Вибір допоміжного інструменту

Примітка: При виборі шліфувальних кругів можна скористатись Д М2.12 КД.

Вибір різального та допоміжного інструментів

Різальний лезовий інструмент призначають з урахуванням:

· максимального застосування нормалізованого і стандартного інструменту)

· характеру виробництва (типу виробництва);

· методу обробки;

· типу верстата;

· розмірів, конфігурації і матеріалу оброблюваної заготовки;

· необхідної якість поверхні;

· необхідної точності обробки;

· потрібної продуктивності;

· стійкості інструменту, його різальних властивостей, жорсткості і міцності;

· стадії обробки (чорнова, чистова);

· вартості інструменту.

Розміри мірного різального інструменту визначаються виходячи з проміжних розмірів обробки (зенкери, розгортки, протяжки та ін.), розміри інших видів інструменту (різці, розточувальні борштанги та ін.) повинні визначатись з розрахунку по міцності та жорсткості.

Завжди необхідно намагатись використовувати тільки стандартний інструмент. Спеціальний і комбінований різальний інструмент застосовується тільки у випадку неможливості обробки стандартним чи при явній економічній доцільності.

Абразивний інструмент вибирають за такими характеристиками:

· абразивний матеріал зерен– у залежності від матеріалу оброблюваної заготовки (Електрокорунд – для обробки загартованих і незагартованих сталей, кувального чавуну, м'яких бронз. Зелений карбід - для заточування інструменту оснащеного твердим сплавом);

· зернистість кругу – у залежності від потрібної якості оброблюваної поверхні і величини поверхні дотикання круга з заготовкою.

Крупне зерно – для чорнового шліфування; шліфування м'яких та в’язких матеріалів.

Дрібне зерно – для чистового шліфування; шліфування крихких та твердих матеріалів.

Чим більше поверхня дотикання круга з заготовкою, тим більш крупнозернистим повинен бути круг.

· твердість шліфувального круга – чим твердіше матеріал заготовки, тим м’якше повинен бути круг і навпаки (так забезпечується самозаточування).

· зв’язуючий матеріал – в основному кераміка (дозволяє застосувати мастильно-охолоджуючу рідину (МОР)).

· структура круга – щільна структура добре зберігає форму (чистові і фасоні роботи); середньо щільна (обробка незагартованих сталей, заточування інструменту для всіх видів круглого шліфування, для плоского шліфування периферією круга);

Відкрита структура – (обробка заготовок з в’язких і м'яких матеріалів, при плоскому шліфуванні торцем круга).

Допоміжний інструмент вибирають по вже вибраному різальному інструменту. Допоміжний інструмент повинен мати, з одного боку, установчі поверхні і елементи кріплення, які відповідають різальному інструменту, а з другого – поверхні встановлення і елементи кріплення, які відповідають посадочним місцям верстата. До допоміжного інструменту відносяться:

· для різців – різцетримачі;

· для насадних фрез – оправки, кінцевих – цангові патрони, перехідні втулки;

· для осьового інструмента з конічним хвостовиком (свердла, зенкери) – перехідні втулки, з циліндричним хвостовиком – свердлильні патрони, в тому числі швидкозмінні;

· для мітчиків і плашок – спеціальні патрони;

· для розточувальних різців – оправки і борштанги;

· для розгорток – оправки самоцентруючі.

Більшість допоміжного інструмента стандартизовано. При виборі допоміжного інструмента необхідно:

· визначити конструкцію різального інструмента, форму і конструктивні особливості його установчих поверхонь та елементів кріплення;

· встановити вид і характер посадочного місця даного верстата, форму установчих поверхонь, особливості елементів і потрібний характер кріплення;

· порівняти установчі поверхні і елементи кріплення різального інструмента і посадочного місця верстата;

· підібрати по стандартах чи спроектувати допоміжний інструмент, який за своїми даними був би узгоджуючою проміжною ланкою між ними;

· перевірити відповідність вибраного допоміжного інструменту характеру виконуваного переходу операції технологічного процесу.

Дата добавления: 2014-12-24