КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Основні функціональні обов'язки персоналу
Основним структурним підрозділом управління персоналом у вітчизняних організаціях являється відділ кадрів, на який покладаються функції наймання та звільнення працівників, а також підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу. Проте рівень роботи з персоналом не відповідає сьогодні завданням радикальної перебудови управління організацією. У практику діяльності кадрових служб повільно впроваджуються наукові методи оцінки, розміщення та підготовки персоналу на основі результатів соціологічних та психологічних досліджень. Наведемо орієнтовний склад функціональних підсистем системи управління персоналом організації, які об'єднують сукупність однорідних функцій: 1.Підсистема маркетингу, прогнозування та планування персоналу (аналіз кадрового потенціалу, вироблення стратегії управління персоналом, аналіз ринку праці, прогнозування та планування потреби в персоналі, організація реклами, стосунки із зовнішніми джерелами, що забезпечують організацію персоналом, оцінка кандидатів на вакантні посади, поточна оцінка результатів діяльності). 2. Підсистема розвитку персоналу (технічне та економічне навчання, перепідготовка та підвищення кваліфікації, управління кар'єрою, професійна та соціально-психологічна адаптація працівників, профорієнтація). 3.Підсистема аналізу та вдосконалення системи винагород (нормування і тарифікація трудового процесу, управління вибором поведінки, розроблення систем оплати праці, розроблення форм участі персоналу в прибутках і капіталі, використання засобів морального заохочення). 4.Підсистема умов праці (охорона праці і техніка безпеки, дотримання норм технічної естетики, психофізіології та ергономіки праці). 5.Підсистема трудових відносин (взаємодія з профспілками, аналіз і регулювання відносин керівництва, соціально-психологічна діагностика, аналіз і регулювання групових і особистих взаємовідносин, управління виробничими конфліктами). 6.Підсистема юридичних послуг (вирішення правових питань трудових відносин, узгодження розпорядчих документів з питань управління персоналом). 7.Підсистема обліку персоналу (оформлення та облік наймання, звільнення та переміщень персоналу, інформаційне забезпечення системи управління персоналом). 8.Підсистема розвитку соціальної інфраструктури (управління житлово-побутовим обслуговуванням, забезпечення охорони здоров'я та відпочинку, організація продажу продуктів харчування та товарів широкого вжитку). 9.Підсистема розроблення та вдосконалення організаційної структури управління (аналіз існуючої організаційної структури управління, проектування організаційної структури, розроблення штатного розпису). Наведена структура системи управління персоналом є орієнтовною, і залежно від розмірів організації склад підрозділів буде змінюватися (в малих організаціях один підрозділ може виконувати функції кількох підсистем, а у великих - функції кожної підсистеми, як правило, виконує окремий підрозділ). 4. Сутність і завдання управління персоналом в умовах ринкової економіки Перехід до ринкової економіки пов'язаний зі зміною системи управління, з відходом від принципів бюрократичного адміністративно-командного керівництва, орієнтацією на владу, наказ, контроль, а не мотивацію, до системи сучасного менеджменту, об'єктом управління якої є: • організація (підприємство); • процес управління як явища, що бере початок від людини, його потреб і цілей. Сучасний менеджмент органічно включає в себе управління персоналом як гнучкою і динамічною організаційною системою, здатною швидко реагувати на кон'юнктуру ринку, умови конкуренції, що змінюють зовнішнє і внутрішнє середовище. Управління персоналом — це складне соціально-економічне, інформаційне й організаційно-технологічне явище, процес діяльності, який пов'язаний із зміною якостей об'єкта управління. Управління персоналом має забезпечити ефективну взаємодію людини й організації, вміти застосовувати методи ефективного управління людьми. Сучасний менеджмент персоналу повинен перетворювати досягнення науки управління і науково-технічного прогресу на виробничу силу, спиратися на інформаційні технології, ініціювати творчість та інноваційні процеси. Сутність управління персоналом зводиться до: • оцінки ефективності праці й діяльності людини; • психофізіології праці; • проблем зайнятості населення; • управління трудовими ресурсами; • проблем державної служби; • основ організаційного проектування і побудови системи управління персоналом; • методів формування цілей, функцій організаційної структури управління персоналом; • кадрового, інформаційно-технічного, нормативно-методичного правового забезпечення системи управління персоналом; • управління компетенцією; • планування роботи з персоналом; • змісту оперативного плану роботи з персоналом; • методів визначення потреби в персоналі; • нормування й обліку чисельності персоналу; • технології управління персоналом і його розвитку; • профорієнтації і трудової адаптації; • підвищення кваліфікації кадрів; • управління соціальним розвитком організації. Кадри — умова переходу України до ринку. Персонал фірми в сучасних умовах — це та основа, тільки завдяки якій можливо досягти ринкового успіху. Успіх досягають ті компанії, які орієнтуються на перспективу інноваційним управлінням праці, розширення знань, підвищення кваліфікації, розширення повноважень працівників у прийнятті рішень. Це означає поворот менеджменту до формування нових моральних цінностей, адаптивне використання людських ресурсів, підвищення творчої та організаторської активності персоналу. Сучасний менеджмент — це мистецтво управляти людьми. До завдань менеджера входить концепція управління трудовим колективом. Формування команди — ключ до ділового успіху, коли всі працівники підкоряються загальним цілям і базовим цінностям організації. Можна виявити ряд характеристик роботи з персоналом: • розробка інструкцій, що формують посадові обов'язки працівників; • розробка програм професійної підготовки і розвитку персоналу; • організація просування персоналу; • розробка систем оцінки результатів і стимулювання праці. Критерії оцінки персоналу: • здатність приймати рішення; • комерційна та ділова орієнтація; • здатність до навчання; • системне мислення; • наполегливість і завзятість; • самостійність, ініціативність, діяльність; • самоорганізація і здатність розподіляти час; • організаційні здібності; • здатність до переконання і співробітництва; • здатність ведення переговорів; • міжособистісні контакти; • знання англійської мови та інформатики. Нова стратегія персоналу в умовах ринкових відносин: • відмова від масового використання вузькоспеціалізованих працівників; • співробітництво компаній з університетами, коледжами, академіями; • використання системи безперервного навчання й підвищення кваліфікації кадрів всередині підприємства; • урахування багатьох факторів із складними взаємозв'язками; • перехід від «наукового» управління до ситуаційного підходу. Вкладення в людські ресурси і кадрову роботу стає довгостроковим фактором конкурентоспроможності і виживання фірми. В умовах переходу до ринкової економіки основними функціями кадрових служб являються: • організаційне і методичне забезпечення розвитку самоуправління, демократичних форм розгляду і висування на керівні посади; • прогнозування, визначення поточної і перспективної потреби в кадрах і джерел їх задоволення; • організаційне забезпечення професійного економічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів; • організація роботи з професійної орієнтації людини; • забезпечення ефективного використання всіх форм матеріального та морального стимулювання працівників із врахуванням їхньої трудової діяльності. Оцінка ефективності кадрових заходів служби керування персоналом. Основними загальними показниками економічної ефективності є: • ріст продуктивності праці; • річний економічний ефект; • зниження трудомісткості продукції; • економія робочого часу; • економічна ефективність підвищення кваліфікації робіт; • комерційна ефективність; • пошук шляхів удосконалювання і зниження витрат на керування. Особливості японської системи керівництва.
Дата добавления: 2014-12-24; Просмотров: 872; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |