Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Організаційні форми інноваційної діяльності на залізничному транспорті




 

Як було вже визначено у попередній темі, залізничний транспорт є патієнтом, тобто, вузькоспеціалізованою організацією з невеликим набором специфічних послуг (перевезення вантажів та пасажирів). Тому і стратегія його – нішева, тобто, інноваційний розвиток вже існуючого бізнесу, підвищення якості перевезень.

Для реалізації цієї стратегії на залізничному транспорті можливі такі основні організаційні форми:

1) дослідження на замовлення (за договором) або придбання інновацій;

2) гуртки якості;

3) формування інноваційних підрозділів;

4) міжфірмова науково-технічна кооперація в інноваційних процесах.

1. Дослідження на замовлення виконуються за договорами між Укрзалізницею або окремими залізницями та інноваційними установами – в основному це вищі навчальні заклади (Українська державна академія залізничного транспорту, Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Державний економіко-технологічний університет транспорту), державне підприємство «Державний науково-дослідний центр залізничного транспорту України», державне підприємство „Український науково - дослідний інститут вагонобудування” та інші.

Це госпрозрахункові дослідження, згідно з якими роботи виконуються науковцями перерахованих організацій за відповідну оплату, а науковий або науково-технічний результат є власністю замовника, який має виключне право його комерційного використання.

Державне підприємство „Український науково - дослідний інститут вагонобудування” (м. Кременчук; сайт: http://ukrndiv.com.ua/uk/) у своїй структурі має 48 підрозділів, у тому числі 2 самостійні науково-дослідні лабораторії (НДЛ) та 3 науково-дослідних відділи за основними напрямками діяльності, до яких входить 14 НДЛ, які включають 15 груп. Кількість працюючих у 2008 р. склала 164 чол.

До головних завдань сьогодення ДП „УкрНДІВ” відносяться:

- теоретичні та експериментальні дослідження по створенню та освоєнню виробництва нових і модернізованих об’єктів залізничного рухомого складу для залізниць, промислового залізничного транспорту та міського господарства;

- експертна оцінка технічних характеристик рухомого складу залізниць, промислового залізничного рухомого складу та міського господарства;

- науково-дослідні роботи з стандартизації, сертифікації та метрології, в тому числі гармонізованих з міжнародними та європейськими;

- участь у розробці Комплексної програми оновлення залізничного рухомого складу України на 2008-2020 роки, роботи по реалізації завдань Державної програми розвитку машинобудування на 2006-2011 роки, Державної програми розвитку міського електротранспорту на 2007– 2015 роки, розробці Закону України „Про метрополітени”;

- атестація лабораторії неруйнівних методів контролю у системі Держгіпронагляду та інші.

Наукові дослідження виконує також Транспортна академія України (сайт: http://tau.ntu.edu.ua/) - всеукраїнська громадська наукова організація, створена на добровільних засадах провідними вченими і видатними інженерами, колективами наукових і навчальних закладів та підприємств сфери транспортного комплексу для цілеспрямованого розвитку наукової і науково-технічної діяльності, підвищення ефективності транспортного комплексу, захисту фахових інтересів, координації науково-дослідних робіт та впровадження їхніх результатів, обміну досвідом. Вона співпрацює з Національною академією наук України, галузевими академіями наук України та академіями зарубіжних країн; має регіональні наукові центри (Південний, Центральний, Західний, Східний і Північно-Східний), які об’єднують 18 областей України.

Академія діє за такими основними науковими напрямками: авіаційний транспорт, автомобільний транспорт, автодорожній комплекс, залізничний транспорт, морський транспорт, річковий транспорт, кібернетичні проблеми авіакосмічних та транспортних систем; промисловий залізничний, міський, трубопровідний транспорт, нові та нетрадиційні види транспорту; транспортне будівництво; проблеми медицини на транспорті; економіка транспорту; правові проблеми на транспорті.

Головною метою діяльності Академії є визначення перспектив розвитку транспортного комплексу України, участь у формуванні і виконанні програм науково-технічного прогресу в галузі транспортного комплексу, створенні та вдосконаленні наукоємних технологій для висококомп’ютеризованих виробництв майбутнього, їх комплексної автоматизації, широкої інформатизації, охорони довкілля.

У Російській Федерації над вдосконаленням залізничної техніки працюють фахівці декількох науково-дослідних інститутів (Всеросійський науково-дослідний інститут залізничного транспорту (ВНИИЖТ) — найбільша в Росії науково-дослідна організація по розробці транспортних технологій в області залізничного транспорту та ін.) і безлічі проектний-конструкторських організацій, машинобудівники, що поставляють техніку для залізниць тощо. Щорічно складаються плани науково-технічного розвитку ВАТ «РЖД», що ставлять перед виконавцями завдання по розробці нових перспективних технічних засобів і технологій. Значна частина отриманих в ході НДДКР результатів патентується.

Створена і діє Об'єднана вчена рада ВАТ «РЖД», головою якої є Борис Лапідус, генеральний директор ВАТ «ВНІІЖТ». Це дорадчий орган у складі Науково-технічної ради ВАТ "РЖД". Найважливіше завдання, поставлене перед радою, – формування (відновлення) наукових шкіл в області техніки, технологій, економіки і управління на залізничному транспорті, сприяючих підвищенню авторитету галузевої науки, створення умов для ефективної інтеграції науково-технічного комплексу ВАТ «РЖД» в міжнародне наукове співтовариство.

Головна ідея керівництва «РЖД» полягала в тому, щоб із створенням Об'єднаної вченої ради науково-дослідні інститути і організації компанії почали працювати як творчий комплекс, розвиваючи напрями досліджень, що забезпечують інноваційний прорив в галузі. Рада, здійснюючи свою роботу на принципах відкритості, повинна забезпечити концентрацію кращих наукових ідей, закласти довгострокову основу для ефективного обміну інформацією між бізнесом і наукою, трансформуючи результати наукових дискусій в практичні рішення інноваційного розвитку транспортної галузі.

2. Гуртки якості. Ця назва на залізничному транспорті не набула поширення, але сутність цього процесу їй відповідає: раціоналізаторство та винахідництво, учасниками якого можуть бути будь-які працівники залізничного транспорту. Наприклад, у локомотивному депо раціоналізаторські пропозиції можуть подавати машиністи та помічники машиністів (про раціональні режими водіння потягів тощо), слюсарі по ремонту локомотивів (про удосконалення технологій ремонтів, застосування додаткових пристроїв для їх механізації тощо) та інші працівники. У радянські часи у великих ремонтно-експлуатаційних локомотивних депо щорічна кількість рацпропозицій сягала 1000, а економічний ефект від їх впровадження – 50 – 70 тис. рублів. В масштабах залізниць України, відповідно, він був у десятки разів більшим. Тобто, раціоналізаторська діяльність заохочувалася, раціоналізатор отримував зі спеціально призначеного фонду на кожному підприємстві 10% від розрахованого економічного ефекту. А в теперішній час, незважаючи на те, що згідно діючого „Примірного порядку визначення розміру та виплати винагороди авторам об’єктів права інтелектуальної власності на залізничному транспорті України” розмір авторської винагороди не може бути меншим за 10% від доходу від рацпропозиції, кількість рацпропозицій зменшилася у десятки разів.

На підприємствах ВАТ «РЖД» проводиться раціоналізаторська та винахідницька робота, на науково-практичних конференціях здійснюється обмін досвідом, пошук шляхів підвищення ефективності цієї діяльності, кращого мотивування раціоналізаторів.

Регулярно з ініціативи ВАТ «РЖД» проводяться наукові конференції з питань інноваційної діяльності та конкурси.

Наприклад, четверта науково-практична конференція «Патентна стратегія ОАО «РЖД» як основа інноваційного розвитку компанії» (2010 р.), присвячена питанням інтелектуальної власності, проходила під знаком реалізації основних напрямів Патентної стратегії ОАО «РЖД» до 2030 р., затвердженою розпорядженням ВАТ «РЖД» № 74р від 20.01.2010 р., що проголосила інноваційний шлях розвитку як пріоритетний для компанії. На ній були обговорені основні напрями інноваційної діяльності компанії, питання використання і охорони інтелектуальної власності, механізми синхронізації дій в цьому напрямі всіх філіалів, дочірніх і залежних структур ВАТ «РЖД».

Проведена виставка "Інновації ВАТ РЖД" і науково-практична конференція "Інновації в експлуатації і розвитку інфраструктури залізничного транспорту". Основні напрями тематики виставки:

- інновації у розвитку технічних засобів залізничного транспорту;

- інноваційні рішення в галузі управління перевізними процесами;

- інноваційні методи роботи з фінансово-економічних питань.

Щорічно проводиться огляд-конкурс «Ідея ВАТ «РЖД», за наслідками якого визначаються і нагороджуються кращі раціоналізатори.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-29; Просмотров: 405; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.