Проблеми, що виникають 1 страница

У разі патологічних змін нервової системи.

Аспекти надання невідкладної допомоги

Загзльномозкові симптоми:

• порушення свідомості (ступор, сопор, кома);

• головний біль (інтенсивний, монотонний);

• блювання ("мозкове" блювання супроводжується головним болем із відсутністю нудоти, спостерігається натще);

•судоми (клонічні, тонічні, змішаного типу з непритомністю).

Вогнищеві симптоми:

• центральні та периферійні парези і паралічі (вказують на ураження центрального рухового нейрона або клітин ядер черепних нервів та передніх рогів спинного мозку);

• очні симптоми (симптом Грефе, ністагм, екзофтальм, симптом сонця, що ходить);

• менінгеальні симптоми (Керніга, Брудзінського, ригідність м'язів потилиці);

• симптоми порушення словесної мови (залежно від віку враховується вимова складів, окремих слів, речень, вміння формувати свою мову, розуміння тієї мови, з якою звертаються до пацієнта).

Крім оцінки стану нервової системи оцінюють нервово-психічний розвиток і відповідність його віку дитини або дорослої людини. Звертають увагу на стан: свідомості; адекватність реакції на навколишнє середовище; поведінку; вміння концентрувати увагу на предметах, книгах, завданнях; вміння розуміти звернення до пацієнта; навики письма, читання, абстракт­ного мислення тощо.

Під час обстеження рухової сфери визначають такі відхилення від норми: вимушене положення в ліжку; зниження моторної активності або її відсутність; у дітей затримка в моторно-статичному розвитку (дитина не­своєчасно починає утримувати голову, сідати, ходити, не може виконувати дрібні ручні дії).

Обстежуючи органи чуття, звертають увагу на природжені вади очей, вушної раковини. З метою визначити функції органа зору всі діти і дорослі повинні проходити щорічно огляд в окуліста.

Стан органа слуху (середнє і внутрішнє вухо) слід перевіряти періодично під час консультацій у ЛОР-лікаря.

Під час загального огляду звертають увагу на тактильну, больову, тем­пературну чутливість шкіри.

Оцінка стану пацієнта медичною сестрою та її дії

Медична сестра повинна вміти виявляти гострі неврологічні проблеми пацієнта, які потребують негайного надання невідкладної допомоги. Відповідно до виявлених проблем вона має надати цю допомогу й органі­зувати госпіталізацію пацієнта в спеціалізоване відділення.

Проблема Випинання великого тім'ячка, тремор кінцівок, за­гальні судоми, знепритомнення

Причина На тлі симптомів менінгізму вказані прояви визначають порушення мозкового кровообігу в гострий період менінгіту.

Мета Надання невідкладної допомоги для запобігання набряку мозку.

Дії Дати оцінку стану пацієнта.

медичної Перевірити симптоми менінгізму: ригідність м'язів потилиці,

сестри Керніга, Брудзінського.

Подати термінове повідомлення в СЕС про менінгококовий менінгіт.

Повідомити інфекційну лікарню про госпіталізацію пацієн­та з мені нгітом та порушенням мозкового кровообігу. Негайно ввести внутрішньом'язово разову дозу ан­тибіотика після проведення проб.

На дому разом з антибіотиком ввести преднізолон — 2— З мг на 1 кг маси тіла внутрішньм'язово або внутрішньо-венно; седуксен — 0,3 мл на 1 кг маси, лазикс — 1 мг на 1 кг маси.

Супроводжувати пацієнта під час госпіталізації. Проводити необхідні заходи в осередку інфекції.

Проблема Ригідність м'язів потилиці й спини

Причина Ураження менінгеальних оболон спинного мозку.

Мета Надати кваліфіковану медичну допомогу, ліквідувати симп­томи менінгізму.

Дії Оцінити стан пацієнта.

медичної Ретельно зібрати анамнез, у тому числі й епідемічний.

сестри Перевірити наявність інших симптомів менінгізму: симп­томів Керніга, Брудзінського.

У разі підозри на поліомієліт подати термінове повідом­лення до районної санітарно-епідем/ологічної служби. Повідомити дільничного лікаря. Увести жарознижувальні та серцеві препарати. Супроводжувати пацієнта в машині швидкої допомоги під час транспортування в інфекційну лікарню. Простежити за проведенням остаточної дезінфекції в первинному осередку інфекції.

Установити спостереження за особами, які контактува­ли з хворим, протягом 20 днів.

Проблема Порушення ковтання, потрапляння рідкої їжі в ніс

Причина Бульварна форма поліомієліту. Ураження ядер стовбу­рової частини головного мозку, що призводить до фарингеального паралічу.

Мета Надати кваліфіковану медичну допомогу, ліквідувати бульварні розлади.

Дії Ретельно зібрати анамнез, звернути увагу на

медичної епідеміологічну частину його.

сестри Під час огляду й обстеження пацієнта звернути увагу на неврологічні симптоми (ністагм, симптоми менінгізму, м'язові спазми, зниження сухожилкових рефлексів, гіперстезію тощо).

У разі підозри на бульварну форму поліомієліту негайно повідомити дільничного лікаря і подати термінове повідомлення до районної санітарно-епідеміологічної служби.

Супроводжувати пацієнта під час термінової госпіталі­зації до інфекційної лікарні. Повідомити чергового лікаря про госпіталізацію пацієнта у важкому стані. Проконтролювати проведення остаточної дезінфекції у первинному осередку інфекції.

Встановити спостереження за особами, які контакту­вали з хворим, протягом 20 днів.

Проблема Периферійні паралічі та парези

Причина Спінальна форма поліомієліту. Ураження нейронів пе­редніх рогів спинного мозку.

Мета Надати кваліфіковану допомогу в спеціалізованому ме­дичному закладі.

Дії У разі раптового розвитку паралічів і парезів, які мають

медичної асиметричність та мозаїчність без порушення чутливості,,

сестри але зі зниженим тонусом м'язів і арефлексією, запідозрити поліомієліт.

Повідомити дільничного лікаря та подати термінове повідомлення до районної санітарно-епідеміологічної служби про випадок поліомієліту. Супроводжувати пацієнта під час госпіталізації в інфекційну лікарню, перед цим повідомити чергового лікаря про важкий стан пацієнта.

Проконтролювати проведення остаточної дезінфекції в осередку інфекції.

Проблема Підвищена збудливість, гіперрефлексія, судоми

Причина Мозкова гіпертензія за рахунок периваскулярного на­бряку, дистрофічні зміни кори великого мозку, підкірко­вих ядер.

Мета Припинення патологічних процесів у головному мозку.

Дії Надати дитині горизонтального положення, під час

медичної блювання голову схилити набік.

сестри Не допустити травмування дитини під час судом.

Забезпечити прохідність дихальних шляхів, у разі не­обхідності вивести нижню щелепу вперед і трохи відтягти її донизу, ввести роторозширювач. Відсмоктати слиз із верхніх дихальних шляхів одноразо­вим екстрактором або гумовим балончиком. Проводити інгаляцію зволоженим киснем. За призначенням лікаря ввести протисудомні препарати. Вимірювати температуру тіла пацієнта кожні 2 — 3 год.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Маса головного мозку в новонародженого становить:

а) 1/11—1/12 маси тіла;

б) 1/8—1/9 маси тіла;

в) 1/4—1/5 маси тіла;

г) 1/20—1/21 маси тіла;

д) 1/40—1/45 маси тіла

2. Найбільш незрілою частиною головного мозку в немовлят є:

а) гіпоталамус;

б) довгастий мозок;

в) середній мозок;

г) таламус;

д) кора великих півкуль

3. У якому віці дитина починає бачити яскраві кольори предметів в неї виникають координовані рухи очей і рук:

а) 1 міс;

б) 2 міс;

в) 3 міс;

г) 4 міс;

д) 6 міс?

4. Що нового з'являється в поведінці дітей віком 3 міс:

а) відрізняє солодке від кислого;

б) розрізняє кольори предметів;

в) відповідає реакцією на запах грудного молока;

г) перевертається на живіт;

д) диференціює звуки і пізнає голос матері?

5. Скільки місяців дитині, якщо вона почала стежити поглядом за іграшкою, утримує голову у вертикальному положенні протягом 1 хв:

а) 3 тиж;

б) 2 міс;

в) 4 міс;

г) 5,5 міс;

д) 6 міс?

6. Скільки місяців дитині, якщо вона голосно сміється, почала пе­ревертатися з живота на спину, цікавиться іграшками:

а) 2 міс;

б) 3 міс;

в) 5 міс;

г) 6 міс;

д) 7 міс?

Визначте показники нервово-психічного розвитку дитини, що вперше з'являються у віці 6 міс:

а) тримає голову у вертикальному положенні протягом 2 хв;

б) перевертається зі спини на живіт;

в) починає гукати;

г) починає промовляти склади "ма", "ба";

д) починає вставати.

7. Скільки місяців дитині, якщо вона стає біля опори, голосно по­вторює різні склади, тримає в руках печиво:

а) 3 міс;

б) 5 міс;

в) 8 міс;

г) 1 рік 2 міс;

д) 11 міс?

8. Які показники нервово-психічного розвитку дитини вперше з'являються у віці 12 міс:

а) ходить самостійно;

б) самостійно сидить;

в) промовляє 8—10 слів;

г) промовляє склади "ма", "ба";

д) ходить із підтримкою дорослих?

10. Що нового з'являється в поведінці дитини у віці 3 роки:

а) називає 4 основні кольори;

б) говорить речення з кількох слів;

в) одягається і роздягається за допомогою дорослих;

г) починає використовувати складні речення;

д) знає назви частин тіла?

11. У якому віці встановлюється остаточне співвідношення спинно­го

мозку і хребта:

а) 2 роки;

б) 3—4 роки;

в) 5—6 років;

г) 7—8 років;

д) 12—14 років?

12. У якому віці закінчується дозрівання мозкових структур і вони
досягають рівня дорослої людини:

а) 25—26 років;

б) 9—10 років;

в) 13—14 років;

г) 16—17 років;

д) 20—21 рік?

13. У скільки разів збільшується маса спинного мозку, структури
якого досягли повної зрілості, порівняно з новонародженим:

а) у 3 рази;

б) у 4 рази;

в) у 8 разів;

г) у 5 разів;

д) у 10 разів?

14. У якому віці закінчується диференціювання клітин кори вели­ких
півкуль, встановлюються зв'язки між окремими ділянками
кори і дитина підготовлена до сприйняття абстракції:

а) 5 років;

б) 7 років;

в) 10 років;

г) 12 років;

д) 16 років?

15. Назвіть рефлекс, який з'являється внаслідок подразнення
шкіри спини вздовж хребта (дитина вигинає тулуб дугою, яка
відкрита в бік подразника):

а) рефлекс Таланта;

б) рефлекс Моро;

в) рефлекс Переса;

г) рефлекс Ландау;
д) рефлекс Керніга,

16. Назвіть рефлекс, який з'являється внаслідок подразнення підошви ­
по зовнішньому краю в напрямку від стопи до пальців
(розгинання великого пальця, згинання інших пальців, які роз­
ходяться віялом):

а) рефлекс Бабкіна;

б) рефлекс Бабінського;

в) рефлекс Робінсона;

г) рефлекс Бауера.

17. Який рефлекс треба перевірити, якщо в пацієнта нестерпний ­
головний біль, блювання, гіпертермія, запаморочення:

а) рефлекс Керніга;

б) рефлекс Бабкіна;

в) рефлекс Моро;

г) рефлекс Бабінського;

д) хоботковий рефлекс?

18. Про яке захворювання свідчить наявність ригідності м'язів ­
потилиці та позитивний симптом Брудзінського:

а) енцефаліт;

б) невроз;

в) серозний менінгіт;

г) радикуліт;

д) геміплегію?

19. Яку патологію зору найчастіше виявляють у шкільному віці:

а) гіперметропію;

б) косоокість;

в) міопію;

г) сторонні тіла;

д) кон'юнктивіти?

20. Яка ознака не характерна для гіперметропії в новонародженої
дитини:

а) відносно малі розміри ока;

б) око має кулясту форму;

в) малий розмір передньо-задньої осі ока;

г) чітке зображення предмета за сітківкою ока;

д) чітке зображення предмета перед сітківкою ока?

21. Якими процесами старіння зорового аналізатора можна поясни­
ти зниження світлової й темнової адаптації в людей старечого
віку:

а) послабленням кровопостачання ока;

б) атрофічними процесами в зоровому нерві;

в) зменшенням прозорості кришталика;

г) зменшенням еластичності капсули кришталика;

д) звуженням зіниці ока?

22. Якими процесами можна пояснити зниження гостроти зору в
людей після 60 років:

а) зменшенням прозорості заломних середовищ ока;

б) атеросклеротичними змінами в судинах ока;

в) зменшенням кількості еластичних волокон кришталика;

г) атрофічними змінами пігментного епітелію сітківки ока;

д) дистрофічними змінами в аферентних шляхах зорового
аналізатора?

23. Гостре запалення середнього вуха супроводжується болем у
разі надавлювання на козелок. У якому віці цей симптом має
діагностичне значення:

а) у грудному;

б) у переддошкільному;

в) у дошкільному;

г) у молодшому шкільному;

д) у дорослих?

24. Часте інфікування середнього вуха в дітей пов'язане з такими
особливостями слухового аналізатора:

а) коротка і широка слухова (євстахієва) труба;

б) короткий та вузький зовнішній слуховий хід;

в) значна товщина барабанної перетинки;

г) мала висота завитки внутрішнього вуха;

д) малий розмір барабанної перетинки.

25. Люди похилого віку гірше сприймають високочастотні звуки.
Якого діапазону досягає верхня межа високих звуків у людей
віком 65—70 років:

а) до 20 000 Гц;

б) до 25 000 Гц;

в) до 15000Гц;

г) до 10000Гц;

д) до 5000 Гц?

26. Які з перерахованих аналізаторів проявляють свою функцію
відразу після народження:

а) слуховий аналізатор;

б) аналізатор нюху;

в) аналізатор смаку;

г) зоровий аналізатор;

д) тактильної чутливості?

ЗАЛОЗИ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ

§ Анатомо-фізіологічні особливості гіпофіза, Геронтологічні зміни гіпофіза. Порушення, які виявляють під час обстеження гіпофіза.

§ Анатомо-фізіологічні особливості щитоподібної залози. Геронтологічні зміни щитоподібної залози. Порушення, які виявляють під час обстеження щи­топодібної залози.

§ Анатомо-фізіологічні особливості прищито-подібних залоз.

§ Проблеми, які виникають у пацієнта в разі порушен­ня функцій прищитоподібних залоз. Анатомо-фізіологічні особливості надниркових залоз. Геронтологічні зміни надниркових залоз. Проблеми, які виникають у пацієнтів у разі порушен­ня функцій надниркових залоз.

§ Анатомо-фізіологічні особливості інсулярного апа­рату підшлункової залози. Геронтологічні проблеми інсулярного апарату підшлункової залози.

§ Проблеми, які виникають у пацієнтів у разі порушення внутрішньосекреторної діяльності підшлункової залози. Розвиток статевих систем у хлопчиків та дівчаток. Особливості репродуктивної функції в період ста­тевого дозрівання чоловіків і жінок. Вікові зміни статевого апарату в чоловіків і жінок. Механізм клімаксу.

§ Проблеми, які виникають у пацієнтів у разі порушен­ня функцій статевих залоз. Питання для самоконтролю.

Залози внутрішньої секреції виробляють і виділяють у кров або лімфу ви-сокореактивні речовини — гормони, які регулюють усі функції організму і підтримують гомеостаз. Наука, що вивчає будову, функції та захворювання залоз внутрішньої секреції, називається ендокринологією.

Анатомо-фізіологічні особливості гіпофіза

Гіпофіз — головна ендокринна залоза, від діяльності якої залежить структура і функція інших залоз (мал. 8). Гіпофіз — невеликий за розміром орган, пов'язаний з гіпоталамусом. Він розташований в основі черепа в

Мал. 8. Схема впливу гіпофіза на інші органи

турецькому сідлі та відокремлений складкою твердої мозкової оболони.

Гіпофіз розвивається з двох окремих зачатків. Один із них — вирос­ток ектодерми, який закладається в ембріона на 4-му тижні внутрішньоут-робного розвитку. З нього розвивається передня частина гіпофіза, яка ще має назву аденогіпофіза. Другий зачаток — виросток проміжного мозку, що складається з нервових клітин; з нього утворюється задня частина, яка ще називається нейрогіпофізом.

Гіпофіз починає свою функцію з 9—10-го тижня ембріогенезу.

У новонароджених маса гіпофіза 10—15 мг, у період статевого до­зрівання маса становить 20—35 мг, у дорослої людини — 50—60 мг. Більшу частину маси становить передня частина, на середню частину при­падає 1—2 % від загальної маси, на задню частину —18—23 %. Зі збільшенням маси залози гістологічно дозрівають клітини гіпофіза, розміри клітин поступово збільшуються.

Аденогіпофіз виробляє такі гормони:

Соматотропний гормон (СТГ) має білково-анаболічну властивість, стимулює синтез білка, ріст і розвиток скелета, активує хондро- й остеоге-нез. Гормон впливає на збільшення кількості білків у тканинах, посилює розкладання жирів, впливає на затримання фосфору, натрію, калію, кальцію в клітинах організму. Соматотропні гормони виробляють аци­дофільні клітини (соматотропоцити). Гормон з'являється в гіпофізі на 9-му тижні ембріогенезу. Концентрація гормону в гіпофізі за період внут-рішньоутробного розвитку зростає в 12 000 разів. У крові плода СТГ впер­ше з'являється на 12-му тижні. У 4—6 міс вміст СТГ у крові плода стає максимальним. З 5—8-го місяця внутрішньоутробного розвитку концент­рація СТГ у 100 разів більша, ніж у дорослих. Залишається високою кон­центрація і у новонароджених. У плазмі новонародженої дитини концент­рація СТГ у 2—3 рази вища, ніж у матері. За 1 тиж життя концентрація СТГ знижується на 50 %. У віці після 3—5 років концентрація СТГ стає такою, як у дорослих.

Припинення росту організму пов'язано із загальними змінами гормо­нальної стимуляції у зв'язку із завершенням статевої зрілості організму. У період затримання та зупинки росту рівень секреції СТГ та чутливість до нього тканин залишаються такими, як і в період інтенсивного росту. Не­стача СТГ призводить у дітей до затримки росту — гіпофізарного нанізму, або карликовості. Затримка росту проявляється в дітей у віці після 2 років. Гіпофізарні карлики все життя зберігають дитячі пропорції тіла. Інтелек­туальний розвиток при цьому не порушується.

Підвищення продукції СТГ у дітей призводить до гігантизму (у дівчат зріст понад 190 см, у хлопців —понад 200 см). Такий ріст стає можливим тільки до моменту закриття зон росту в разі підвищеної секреції СТГ і частіше зустрічається у хлопчиків.

Кортикотропін (адренокортикотропний гормон — АКІ'1) здійснює: а) проліферацію клітин кори надниркових залоз; б) стимулює біосинтез глюкокортикоїдів, андрогенних кортикостероїдів; в) впливає на меланофо-ри, посилюючи пігментацію шкіри.

Клітини, які синтезують АКЇГ (кортикотропоцити), з'являються в ембріона на 7—8-му тижні. Секреція АКТГ починається з 9-го тижня ембріогенезу, максимальний рівень АКТГ у крові плода спостерігають на 7-му місяці його розвитку, потім концентрація АКТГ знижується, але за­лишається вищою, ніж у дорослих. Саме на 7-му місяці внутрішньоутроб-ного розвитку в плода здійснюються такі процеси:

• дозрівають клітини надниркових залоз;

• збільшується швидкість утворення гідрокортизону і тестостерону;

• починають діяти не тільки прямі, а й зворотні зв'язки між гіпофізом
і наднирковими залозами (на секрецію АКТГ починає впливати рівень
кортикостероїдів у крові плода).

У новонародженої дитини функціонують усі ланцюжки системи гіпо­таламус — гіпофіз — кора надниркових залоз. Концентрація АКТГ у крові новонародженого протягом 1-го тижня залишається високою. З перших го­дин життя дитина реагує на стресові подразнення організму матері (на­приклад, оперативні втручання). Ця реакція проявляється підвищенням рівня концентрації кортикостероїдів у крові й сечі дитини. Однак ці ре­акції виражені гірше, ніж у дорослих.

Концентрація АКТГ у новонароджених становить: у 1-й тиждень жит­тя — 8—13 ммоль/л; у дітей віком від 1 тиж до 10 років — 4 ммоль/л; у підлітків — 5,5 ммоль/л.

Підвищення або зниження секреції АКТГ у дітей супроводжується складними порушеннями функцій багатьох органів і систем.

Посилення секреції АКТГ спостерігається при хворобі Іценко— Кушінга, коли уражена гіпоталамо-гіпофізарна зона. У дітей затримується ріст, відкладається жир переважно на тулубі, спостерігається місяце-подібне обличчя, з'являється передчасне статеве оволосіння, остеопороз, гіпертонія, діабет, трофічні порушення шкіри.

У разі нестачі АКТГ спостерігаються такі самі зміни, як і в разі недо­статньої секреції глюкокортикоїдів.

Тиреотропін (тиреотропний гормон — Тії) впливає: а) на проліфецію клітин кори надниркових залоз; б) стимулює синтез її гормонів, їх ивщьнення із зв'язку з треоглобуліном та їх секрецією; в) підвищує аку­муляцію залсзою йоду.

Базофільні клітини (тиреотропоцити) з'являються на 8-му тижні ембріогенезу. Вміст ТТГ в аденогіпофізі постійно збільшується протягом усього періоду внутрішньоутробного розвитку.

У крові плода ТТГ визна­чається на 12-му тижні, а з 4-го місяця його концентрація стає в 5 разів ви­щою, ніж у дорослих і утримується на цьому рівні до народження дитини. У дівчаток концентрація ТТГ вища, ніж у хлопчиків. Вплив ТТГ на щито­подібну залозу в плода починає проявлятися з 4,5—5 міс внутрішньоут­робного розвитку.

На 1-му році життя кількість тиреотропоцитів збільшується. Синтез ТТГ і його секреція значно підвищуються в перші два роки життя і перед статевим дозріванням. Так, у дитини віком 1,5 року концентрація ТТГ у крові у 8—10 разів вища, ніж у наступні вікові періоди.

Лютропін (лютеїиізувальний гормон — ЛГ). Цей гормон у жінок за­вершує дозрівання яйцеклітин, овуляцію й утворення жовтого тіла; у чо­ловіків стимулює проліферацію андрогенів.

Фолітропін (фолікулостимулювальнш гормон — ФСГ). У жінок він стимулює ріст і дозрівання оваріальних фолікулів, у чоловіків — ріст і проліферацію сім'яних залоз, сперматогенез.

Обидва гормони (ЛГ і ФСГ) називають гонадотропінами або гонадо­тропними гормонами (ГТГ).

ГТГ виробляють базофільні клітини гіпофіза — гонадотропоцити, які починають розвиватися на 8-му тижні ембріогенезу. У гіпофізі з'являється гормон ЛГ, через 2 тиж — гормон ФСГ. Максимальна концентрація обох гормонів у гіпофізі досягається в 4,5—6,5 міс. У крові плода ГТГ з'явля­ються з 3-го місяця внутрішньоутробного розвитку. У наступні місяці у плода ЛГ перевищує концентрацію ФСГ. У плода жіночої статі концент­рація гормонів вища, ніж у плода чоловічої статі.

У другій половині вагітності у плода формується зв'язок між гонадо­тропною функцією гіпофіза, гормонами статевих залоз і гіпоталамусом. У новонароджених концентрація в крові ЛГ дуже висока, на 7-й день після народження відбувається різке її зниження. До 7—8 років у дітей вміст у крові гормонів ЛГ і ФСГ залишається дуже низьким.

У 14 років концентрація в крові ЛГ і ФСГ збільшується в 2—2,5 разу порівняно з концентрацією у 8 років. У дівчаток ГТГ секретуються циклічно, з чим пов'язується початок статевих циклів. До 15—16 років вміст ГТГ у крові на 1/3 нижчий, ніж у дорослих.

Після 18 років показники ЛГ і ФСГ досягають величин, які характерні для дорослих.

Лахтотрошн (пролакгш, пролактотропшш гормон — ПТГ). Цей гор­мон у жінок впливає на функцію грудних залоз, стимулює лактацію, у чо­ловіків є чинником росту передміхурової залози. ПРЛ виробляється аци­дофільними клітинами (лактотропоцитами). Перші такі клітини з'являються в аденогіпофізі на 9-му тижні розвитку ембріона, до 4 міс їх кількість збільшується. У цей період починається секреція ПРЛ.

Концент­рація ПРЛ в крові плода збільшується наприкінці вагітності. Концентрація його в крові плода така сама, як концентрація ПРЛ в крові матері та амніотичній рідині.

У новонароджених дітей вміст гормону високий. Протягом року він по­ступово знижується й утримується до періоду статевого дозрівання на рівні 5 мкг на 1 л. У жіночому організмі в період становлення статевих циклів показники концентрації в крові ПРЛ коливаються від 11 до 40 мкг на 1 л.

Мвланотропів (мелавостимупювальвий гормон — МСГ). Стимулює ферментні системи меланоцитів, зумовлює диспепсію пігментних гранул меланоцитів, що призводить до пігментації шкіри.

МСГ виробляється проміжною частиною аденогіпофіза, починає син­тезуватись у плода на 10—11-му тижні, рівень його концентрації протягом внутрішньоутробного розвитку залишається стабільним.

У крові вагітної жінки концентрація гормону підвищена, що зумовлює появу на шкірі пігментних плям.

Лінотронів (ліпотропнш гормон —ЛІТ). Цей гормон впливає на жи­ровий обмін, стимулює використання жиру в енергетичному обміні.

Уся секреторна діяльність аденогіпофіза перебуває під контролем гіпоталамуса, який синтезує стимулювальні фактори - - ліберини і гальмівні фактори — статини.

Нейрогіпофіз виділяє в кров 2 гормони — антидіуретичний (АДГ) — вазопресин та окситоцин. Вазопресин є нейросекретом супраоптичного, а окситоцин — паравентрикулярного ядер гіпоталамуса. Синтез гормонів починається на 3—4-му місяці внутрішньоутробного розвитку. По аксонах гіпоталамо-гіпофізарної системи вазопресин і окситоцин транспортують­ся в нейрогіпофіз, де вперше з'являються на 4—5-му місяці ембріогенезу. Концентрація цих гормонів у крові плода постійно збільшується до мо­менту народження дитини.

Через 20—22 год після народження концентрація вазопресину в крові дитини різко зменшується. З віком у дитини посилюється функція цього гормону. Окситоцин проявляє в дітей лише антидіуретичну дію. Після за­вершення статевого дозрівання чутливими до окситоцину стають матка і ФУДні залози.

Вазопресин посилює реабсорбцію води із солі в дистальних відділах ниркових канальців і є регулятором водного балансу організму.

Окситоцин забезпечує скорочення м'язів матки, особливо в процесі пологів, впливає на секрецію молока.

Геронтологічні зміни гіпофіза

Маса гіпофіза дорослої людини — 50—60 мг. У жінок його маса більша, ніж у чоловіків. У період старіння організму маса гіпофіза зменшується в чоловіків і не змінюється в жінок. У старечому віці може спостерігатися васкуляризація гіпофіза. Вікові зміни морфології гіпофіза полягають у то­му, що кількість еозинофільних гранулоцитів зменшується зі збільшенням кількості базофільних гранулоцитів, функціональні елементи замінюють­ся на сполучну тканину, спостерігається зменшення його кровопостачан­ня. Але в багатьох людей не відбувається атрофічних змін гіпофіза і він зберігає свій активний стан.

Однією з головних ознак організму є припинення репродуктивної діяльності. Ця діяльність залежить від гонадотропної функції гіпофіза. У жінок вікові зміни гонадотропної функції настають раніше, ніж у чо­ловіків, що зумовлює більш пізнє зменшення статевої функції в чоловіків.

У жінок у віці 40—45 років екскреція гонадотропінів втрачає характер циклічності, у віці 50—59 років збільшується секреція гонадотропінів, після 60 років вона знижується.

Порушення, які виявляються під час обстеження гіпофіза

Клінічне обстеження пацієнта передбачає:

1.Оцінку стану трофіки тканин організму.

Дата добавления: 2014-12-29