Класифікація. Проблеми управління робочими групами, в силу своєї складності і значимості, вже давно є предметом теоретичного дослідження і аналізу

Визначення

Проблеми управління робочими групами, в силу своєї складності і значимості, вже давно є предметом теоретичного дослідження і аналізу.

Початок досліджень групового процесу був покладений в 20-х роках вченим Гарвардського університету Елтоном Мейо, коли було виявлено важливість ролі, у грають групи для збільшення або зменшення продуктивності праці, прибутків або збитків фірми. Експерименти показали, що промислові робітники мають нахил до створення неформальних груп, які впливають як на моральний стан працівника, так і на продуктивність праці.

Дослідження групового процесу були продовжені в 30-х роках професором Університету Айови Куртом Левіном. Його експерименти в промисловості показа­ти, що відношення лідерства мають прямий зв'язок із станом духу робітників і продуктивністю праці.

В останні роки університетським центром Групової динаміки Мічіганського Університету, а також іншими дослідницькими групами був зроблений внесок в розуміння того, що відбувається, коли група сама береться за вирішення проблеми, і навпаки, коли проблема спускається групі.

Отже, основні принципи управління людьми по­винні дати основу для розуміння суті робочих груп,

Існує багато підходів до визначення груп, і майже всі автори підкреслюють, що учасники груп повинні, перш за все, психо­логічно усвідомлювати існування один одного і конкретну функцію.

Група визначається як двоє або більше людей, які:

1)взаємодіють з кількома або всіма членами групи безпосередньо
через мережу зв'язків;

2)поділяють одну мету або кілька спільних завдань;

3)керуються нормативною системою поведінки та взаємин;

4)підтримують стабільні рольові стосунки;

5)утворюють підгрупи на основі різних мереж притягування та
відштовхування.

Інші визначення є більш обмеженими, вужчими і характери­зують лише окремі аспекти груп.

Необхідність вивчення робочих груп в менеджменті пов'язана з тим, що вони неминучі в організаціях, і в інтересах менеджера треба розуміти динаміку робочої групи. Це по-перше. По-друге, вони значно впливають на поведінку членів групи і виконання роботи. По-тре­тє — належність до групи може мати для організації, як позитивні, так і негативні наслідки. По-четверте, управління індивідами в групі являє собою великий інтерес з теоретичної і практичної точок зору.

Робочі групи в організаціях поділяються на два великі класи: формальні групи, які створені адміністрацією для ви­конання роботи в організації, і неформальні групи, які виникають спонтанно і вступають в регулярну взаємо­дію для досягнення певної мети.

Таблиця 1

Дата добавления: 2014-12-24