Ozymandias

Сонет LXVI

Сонет LXVI

Сонет LXVI

Сонет LXVI

Волаю смерті, зморений украй, –

Бо доки ж цим триклятим злидням бути!

Нікчеми ниці розпинають край,

Довіру щиру зраджено й забуто,

А Гідність чисту втоптано у грязь.

Високу Честь збезчещено без ліку,

Сконала Досконалість від образ,

А Міць калічать правлячі каліки,

Мистецтву влада заклепала рот,

Бездарності Майстерність підлягла,

У дурнях – Правда, скорене Добро –

Попихачем у керівного Зла.

І вмер би я: знеміг у боротьбі,

Та як без мене бути тут тобі?

Переклад: Ю. Кочержинський.

Я кличу смерть, нестерпне вже буття,

Коли достоїнство на жебрах стріну,

І орденом оздоблене сміття,

І справжню вірність, продану злочинно,

І почесть на негідному чолі,

І честь дівочу, стоптану жорстоко,

І досконалість, віддану хулі,

І силу, що кульгає з кожним кроком,

І слово, що йому заткали рот,

І дурноту, що учить, безталанна,

І правду, вивернуту назворот,

І доброту на службі в злого пана:

Огірчений усім, я б геть пішов,

Та як лишу тебе, моя любов?

Переклад: С. Гординський.

Стомившися, вже смерті я благаю,

Бо скрізь нікчемність в роскоші сама,

І в злиднях честь доходить до одчаю,

І чистій вірності шляхів нема,

І силу неміч забива в кайдани,

І честь дівоча втоптана у бруд,

І почесті не тим, хто гідний шани,

І досконалості ганебний суд,

І злу – добро поставлене в служниці,

І владою уярмлені митці,

І істину вважають за дурниці,

І гине хист в недоума руці.

Стомившись тим, спокою прагну я,

Та вмерти не дає любов моя.

Переклад: Д. Паламарчук.

Я смерть прикликáю, бо втомлений жити,

І бачити гідного в злиднях що скніє,

Хоч шану найбільшу мав би відчути,

І зрадили віру, що попелом тліє.

У світі безчестя під наглядом править,

Наївність дівочу навчають лихого,

І досконалість ганьбою вкривають,

Нéлюдом сильний стає для слабкого.

Мистецтво і слово пригноблює влада,

Правлять цієї невігласи миті,

Правда і щирість віднині є вада,

Панує бо Зло над Добром в цьому світі.

І втомлений жити давно б я загинув,

Та думка жахає, щоб тебе я покинув.

Переклад: К. Готті.

In the practice of translation Ukrainian translators very often returned to the poems of Percy Bysshe Shelley who is the major English Romantic poet and the finest lyric poet in the English language. He is most famous for such classic verse work as «Ozymandias». Several Ukrainian translations of this verse are represented below.

I met a traveler from an antique land,

Who said – «Two vast and trunkless legs of stone

Stand in the desert… Near them, on the sand,

Half sunk a shattered visage lies, whose frown,

And wrinkled lip, and sneer of cold command,

Tell that its sculptor well those passions read

Which yet survive, stamped on these lifeless things,

The hand that mocked them, and the heart that fed;

And on the pedestal, these words appear:

My name is Ozymandias, King of Kings,

Look on my Works, ye Mighty, and despair!

Nothing beside remains. Round the decay

Of that colossal Wreck, Boundless and bare

The lone and level sands stretch far away».

P.B. Shelley «Ozymandias».

Дата добавления: 2014-12-23