Та професійного захворювання

Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві

Фонд соціального страхування на випадок безробіття

Фонд соціального страхування на випадок безробіття є самостійною фінансовою системою, яка має створювати відповідні умови для фінансування витрат, пов'язаних із забезпеченням зайнятості населення.

Джерелами формування коштів Фонду є: страхові внески страхувальників — роботодавців; страхові внески застрахованих осіб; асигнування з Державного бюджету; суми фінансових санкцій і адміністративних штрафів; благодійні внески підприємств, організацій, установ та фізичних осіб; інші надходження.

Розмір страхових внесків щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України. У 2002 р. розмір внесків становив:

· для роботодавців — 2,1 % суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників;

· для найманих працівників — 0,5 % оплати праці;

· для осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах (фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, осіб, які виконують роботи (послуги) за цивільно-правовими угодами, членів творчих спілок і творчих працівників, які не є членами творчих спілок, громадян, які працюють за межами України), — 3,0 % суми оподатковуваного доходу (прибутку).

Кошти Фонду використовуються на:

· виплату допомоги у зв'язку з безробіттям;

· фінансування витрат на перекваліфікацію робітників і службовців;

· фінансування витрат на працевлаштування;

· фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, розвиток матеріальної та інформаційної бази;

· створення резерву коштів Фонду.

Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Кошти фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не можуть бути використані на будь-які інші цілі. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг.

Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання створений з метою проведення профілактичних заходів з охорони праці, відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків, відшкодування їм завданої матеріальної і моральної шкоди. Страхування від нещасного випадку може бути обов'язковим і добровільним.

Обов'язковому страхуванню підлягають:

· особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);

· учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт;

· особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві.

Добровільно, за письмовою заявою, можуть застрахуватися:

· священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах;

· особи, які забезпечують себе роботою самостійно;

· громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності.

Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:

· внесків роботодавців у розмірі 0,84—13,8 % фактичних витрат на оплату праці найманих працівників залежно від класу професійного ризику виробництва;

· прибутку від розміщення тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;

· штрафних санкцій за порушення законодавства з безпеки праці;

· добровільних внесків;

· інших надходжень.

Використовуються кошти Фонду страхування від нещасних випадків на:

• виплату пенсії по інвалідності;

• виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

• виплати втраченого заробітку;

• виплати одноразової допомоги потерпілому і членам сім'ї потерпілого;

• фінансування витрат на медичну і соціальну допомогу потерпілим.

Управління коштами здійснює некомерційна самоврядна організація — Фонд соціального страхування від нещасних випадків, який діє під контролем держави, представників застрахованих осіб і роботодавців.

Кошти державних цільових фондів, крім Пенсійного фонду України, обслуговуються органами Державного казначейства.

Тема 11: Фінанси суб’єктів господарювання

1. Фінансові відносини суб’єктів господарювання.

2. Методи організації фінансової діяльності підприємств.

3. Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування.

4. Формування фінансових результатів діяльності суб’єктів господарювання.

5. Оцінка фінансового стану підприємства.

6. Особливості фінансових відносин на підприємствах різних форм власності й господарювання.

Дата добавления: 2014-12-29