Серцево-судинна система

Сестри

Огляд

Анамнез

У пацієнта необхідно дізнатися:

• коли вперше звернули увагу на блідість шкіри або іктеричність,
жовтяницю;

• чи є ламкість нігтів і волосся;

• чи втратило волосся блиск;

• з чим пов'язане зниження апетиту або повна відмова від їжі;

• чи були носові кровотечі, кровотечі з лунки зуба, внутрішні крово­
течі;

• чи з'являлися на шкірі петехії, великі крововиливи;

• яка локалізація елементів геморагічної висипки;

• коли з'явилися болісність і збільшення периферійних лімфатичних
вузлів;

• чи є біль у животі, особливо в правому підребер'ї;

• чи є біль у кістках;

• чи були напади запаморочення, головного болю.

Звертається особлива увага на наявність слабкості, адинамії, дратли­вості пацієнта, його неспокій, швидку втомлюваність.

Збирається сімейний анамнез з урахуванням генетичної та спадкової патології, а також алергологічний анамнез, з'ясовується, чи є в родині хронічні інфекції (туберкульоз, венеричні захворювання), чи часті гострі інфекційні захворювання.

Під час проведення огляду важливо звернути увагу на таке:

• колір шкіри, слизових оболонок та склер (блідість, жовтяниця);

• наявність геморагічної висипки (характер, розміри елементів, ло­
калізація, симетричність, перебіг);

• наявність патологічних змін у ротовій порожнині (ділянки некрозу,
афти, виразки);

• збільшення периферійних лімфатичних вузлів (визначається їх фор­
ма, розмір, гіперемія шкіри над ними);

• збільшення колатеральних судин (венозна сітка);

• стан нігтів і волосся.

Перкусія, пальпація, аускультація дають змогу визначити і дати клінічну оцінку периферійним лімфатичним вузлам, оцінити патологічні зміни внутрішніх органів (збільшення печінки, селезінки), побачити, в якому стані система кровообігу, з боку якої проявляються зміни у вигляді слабкості тонів серця, систолічного шуму, тахі- або брадикардії.

Для діагностики захворювань системи крові важливе значення має правильна оцінка даних, які отримують під час дослідження морфо­логічних критеріїв плазми крові і формених елементів.

Клінічний аналіз крові — найпоширеніше лабораторне дослідження. Гемограма допомагає припустити наявність того чи того захворювання, а також допомагає визначити тактику подальшого догляду і лікування хво­рого. Однак діагностична цінність гемограми має значення лише в сукуп­ності з повним клінічним обстеженням пацієнта.

На основі даних повного клінічного обстеження медична сестра фор­мулює й узгоджує з родичами проблеми пацієнта, складає план сестринсь­кого догляду.

Проблема Блідість шкіри, ламкість нігтів і волосся, слабкість, сонливість, зниження апетиту

Причина Зниження вмісту гемоглобіну й еритроцитів у крові

Мета Відновити нормальний вміст гемоглобіну й еритро­цитів у крові.

Дії Дати оцінку ступеня важкості анемії, разом з лікарем

медичної вирішити питання про необхідність госпіталізації,

сестри з'ясувати причини анемії.

Виконувати призначення лікаря.

Організувати правильний режим дня з максимальним

перебуванням на свіжому повітрі.

Створити комфортні умови, позитивний емоційний

клімат.

Організувати антианемічне харчування.

Проблема Збільшення числа еритроцитів у крові новонарод­женого

Причина Гіпоксія, пов'язана передусім з природженою вадою сер­ця.

Мета Спрямувати зусилля на ліквідацію гіпоксії у новонарод­женого.

Дії Організувати належний догляд за новонародженим

медичної у кювезі.

сестри Виконувати призначення лікаря.

Проблема Збільшення в крові новонародженого ретикулоцитів

Причина Посилення руйнування еритроцитів, що найчастіше буває пов'язано з гемолітичною хворобою новонарод­жених.

Мета Припинити руйнування еритроцитів.

Дії Разом з лікарем вирішити питання про замісне переливання

медичної крові новонародженому після з'ясування причин

сестри руйнування еритроцитів. Виконувати призначення лікаря.

Проблема Збільшення швидкості згортання крові

Причина Запальні та імунні процеси в організмі.

Мета Ліквідувати запальний чи імунний процес в організмі.

Дії Разом з лікарем провести повне клінічне обстеження

медичної пацієнта.

сестри З'ясувати причину такого стану. Виконувати призначення лікаря.

Проблема Поява жовтяниці

Причина Руйнування еритроцитів, підвищення в крові вмісту білірубіну.

Мета Припинити руйнування еритроцитів.

Дії З'ясувати причини появи жовтяниці.

медичної Провести разом з лікарем повне клінічне обстеження.

сестри Виконувати призначення лікаря.

Проблема Збільшення кількості нейтрофілів у периферійній крові

Причина Гнійно-загальні процеси в організмі пацієнта.

Мета Ліквідувати гнійно-запальний процес в організмі.

Дії Правильно прочитати аналіз білої крові, врахувати вік

медичної пацієнта.

сестри Звернути увагу на кількісний вміст папичкоядерних нейтрофілів і юних (зсув формули крові вліво). Разом з лікарем провести клінічне обстеження. Виконувати призначення лікаря.

Проблема Зменшення кількості лейкоцитів

Причина Вірусні інфекції, дія радіоактивних речовин, вплив деяких лі карських препаратів.

Мета Ліквідувати вплив на організм негативних чинників.

Дії З'ясувати причину лейкопенії.

медичної Провести з лікарем повне клінічне обстеження.

сестри Вирішити питання про необхідність госпіталізації. Виконувати призначення лікаря.

Проблема Збільшення кількості лімфоцитів у периферійній крові

Причина Туберкульозна інтоксикація, аденовірусна інфекція, кір, паротитна інфекція, кашлюк, лімфатико-гіпопластич-ний діатез, лімфобластний лейкоз.

Мета Спрямувати зусилля на ліквідацію інфекції та інтокси­кації в організмі.

Дії З'ясувати причину лімфоцитозу.

медичної Вирішити з лікарем питання про госпіталізацію

сестри пацієнта і специфічність лікування. Виконувати призначення лікаря.

Проблема Збільшення кількості моноцитів у периферійній крові

Причина Інфекційний мононуклеоз, вірусні захворювання.

Мета Ліквідувати інфекційний процес в організмі.

Дії З'ясувати причину моноцитозу.

медичної Провести повне клінічне обстеження пацієнта.

сестри Вирішити питання госпіталізації.

Проблема Зменшення кількості еозинофілів у периферійній

крові

Причина Важкі форми інфекційних захворювань. Несприятливий прогноз при таких захворюваннях, як кір, черевний тиф, сепсис.

Мета Ліквідувати інфекційний процес в організмі.

Дії Негайно викликати лікаря чи повідомити його про стан

медичної пацієнта.

сестри Вирішити з лікарем питання догляду і лікування.

Проблема Зменшення кількості лімфоцитів у периферійній крові

Причина Період гарячки при інфекційних захворюваннях.

Несприятливий прогноз при таких захворюваннях, як лімфосаркома, лімфогранулематоз.

Мета Ліквідувати інфекційний процес, інтоксикацію в організмі.

Дії Викликати лікаря або повідомити його про стан

медичної пацієнта.

сестри Вирішити питання подальшого догляду і лікування.

Проблема Зменшення кількості моноцитів у периферійній крові

Причина Важкі форми інфекційних хвороб, сепсис, лейкоз

Мета Спрямувати зусилля на ліквідацію інфекції та інтокси­кації в організмі.

Дії Повідомити лікаря про зміни в аналізі крові.

медичної Вирішити питання подальшого догляду і лікування.

Проблема Збільшення кількості тромбоцитів у периферійній крові

Причина Пневмонія, ревматизм після спленектомії.

Мета Ліквідувати інфекційний або імунний процес.

ДІЇ Повідомити лікаря про зміни в аналізі крові.

медичної Спостерігати за пацієнтом.

сестри Вирішити питання подальшого догляду і лікування.

Проблема Зменшення кількості тромбоцитів у периферійній крові

Причина Тромбоцитопенічна пурпура, лейкоз, апластична

анемія.

Мета Спрямувати зусилля на ліквідацію інтоксикації

в організмі.

Дії Провести разом з лікарем повне клінічне обстеження.

медичної Організувати консультацію гематолога і вирішити пи-

сестри тання про госпіталізацію.

Проблема Слабкість, задишка, тахікардія, блідість, схуднен­ня, набряки, трофічні розлади

Причина Анемія у людей старечого віку.

Мета Нормалізувати вміст еритроцитів і гемоглобіну в пе­риферійній крові.

Дії Провести контроль аналізу периферійної крові.

медичної Обстежити пацієнта і з'ясувати причину його проблеми.

сестри З лікарем вирішити питання про раціональне збалансо­ване харчування даного пацієнта. Простежити виконання пацієнтом призначень лікаря щодо медикаментозної терапії. У важких випадках вирішувати питання про госпіталізацію і консультацію гематолога.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Назвіть термін гестації, в який печінка починає працювати як орган кровотворення:

а) 19-й день внутрішньоутробного періоду;

б) 6-й тиждень внутрішньоутробного періоду;

в) 5-й місяць внутрішньоутробного періоду;

г) 3-й місяць внутрішньоутробного періоду;

д) 7-й місяць внутрішньоутробного періоду.

2. Під час ембріогенезу з'являються острівці, які продукують клітини мегалобласти. Такі острівці містяться:

а) у печінці;

б) у кістковому мозку;

в) у селезінці;

г) у стінці жовчного міхура;
д) у лімфовузлах.

3. На якому місяці гестації починається період медулярного (кістково-м'язового) кровотворення

а)на 4—5-му місяці;

б)на 7-му місяці;

в)на 3-му місяці;

г)на 5—6-му місяці;

д)на 6-му тижні?

4. Який об'єм крові (у мл/кг) визначають у дітей раннього віку:

а)50—70 мл/кг;

б)30—50 мл/кг;

в)70—90 мл/кг;

г)140—150 мл/кг;

д)100—120 мл/кг?

5. Яке гематокритне число характерне для крові дорослої людини:

а)50—52 %;

б)35—37 %;

в)32—35 %;

г)39—42%;

д)42—45%?

6. Який показник рН крові визначають у новонародженої дитини:

а)7,35—7,40;

б)6,4—7,0;

в)7,13—7,23;

г)7,40—7,43;

д)7,43—7,50?

7. Яку кількість еритроцитів визначають у крові новонародженої
дитини в 1-й день життя:

а)4,0—4,5 х 10¹²;

б)4,5—5,0 х 10¹²;

в)5,0—5,5 х 10¹²;

г)7,0—7,2 х 10¹²;

д)3,5—4,0 х 10¹²?

8. Яку кількість еритроцитів визначають у новонародженого на
5-й день життя:

а)4,0—4,5х 10¹²;

б)4,5—5,0x10¹²;

в)5,0—5,5 х 10¹²;

г)7,0—7,2 х 10¹2;

д)3,5—4,0 х 10¹²?

9. Який вміст гемоглобіну визначають у крові новонародженого
в 1-й день життя:

а)170—240 г/л;

б)116—130 г/л;

в)110—116 г/л;

г)90—100 г/л;

д)130—140 г/л?

10. На який день життя дитини відбувається перехрест у лейкоци­тарній формулі, коли кількість лімфоцитів і нейтрофілів становить по 44 %:

а) на 2—3-й день після народження;

б) на 5-й день після народження;

в) на 1-му місяці життя;

г) на 3-му місяці життя;

д) на 12-му місяці життя?

11. Яка кількість тромбоцитів міститься в крові дітей 1-го року життя:

а) 220 х 10⁹/л;

б) 100 х 10⁹/л;

в) 50 х 10⁹/л;

г) 450 х 10⁹/л;

д) 120 х 10⁹/л?

12. На якому місяці життя спостерігається найбільша кількість
лімфоцитів у лейкоцитарній формулі:

а) на 2-й день життя;

б) на 5-й день життя;

в) на 2—3-му місяці життя;

г) на 5—6-му році життя;

д) 10 років?

13.Які зміни в периферійній крові відбуваються в людей старечо­
го віку:

а) збільшується кількість еозинофілів;

б) збільшується кількість зрілих клітин, зникають паличкоядерні ней­трофіли,

зменшується кількість еозинофілів;

в) з'являються ретикулоцити;

г) збільшується кількість тромбоцитів;

д) збільшується кількість лімфоцитів і моноцитів?

14.Які зміни відбуваються в кістковому мозку в людей старечого
віку:

а) збільшується кількість плазматичних клітин, фагоцитів, макро­фагів;

б) збільшується кількість мегакаріоцитів;

в) збільшується кількість бластних клітин — родоначальників клітин
крові;

г) порушується дозрівання бластних клітин — родоначальників клітин крові;

д) у кістковому мозку припиняються компенсаторні процеси?

• Ембріональний розвиток серцево-судинної системи:

а)розвиток серця і судин у плода;

б)кровообіг плода в різні періоди ембріогенезу.

• Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної
системи у новонароджених:

а)серце в період новонародженості;

б)регуляція серцево-судинної системи у новонарод­
жених.

• Вікові зміни органів кровообігу.

• Геронтологічні зміни органів кровообігу.

• Порушення, які виявляють під час обстеження ор­ганів кровообігу.

• Питання для самоконтролю.

Серцево-судинна система включає серце, вінцеві судини, магістральні судини (аорту, легеневу артерію), периферійні судини (артерії, вени), капіляри. Орга­ни кровообігу підтримують гомеостаз організму, виконують функцію транс­порту кисню і поживних речовин до всіх органів і тканин, а також функцію виведення вуглекислого газу, продуктів обміну з тканин та органів.

Ембріональний розвиток серцево-судинної сисеми

Розвиток серця і судин у плода

Розвиток серця у плода починається з 3-го тижня внутрішньоутробного розвитку з мезодерми, яка утворює нутрощевий (вісцеральний) листок. У ділянці майбутньої шиї плода з'являються дві закладки серця у вигляді трубок. Вони зближуються і зростаються, а перетинка між ними розсмок­тується. Утворюється трубчасте серце. Хвостовий кінець його розшире­ний, він утворює венозну пазуху. Звужений кінець (конус) у майбутньому утворює аорту. Середня частина трубки розширюється, з неї розвивають­ся шлуночки серця. Трубка вигинається у вигляді букви S. Хвостовий кінець утворює передсердя. Між ними трубка звужується, на цьому місці формується передсердно-шлуночковий отвір. На 4-му тижні серце стає двокамерним, як у риб. Клапани є тільки між венозною пазухою та перед­сердям. Наслідком швидкого заростання шлуночків є поворот серця навколо осі, яка близька до фронтальної.

Тому шлуночок розміщується каудально відносно передсердя і ліворуч від нього. З лівого виросту венозної па­зухи утворюється вінцева пазуха. Сама венозна пазуха зміщується вправо й утворюватиме частину майбутнього передсердя. Правий бік венозної па­зухи стає складкою на дорсальному боці передсердя, яка в подальшому спрямовуватиме артеріальну кров з нижньої порожнистої вени до овально­го отвору і в ліве передсердя.

Поділ передсердя починається наприкінці 4-го тижня. По боках перед­сердя утворюються вушка. Уже до кінця 5-го тижня утворюється перетин­ка і серце стає трикамерним, як у амфібій. Передсердя сполучаються між собою через овальний отвір, який має клапан з лівого боку.

Поділ шлуночка починається на 6-му тижні. Перетинка починає рос­ти з верхівки шлуночка до передсердя. Деякий час у верхній частині пере­тинки зберігається отвір; така стадія нагадує розвиток серця в рептилій. Розвиток шлуночка завершується протягом 7-го тижня. Одночасно загаль­ний артеріальний стовбур поділяється на аорту і легеневу артерію. Клапан­ний апарат серця утворюється після росту перетинок серця. М'язова тка­нина провідної системи серця з'являється дуже рано, одночасно зі скоро­тливим міокардом.

На 4-му тижні зачаток пазухо-передсердного вузла міститься в сітці венозної пазухи справа. Від нього розходяться м'язові клітини провідної системи в напрямку до передсердно-шлуночкового вузла. Зліва в стінці ве­нозної пазухи містяться клітини провідної системи, які пізніше включати­муться в міжшлуночкову перетинку і входитимуть до складу передсердно-шлуночкового вузла. З кінця 2-го місяця починається переміщення серця з ділянки шиї в грудну порожнину.

Скорочення серцевого м'яза починаються на 22—23-й день, відразу після утворення трубчастого серця. У цей час довжина ембріона близько З мм. На 5-му тижні скорочення серця слабкі й аритмічні. Уже на 6-му тижні скорочення міокарда стають ритмічними з частотою 110 за 1 хв. Ча­стота серцевих скорочень (ЧСС) збільшується і на 8—12-му тижні стано­вить 165—170 за 1 хв. На 6-му місяці внутрішньоутробного розвитку в ембріона ЧСС зменшується до 140 за 1 хв, а перед народженням дорівнює 130 за 1 хв (мал. 27). Короткочасне сповільнення ЧСС до 70—100 за 1 хв спостерігається під час рухів плода.

Тривалість серцевого циклу в плода менша, ніж у новонародженого (у плода — 0,48 с, у дитини — 0,8 с). Систола на 10 % перевищує діасто­лу (за тривалістю).

Головна особливість діяльності серця у плода полягає в тому, що обидва шлуночки виштовхують кров в аорту. Через мале коло проходить лише невелика частина крові. Максимальний тиск, який створюється правим шлуночком, у плода становить 60—70 мм рт. ст., тобто він вищий, ніж у дорослих (25 мм рт. ст.). Максимальний тиск у лівому шлуночку плода становить 50—60 мм рт. ст.

Мал. 27. Частота серцевих скорочень у плода під час внутрішньоу

тробного розвитку

Збільшений тиск у правому шлуночку плода пояснюється тим, що кров, яка виштовхується з нього, долає опір стінки артеріальної протоки.

Серце у плода маленьких розмірів (у 8 міс його об'єм становить 3 мл), але воно забезпечує тканини плода в 2—3 рази більшого кількістю крові, ніж у дорослих. Регуляція діяльності серця плода складається з двох рівнів: внутрішньосерцевого та зовнішньосерцевого. У плода чітко вира­жена залежність систолічного об'єму крові від ЧСС. Збільшення ЧСС при­зводить до збільшення систолічного об'єму. У такому типі регуляції є об­межувальний механізм.

Чутливість серця до ацетилхоліну спостерігається на 5—6-му тижні ембріогенезу. Чутливість серця до норадреналіну дуже низька. Особ­ливістю серця плода є низька реактивність на зміни позаклітинної концен­трації іонів кальцію, що узгоджене з високою здатністю міокарда до ско­рочення. Це пояснюється розвинутими механізмами транспортування кальцію до міофібрил та його виведення.

Кровообіг плода в різні періоди ембріогенезу

Через 6—7 днів після запліднення зародковий мішок імплантується в сли­зову оболонку матки, потім відбувається втілення ворсинок трофобласта в стінку матки. Цей процес супроводжується руйнуванням кровоносних судин матки й утворенням у ній лакун, які містять материнську кров.

Через декілька днів утворюється хоріон, ворсинки якого розташовуються в лаку­нах і кров лакун омиває їх. Процес формування хоріона займає 2 тиж. У цей час ембріон не має власної кровоносної системи і використовує по­живні речовини, що містяться в жовточному мішку, а також отримує їх із тканин матки. Кровоносні судини розвиваються з мезенхіми в жовточному мішку, у ворсинках хоріона, а пізніше --у тілі ембріона. Через 20— 21 день після запліднення починає працювати серце ембріона і забезпечує циркуляцію крові по судинах ембріона та жовточного мішка, які зв'язані між собою судинами пупкового канатика (2 артерії та 1 вена).

Утворення у ворсинках хоріона кровоносних капілярів та збільшення ворсинок хоріона призводить до утворення плаценти. Ворсинки вкриті хоріальним епітелієм, омиваються материнською кров'ю лакун. Кров пло­да відділена від крові матері плацентарною мембраною, що складається з ендотелію капілярів пупкових судин і двох шарів клітин, які утворюють стінки хоріальних ворсинок (товщина плацентарної мембрани - 2— 6 мкм). Перехід на плацентарний кровообіг відбувається наприкінці 2-го місяця розвитку ембріона (мал. 28).

Обмін речовин між кров'ю матері й кров'ю плода відбувається через велику площу поверхні, яка забезпечується сильним розгалуженням вор­синок хоріона. На останніх місяцях вагітності маса плаценти становить 600 г, площа її поверхні — 7 м².

Перехід речовин через мембрану плаценти відбувається дифузно, а та­кож активно, з витратами енергії клітин плацентарної мембрани. Завдяки активному транспорту в крові плода спостерігається висока концентрація іонів натрію, кальцію, калію та вітамінів В₁, В₆, В₁₂, С.

Деякі речовини не проходять через плацентарну мембрану. Плацен­тарний бар'єр непроникний для речовин з молекулярною масою 300. Не проходять більшість білків, бактерій, вірусів.

Артеріальна кров збирається з капілярів ворсинок плаценти і по не­парній пупковій вені, яка входить до складу пупкового канатика, надхо­дить до організму плода. Довжина пупкового канатика наприкінці вагіт­ності —- 50 см. Пупкова вена в організмі плода проходить до воріт печінки, де утворюється декілька гілок, які зливаються з ворітною веною. Печінка отримує найбільш насичену киснем кров. Частина цієї крові через веноз­ну протоку (аранцієва протока) потрапляє в нижню порожнисту вену і змішується з венозною кров'ю, що рухається по ній. Вище в нижню порож­нисту вену впадає печінкова вена, що несе венозну кров із печінки. З ниж­ньої порожнистої вени змішана кров потрапляє в праве передсердя. Сюди надходить кров із верхньої порожнистої вени від голови та верхніх кінцівок.

Мал. 28. Кровообіг плода

З правого передсердя кров потрапляє через овальний отвір у ліве передсердя, а далі в лівий шлуночок і аорту, а також із правого передсер­дя кров потрапляє в легеневий стовбур. Опір судин малого кола кровообігу дуже великий (у 5 разів більший, ніж опір судин великого кола), тому більша частина крові з правого шлуночка проходить через артеріальну (боталову) протоку в низхідну частину аорти. Таким чином в аорту по­трапляє кров і з лівого, і з правого шлуночків (вони працюють разом).

Через мале коло протікає лише 10 % об'єму крові, мале коло у плода практично не функціонує. Хвилинний об'єм крові у плода збільшений і наприкінці вагітності становить 750 мл (у новонародженої дитини — 400 мл).

Через тканини плода проходить не вся кров, частина її по двох пупкових артеріях тече до плаценти. Інтенсивність кровотоку в плода ста­новить 195 мл за 1 хв, а в дорослих — 70 мл за 1 хв.

Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи

Дата добавления: 2014-12-29