Стратегії їх фінансування

Тактика формування оборотних активів та

Тактичні рішення управління оборотними активами пов¢язані з оптимізацією величини оборотних активів і полягають у виборі відповідної політики управління запасами, грошовими коштами, дебіторською заборгованістю.

Розрізняють дві тактики вибору величини оборотних активів в залежності від їх співвідношення з обсягами реалізації:

· обмежуючу тактику;

· гнучку тактику.

При використанні обмежуючої тактики підтримується обсяг оборотних активів на мінімально можливому рівні, тобто підприємство не створює додаткових резервів, підтримує сувору дисципліну розрахунків з постачальниками. Така тактика зменшує витрати на обслуговування оборотних активів, мінімізує ризик втрат при використанні оборотних коштів. Але за даної моделі підприємство обмежено щодо можливостей збільшення прибутків за рахунок розширення обсягів діяльності, не може швидко реагувати на зміни ринкової кон¢юнктури. При цьому збільшується ризик, пов¢язаний із формуванням оборотних коштів. Що ж до ліквідності, то якщо підприємство має невеликий обсяг поточних зобов¢язань і намагається якомога зменшити зайві запаси та безнадійну дебіторську заборгованість, дана політика може підтримувати необхідний рівень ліквідності. Але при значних розмірах поточних зобов¢язань і обмежених обсягах оборотних активів ліквідність підприємства буде низькою.

Гнучка тактика полягає у забезпеченні високого співвідношення між поточними активами і обсягом реалізації, тобто підприємство збільшує такі статті балансу, які забезпечують можливість збільшення обсягів виробництва при відповідній зміні кон¢юнктури ринку і дозволяють стимулювати обсяг продаж за рахунок надання відстрочки платежів. До таких статей можна віднести: грошові кошти, цінні папери, страхові і резервні запаси. В результаті ліквідність підприємства (за умови формування переважної частини його оборотних коштів на довгостроковій основі) збільшується. Проте дана політика є затратною і управління оборотними активами повинно будуватись на виборі між затратами, пов¢язаними із збільшенням оборотних активів, і вигодами від збільшення оборотних активів.

Стратегії фінансування оборотних активів залежать від покладених в їх основу принципів фінансування змінної частини. При цьому постійна частина оборотних активів визначається на рівні мінімальної потреби в оборотних активах в досліджуваному періоді. Змінна частина представляє собою різницю між фактичною і мінімальною потребою в оборотних активах.

Та частина оборотних активів, яка фінансується за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу, називається чистим оборотним (робочим) капіталом.

Чим більший чистий оборотний капітал, тим менший ризик втрати ліквідності.

В залежності від вибору фінансовим менеджером джерел покриття зміної частини оборотних активів, виділяють чотири стратегії фінансування оборотних активів:

o Ідеальна стратегія – поточні активи фінансуються за рахунок поточних зобов¢язань. Схематичне статичне зображення цієї моделі представлено на рис.6.5.

Рис. 6.5. Ідеальна стратегія фінансування оборотних активів

З позиції ліквідності дана модель є найбільш ризикованою, так як у випадку одночасного перед¢явлення кредиторами всіх зобов¢язань підприємство буде змушене розпродавати частину своїх основних засобів.

o Агресивна стратегія полягає у фінансуванні на довгостроковій основі необоротних активів і постійної частини оборотних активів. Змінна частина оборотних активів повністю покривається за рахунок короткострокової заборгованості (рис.6.6).

Рис. 6.6. Агресивна стратегія фінансування оборотних активів

Ризик, пов¢язаний з агресивною стратегією, високий. Таку стратегію може дозволити собі лише підприємство, яке не має проблем з поновленням короткострокових кредитів або з отриманням комерційних кредитів від постачальників.

o Консервативна стратегія полягає у фінансуванні майже всіх активів за рахунок довгострокових джерел (рис. 6.7).

Як правило, консервативна стратегія застосовується на початкових стадіях існування підприємства за умови достатньої величини капіталу власників підприємства і доступності довгострокових кредитів для інвестиційного фінансування.

Рис. 6.7. Консервативна стратегія фінансування

Дата добавления: 2014-12-23