Аналіз складових власного капіталу

Аналіз дивідендної політики банку.

Аналізуючи розмір дивідендів, які виплачуються власникам банку, необхідно з’ясувати тип дивідендної політики, яку проводить банк: консервативний, помірний чи агресивний. Кожному типу дивідендної політики відповідають конкретні методи визначення дивідендів.

Консервативному типу відповідають залишковий метод та метод постійного розміру дивідендних виплат. Сутність першого методу полягає в тому, що розмір прибутку для виплати дивідендів визначається як залишок після задоволення інвестиційних можливостей банку.

Помірному типу дивідендної політики відповідає метод по­стійної та змінної частини дивіденду. Сутність цього методу поля­гає в регулярності виплат стабільних, невеликих за розміром дивідендів у тісному взаємозв’язку з результатами фінансової діяльності банку, яка дає змогу збільшувати розмір виплачуваних дивідендів у періоди його ефективної роботи.

Агресивний тип дивідендної політики включає: метод стабільного приросту дивідендів та метод постійного коефіцієнта виплат. Перший метод передбачає стабільне зростання рівня дивідендних виплат у розрахунку на одну акцію. Метод постійного коефіцієнта дивідендних виплат передбачає додержання встановлених пропорцій розподілу отриманого прибутку між акціонерами (засновниками) та банком, тобто встановлення співвідношення між прибутком, який споживається та капіталізується.

Здійснюючи аналіз власного капіталу, слід враховувати обмеження, встановлені чинним законодавством на виплату дивідендів: банку забороняється виплачувати дивіденди чи розподіляти капітал у будь-якій формі, якщо така виплата чи розподіл призведе до порушення нормативу адекватності капіталу; у разі, якщо за попередній рік діяльність банку була неприбутковою, банку дозволяється виплачувати дивіденди чи розподіляти капітал у будь-якій формі у сумі, що не перевищує 50 % від різниці між капіталом банку і рівнем регулятивного капіталу.

Існують різні підходи до аналізу власного капіталу банку, один з яких полягає в аналізі складових ВК. ВК банку – це грошові кошти та виражена у грошовій формі частина майна, які належать його власникам, забезпечують економічну самостійність та фінансову стійкість банку, використовуються для здійснення банківських операцій та надання послуг з метою одержання прибутку. З точки зору бухгалтерського балансу, ВК включає наступні складові: статутний капітал; власні акції, викуплені в акціонерів; емісійні різниці; резерви, капіталізовані дивіденди та інші фонди; резерви переоцінки основних засобів; резерви переоцінки цінних паперів; прибкток\збиток минулих років; прибуток\збиток поточного року. Аналіз складових ВК відбувається шляхом аналізу їх динаміки та питомої ваги в загальній сумі ВК.

Дата добавления: 2014-12-24