Методи диференціації витрат

Для управління ціновою і асортиментною політикою доцільно в рамках окремих видів постійних витрат виділяти ті, котрі прямо пов'язані з виробництвом продукції і можуть бути віднесені до змінних, і ті, котрі більше відбивають витрати всього підприємства, цеху, тобто постійні. Прикладом таких витрат можуть бути витрати на електроенергію. З одного боку, вони — змінні, тому що змінюються із зміною обсягів виробництва при включенні верстатів, і, з іншої, вони — постійні, якщо розглядати освітлення цеху, заводоуправління.

Існують три методи диференціації витрат:

1) метод максимальної і мінімальної крапки;

2) графічний метод;

3) економіко-математичний метод.

При використанні кожного з методів складається рівняння у =а+b•х. Воно може бути використане при здійсненні прогнозування розміру постійних витрат при відомому (плановому) значенні обсягу виробництва.

Розглянемо кожен метод.

Метод максимальної і мінімальної крапки передбачає здійснення наступних етапів розрахунків:

1) Вивчаються звітні дані по обсягах виробництва в штуках і понесені витрати визначеного ресурсу, грн. Аналітик вибирає дві пари значень зазначеного ресурсу з відповідним найменшим і найбільшим значенням обсягів виробництва;

2) Розраховується ставка змінних витрат, тобто на одиницю продукції.

де ДО — відношення мінімального обсягу виробництва до максимального, виражене у відсотках;

3) визначається сума постійних витрат:

Постійні витрати= max сума витрат — ставка змінних витрат • мах обсяг виробництва

4) складається рівняння: у = а + b•х.

Сума витрат = постійні витрати + ставка змінних витрат • мах обсяг виробництва.

Графічний метод має наступну технологію використання:

1) будується кореляційне поле.

Вісь х — обсяг виробництва, шт.; вісь у — сума витрат, грн.

2) проводиться по полю лінія сумарних витрат, так, щоб вона розділила нанесені крапки на дві майже рівні частини. Отримана лінія обов'язково перетне ось у. Значення в крапці перетинання буде складати суму постійних витрат.

3) визначається ставка змінних витрат:

4) складається лінійне рівняння: у = а + b•х.

Економіко-математичний метод заснований на використанні методу найменших квадратів. Для цього доцільно:

1) побудувати таблицю для розрахунків проміжних значень х и у.

Таблиця 5.1.

Місяць	х (обсяг виробництва, шт.)		у (сума витрат, грн.)
...
Разом
Середнє

2) розрахувати ставку змінних витрат по формулі:

3) Визначити суму змінних витрат:

Сума змінних витрат=середній обсяг виробництва• ставка змінних витрат

4) Обчислити постійні витрати:

постійні витрати= середня сума витрат — сума змінних витрат

5) Скласти рівняння.

Слід зазначити, що три отриманих за допомогою різних методів рівняння будуть відрізнятися. Фінансовий менеджер сам вибирає, яким з них скористатися на практиці, однак самим точним вважається останній. Приклад використання даних методів наведено у рішенні вправи 5.5.

Дата добавления: 2014-12-23