Основні види ризиків, задачі та інформаційна база їх аналізу

Банківський ризик – це об’єктивне явище пов’язане з імовірністю втрати банком частини своїх ресурсів, недоотримання запланованих доходів, а також потенційною можливістю одержати позитивний фінансовий результат у разі сприятливої зміни конюктури ринку.Існує велика кількість класифікацій банк.ризиків.НБУ запропоновано класифікацію банк.ризиків, у якій визначено 9 категорій ризиків,які умовно поділено на 2 группи: ризики, що піддаються кількісному оцінюванню(кредитний ризик, риз.ліквідності,процентний ризик,ринковий риз.,валютний риз., операційно – технологічний риз.) та ризики, які кількісно оцінити не можливо((риз.репутації, юридичний ризик та стратегічний ризик).

Імовірність будь-якої події визначається можливістю того, що ця подія здійсниться. Така імовірність виражається в процентах або частках одиниці. З погляду ризику оцінюється розділ імовірності, наприклад, ставок дохідності за цінними паперами, що інвестуються. При цьому розглядаються три стани економіки (бум, нормальний стан і спад), кожному з яких відповідає своя ставка дохідності і своя імовірність початку цього стану.

Простіше за все аналізувати ризик, якщо поділити його на дві категорії — рівень ризику і рівень часу. Рівень ризику можна визначити порівнянням ризикованості тих або інших інвестицій. Так, наприклад, шанси повернути інвестиції, вкладені в компанію UTEL, значно вищі, ніж ті, що були вкладені в невідомі корпорації. Звичайно, значно легше прогнозувати дохо-ди від менш ризикових компаній, ніж від компаній з високим ризиком.

Ризик дуже часто називають зростаючою функцією часу. Якщо ресурси розміщуються на тривалий строк, кредитор повинен одержати винагороду за те, що взяв на себе ризик часу. Отже, ризик визначається базовою або безризиковою ставкою і премією за ризик, пов’язаний з фактором часу.

Усі банківські операції відрізняються різним ступенем ризику. На практиці заведено оцінювати значну кількість ризиків, які можуть охарактеризувати ситуацію і ймовірність здійснення подій.

Основними заведено вважати й оцінювати кредитний, валютний, інвестиційний, процентний ризик та ризик ліквідності, хоч усі інші в певні моменти часу і за різних обставин можуть мати і більш істотне значення, ніж вищеназвані. Контроль за банківськими ризиками, їх аналіз тауправління ними являє собою один із найважливіших факторів, що визначають прибутковість банку на перспективу.

13.2.Аналіз "кредитного портфеля" по групах ризику і напрямках диверсифікації.

Кредитний портфель – це сукупність усіх позик наданих банком з метою отримання прибутку. Кредитний портфель включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, ут.ч. прострочених,пролонгованих та сумнівних до повернення.

Система показників менеджменту кред.портфеля включає:-заг.стан кред.портфеля;-характ-ка кред.порт. з погляду кред.ризику;-хар-ка кред.портфеля з погляду дохідності.

Вихідними даними для оцінки кредитного ризику по видах класифікованих кредитів виступають:

Ступінь ризику (r), який диференціюється в розподілі за ступенем ризику;Обсяги кредиту в цьому розподілі (КРі).На основі цих показників розраховуються розміри класифікованих кредитів або кредитів з врахуванням ступеня ризику за формулою КР_кл=сума КР_і *r_i Чим більше значення r тим більш ризиковою є кред. дія-ть. Обсяги класифікованих кредитів є базою для визначення резервів для покриття ризиків по кредитних операціях. Коефіцієнти ризику: стандартні позики – 2%, під контролем 5%, субстандартні 20%, сумнівні 50%, безнадійні 100%..

Диверсифікація позик як засіб захисту від кредитного ризику буває портфельною, географічною та галузевою.

Портфельна диверсифікація являє собою розподіл позикових грошових коштів між різними суб’єктами (юр. та фіз.. особами). Чим більшій кількості позичальників буде надано для тимчасового використання позиковий капітал конкретного банку, за інших рівних умов, тим меншим буде ступінь ризику неповернення боргу, оскільки ймовірність банкрутства багатьох позичальників значно нижча ймовірності банкрутства одного чи кількох позичальників.

Аналіз портфельної диверсифікації кредитних вкладень здійснюється на основі нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), нормативу великих кредитних ризиків (Н8), питомої ваги великих кредитів у загальній сумі заборгованості, кількості великих кредитів та їх середнього розміру.

норматив максимального кредитного ризику на одного контрагента розрах. за такою формулою:

Значення цього показника не повинно перевищувати 25 %.

норматив великих кредитних ризиків (Н8) розрах.за такою формулою:

Нормативне значення не більше 8-кратного розміру РК.

Дата добавления: 2014-12-24