Іменник

Теоретичний матеріал

Морфологічні норми професійного мовлення. Граматична правильність як ознака культури усного та писемного фахового спілкування

Морфологія – це розділ мовознавчої науки, що вивчає частини мови, їх граматичні особливості.

Самостійні частини мови: іменник, прикметник, займенник, числівник, дієслово (з дієприкметником і дієприслівником), прислівник

Службові частини мови: прийменник, сполучник, частка.

Іменник – це повнозначна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка.

Таблиця відмінкових закінчень іменників чоловічого роду II відміни
Однина	Множина
Від­мінки   Н. Р. Д. 3. О. М. Кл.	Тверда група	Мішана група	М'яка група	Тверда група	Мішана група	М’яка група
з основою не на й	з основою на й	з основою не на й	з основою на й
□, -о	□	□	□	-и, -і, -а	-і	-і	-і
-а, -у	-а, -у	-я, -ю	-я, -ю	-ів, □	-ів	-ів, -ей	-їв
-ові/-у	-еві/-у	-еві/-ю	-єві/-ю	-ам	-ам	-ям	-ям
Як у Н. або Р. відмінку	Як у Н. або Р. відмінку
-ом, -им	-ем	-ем	-єм	-ами, -ьми	-ами	-ями, -ьми	-ями
-і /-ові/, -у	-і /-еві/, -у	-і/ -еві/, -ю	-ї /-єві/, -ю	-ах	-ах	-ях	-ях
-е, -у	-е, -у	-ю	-ю	Як у Н. відмінку

Закінчення іменників чоловічого роду у родовому відмінку
однини залежно від їх значення
-а — тверда та мішана групи -у — тверда та мішана групи
-а – тверда та мішана групи -я – м'яка група	-у – тверда та мішана групи -ю – м'яка група
1. Назви осіб, власні імена та прізвища: робітника, студента, пацієнта, лікаря, Андрія, Шевченка; також назви персоніфікованих предметів та явищ: Ліса, Вітра, Мороза, Тумана, Града. 2. Назви тварин і дерев: бобра, вовка, коня, пса, горіха, дуба, евкаліпта, ясена, явора. 3. Назви чітких предметів, речей: замка, малюнка, ножа, піджака, плаща. 4. Назви населених пунктів: Берліна, Відня, Житомира, Києва, Лондона, Луцька, Львова, Миргорода, Парижа, Ізмаїла, Харкова. 5. Інші географічні назви з наголосом у Р. відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ов, -ев (-єв), -ин (-їн): Дінця, Псла, Дністра, Іртиша, Орла, Дніпра, Пскова, Тетерева, Пирятина. 6. Назви мір довжини, ваги, площі, часу, одиниць енергії, напруги та ін.: метра, грама, карата, літра, центнера, відсотка, гектара, місяця, тижня (але: віку, року), джоуля, вольта, гала, люкса; назви місяців і днів тижня: жовтня, листопада, вівторка; назви грошових одиниць: гроша, долара, червінця, фунта стерлінгів, карбованця; числові назви: мільйона, десятка. 7. Назви машин та їх деталей: автомобіля, комбайна, трактора, дизеля, мотора, поршня. 8. Терміни іншомовного походження, що означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: карниза, еркера, портика, картуша; атома, катода, конуса, радіуса, ромба, сегмента, сектора, синуса, скальпеля, шприца тощо, а також українські суфіксальні слова-терміни: відмінка, додатка, займенника, трикутника, чисельника, числівника (але: виду, роду, складу, способу). Примітка! Без зміни значення слова припускаються паралельні закінчення у таких іменниках: стола й столу, плота й плоту, моста й мосту, паркана й паркану, полка й полку, двора й двору. Зміна закінчення впливає на значення слова у таких іменниках: акта (документ) — акту (дія) Алжира (місто) — Алжиру (країна) алмаза (окремий кристал; інструмент) — алмазу (мінерал) апарата (пристрій) — апарату (установа; сукупність органів) бала (одиниця виміру) — балу (танцювальний вечір) бара (одиниця виміру) — бару (ресторан) блока (частина споруди, машини) — блоку (об'єднання) бора (свердло) — бору (хім. елемент) борта (одягу) — борту (судна) булата (зброя) — булату (сталь) буряка (одиничне) — буряку (збірне) вала (деталь машини) — валу (насип; хвиля) детектива (агент) — детективу (твір) джина (дух) — джину (напій) духа (у міфології) – духу (свідомість, дихання, запах та ін.) екіпажа (ресорний візок) — екіпажу (команда) елемента (деталь) — елементу (абстрактне) знака (мітка, марка, орден, сигнал) — знаку (слід, відбиток, прикмета) інструмента (одиничне) — інструменту (збірне) каменя (одиничне) — каменю (збірне) клина (клинець) — клину (ділянка землі) листа (поштовий; паперу, заліза) — листу (листя) листопада (місяць) — листопаду (час опадання листя) Манчестера (місто) — манчестеру (тканина) медіатора (у музиці) — медіатору (речовина) папера (документ) — паперу (матеріал) потяга (поїзд) — потягу (почуття) пояса (пасок; талія) — поясу (просторове) проспекта (вулиця) — проспекту (буклет) рака (тварина) — раку (хвороба) рахунка (документ) — рахунку (дія) реверса (механізм) — реверсу (зворотній бік монети, медалі) рентгена (одиниця вимірювання; апарат) — рентгену (просвічування; проміння) стана (техн.) — стану (муз. та ін.) терміна (слово) — терміну (строк) типа (людина) — типу (зразок, образ) центра (кола) — центру (в ін. значеннях) шаблона (пристрій) — шаблону (зразок) ячменя (хвороба) — ячменю (злак)	1. Іменники на позначення речовини, маси, матеріалу: азоту, борщу, водню, гасу, квасу, льоду, сиру, інсуліну, спирту, кисню (але: хліба, вівса). 2. Назви, що означають збірні поняття: ансамблю, гаю, атласу, батальйону, вишняку, гурту, загалу, капіталу, колективу, лісу, оркестру, парку, полку, реманенту, тексту, рою, саду, сушняку, товару, тому, хору. 3. Назви рослин, кущів, плодових дерев: барвінку, бузку, буркуну, гороху, звіробою, молочаю, очерету, чагарнику, щавлю, ячменю; ренклоду, макінтошу. 4. Іменники у другій частині складених топонімів: Зеленого Гаю, КрасногоЛиману, Кривого Рогу, Червоного Ставу, Широкого Яру тощо. 5. Назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: вокзалу, ґанку, даху, заводу, залу, замку, каналу, метрополітену, коридору, магазину, мезоніну, молу, палацу, поверху, сараю, тину, універмагу, шинку (але з наголосом на закінченні: бліндажа, гаража, млина, хліва). 6. Назви установ, закладів, організацій та їх підрозділів: інституту, клубу, кооперативу, технікуму, комітету, штабу, театру, факультету, деканату, відділу. 7. Назви явищ природи: вітру, вогню, граду, жару, землетрусу, морозу, холоду, інею, снігопаду. 8. Назви почуттів: болю, гніву, жалю, страху. 9. Іменники на позначення місця, простору: абзацу, байраку, краю, лиману, лугу, майдану, рову, ручаю, світу, уривку, яру. (але: горба, хутора, берега та зменшені форми на -к: ліска, майданчика, ставка). 10. Терміни іншомовного походження (хімічні або фізичні процеси): аналізу, імпульсу, синтезу, досліду, ферменту, літературознавчі терміни: альманаху, епосу, жанру, журналу, міфу, нарису, образу, памфлету, роману, стилю, сюжету, фейлетону. 11. Назви ігор і танців: альпінізму, баскетболу, бобслею, боксу, волейболу, картингу, слалому, тенісу, футболу, хокею; вальсу, галопу, менуету, полонезу, танку, танцю (але: гопака, козачка). 12. Назви процесів, станів, властивостей, ознак, форма­цій, явищ суспільного життя: авралу, бігу, винятку, галасу, грипу, дисонансу, догмату, достатку, експорту, ідеалу, інтересу, іспиту, кашлю, кло­поту, колоквіуму, конфлікту, крику, ляпасу, мажору, міра­жу, мінімуму, максимуму, мо­менту, принципу, прогресу, процесу, реалізму, рейсу, ре­монту, ритму, руху, світо­гляду, сорту, спорту, способу, тифу, толку, хисту, ходу, шуму (але: ривка, стрибка, стусана). 13. Складні безсуфіксні слова (крім назв істот): водогону, вододілу, живопису, родоводу, рукопису, суходолу, трубопроводу, телефону (але: пароплава, електровоза, телевізора). 14. Більшість префіксальних іменників (окрім назв істот): вибою, випадку, вислову, відбою, заробітку, затору, запису, опіку, побуту, поштовху, прибутку, прикладу, усміху. 15. Назви річок (окрім зазначених у п. 5 на -а, -я), озер, гір, островів, півостровів, країн, областей, регіонів і т. ін.: Амуру, Бугу, Гангу, Дону, Дунаю, Єнісею, Рейну, Сейму; Байкалу, Мічигану, Світязю; Алтаю, Ельбрусу, Паміру; Кіпру, Родосу, Криту, Алжиру, Єгипту, Китаю, Іраку, Казахстану, Донбасу, Ельзасу, Кавказу, Сибіру.

Дата добавления: 2014-12-24