­тості ці диспозиції утворюють відповідну ієрархію. У системі ціннісних орієнтацій особистості, що утворюють вищий рі­вень диспозицій, можна виділити загальну життєву позицію особистості. Це передусім спрямованість інтересів у про­відних сферах життєдіяльності: праці, спілкуванні, пізнанні. Провідною функцією диспозиційної системи є психічна ре­гуляція поведінки людини в соціальному середовищі.

УІ.2| СОЦІАЛЬНІ ГРУПИ

Для соціальної психології недостатньою є просто констатація певної кількості людей або навіть виділення в її межах яких-небудь стосунків. Соціальна психологія дослід­жує насамперед закономірності поведінки та діяльності лю­дей, зумовлені їх належністю до реальних соціальних груп. Наголошується на аналізі змістової характеристики груп, виявленні специфіки впливу на особистість конкретної со­ціальної групи. Значущість групи для особистості полягає передусім у тому, що група є певною системою діяльності, її суб'єктом, включеним у систему суспільних відносин. Єд­ність змісту й форм діяльності породжує спільність психо­логічних рис групи, передовсім «групової свідомості». Та­кими рисами можна вважати групові інтереси, потреби, нор­ми, цінності, цілі. Кожний член групи усвідомлює свою належність до групи завдяки привласненню цих характе­ристик, усвідомленню психологічної спільності з іншими членами цієї соціальної групи. Тому універсальним прин­ципом входження до певної спільноти є формування усві­домлення почуття «ми», що засвідчує належність до певної групи (хоча іноді цей феномен може бути й неусвідом-лений). Саме тут виявляється специфіка соціально-психо­логічного аналізу групи, що визначає риси, які роблять гру­пу психологічною спільнотою і дають змогу кожному чле­нові ідентифікувати себе з групою.



Соціальна діяльність, її конкретні види та форми є ос­новним інтегруючим фактором і головною ознакою соці­альної групи. Участь членів групи в спільній діяльності зу­мовлює формування психологічної спільності між ними. Саме в цьому разі група стає об'єктом соціально-психологічного аналізу.

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой




Дата добавления: 2014-12-29; Просмотров: 508; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.017 сек.