Порядок поточного і підсумкового

оцінювання знань студентів

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 4-бальну систему.

Порядок оцінювання семінарських занять для студентів денної і вечірньої форм навчання.

Системність та активність роботи студентапротягом семестру оцінюється за максимальною оцінкою 60 балів, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль.

Шкала оцінювання відповідей на семінарських заняттях становить 0-10 балів за кожне семінарське заняття (0-1 балів – повторне вивчення теми, 2-3 бали – оцінка «незадовільно», 4-6 балів – оцінка «задовільно», 7-8 балів – оцінка «добре», 9-10 балів – оцінка «відмінно»).

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент протягом семестру на семінарах (60 балів), розраховується на підставі реальної кількості занять, відведених згідно з навчальним планом на даний вид роботи (6 семінарів). При цьому враховуються:

для оцінки «задовільно» та «добре» – активність та рівень знань при обговоренні передбачених програмою питань, винесених на семінар;

для оцінки «відмінно» – успішність при виконанні різного роду практичних завдань, що пропонуються для виконання, а також компетенції, які повинні сформуватися у студентів під час даного виду занять (обговорення проблемного питання, кейсу, ситуаційної вправи, презентації тощо).

Порядок проведення модульних завдань для студентів денної і вечірньої форми навчання.

Передбачається виконання 2-х модульних завдань. Оцінка модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 0-20 балів, якими оцінюється вся робота студентів, винесена на поточний контроль (0-10 балів за кожний модуль).

Перше модульне завдання містить питання, що відносяться до тем 1-5, друге – до тем 6-10.

Порядок і час складання модульних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми і доводяться до студентів на початку семестру.

Виконання індивідуальних (обов’язкових і вибіркових) завдань студентами денної і вечірньої форми навчання.

Написання реферату (есе) за заданою тематикою передбачає висвітлення актуальної проблеми спецкурсу з формулюванням відповідних практичних висновків. Даний вид самостійної роботи оцінюється в межах 0-10 балів.

Пошук, підбір та огляд науково-літературних джерел з проблем спецкурсу за заданою тематикою передбачає формування вмінь та навичок адекватного орієнтування в інформаційному просторі, селекції необхідної інформації та вміння її застосовувати в реальному житті. Даний вид самостійної роботи оцінюється в межах 0-10 балів.

Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій має на меті формування в структурі аналітичної діяльності студента навичок щодо критичного осмислення інформації, її оцінювання відповідно до певних аксіологічних систем та подальшого використання в дидактичному процесі. Даний вид самостійної роботи оцінюється в межах 0-10 балів.

Участь у наукових конференціях, круглих столах, семінарах, симпозіумах є додатковим чинником активізації пізнавальної активності студента, формування в його дидактичній культурі науково-аналітичної складової. Даний вид самостійної роботи оцінюється в межах 0-10 балів.

При цьому студент може вибрати не більше двох видів самостійної роботи.

Виконання індивідуальних (обов’язкових і вибіркових) завдань студентами заочної форми навчання в цілому відповідає підходам, розробленим для денної і вечірньої форм (за винятком балів).

Зокрема, активна участь у семінарських заняттях оцінюється в межах 0-10 балів, модульна контрольна робота – 0-10 балів, написання реферату за заданою тематикою – до 30 балів.

Важливим критерієм оцінки реферату є самостійність автора у висновках та вміння поєднати теоретичний матеріал з проблемами сучасного українського суспільства.

Реферат складається із плану; вступу, 2-3 питань; висновків; списку літератури. Відповідь на кожне питання має містити:

короткий зміст першоджерел (наукові роботи, державні документи);

теорію питання (визначення категорій, принципів, закономірностей, випадковостей);

соціальну практику (як теорія використовується в життєдіяльності);

висновки.

Необхідною вимогою є посилання на першоджерела під текстом на кожній сторінці або загальний список в кінці реферату чи розділу.

Реферати оцінюються:

у 25-30 балів – реферат, що повністю відповідає вимогам до такого виду письмових робіт, а саме: обґрунтована актуальність проблеми, що досліджується; демонструється вільний виклад питань теми; поєднано теоретичний матеріал з проблемами сучасного суспільства; є висновки (як по кожному питанню так і загальний); автор демонструє глибоке розуміння матеріалу, що використовується;

у 18-24 бали – реферат, що в основному відповідає вимогам до такого виду робіт, але є окремі неточності, недостатньо показано зв’язок теоретичного матеріалу з практикою, відсутня власна оцінка проблеми тощо;

у 10-17 балів – реферат, у якому поверхнево висвітлена проблема, відсутні висновки, немає розуміння зв’язку теорії з практикою, не простежується самостійність в аналізі досліджуваної проблеми;

до 10 балів – реферат, у якому наявна невідповідність питань плану їх змісту, відсутній теоретичний аналіз проблеми, немає ніяких висновків, повністю відсутня власна думка з обраної проблеми.

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою з подальшим переведенням в традиційну 4-бальну та шкалу за системою ECTS в такому порядку:

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою
A	90-100	(відмінно)
B	80-89	(добре)
C	70-79
D	66-69	(задовільно)
E	60-65
FX	21-59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
F	0-20	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

4. Теми рефератів зі спецкурсу “Соціальне управління”

(заочна форма навчання):

1. Принципи наукової організації праці за Ф.Тейлором.

2. Класична або адміністративна школа управління.

3. Тектологія О.О. Богданова.

4. Принципи управління А. Файоля.

5. Модель ідеальної бюрократії Макса Вебера.

6. Професія – управлінець.

7. Теорія і практика самоменеджмента.

8. Політична система у структурі соціального управління.

9. Управлінські можливості держави.

10. Управлінські функції трудових колективів.

11. Право як управлінське явище.

12. Юридичні питання бізнесу.

13. Законність в управлінській діяльності.

14. Управління матеріальним і духовним виробництвом.

15. Аналіз ефективності економічних та духовних методів управління виробництвом.

16. Соціологічні методи управління.

17. Методи управлінського стимулювання у сфері виробництва.

18. Мотивація трудової діяльності.

19. Управлінські завдання та їх вирішення.

20. Управління і лідерство.

21. Психологічний клімат і управління.

22. Економічний, політичний і духовний консенсуси і управління.

23. Відбір та підготовка кадрів.

24. Глобалізація управління і сучасний світ.

25. Організаційна еволюція і управлінська цивілізація.

5. Рекомендована література.

1. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие. – М., 1999.

2. Алексич М.Т. Социология и менеджмент. – М., 1995.

3. Американская социлогическая мысль. – М., 1994.

4. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом. – М., 1995.

5. Бевзенко Л.Д. Социальная самоорганизация: Синергетическая парадигма: возможности социальных интерпретаций. - К., 2002. – 436 с.

6. Богданов А.А. Тектология: всеобщая организационная наука. – М., 1989.

7. Большаков А.С., Михайлов В.И. Современный менеджмент: теория и практика. – Питер, 2000.

8. Вебер М. Избранные произведения. – М., 1990.

9. Гаєвська О.Б. Управління як соціальний феномен. – К., 2000. – 182 с.

10. Галкина Т.П. Социология управления. - М., 2001.

11. Димитрова Л.М. Соціологія управління та організацій. - К., -2005. – 156 с.

12. Еліас Норберт. Процес цивілізації: Соціогенетичні і психогенетичні дослідження. – К.: Альтернатива, 2003. – 672 с.

13. Зудіна Л.Н. Организация управленческого труда. – М., 1997.

14. Іпатов Е.Ф., Павловський В.В., Левківський К.М. Психологія управління в бізнесі: Навч. посіб.- Х. – К.: НМЦВО, 2000. – 320 с.

15. Кибанов А.Я., Захаров Д.К. Формирование системы управления персоналом. - М., 1993.

16. Коваленко Н.П. Вступ в теорію організації. - Одеса, 1997.

17. Колос Б. Управління державою ІІІ тисячоліття, або стратегія і тактика побудови Української національної держави. - Львів: Ініціатива, 2004. – 979 с.

18. Конституція України. Офіц. Видання Верх. Ради України. – 1996.

19. Конфлікт у політичному житті сучасної України. / Бойченко С.Г., Ребкало В.А., Хворостецкий О.І. – К., 1997.

20. Кравченко А.И. История менеджмента. – М., 2000. – 352 с.

21. Кравченко А.И. Прикладная социология и менеджмент: Учеб. пособ. – М., 1995.

22. Кредісов А.І. Історія вчень менеджменту. – К., 2000. – 336 с.

23. Кремень В.Г. Україна: проблеми самоорганізації. У 2-х томах. – К.: Промінь, 2003. - 384 с.

24. Лафта Дж. К. Эффективность менеджмента организации: Учеб. пособ. – М., 1999.

25. Лега В.В. Элементы анализа управления. – Харьков, 1990.

26. Ладанов И.Д. Практический менеджмент. – М., 1995.

27. Лукашевич М.П. Теория и практика самоменеджмента. – К., 2002.

28. Максвелл Д. 21 неопровержимый закон лидерства: Пер. с англ. – Мн.: ООО “Попурри”, 2001. - 288 c.

29. Маркіна І.А. Методологія сучасного управління. – К., 1997.

30. Марков Марко. Теория социального управления.- М., 1978.

31. Марков Марко. Технология и еффективность социального управления. – М., 1982.

32. Мартиненко Н.М. Менеджмент фірми. – К., 1995.

33. Наука управляти: з історії менеджменту. – Хрестоматія: Навч.посібник / Упоряд. І.О. Слєпцов; Пер.з рос. – К.: Либідь, 1993. – 304 с.

34. Организационное управление: Учеб. пособ./ Н.И. Архипова, В.В. Кульба, С.А. Косяченко и др. – М., 1998.

35. Основы социального управления.: Учеб. пособ. /А.Г.Гладышев. В.Н.Иванов и др. – М., 2001. – 271 с.

36. Панейко Ю. Теоретичні основи самоврядування. – Львів: Літопис, 2002. – 197 с.

37. Патрушев В.И. Ввведение в теорию социальных технологий. - М., 1998.

38. Почепцов Г.Г. Стратегия: инструментарии по управлению будущим. К., 2005. – 377 с.

39. Пугачов В.П. Руководство персоналом организации: Учебник – М., 1998..

40. Пушулин М.П. Социальное управление: Синергетическая парадигма - М., 2003..

41. Радугин А.А.,Радугин К.А. Введение в менеджмент: основы организаций и управление. - Воронеж, 1995.

42. Рибаков Л.А. Філософія структур організацій: Еволюційний підхід. К., 1997.

43. Розанова В.А. Психология управления: Учеб. пособие. – М.: ЗАО “Бизнес-школа”, 2000. – 384 с.

44. Сергейчук А.В. Социология управления: Учебник. – Санкт-Петер., 2002.

45. Смирнов Е.А. Основы теории организации. – М., 1998

46. Соломатин Н.А. Управление производством: системные представления. – М., 1993.

47. Соціально-економічні процеси: методологія дослідження та управління їхнім розвитком / П.В.Мельник та ін. – Ірпінь, 2000.

48. Социальный менеджмент: Учеб.пособ./ В.Н.Патрушев, Н.С.Данакин и др. – М., 2001.

49. Теорія та практика управління у трансформаційний період. – Донецьк, 2001.

50. Управление – это наука и искусство. /А.Файоль, Г. Емерсон, Ф.Тейлор, Г. Форд. – М., 1992.

51. Управление по результатам. Пер. с финс. - М., 1993. – 603 с.

52. Уткин Е.А. Кочеткова А.И. Практикум по курсу менеджмента. - М., 1998.

53. Фаренік С.А. Управління соціальними процесами: побудова та реалізація соціальних моделей. – К., 2003. – 368 с.

54. Чернявський А.Д. Організація управління: Навч. Посіб. – К., 1998.

55. Шевелёв В.Н. Социлогия управления: Учеб. пособ.. – Ростов –н/Дону, 2004.

56. Шегда А.В. Основи менеджменту. К., 1997.

57. Шепелєв М.А. Глобалізація управління як мегатенденція сучасного світового розвитку. – К., 2004.

58. Щербина В.В. Социальные теории организации: Словник. – М., 2000.

Дата добавления: 2015-01-03