Вибір принципової схеми маршруту обробки

За основу маршруту приймаємо „Укрупнену типову схему раціональної послідовності етапів обробки заготовки” (Д М2.8 КД). Згідно креслення деталі, методу одержання заготовки та згаданої схеми приймаємо такі етапи обробки.

Е1 – чорнова обробка поверхонь, які будуть використовуватись як технологічні бази на наступних етапах. Точність розмірів ІТ12 – ІТ14, форма і розташування Х - ХІІ ступеня, 10 – 20мкм, =2,5 – 5мкм.

Е3 – термічний. Термообробка для зняття внутрішнього напруження.

У зв’язку з тим, що заготовка проста за конфігурацією, малої маси і нема побоювання що є внутрішні раковини в стінках заготовки, цей етап можна виконати перед Е1. тобто перед початком механічної обробки.

Е4 – напівчистовий. Правка баз і напівчистова обробка головних поверхонь. Точність розмірів ІТ10 – ІТ12, форма і розташування VIII - ІХ ступеня, 6,3 – 10мкм, =1,25 – 2,5мкм.

Е6 – чистовий. Правка баз і чистова обробка головних поверхонь. Точність розмірів ІТ8 – ІТ9, форма і розташування VI - VІI ступеня, =3,2 – 6,3мкм, =0,63 – 1,25мкм.

Е7 – додатковий. Виконання другорядних операцій (свердлення кріпильних отворів, зняття фасок, прорізування канавок) і обробка поверхонь які легко ушкоджуються (наприклад. нарізування нарізки).

Е9 – викінчувальний. Опорядження виконавчих і головних поверхонь. Точність розмірів ІТ5 – ІТ7, форма і розташування IV - V ступеня, =0,8 – 1,6 мкм, =0,16 – 0,32мкм.

Е10 – контрольний. Остаточний контроль.

Для зручності користування принциповою схемою обробки при розробці маршруту обробки деталі (МОД), зведемо цю схему до виду – таблиця 7.2, для цього пронумеруємо всі оброблювані поверхні деталі (див. рисунок 7.1).

Дата добавления: 2014-12-24