Характеристика форм та видів банківського кредитд

Класифікація видів кредитних ресурсів, що можуть залучатися підприємствами

Для формування комплексної і системної уяви про різноманітні форми кредитних ресурсів підприємств необхідно їх класифікувати. Класифікація кредитів.

За видами:

• банківський;

• облігаційний;

• комерційний;

• державний;

• лізинговий.

За формою надання:

• грошова;

• товарна;

• майнова;

• гарантійна.

За терміном надання:

• онкольний; термін такого кредиту не визначений, але повернення здійснюється на першу вимогу кредитора.

• короткостроковий (до року);

• довгостроковий (більше 1 року). За матеріальним забезпеченням:

• бланковий (незабезпечений);

• забезпечений заставою або закладом (у формі цінних паперів, нерухомості, товарно-матеріальних цінностей, дебіторської заборгованості, спеціальних прав, гарантії страховок).

В залежності від мети використання:

• на фінансування оборотних активів

• на фінансування основних засобів;

• на викуп цілісних майнових комплексів,

За механізмом надання:

• прямий — вся сума кредиту видається одним банком-

• синдикатний (консорціальний) — вся сума кредиту видається групою банків;

• кредитна участь — коли частина кредиту рсновними кредиторами переуступається іншим банкам. [30, 672].

Вище вже йшла мова про форми залучення позикових коштів (фінансовий кредит, фінансовий лізинг, товарний кредит, інші форми). Далі необхідно розглянути особливості формування кожної з них окремо.

У складі фінансового кредиту пріоритетна роль належить банківському кредитуванню. Банківський кредит представляє собою сукупність економічних відносин з приводу надання кредитором (банком) грошових коштів клієнту для цільового використання на встановлений в кредитній угоді термін під певний позичковий процент. Цей кредит має широку цільову спрямованість і залучається в різних видах:

1. Бланковий (незабезпечений) кредит. Отримати його може лише підприємство з високим діловим іміджем та стійким фінансовим станом. Як правило, він надається банком, який здійснює розрахунково-касове обслуговування підприємства. Цей вид кредиту надається на дуже короткий термін. В теперішній час українські банки дуже рідко видають такий кредит.

2. Забезпечений строковий кредит. Є однією з найпоширеніших форм банківського кредиту. Одержується на термін до одного року на будь-які потреби під заставу чи заклад рухомого та нерухомого високоліквідного майна або під певні гарантії у будь-яких формах.

3. Сезонний кредит із щомісячною амортизацією боргу. Цей вид кредиту використовується на формування змінної частини оборотних активів на період їх зростання у зв'язку з сезонними потребами підприємства. В разі його застосування передбачається щомісячна сплата відсотка та основної суми боргу.

4. Онкольний кредит. Його особливістю є те, що він надається позичальнику без зазначення терміну повернення, але повинен бути повернений за першою вимогою кредитора. При погашенні такого кредиту надається пільговий період (як правило 3 дні).

5. Ломбардний кредит Такий кредит підприємство може отримати під заклад високоліквідних активів, які на період кредитування передаються банку. Як правило, цей кредит надається на короткий термін.

6. Іпотечний кредит Такий кредит надається на довгостроковий період під залог основних засобів або майнового комплексу підприємств у цілому. При цьому підприємство-позичальник повинно застрахувати своє майно в повному обсязі на користь банку. При цьому заставлене майно підприємство може використовувати.

7. Ролловерний кредит Представляє собою довгостроковий кредит з плаваючою процентною ставкою.

8. Овердрафт — це безстроковий кредит, при якому підприємство може отримати кредит за першою вимогою під відсоток, який перевищує базову ставку строкового кредиту та розраховується щоденно.

9. Контокорентний кредит — це кредит, який надається підприємству у відповідності з його потребою. Наприклад, підприємство підтримує стосунки з великою кількістю партнерів, що тягне за собою виникнення грошових зобов'язань та вимог. Банк відкриває підприємству контокорентний рахунок, на якому фіксуються щоденно всі надходження та списання. Зобов'язання підприємства можуть тимчасово перевищувати його вимоги, тому підприємство домовляється з банком про надання контокорентного кредиту в обсязі, що не перевищує контокорентний ліміт (він вказується в кредитній угоді). За від'ємного сальдо по контокорентному рахунку підприємство сплачує банку кредитний процент, при позитивному — банк може нараховувати депозитний відсоток.

Проценти за цим кредитом є найбільш високими в банківській практиці кредитування підприємств. [17, 539-541 ].

10. Консорціальний кредит — надається групою банків при значних обсягах кредитування.

11. Обліковий кредит — короткостроковий кредит, що надає банківська установа пред'явнику векселя шляхом його обліку (придбання) до настання терміну виконання зобов'язань за ним. Банк надає пред'явнику векселя його грошовий номінал за мінусом дисконту.

12. Відкриття кредитної лінії — це зобов'язання банку надати обумовлену суму за вимогою позичальника. Основна різниця між овердрафтом та кредитною лінією полягає в тому, що кредитну лінію відкривають на певний період часу. Тоді як овердрафт є безстроковим кредитом, який може бути ліквідований банком у будь-який час. Розрізнять два види кредитних ліній:

• сезонна — може відкриватися підприємству з періодичним дефіцитом оборотних коштів, пов'язаний з сезонністю виробництва;

• постійно відновлювана — ця кредитна лінія може відкриватися тоді, коли підприємство має довготривалий дефіцит оборотних коштів для постійного відновлення процесу виробництва у заданому обсязі. Особливістю такої кредитної лінії є те, що підприємство погасивши частину кредиту, може отримати нову суму, але в рамках певного ліміту на період угоди. В зв'язку з цим на рахунках підприємства завжди є непогашений залишок.

Кредитна лінія відкривається найчастіше на період до одного року.

Крім безпосереднього банківського кредиту існують кредитно-гарантійні банківські послуги.

• Акцептний кредит — позика передбачає акцептування банком інкасованої позичальником тратти за умови, що підприємство надає в розпорядження банку вексель до настання терміну його оплати.

•Авальний кредит — це позика, коли банк бере на себе відповідальність за зобов'язаннями підприємства у формі гарантії. Підприємство-одержувач платежу одержує від банка-аваліста умовне платіжне зобов'язання,— у разі несплати боржником суми за векселем, зробити це за нього. [33, 191-192].

До послуг кредитного характеру відноситься факторинг.

Факторин г — це система фінансування, на умовах якої постачальник товарів переуступає короткострокові вимоги, рахунки-фактури за торговим операціями комерційному банку. Факторингові операції включають: кредитування у формі попередньої оплати боргових вимог, ведення бухгалтерського обліку клієнта, облік реалізації, інкасацію заборгованості клієнта, страхування від кредитних ризиків.

9.4. Умови кредитування підприємств та зміст кредитного договору

Незалежно від виду кредиту процес його отримання включає ряд основних етапів:

1. Проведення переговорів позичальника з банком. На цьому етапі розглядається можливість укладання кредитної угоди. В разі позитивної позиції банк приймає документи підприємства до розгляду.

2. Надання документів та заявки на отримання кредиту. На другому етапі підприємство звертається в банк із заявою, яка повинна містити:

• мету отримання кредиту;

• економічне обґрунтування необхідності отримання кредиту;

• джерела погашення кредиту.

Крім цього банк має право запросити інші документи (наприклад, нотаріально завірений статут, установчий договір, реєстраційне свідоцтво або патент, контракти між продавцем та покупцем, документи фінансової звітності, висновок аудиторської фірми або податкової інспекції про фінансовий стан підприємства, договір залогу, поручительства, гарантії, страхування, бізнес-план та розрахунок грошових надходжень і т.д.)

3. Оцінка банком ефективності комерційної угоди (інвестиційного проекту) підприємства. На цьому етапі банк вивчає інформацію про підприємство, оцінює його діловий імідж, здійснює аналіз кредитоспроможності підприємства, визначає наявність джерел та гарантій погашення кредиту. Основна увага приділяється оцінці кредитоспроможності підприємства.

Кредитоспроможність підприємства — це його здатніст в повному обсязі та у встановлений термін розрахуватись по всіх боргових зобов'язаннях. Вона визначається на основі системи показників, перелік яких залежить від конкретного метода оцінки кредитоспроможності, особливостей виробничої діяльності певного підприємства, галузевих особливостей, форм власності.

4. Згода банка на надання кредиту. На основі оцінки кредитоспроможності підприємства банк виносить рішення про доцільність надання підприємству кредиту.

5. Укладання кредитної угоди між підприємство позичальником та банком.

У випадку прийняття рішення банком про надання підприємству кредиту між ними повинна бути укладена кредитна угода. Зміст цієї угоди визначається банком підприємством самостійно. Кредитна угода може містити наступні розділи:

І.Загальні положення. Цей розділ включає:

А) найменування сторін;

Б) предмет угоди — вид кредиту;

В) основні умови кредитування:

•Суму або граничний розмір кредиту комерційні банки встановлюють у відповідності з кредитним рейтингом підприємства та власною системою лімітів суми окремих видів кредитів;

•Термін кредиту кожний комерційний банк встановлює у відповідності зі своєю кредитною політикою. яка визначає лімітні періоди надання кредитів за окремими їх видами;

•Розмір процентної ставки є найбільш важливим фактором при оцінці та виборі кредитної установи. Її розмір формується на основі облікової ставки центрального банку України та вартості міжбанківського кредиту, а гакож інших складових, які були розглянуті вище;

•Форму кредитної ставки — відбиває рівень її динаміки на протязі кредитного періоду. Ставка може бути фіксованою (використовується при короткостроковому кредитуванні) та плаваючою;

•Вид кредитної ставки. Розрізняють процентну ставку (для нарощування суми боргу) та облікову (або так звані дисконтні позики), коли відсоток утримується в момент видачі кредиту. При використанні процентної ставки вона застосовується до теперішньої вартості боргу, а при обліковій — до майбутньої. Тому, при однаковому абсолютному розмірі цих ставок, для підприємства вигідніше буде отримання кредиту з процентною ставкою, оскільки його платежі по обслуговуванню боргу, а отже й вартість кредиту будуть меншими.

•Порядок погашення кредиту — це спосіб погашення основної суми боргу та нарахованих відсотків.

•Порядок нарахування та сплати відсотка. Ці умови характеризуються строкіми його сплати, які можуть існувати у вигляді наступних схем:

— сплата всієї суми відсотка в момент надання кредиту;

— сплата суми відсотка по кредиту рівномірними частинами;

— сплата суми відсотка в момент погашення основного боргу.

•Порядок погашення (амортизації) основної суми боргу. Ці умови впливають на розмір реальних кредитних ресурсів, що використовуються, а також на вартість кредиту. Існує декілька варіантів погашення основного боргу:

— одночасне погашення кредиту одразу в кінці терміну кредитування (у таких випадках може надаватися пільговий період);

— поступове погашення позики — частина основної суми кредиту сплачується рівними внесками на протязі терміну кредитування, залишок — після його закінчення;

— "амортизаційне" погашення — основна сума кредиту сплачується поступово на протязі строку кредиту. Платежі здійснюються регулярно та включають певну частину суми кредиту та процент. Разом з останнім внеском погашають частину кредиту, що залишилась.

Порядок погашення, при якому виплати відбуваються нерегулярно, передбачає більш високий кредитний відсоток. Погашення заборгованості за позиками відбувається платіжними дорученнями у терміни узгоджені з банком.

•Умови забезпечення повернення боргу впливають на вартість кредиту. Більш надійне забезпечення кредиту сприяє зниженню його вартості

II. права та обов’язки позичальника:

Права

Обов’язки

1. Вимагати від банку надання кредиту в обсягах та строки, передбачені договором; 2. достроково погасити заборгованість за позикою; 3. розірвати договір, якщо банк не виконує умови кредитування; 4. вимагати пролонгації терміну договору за об’єктивних причин.

1. використовувати кредит на зазначені в угоді цілі; 2. повернути наданий кредит у встановлений термін; 3. своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом; 4. своєчасно надавати баланс та ін. документи банку для здійснення контролю за позикою; 5. забезпечувати достовірність інформації, що надається банку; 6. надання банку нформації про отримані кредити у третіх осіб; 7. інформувати банк про зміну організаційно-правової форми власності.

III. Права та обов’язки банка.

Права

Обов’язки

1. проводити перевірку забезпечення виданного кредиту та його цільового використання; 2. припиняти видачу нових позик та утримувати раніш видані позики при порушенні підприємствомумов кредитної угоди; 3. стягувати з підприємства комісійну винагороду за умов пролонгації кредиту; 4. переглядати в односторонньому порядку відсоткові ставки за користування кредитом; 5. здійснювати нарахування та стягнення компенсації за невикористаний кредит.

1. надавати кредит підприємству в обсягах та терміни, обумовлені угодою; 2. інформувати підприємство про факти та причини дострокового утримання банком кредиту; 3. інформувати підприємство про зміни в нормативних документах з питань кредитування та розрахунків.

Дата добавления: 2014-12-29