КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Методологічні основи визначення ризиковості проектів
Тема 10. Управління фінансовими ризиками Практичне заняття та тему: Управління ризиком означає поетапне здійснення визначених операцій, а саме: ідентифікації ризику; кількісної оцінки рівня ризику; розробки стратегії і тактики керування ризиком; здійснення конкретних процедур по керуванню ризиком. Ідентифікація ризику найбільш складний етап. Він вимагає проведення наступних процедур: виявлення джерел (причин) ризику; визначення і класифікація можливих для того чи іншого напрямку діяльності (чи проекту) типів ризику; вибір критеріїв і параметрів для оцінки кожного типу ризику; визначення граничних умов для оцінки прийнятного рівня ризику; установлення зон підвищеного ризику; визначення послідовності (за часом) виникнення різних типів ризику і прив'язка її до календарних планів виробничо-господарської діяльності (чи здійснення конкретного проекту); оцінка імовірності виникнення різних типів ризику. Кількісна оцінка рівня ризику складається у визначенні розмірів окремих ризиків і сумарного ризику того чи іншого напрямку діяльності (чи проекту). Ризик визначають в абсолютному вимірі як величину прогнозованих збитків і у відносному - як величину втрат, віднесену до визначеної бази. Менеджери вибирають базу в залежності від специфіки підприємства і виду конкретного ризику (це можуть бути прибуток, витрати на виробництво, вартість активів, утрати минулих років і т.д.). Для кількісної оцінки рівня ризику використовують: статистичний метод і метод експертних оцінок. Статистичний метод використовують при наявності значного обсягу статистичної інформації про реалізацію визначених видів ризику і збитках від них у минулі періоди по конкретних напрямках підприємницької діяльності, з метою оцінки імовірності їхнього настання в майбутньому. Ця імовірність і буде ступенем ризику. Він дорівнює величині середнє квадратичного відхилення від очікуваних величин. Головні елементи статистичного методу - математичне чекання, дисперсія, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації. Математичне чекання () - це сума добутків усіх можливих значень, що може приймати досліджуваний параметр (), на імовірність їхнього виникнення (Рі). Математичне чекання приблизне дорівнює середньому арифметичний можливих значень розглянутого параметра. (10.1) Дисперсія - це міра відхилення фактичного значення ознаки Е від її середнього значення. У теорії імовірностей дисперсію визначають як математичне чекання квадрата відхилення: (10.2) Середнє квадратичне відхилення ()показує максимально можливе відхилення параметра від його середнього очікуваного значення і розраховується: . (10.3) Ця величина характеризує ступінь конкретного ризику - чим вона більше, тим ризикованіше обраний шлях. Коефіцієнт варіації визначається за формулою: Коефіцієнт варіації = / (10.4) Чим менше коефіцієнт варіації, тим більш стабільна прогнозована ситуація і менший рівень ризику. Приклад 1. Фірма повинна вибрати один із двох напрямків свого розвитку. Перший напрямок вимагає одноразових інвестицій у розмірі 100000 грош.од. З огляду на зміни ринку, можливі чотири варіанти ситуацій. У випадку першого варіанта фірма може дістати прибуток від вкладеного, капіталу в розмірі 40 %; другий і третій варіанти однакові за результатами, а відрізняються тільки деякими специфічними особливостями, пов'язаними з рекламою, - фірма може одержати прибуток від вкладеного капіталу в розмірі 10 %; четвертий - фірма може понести збитки - 20 % вкладеного капіталу. Другий напрямок розвитку фірми вимагає такого ж обсягу інвестицій, як і перший; при цьому також можуть виникнути чотири варіанти ситуацій: перший - фірма одержує 70 % прибутку від вкладеного капіталу; другий і третій - по 10 %; четвертий - фірма втрачає 50% вкладеного капіталу. Допоможіть фірмі вибрати варіант її розвитку. Рішення За першим напрямком розвитку фірма має імовірність 1 з 4 (чи 0,25), що вона одержить 40 % прибутку; 2 з 4 (чи 0,5) - 10 % прибутку; 1 з 4 (0,25) - утратить 20 %. Таким чином, математичне чекання (середнє значення відсотку прибутку) для цього напрямку розвитку з урахуванням імовірності складе 10 %, тобто. = 0,25 × 40 + 0,5 × 10 + 0,25 × (-20) = 10 %. Для другого напрямку розвитку фірми = 0,25 × 70 + 0,5 ×10 + 0,25 × (- 50) = 10 %. Таким чином, математичне чекання для обох напрямків однаково. В табл. 10.1 проведемо розрахунки дисперсії, середньоквадратичного відхилення.
Таблиця 10.1- Розрахунок показників кількісної величини ризику
З табл. 10.1 видно, що для першого напрямку дисперсія дорівнює 450, середньоквадратичне відхилення , коефіцієнт варіації 21/10=2,1; для другого напрямку дисперсія дорівнює 1800, середньоквадратичне відхилення , коефіцієнт варіації 42/10 = 4,2. При першому напрямку розвитку ризик складає 21 одиницю, а коефіцієнт варіації - 2,1, при другому напрямку - відповідно 42 і 4,2, що вдвічі більше, ніж для першого напрямку. Виходить, другий напрямок у 2 рази ризикованіше. При відсутності статистичної інформації застосовують метод експертних оцінок, який зводиться до збору й обробки думок досвідчених експертів, котрі дають бальну оцінку імовірності виникнення того чи іншого виду ризику і ступеня втрат. У практиці доцільно комбінувати статистичний і експертний методи оцінки рівня ризику.
Завдання для самостійного опрацювання. Приклад 2. Грошові потоки за інвестиційним проектом складають у 2006 році 1000 грош.од., у 2007 році - 1500 грош.од., у 2008 році - 1500 грош.од., у 2009 і 2010 роках відповідно 1800 і 700 грош.од. Частка безпечних надходжень за експертними оцінками складає у перший рік – 95%, у другий -080%, у третій – 70%, четвертий – 60%, у п’ятий -40%. Початкові інвестиції однакові і складають 1600 грош.од. Безпечна дисконтна ставка складає 20%. Визначте доцільність даного проекту. Приклад 3. При вкладенні капіталу у проект А із 100 випадків у 26 було отримано прибуток 3000 грош.од., 2580 грош.од - у 48 випадках, 1790 грош.од. у 26 випадках. Визначити середній очікуваний прибуток і найменш ризикований варіант інвестиційного проекту. Методичні рекомендації Розрахунки треба виконати відповідно табл.10.2., а потім провести порівняння одержаних результатів.
Таблиця 10.2- Розподіл ймовірності очікуваних доходів за проектами.
Питання до теми:
1. Алгоритм оцінки кількісного рівня ризику. 2. Які основні завдання вирішує аналіз доцільності операцій з портфелем інвестицій? 3. Модель САРМ в оцінці залежності між ризиком і доходом. Ефект диверсифікації. 4. Заходи щодо зниження ступеня ризику портфелю цінних паперів. 5. Страхування ризиків. 6. Фінансові інструменти зменшення ризиковості.
Дата добавления: 2014-12-29; Просмотров: 737; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |